Рішення № 10389076, 15.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

15.07.2010Справа №2-7/2275-2010 15.07.2010 р. м. Сімферополь Справа № 2-7/2275-2010

За позовом Державної акціонерної компанії "Хліб України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, ідентифікаційний код 20047943)

До відповідачів: 1) Почетненської сільської ради ( 96020, Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Леніна, 37); 2) Виконавчого комітету Почетненської сільської ради (96020, Красноперекопський район, с. Почетне, вул Леніна, 37); 3) Підприємства "Красноперекопське міжрайонне бюро реєстрації і технічної інвентаризації" (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Толбухіна, 17).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» (96020, АР Крим, Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Елеваторна, 2, ідентифікаційний код 34897914); 2) Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Красноперекопський комбінат хлібопродуктів" (96020, АР Крим, Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Елеваторна, 2).

Про визнання неправомірним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності та спонукання до виконання певних дій.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – Демченкова Н. А. – предст., дов. №02-14/362 від 05.05.2010р.

Від відповідачів –1) не з’явився (клопотання)

          2) не з’явився

           3) Гуріна І. М., предст., дов. №01-13/3-86 від 14.07.2010 р.

Треті особи – 1) Лупан Р. А., генеральний директор, наказ №1-к від 20.05.2008 р.

           2) не з’явився.

Сутьспору: Державна акціонерна компанія "Хліб України" звернулася до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Почетненської сільської ради, Виконавчого комітету Почетненської сільської ради, в якій просить суд:

-          визнати неправомірним та скасувати рішення виконавчого комітету Почетненської сільської ради №75 від 22 липня 2008р. про оформлення права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» на комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: АР Крим, Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Елеваторна, 2б;

-          визнати недійсним свідоцтво про право власності на комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: АР Крим, Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Елеваторна, 2б, видане виконавчим комітетом Почетненської сільської ради 25 липня 2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів»;

-          зобов’язати Підприємство "Красноперекопське міжрайонне бюро реєстрації і технічної інвентаризації" внести запис до Реєстру прав власності на нерухоме майно про скасування свідоцтва про право власності на комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: АР Крим, Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Елеваторна, 2б, видане виконавчим комітетом Почетненської сільської ради 25 липня 2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів».

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірним рішенням виконавчого комітету Почетненської сільської ради за Товариством з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» було оформлено право власності на державне майно, яке було передано на праві господарського відання Державної акціонерної компанії "Хліб України", в подальшому було передано в користування Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Красноперекопський комбінат хлібопродуктів" під час створення цього підприємство та на яке було визнано право власності рішенням ГС АР Крим від 25.10.2007 р. у справі №2-2/14344-2007, яке було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2008 р. Позивач зазначає, що Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Красноперекопський комбінат хлібопродуктів" відповідно до акта приймання-передачі №3 від 01.07.2008 р. до ТОВ «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» були передані активи, яким при утворенні було наділено ДП «ДАК "Хліб України" "Красноперекопський комбінат хлібопродуктів" Компанією, тобто такими, що перебувають у державній власності та не підлягають відчуженню. При цьому, саме цей акт був врахований відповідачем, як і рішення ГС АР Крим від 25.10.2007 р. у справі №2-2/14344-2007, яке на дату ухвалення органом місцевого самоврядування рішення вже було скасовано постановою суду касаційної інстанції. З урахуванням цього, позивач просить визнати недійсним спірне рішення, яке було прийнято без врахування всіх обставин справи, а також видане на підставі цього рішення свідоцтво про право власності на нерухоме майно та зобов’язати Підприємство "Красноперекопське міжрайонне бюро реєстрації і технічної інвентаризації" внести відповідний запис про скасування права власності у Державний реєстр.

Ухвалою ГС АР Крим від 19.04.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та до участі у справі в якості іншого відповідача було залучено - Підприємство "Красноперекопське міжрайонне бюро реєстрації і технічної інвентаризації", а в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів"; 2) Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Красноперекопський комбінат хлібопродуктів".

Підприємство "Красноперекопське міжрайонне бюро реєстрації і технічної інвентаризації" у судове засідання не з’явилося, однак направило до суду відзив на позовну заяву, який був прийнятий судом до розгляду.

Крім того, на адресу суду також надійшов відзив на позові від Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів", в якому третя особа просить відмовити в задоволенні вимог Державної акціонерної компанії "Хліб України".

Почетненська сільська рада у судове засідання не з’явилася, однак направила до суду клопотання з проханням розглянути справу за її відсутністю.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Почетненської сільської ради №75 від22.07.2008 р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" було вирішено оформити право власності та видати свідоцтво про право власності встановленого зразку на комплекс будівель та споруд, з привласненням адреси: АР Крим, Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Елеваторна, 26, що складається з:

адмінбудівлі літ. “А”, “а”- загальна внутрішня площа 572,7 кв. м;

силосних корпусів – літ. “Л”, “Л1”, “Л2”, “Л3” з робочою баштою літ. “М”, “Мґ”- загальна внутрішня площа – 5826,3 кв. м;

будівлі лабораторії літ. “В”, “в”- загальна внутрішня площа –118,7 кв. м;

будівлі прохідної літ. “Б”- загальна внутрішня площа –13,0 кв. м;

будівля пожежного депо літ. “С”, “С’”- загальна внутрішня площа –168,4кв.м;

будівлі сушильні літ “К”, “к”, “К1”- загальна внутрішня площа 311,8 кв. м;

будівлі приймання зерна літ. “Е”- загальна внутрішня площа 391,7 кв. м;

будівлі блоку підсобних приміщень літ. “Г”, “г”- загальна площа внутрішня площа 528,2 кв. м та літ. “Д”- загальна внутрішня площа – 94,1 кв. м;

будівлі приймання зерна літ. “Н”- загальна внутрішня площа 66,4 кв. м;

будівлі вагової літ. “Р”- загальна внутрішня площа 26,6 кв. м;

вбиральні літ. “Ж”;

пожежного резервуару –2 штуки;

залізничної колії довжиною 800 м., мостіння, огорожі;

нежилої будівлі цеху з переробки зерна, літ. «Ц», загальною площею 921,1 кв. м.

Вважаючи вказане рішення таким, що прийнято всупереч положенням чинного законодавства та порушує майнові права Державної акціонерної компанії "Хліб України", позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його незаконним та скасування.

Суд вважає вказані вимоги обґрунтованими з огляду на наступне.

Так, з тексту спірного рішення вбачається, що воно було прийнято на підставі протоколу загальних зборів засновників ТОВ "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" №1 від 18.04.2008 р., акта приймання-передачі майна до статутного фонду ТОВ "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" та рішення ГС АР Крим у справі №2-2/14344-2007 від 25.10.2007 р.

На загальних зборах учасників ТОВ "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" від 18.04.2008 р. було прийнято рішення, оформлене протоколом №1, про створення товариства, причому одним з учасників новоствореної юридичної особи було визначено Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Красноперекопський комбінат хлібопродуктів", яке передає до статутного фонду певне майно.

Майно було передано до статутного фонду на підставі відповідного акта приймання-передачі №1 від 22.04.2008 р.

Проте, матеріали справи свідчать, що майно, яке було передано Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Красноперекопський комбінат хлібопродуктів" в якості внеску до статутного фонду ТОВ "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів", не було його власністю, а належало йому виключно на праві користування.

Так, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено рішенням ГС АР Крим від 07.09.2009 р. у справі №2-7/2460.2-2009, Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Красноперекопський комбінат хлібопродуктів” було створено шляхом реорганізації – виділення з дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Воїнський комбінат хлібопродуктів” на виконання рішення Спостережної ради державної акціонерної компанії «Хліб України» від 26 грудня 2001 року протокол №3.

Розподільчий баланс дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Воїнський комбінат хлібопродуктів” затверджено наказом ДАК «Хліб України» №19 від 12.04.2002 р.

Статутний фонд Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Красноперекопський комбінат хлібопродуктів” сформовано за рахунок майна двох виробничих дільниць, які розташовані за адресами: Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Елеваторна, 2; Красноперекопський район, с. Воїнка, вул. Леніна, 55.

Відповідно до пункту 4.1 Статуту Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Красноперекопський комбінат хлібопродуктів” майно підприємства становлять основні та оборотні засоби, грошові кошти, а також інші активи, вартість яких відображається в бухгалтерському балансі підприємства.

Джерелами формування майна Підприємства є, у тому числі, грошові і матеріальні внески Компанії, тобто ДАК «Хліб України» (п. 4.2 Статуту).

Пунктом 4.3 Статуту передбачено, що майно Компанії передається Підприємству в користування. Підприємство має право вчиняти щодо майна Компанії будь-які дії тільки з дозволу Компанії.

Отже, майно, за рахунок якого був сформований статутний фонд ДП ДАК “Хліб України” “Красноперекопський КХП”, було передано йому лише на праві користування. При цьому власником цього майна залишається ДАК «Хліб України». Наведені положення Статуту не суперечать діючому на той час законодавству України.

Так, статтею 13 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції станом на момент створення Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Красноперекопський комбінат хлібопродуктів”) передбачено, що вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

При цьому, статтею 12 вказаного вище Закону передбачено, що товариство є власником:

- майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність;

- продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;

- одержаних доходів;

- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Аналогічні положення закріплені і в чинних Цивільному та Господарському кодексах України.

Так, пунктом 1 частини 1 статті 115 Цивільного кодексу України передбачено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Статтею 85 Господарського кодексу України передбачено, що господарське товариство є, зокрема, власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Таким чином, для набуття новоствореним товариством права власності на майно, передане до його статутного фонду, має бути наявним чітко виражений намір засновника передати відповідне майно саме у власність, а не іншому юридичному титулі.

Крім того, відповідно до пунктів 29, 30 статуту Державної акціонерної компанії "Хліб України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2001 р. N 240, засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України, яка є одночасно її акціонером. Причому, згідно з пунктом 36 Статуту, майно, передане засновником до статутного фонду Компанії, у тому числі кошти, належить Компанії на праві господарського відання.

При цьому, суд звертає увагу на наступне.

Так, пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств» від 5 листопада 1997 року N 1218 Міністерству агропромислового комплексу було приписано передати у двомісячний термін до статутного фонду Державної акціонерної компанії "Хліб України" державне майно підприємств, зазначених у додатку N 3, перетворивши їх у дочірні підприємства Компанії, а також адміністративні будинки, що належать до державної власності, згідно з додатком N 4.

Згідно з Додатком №3 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1997 р. №1218 Воїнський комбінат хлібопродуктів (з якого в подальшому був виділений позивач у справі – Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Красноперекопський комбінат хлібопродуктів”) був визначений підприємством, державне майно якого передається до статутного фонду ДАК «Хліб України».

В свою чергу, частиною 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення. Так, загальнодержавне значення мають об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема, майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання мобілізаційних запасів та майно хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що входить до статутного капіталу Державної акціонерної компанії "Хліб України".

Статтею 13 Конституції України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Аналогічні положення закріплені в статтях 318-312 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, вищевказане нерухоме майно було передано до статутного фонду Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Красноперекопський комбінат хлібопродуктів” на праві користування, а тому, враховуючи принципи непорушності права власності, у ДП ДАК “Хліб України” “Красноперекопський КХП” не виникло право власності на майно, за рахунок якого був сформований його статутний фонд та яке розташоване за адресами: Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Елеваторна, 2; Красноперекопський район, с. Воїнка, вул. Леніна, 55, позаяк на теперішній час вказане нерухоме майно є власністю держави України в особі Кабінету Міністрів України.

На підставі цього, рішенням ГС АР Крим від 07.09.2009 р. у справі №2-7/2460.2-2009 було відмовлено в задоволенні позову Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Красноперекопський комбінат хлібопродуктів” про визнання за ним права на вищевказане нерухоме майно, передане до його статутного фонду під час створення товариства.

Вказане рішення було залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.11.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2010 р., а факти, встановлені рішенням у цій справі, визнаються судом в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиціальними та не потребують додаткового доказування.

При цьому суд звертає увагу на те, що вказане рішення ГС АР Крим від 07.09.2009 р. у справі №2-7/2460.2-2009 було прийнято за результатом нового розгляду справи, після скасування Вищим господарським судом України 10.07.2008 р. рішення ГС АР Крим від 25.10.2007 р. у справі №2-2/14344-2007, яке, в свою чергу, було покладено в основу прийняття Виконавчим комітетом Почетненської сільської ради спірного рішення №75 від 22 липня 2008 р.

Відповідно до статті 111-11 Господарського процесуального кодексу України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

У той же час, саме рішення ГС АР Крим від 25.10.2007 р. у справі №2-2/14344-2007 було підставою для реєстрації за ДП ДАК “Хліб України” “Красноперекопський КХП” права власності на вищевказане нерухоме майно, оскільки згідно з Додатком 1 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. N 6/5), рішення суду про визнання права власності є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Таким чином, на момент ухвалення Виконавчим комітетом Почетненської сільської ради спірного рішення №75 від 22 липня 2008 р. Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Красноперекопський комбінат хлібопродуктів" не могло вважатися власником майна, що було передано в якості внеску до статутного фонду новоствореного ТОВ "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів", через відсутність у нього правовстановлюючого документа (скасування судового рішення). При цьому, наявність на той час в Єдиному державного реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про право власності на це майно не може бути визнано в якості правомірності передачі до статутного фонду ТОВ "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" державного майна, оскільки цей запис має похідний характер не нерозривно пов’язаний саме з правовстановлюючим документом.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Виконавчий комітет Почетненської сільської ради на день ухвалення спірного рішення (22.07.2008 р.) мав бути обізнаний про відсутність у ДП ДАК “Хліб України” “Красноперекопський КХП” права власності (у тому числі і права розпорядження) майном, яке було передано до статутного фонду ТОВ "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів", оскільки був учасником процесу (третьою особою) у справі №2-2/14344-2007.

Отже, суд погоджується з твердженням позивача про те, що приймаючи рішення про оформлення права власності на державне майно, що знаходиться в господарському віданні Державної акціонерної компанії "Хліб України" та вибуло з його володіння поза його бажанням, Виконавчим комітетом Почетненської сільської ради були порушені майнові права позивача, які потребують судового захисту.

При цьому факти, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» у відзиві на позовну заяву, не спростовують правомірності вимог позивача в цій частині. До того ж, суд не може прийняти до уваги посилання третьої особи на статті 330 та 388 Цивільного кодексу України, оскільки, по-перше, вимоги про витребування нерухомого майна у даному позові не заявлені, а по-друге, спірне майно було передано до статутного фонду в якості внеску засновника, тобто безоплатно, а згідно з частиною 3 статті 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Суд зазначає, що ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності відповідає статтям 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. Крім того, ст. 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття суб’єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Відповідно до Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

У Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», у частині десятій статті 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Серед способів захисту цивільного права та інтересу, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України, встановлений, зокрема, й такий, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, враховуючи, що спірне рішення виконавчого комітету Почетненської сільської ради №75 від 22 липня 2008р. було прийнято всупереч положенням чинного законодавства України, з перевищенням компетенції, та порушує майнові права позивача, воно підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Стосовно позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: АР Крим, Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Елеваторна, 2б, видане виконавчим комітетом Почетненської сільської ради 25 липня 2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; а суд може захистити таке право та інтерес способами, що встановлені договором або законом. Зокрема, вказаною нормою передбачено визнання недійсним лише правочину.

В силу ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно – це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв’язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об’єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Видача свідоцтва про право власності передбачена у п. 6 цього Тимчасового положення, що регулює оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, яке здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними органами приватизації, Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об’єкти. При цьому БТІ можуть лише за дорученням вказаних органів проводити підготовку документів для видачі свідоцтв.

З аналізу вказаних норм вбачається, що видачу свідоцтва про право власності не можна ототожнювати з державною реєстрацією такого права; свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється.

При зверненні з позовом у даній справі про визнання нечинними свідоцтв про право власності, які лише видаються при оформленні права та не є правочинами, позивач не зазначив норму закону, що передбачає захист цивільних прав та інтересів вказаним способом.

Тобто позивач заявив вимоги про захист прав у непередбачений законом спосіб, що є підставою для відмови в позові в цій частині.

Стосовно позовних вимог про спонукання Підприємство "Красноперекопське міжрайонне бюро реєстрації і технічної інвентаризації" внести запис до Реєстру прав власності на нерухоме майно про скасування свідоцтва про право власності на комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: АР Крим, Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Елеваторна, 2б, видане виконавчим комітетом Почетненської сільської ради 25 липня 2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів», суд зазначає наступне.

Так, суд звертає увагу на те, що з огляду на приписи ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст. 15 Цивільного кодексу України та ст. 55 Конституції України порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. Якщо ж в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє, суд має відмовити в позові.

Відповідно до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

В додатку 1 до цього Положення серед правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, передбачені, зокрема, й свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування.

Отже, державна реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна була проведена Підприємством "Красноперекопське міжрайонне бюро реєстрації і технічної інвентаризації" на підставі виданого Почетненською сільською радою свідоцтва про право власності, яке, в свою чергу, було оформлено на підставі спірного рішення виконавчого комітету Почетненської сільської ради №75 від 22 липня 2008р., яке було чинним, не оскарженим у судовому порядку, а тому з огляду на положення статті 144 Конституції України, обов’язковим до виконання на відповідній території.

З урахуванням цього суд вважає, що дії Підприємства "Красноперекопське міжрайонне бюро реєстрації і технічної інвентаризації" щодо реєстрації права власності були обумовлені попередніми діями виконавчого комітету Почетненської сільської ради по винесенню рішення про оформлення права власності, яке на час проведення державної реєстрації у судовому порядку не було визнано недійсним.

При цьому суд звертає увагу на те, що судове рішення у цій справі про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Почетненської сільської ради є підставою для припинення права власності на спірне майно та, відповідно, внесення запису про таке припинення до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Отже, про наявність порушених прав позивача у цій справі з боку Підприємства "Красноперекопське міжрайонне бюро реєстрації і технічної інвентаризації" можна стверджувати лише у разі відмови вказаного підприємства від внесення до реєстру запису про припинення права власності ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" на підставі судового рішення про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про оформлення права власності, у зв’язку з чим висування позовних вимог до Підприємства "Красноперекопське міжрайонне бюро реєстрації і технічної інвентаризації" суд вважає передчасним.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати неправомірним та скасувати рішення виконавчого комітету Почетненської сільської ради №75 від 22 липня 2008р. про оформлення права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» на комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: АР Крим, Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Елеваторна, 2б.

3.          В іншій частині позову.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.