Рішення № 10389074, 12.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 202

РІШЕННЯ

Іменем України

12.07.2010Справа №2-33/2830-2010 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аерозолі» (83030, м.Донецьк, вул. Баумана, 1 в)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 1408.73 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Позивача: Гаплевська Ніна Йосипівна, представник, довіреність від 17.06.2010р. № 17/10.

Відповідача: не зявився.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Українські аерозолі» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, та просить стягнути заборгованість у сумі 1408.73 грн., у тому числі 632.40 грн. - заборгованості за договором відступлення права вимоги, 762.02 грн. - інфляційних витрат, 14.29 грн. - 3% річних.

Свої вимоги позивач мотивує наявністю у відповідача заборгованості, що виникла в нього на підставі договору відступлення права вимоги, при цьому позивач посилається на статті 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 12 липня 2010 року представник позивача, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про зменшення суми позову, та просив стягнути з відповідача 776.33 грн., у тому числі 632.40 грн. заборгованості за договором, 129.64 грн. інфляційних витрат та 14.29 грн. 3% річних (а.с. 46).

Відповідач в судове засідання не з'явився двічі, про причини відсутності суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України «Про судоустрій України», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

01 грудня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Побутова хімія» (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди № 90, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування майно, розташоване по вул. Генерала Васильєва, 29 у м. Сімферополі (а.с.13-16).

Відповідно до пункту 3.1 договору загальна сума орендної плати у базовому місяці розрахунку, яким визначається місяць укладення договору, становить 632.40 грн. за повний місяць оренди.

27 лютого 2009 року сторони, відкрите акціонерне товариство «Побутова хімія» та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 1 про припинення договору оренди № 90 від 01 грудня 2008 року з моменту підписання ними акту прийому-передачі майна (а.с. 18), одночасно такий акт був підписаний сторонами (а.с.19).

Однак, відповідно до акту № ОУ-0000123 від 28 лютого 2009 року за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. залишилась заборгованість за договором № 90 від 01 грудня 2008 року в сумі 632.40 грн. (а.с.20)

20 липня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Українські аерозолі» та товариством з обмеженою відповідальністю «Побутова хімія» (первісний кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги № 08 (а.с. 10-11), відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Побутова хімія» відступило, а товариство з обмеженою відповідальністю «Українські аерозолі» (новий кредитор) прийняло на себе право вимоги первісного кредитора і стало новим кредитором по грошових зобовязаннях до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (боржник) (пункт 1.1 договору).

Згідно пункту 1.2 договору грошові обовязки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед первісним кредитором, право вимоги по яким відступається, є обовязки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по проведенню розрахунків з первинним кредитором за договором оренди № 90 від 01 грудня 2008 року на суму 632.40 грн.

Цій договір є підставою для вибуття первісного кредитора із зобов'язання з передачею відповідних прав і повноважень новому кредиторові в порядку правонаступництва по грошових зобов'язаннях (пункт 1.3 договору).

Згідно пункту 2.1 договору розмір основного грошового зобов'язання боржника перед первісним кредитором, яке не погашене на момент даного відступлення, складає 632.40 грн.

Первинний кредитор зобовязується одночасно з укладенням цього договору передати новому кредиторові належним чином завірені копії документів, включаючи документи, які мають відношення до права, що поступається в частині його виникнення і подальшій його реалізації до здійснення відступлення (пункт 3.1 договору).

Згідно з пунктом 3.2 договору первинний кредитор зобовязується протягом 3 днів від дати укладення цього договору належним чином повідомити боржника про факт здійснення ним відступлення.

Як вбачається з матеріалів справі, 28 липня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Побутова хімія» направило на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 лист-повідомлення про відступлення права вимоги (вих. № 92/18.01) (а.с. 38).

Однак, вимоги позивача щодо погашення заборгованості за договором відступлення права вимоги відповідачем виконані не були, що і зявилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аерозолі» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості (а.с.3-5).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у звязку з відступленням права вимоги, вони регулюються положеннями глави 47 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобовязань.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Кодексу).

Згідно з пунктом 1.2 договору про відступлення права вимоги від 20 липня 2009 року № 08 грошові обовязки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед первісним кредитором, право вимоги по яким відступається, є обовязки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по проведенню розрахунків з первинним кредитором по договору оренди № 90 від 01 грудня 2008 року на суму 632.40 грн.

Так, відповідно до 2.1 договору розмір основного грошового зобов'язання боржника перед первісним кредитором, яке не погашене на момент даного відступлення, складає 632.40 грн.

28 липня 2009 року, відкрите акціонерне товариство «Побутова хімія» направило на адресу відповідача лист-повідомлення № 92/18.01, яким довело до відома останнього, що відповідно до договору відступлення права вимоги № 08 від 20 липня 2009 року, новим кредитором боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. в частині зобовязання з погашення заборгованості за договором оренди № 90 від 01 грудня 2008 року на суму 632.40 грн. є товариство з обмеженою відповідальністю «Українські аерозолі» (а.с.38).

Факт отримання цього листа відповідачем 31 липня 2009 року, підтверджується поштовим повідомленням № 412580 (а.с.37).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 632.40 грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи факт наявності заборгованості та відсутність доказів її сплати, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. заборгованості з орендної плати в сумі 632.40 грн., такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно позивач просив стягнути з відповідача 129.64 грн. інфляційних витрат, 14.29 грн. 3% річних за період з 20 липня 2009 року по 20 квітня 2010 року.

Такі вимоги суд задовольняє частково, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обґрунтовуючи нарахування інфляційних витрат та 3 % річних з 20 липня 2009 року, позивач послався на дату укладення договору відступлення права вимоги, але суд не може погодитися з такою позицією виходячи з наступного.

Відповідно до розяснень президії Вищого арбітражного суду України від 14 грудня 1993 року № 01-6/1301 визначаючи у якості моменту, з якого у боржника виникають обовязки перед новим кредитором - дату, з якої йому стало відомо про укладення відповідного договору відступлення права вимоги (пункт 3,4 розяснень).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідач дізнався про наявність у нього обовязку сплатити заборгованість відповідачу 31 липня 2009 року (а.с.37)

Тобто періодом нарахування штрафних санкцій слід вважати період з 01 серпня 2009 року по 01 квітня 2010 року.

Так, відповідно до розрахунку, проведеному судом, сума інфляційних витрат за період з серпня 2009 року по квітень 2010 року складає 51.56 грн., сума 3% річних 13.67 грн.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

Судові витрати відносяться сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам на підставі вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача у судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аерозолі» (м. Донецьк, вул. Баумана, 1в, р\р 26007015110053 в АТ «Укрексімбанк» Донецька філія, МФО 334817, ІПН 25579372) 632.40 грн. заборгованості; 51.56 грн. інфляційних витрат; 13.67 грн. 3% річних, 91.64 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.