Рішення № 10389068, 12.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

12.07.2010Справа №2-18/5930-2009 За позовом – Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Дніпропетровськ (вул. Леніна, 17, м. Дніпропетровськ, 49600) в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Київ (вул. Шовковична, 42-44, м. Київ, 01601)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінком», м. Дніпропетровськ (просп. Гагаріна, буд. 127, кв. 4, м. Дніпропетровськ, 49000).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Східнафтогаз», м. Київ (юридична адреса: вул. Ярославів Вал, буд. 38, м. Київ, 01034; поштова адреса: вул.. Анрі Барбюса, буд. 13, м. Київ, 03680).

Про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суддя І.К. Осоченко

Представники:

Від позивача- Кравцов О.В. – представник за довіреністю № 306 від 22.07.2009р.

Від відповідача - Обманюк С.С. – представник, дов. від 09.07.2010 року.

Від третьої особи - не з’явився.

За участю судового експерта ТОВ «Науково-дослідницька Лабораторія судової експертизи» - Мордалевича О.В. (посвідчення № 999).

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро», м. Дніпропетровськ в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Київ – позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінком», м. Дніпропетровськ - відповідача, в якій просить звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором шляхом передачі права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 328, 346, 525, 526, 530, 625, 1054 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 06.03.2008р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східнафтогаз», м. Київ (далі – третя особа) було укладено Договір про надання кредитної лінії №060308-Л/1. Відповідно до якого, позивач відкрив третій особі невідновлювальну кредитну лінію та надав третій особі кредитні кошти в сумі 6658646,29 грн. Для забезпечення виконання зобов’язань третьої особи за Кредитним договором, 11.03.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Іпотечний договір № 110308-І/1. Предметом Іпотечного договору виступає нерухоме майно (комплекс, який складається із літ. А нежитлового приміщення, баня загальної площею 3869,1 кв.м., літ. Б нежитлові приміщення, прохідна загальною площею 12,3 кв.м.), яке розташовано на земельній ділянці площею 3205,64 кв.м. та знаходиться за адресою: м. Євпаторія, вул. Заводська, буд. 66. Позивач повністю виконав договірні зобов’язання, але Товариство з обмеженою відповідальністю «Східнафтогаз», м. Київ не виконало належним чином свої зобов’язання. Таким чином, станом на 05.10.2009р. загальна сума заборгованості третьої особи складає 7788434,37 грн., що і стало приводом звернення позивача до суду.

У судовому засіданні 01 липня 2010 року приймав участь представник позивача, а також судовий експерт Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницька Лабораторія судової експертизи», викликаний у судове засідання у порядку статті 31 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач явку представника до судового засідання не забезпечив.

30 червня 2010 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінком» надійшла телеграма, відповідно до змісту якої відповідач просить розгляд справи відкласти на підставі неможливості забезпечити явку представника до судового засідання та повідомити про дату наступного судового засідання.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Східнафтогаз» явку представника до судового засідання не забезпечила, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином шляхом направлення на юридичну та поштову адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «Східнафтогаз» рекомендованою кореспонденцією ухвали суду. Проте ухвали суду від 14 червня 2010 року повернуті до господарського суду АР Крим поштовим відділенням з відмітками «організація вибула» та «за зазначеною адресою не знаходиться».

01 липня 2010 року від Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» надійшла заява про зміну предмету позову, викладена у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до прохальної частини заяви позивач просить з метою погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Східнафтогаз» перед Публічним акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» за договором про надання кредитної лінії № 060308-Л/1 від 06.03.2008р. (з урахуванням договорів про внесення змін № 1 від 01.10.2008р., № 2 від 13.03.2009р., № 3 від 28.04.2009р.) в сумі 7 788 434,37 грн. (станом на 05.10.2009р.) звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 110308-1/1, посвідченим 11 березня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 756 (з урахуванням договорів про внесення змін № 1 від 21.01.2009р., № 2 від 31.03.2009р.), що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінком», а саме - нерухоме майно - комплекс, який складається із літ. А нежитлового приміщення, баня загальною площею 3869,1 кв.м., літ. Б нежитлові приміщення, прохідна загальною площею 12,3 кв.м., яке розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Заводська, буд. 66 шляхом продажу такого майна з публічних торгів.

Підставою подачі заяви про зміну предмету позову стало уточнення позивачем способу реалізації предмету застави на підставі статті 591 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача вимоги, викладені у прохальній частині заяви про зміну предмету позову підтримав, просив прийняти її до розгляду.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» у судовому засіданні у присутності представника позивача, оцінивши обставини за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України - за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.

Оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України надає позивачеві право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд, керуючись законом, прийняти заяву позивача про зміну предмету позову до свого розгляду.

Крім того у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про залучення до матеріалів справи доказів оплати судової будівельної експертизи. Представлений меморіальний ордер № 2003 від 08 лютого 2010 року залучений судом до матеріалів справи.

12.07.2010 року представник позивача у судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги, викладені в його заяві про зміну предмету позову.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.07.2010 року заявив суду клопотання про припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України. Клопотання мотивоване тим, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2009 року у справі № 2-4883/09 (копія якого залучена судом до матеріалів справи), на користь банка з поручителів вже стягнуто заборгованість за договором про надання кредитної лінії № 060308-Л/1 від 06.03.2008р.

Слухання справи відкладалося у порядку статті 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2008 між ЗАТ КБ «Кредит-Дніпро»(Банк), в особі директора Київської філії банку «Кредит-Дніпро» Кірічко В.І., який діяв на підставі Положення про Київську філію та довіреності від 04.02.2008 реєст. №338, з одного боку та ТОВ «Східнафтогаз»(Позичальник) в особі директора Демчук О.М., яка діяла на підставі статуту, протоколу №9 загальних зборів учасників ТОВ «Східнафтогаз»від 30.01.2008, з іншої сторони укладено Кредитний договір, за умовами якого Банк, починаючи з 06.03.2008 надає Позичальнику кредит у вигляді траншової поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 8000000 грн. на закупівлю нафтопродуктів на термін до 5 березня 2009 року.

Згідно зі статтею 339 Господарського кодексу України до основних банківських операцій відносяться також кредитні операції, які полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб і громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (стаття 345 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Ч.2 ст.1046 ЦК України встановлено, що Договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Передачу грошей за договором та на підставі цього вступ в дію кредитного договору підтверджується випискою та меморіальними ордерами (а.с. 38-50 т. 1).

Пунктом 1.2 Кредитного договору сторони погодили, що допускається використання наданих кредитних ресурсів по часткам (траншам). Валютою кредиту прийнято гривню.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з п.1.3 Кредитного договору плата за користування одержаними ресурсами встановлюється додатковими договорами сторін, у разі відсутності яких складає 18% річних за користування кредитними ресурсами, що надані у гривнях.

У відповідності до п.1.4 Кредитного договору у разі прострочення повернення кредиту плата за користування одержаним кредитом або частковою траншу кредиту в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно цього договору і до дня фактичного повернення кредиту Позичальника, встановлюється в розмірі 36% річних за користування кредитними ресурсами, що надані у гривні.

Сума заборгованості за кредитами, що не сплачена Позичальником у визначений цим договором строк, наступного робочого дня вважається простроченою.

Згідно з п.10.1 Кредитного договору зміни до тексту цього договору, оформляються додатковими договорами сторін, які є невід’ємними частинами цього договору.

01.10.2008 між сторонами укладено договір №1 про внесення змін до Кредитного договору (далі – Договір №1 від 01.10.2008), яким сторони погодили викласти п.1.3 Кредитного договору в наступній редакції: плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлюється додатковими договорами сторін, у раз відсутності яких складає 26% річних за користування кредитними ресурсами.

Даною угодою сторони також виклали п.1.4 Кредитного договору в іншій редакції, а саме у разі прострочення повернення кредиту плата за користування одержаним кредитом або частковою траншу кредиту в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно цього договору і до дня фактичного повернення кредиту Позичальника, встановлюється в розмірі 52% річних за користування кредитними ресурсами.

Пунктом 2 зазначеної вище угоди, сторони погодили з 01.10.2008 п.4.1 р.4 Кредитного договору доповнити 3-м абзацом наступного змісту: укласти з Банком договір №1 про внесення змін до Договору іпотеки не пізніше 31.10.2008.

В подальшому, 31.03.2009 між сторонами укладено Договір №2, якою сторони погодили внести зміни до Кредитного договору та домовились про зміну виду банківського кредиту за Кредитним договором за методом його надання із траншевої поновлювальної кредитної лінії на не відновлювальну кредитну лінію та про продовження строку кредитування із встановленням терміну повернення кредиту 5 вересня 2009 року і встановлення графіку погашення кредиту та зменшення ліміту кредитування.

Зазначеним договором, сторони встановили розмір кредиту 6658646,29 грн., погодились вважати зобов’язання Банку із надання кредиту за Кредитним договором повністю виконаними до дати укладання цього договору.

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання кредитної лінії № 060308-Л/1 від 06.03.2008 року та договору № 2 про внесення змін до договору про надання кредитної лінії № 060308-Л/1 від 06.03.2008 року, остаточне погашення кредиту повинно бути здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю «Східнафтогаз» у строк до 05.09.2009 року.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте ані доказів погашення заборгованості у сумі 6302646,29 грн., ані доказів погашення відсотків у сумі 1038061,72 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «Східнафтогаз», яке було залучено судом до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суду не представило.

Крім того, учасники господарських відносин згідно зі статтею 216 Господарського кодексу України несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. При цьому, згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин відповідають і за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань. До штрафних санкцій, передбачених статтею 230 Господарського кодексу України, відносяться господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні їм правил здійснення господарської діяльності.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (стаття 232 Господарського кодексу України).

Стаття 546 Цивільного кодексу України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (стаття 551 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 8.1 кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок суми пені, наданий позивачем, відповідно до якого пеня за несвоєчасне повернення кредиту складає 317717,57 грн., а пеня за несвоєчасне сплачення відсотків 35727,23 грн., суд знаходить його вірним.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, наданий позивачем, відповідно до якого 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту складає 45854,93 грн., 3% річних за несвоєчасне сплачення відсотків 5068,39 грн., інфляційні витрати за несвоєчасне повернення кредиту складають 41427,97 грн., інфляційні витрати за несвоєчасне сплачення відсотків 1930,27 грн. суд знаходить його вірним.

Доказів оплати позивачу пені, 3% річних та інфляційної суми Товариство з обмеженою відповідальністю «Східнафтогаз» суду не представило.

В забезпечення належного виконання зобов’язань Позичальника за договором про надання кредитної лінії № 060308-Л/1 від 06.03.2008 року, Банк приймає

- майнову поруку – в іпотеку наступне майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінком»: нерухоме майно: комплекс, який складається із літ. А нежилі приміщення, баня загальною площею 3869,1 кв.м., літ. Б нежитлові приміщення, прохідна загальною площею 12,3 кв.м., що розташоване на земельній ділянці площею 3205,64 кв.м., який знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Заводська, буд. 66 та належить на праві власності згідно дублікату Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, виданого 17.07.2007 Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. (реєстр. №2627), замість договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого 14.05.2007 приватним нотаріусом Дніпропетровським міським нотаріальним округом Вербою В.М. реєстр. №1501, зареєстрованого 01.11.2007 Кримським республіканським підприємством «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії (реєстраційний №1690393, номер запису 452, в книзі 6);

- поруку громадянина України Євдокимова О.В. (ідентифікаційний номер 26446077039) згідно договору поруки №060308-П/1.

Як слідує з матеріалів справи, 11.03.2008 в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором ТОВ «Східнафтогаз», між ТОВ «Сінком» (Іпотекодавець), в особі директора Зубенка Р.М., який діяв на підставі Статуту, протоколу №2 зборів засновників ТОВ «Сінком»від 25.10.2004, наказу №2к від 01.11.2004, протоколу №1 рішення учасників ТОВ «Сінком»від 01.10.2008 та ЗАТ КБ «Кредит-Дніпро»(Іпотекодержатель) в особі директора Київської філії банку «Кредит-Дніпро»гр. Кірічко В.І., який діяв на підставі Положення про Київську філію та довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. 04.02.2010 за реєстровим №338 укладено Договір іпотеки.

Такий договір було посвідчено 11 березня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. та зареєстровано в реєстрі за № 756.

Відповідно до пункту 1.3 договору іпотеки, предмет даної іпотеки - нерухоме майно: комплекс, який складається із літ. А нежилі приміщення, баня загальною площею 3869,1 кв.м., літ. Б нежитлові приміщення, прохідна загальною площею 12,3 кв.м. Всі складові предмету іпотекі розташовані на земельній ділянці площею 3205,64 кв.м.

В зв’язку з укладенням 01.10.2008 між Іпотекодержателем (як Банком) та ТОВ «Східнафтогаз»(як Позичальником) Договору №1 від 01.10.2008, сторони погодились внести зміни до абзацу 3 п.1.2 р.1 Договору іпотеки щодо розміру відсотків.

Стаття 572 Цивільного кодексу України встановлює, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом ( право застави). У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату відсотків, неустойки, відшкодування збитків (ст. 589 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 2 статті 590 Цивільного кодексу України Банк набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо зобов'язання не буде виконано у встановлений термін (час), якщо інше не встановлене договором.

Кредитним договором і договором іпотеки передбачено, що у разі невиконання Позичальником відповідних положень вказаних договорів, Іпотекодержатель (Банк) має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок закладеного майна (Предмета іпотеки), переважно перед іншими кредиторами, в повному об'ємі, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, заподіяних простроченням виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, а також витрати щодо звернення стягнення на предмет застави і його реалізацію.

Судом перевірено, що нерухоме майно: комплекс, який складається із літ. А нежилі приміщення, баня загальною площею 3869,1 кв.м., літ. Б нежитлові приміщення, проходна загальною площею 12,3 кв.м., що розташоване на земельній ділянці площею 3205,64 кв.м. належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінком» на праві власності.

Правовідносини між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінком» регулюються Законом України “Про іпотеку”, що вступив в законну силу 01.01.2004 року.

Згідно статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 12 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем зобов'язань, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань боржника, а у разі невиконання вимог - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 35 Закону України “Про іпотеку” встановлено право іпотекодержателя почати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку якщо вимоги іпотекодержателя залишаться без задоволення.

Позивач 27.08.2009 року, звернувся до відповідача з Вимогою про усунення порушення основного зобов’язання.

Така вимога була отримана відповідачем 02.09.2009 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про врученні кореспонденції.

Проте вказана Вимога залишена поза увагою.

Згідно вимог Закону України “Про іпотеку” звернення стягнення на предмет іпотеки проводиться на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 38 Закону України “Про іпотеку” передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом надання права іпотекодержателю продати предмет іпотеки третій особі, якщо дана умова буде відображена в рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з цим, статтею 38 Закону України “Про іпотеку” передбачено право продажу предмету іпотеки іпотекодержателем будь-якій третій особі на підставі рішення суду шляхом укладення договору купівлі - продажу.

Суд звертає увагу, що у жовтні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінком» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східнафтогаз», Публічного акціонерного товариства «Банк «Кредит Дніпро» про застосування наслідків недійсності до нікчемної умови, викладеної в підпункті 3.1.7 пункту 3.1 статті 3 частини 2.1 договору № 2 від 13.03.2009 про внесення змін до договору про надання кредитної лінії № 060308-Л/1 від 06.03.2008 (далі –Кредитний договір), а саме - виключити умову підпункту 3.1.7 пункту 3.1 статті 3 частини 2.1 договору № 2 від 13.03.2009 про внесення змін до Кредитного договору (далі –Договір №2 від 13.03.2009) з редакції Договору № 2 від 13.03.2009 як недійсну, визнання недійсними:

-підпункт 3.4.5 пункту 3.4 статті 3 частини 2.1 Договору № 2 від 13.03.2009;

-частину 3 Договору № 2 від 13.03.2009;

-договору № 2 від 31.03.2009, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської обл. Вербою В. М. за реєстр. № 656, про внесення змін до іпотечного договору № 110308-1/1 від 11.03.2008, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вербою В. М. за реєстр. № 756 та припинення з 01.10.2008 іпотеки за іпотечним договором №110308-І/1 від 11.03.2008, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вербою В.М. за реєс. №756.

Рішенням господарського суду м. Києва від 31.03.2010 року у справі № 34/675, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2010 року, у позові відмовлено повністю.

Таким чином, позовні вимоги щодо того, що з метою погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Східнафтогаз» перед Публічним акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» за договором про надання кредитної лінії № 060308-Л/1 від 06.03.2008р. (з урахуванням договорів про внесення змін № 1 від 01.10.2008р., № 2 від 13.03.2009р., № 3 від 28.04.2009р.) в сумі 7788434,37 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 110308-1/1, посвідченим 11 березня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 756 (з урахуванням договорів про внесення змін № 1 від 21.01.2009р., № 2 від 31.03.2009р.), що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінком», а саме - нерухоме майно - комплекс, який складається із літ. А нежитлового приміщення, баня загальною площею 3869,1 кв.м., літ. Б нежитлові приміщення, прохідна загальною площею 12,3 кв.м., яке розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Заводська, буд. 66 шляхом продажу такого майна з публічних торгів, підлягають задоволенню.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» у прохальній частині своєї позовної заяви просило звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі права власності на нерухоме майно - комплекс, який складається із літ. А нежитлового приміщення, баня загальною площею 3869,1 кв.м., літ. Б нежитлові приміщення, прохідна загальною площею 12,3 кв.м., який розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Заводська, буд. 66.

Відповідно до статті 16 ГПК України, справи у спорах про право власності на майно розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Оскільки майно розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Заводська, буд. 66, ухвалою від 09.11.2009 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду господарським судом АР Крим.

У подальшому, позивач заявою змінив предмет позову та просить звернути стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно - комплекс, який складається із літ. А нежитлового приміщення, баня загальною площею 3869,1 кв.м., літ. Б нежитлові приміщення, прохідна загальною площею 12,3 кв.м., який розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Заводська, буд. 66 шляхом продажу такого майна з публічних торгів.

Частиною 2 статті 15 ГПК України передбачено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Враховуючи те, що юридичною адресою відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінком» є просп. Гагаріна, буд. 127, кв. 4, м. Дніпропетровськ, то за приписами частини 2 статті 15 ГПК України, така справа вже мала розглядатися господарським судом Дніпропетровської області.

Проте частиною 3 статті 17 ГПК України передбачено, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Приймаючи до уваги приписи частини 3 статті 17 ГПК України, у суду відсутні правові підстави для направлення справи за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області, у зв’язку із чим така справа була розглянута господарським судом АР Крим по суті.

Стосовно клопотання відповідача про припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, у зв’язку із тим, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2009 року у справі № 2-4883/09, на користь банка з поручителів вже стягнуто заборгованість за договором про надання кредитної лінії № 060308-Л/1 від 06.03.2008р., то таке клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2009 року у справі № 2-4883/09 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до Євдокимова О.В., Товариства з обмеженою відповідальністю «Східнафтогаз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фортуна оіл» про стягнення заборгованості у сумі 6658646,29 грн. за договором про надання кредитної лінії № 060308-Л/1 від 06.03.2008р., позовні вимоги задоволені частково; стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 6860728,31 грн., судові витрати у сумі 1950,00 грн.

Проте таке рішення не набрало законної сили, про що на копії такого рішення міститься відмітка.

Крім того, звернення стягнення на предмет іпотеки є правом заставодержателя в разі, коли кредитор не виконав свої зобов’язання, забезпечені заставою. Тобто при розгляді справи про звернення стягнення на предмет іпотеки суд самостійно має встановлювати, чи порушував кредитор свої зобов’язання, забезпечені застовою. Що й було зроблено судом при розгляді дійсної справи.

Вказана позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 08.04.2010 року у справі № 2-18/1369-2009.

Судові витрати, у тому числі і витрати за проведення судової експертизи, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України відносяться на відповідача.

12.07.2010р. у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.07.2010р.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінком» у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.

2.          Позов задовольнити.

3.          З метою погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Східнафтогаз» (вул. Ярославів Вал, буд. 38, м. Київ, 01034; код ЄДРПОУ 34430040) перед Публічним акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (вул. Леніна, 17, м. Дніпропетровськ, 49600; код ЄДРПОУ 14352406) за договором про надання кредитної лінії № 060308-Л/1 від 06.03.2008р. (з урахуванням договорів про внесення змін № 1 від 01.10.2008р., № 2 від 13.03.2009р., № 3 від 28.04.2009р.) в сумі 7788434,37 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 110308-1/1, посвідченим 11 березня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 756 (з урахуванням договорів про внесення змін № 1 від 21.01.2009р., № 2 від 31.03.2009р.), що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінком» (просп. Гагаріна, буд. 127, кв. 4, м. Дніпропетровськ, 49000; код ЄДРПОУ 31874391), а саме: нерухоме майно - комплекс, який складається із літ. А нежитлового приміщення, баня загальною площею 3869,1 кв.м., літ. Б нежитлові приміщення, прохідна загальною площею 12,3 кв.м., яке розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Заводська, буд. 66, шляхом продажу такого майна з публічних торгів.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінком» (просп. Гагаріна, буд. 127, кв. 4, м. Дніпропетровськ, 49000; код ЄДРПОУ 31874391) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Дніпропетровськ (вул. Леніна, 17, м. Дніпропетровськ, 49600; код ЄДРПОУ 14352406) в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Київ (вул. Шовковична, 42-44, м. Київ, 01601) 25500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 15007,50 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.