Рішення № 103855378, 04.04.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/10801/21

2/219/3591/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.12.2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області

у складі судді Хомченко Л.І.

секретар Гаврилюк К.К.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Бахмут цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до , Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Грисюк Олена Василівна приватний нотаріус Києво Святошинського районного нотаріального округу Київської області про визнання виконавчого напису нотаріусу таким ,що не підлягає виконанню

ВСТАНОВ.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача посилаючись на те ,що позивачу ОСОБА_2 стало відомо про те, що 08.06.2021 року приватним виконавцем Виконавчого округу Донецької області Олійником Олегом Івановичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65718059 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (надалі - АТ «ПУМБ») заборгованості в розмірі 34266,45 грн. (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят шість гривень 45 копійок).

На запит до приватного виконавця позивачу були надані копії наступних документів:

1) Заява АТ «ПУМБ» (вих. № 196068), про примусове виконання рішення, в якій стягувач просить:

- розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого документу, а саме: виконавчого напису, виданого Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною за № 7399 від 12.05.2021 року про стягнення із боржника, яким є ОСОБА_2 коштів у розмірі 34 266,45 грн.

- звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яким є ОСОБА_2 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_1 .

2) Виконавчий напис, вчинений 12.05.2021 року Грисюк Оленою Василівною, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 7399, дата набрання чинності - 12.05.2021 року, про звернення стягнення з ОСОБА_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - невідомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце роботи невідоме, який є Боржником за Кредитним договором 2001247740101 від 15 лютого 2019 року, укладеним з ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ідентифікаційний код юридичної особи 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, далі іменований - Стягувач, заборгованість за Кредитним договором 2001247740101 від 15 лютого 2019 року, за період з 30 квітня 2020 року по 17 березня 2021 року суму у загальному розмірі 34 266,45 грн. (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят шість гривень 45 копійок), надалі за текстом Виконавчий напис № 7399.

3) Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 65718059 від 08.06.2021 року, з якої убачається, що виконавче провадження відкрито на підставі Виконавчого напису № 7399, вчиненого 12.05.2021 року Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., щодо стягнення боргу у сумі 34266,45 грн. з боржника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь АТ «ПУМБ», код за ЄДРПОУ 14282829.

4) Постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29.06.2021 року (ВП № 65718059). Вказаною постановою звернута стягнення на дохід боржника, а саме - заробітну плату.

Позивач вважає, що Виконавчий напис № 7399 вчинений з грубим порушенням чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Нотаріус не має права вчиняти виконавчий напис на стягнення кредитної заборгованості, бо така заборгованість не є безспірною.

Згідно ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 р. N 3425-XII, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачом. Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальний дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 р. за 282/20595, надалі за текстом Порядок № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем.

У відповідності до п. 3.2 глави 16 Порядку № 296/5, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року N 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 26.11.2014 р. N 662 до зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого Порядок № 296/5 доповнено розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" та пунктом 2 такого змісту:

"кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачом виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Доповнення Переліку розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" дозволяло кредиторам без повідомлення боржника здійснювати "односторонній" розрахунок заборгованості та звільняло кредитора від обов`язку доведення факту укладення кредитного договору шляхом передачі грошей, безспірності боргу, його суми та факту прострочення.

Доповнення Переліку розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" фактично нівелювало основоположні, конституційні права позичальників, зокрема, права, гарантовані статтею 41 Конституції України стосовно того, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Доповнення Переліку зазначеним розділом створило протиправні можливості для кредиторів без належних, передбачених законом, на те підстав, протиправно позбавляти позичальника його права власності на кошти та маймо.

Починаючи з 2015 року адміністративні суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій неодноразово розглядали справу про часткове визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 26.11.2014 р. N 662, зокрема, в частині доповнення Порядку № 296/5 розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Згідно Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14, яка залишена без змін згідно Ухвали Вищого адміністративного суду від 1 листопада 2017 р., визнана незаконною та нечинною постанова Кабінету Міністрів України N 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" , зокрема, в частині доповнення зазначеного переліку новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав,

що випливають з кредитних відносин». Тобто, суд відновив право боржника на захист його інтересів, а нотаріуса позбавив права вчиняти виконавчий напис на стягнення кредитної заборгованості, бо така заборгованість не є безспірною.

Стаття 2 Закону України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 року N 3425-XII передбачає, що правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України.

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно положень ч. 2 ст. 16 ЦК України зазначений у ній перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, а тому суд може застосувати інші способи захисту, передбачені договором або законом. У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення. Потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Виконавчий напис у розумінні Цивільного кодексу України не є правочином, недійсність якого може бути встановлена судом, а тому він може бути визнаний лише таким, що не підлягає виконанню. Таким чином позивач може захищати свої права шляхом пред`явлення вимог, зокрема, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Частина 12 ст. 28 ЦПК України передбачає, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Стаття 90 Закону N 3425-XII передбачає, стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частина 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року N 1404-VIII, надалі за текстом Закон N 1404-VIII, передбачає, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Таким чином, в розумінні ст. 24 Закону N 1404-VIII, місцем виконання виконавчого документу є місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна.

Місце примусового виконання Виконавчого напису № 7399 - це м. Бахмут, Донецька область, бо адреса реєстрації і фактичного місця проживання боржника: АДРЕСА_1 . Отже справа підсудна Артемівському міськрайонному суду Донецької області.

Позивач вважає за необхідне звернутися до суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення судом стягнення на підставі спірного виконавчого напису до розгляду судом цього позову по суті.

Виконавчий напис № 7399 вчинений з грубим порушенням закону, предметом цього немайнового позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тобто, судове рішення у разі задоволення позову не вимагатиме примусового виконання.

Оскільки з метою примусового виконання спірного виконавчого напису за заявою стягувача 08.06.2021 відкрито виконавче провадження № 65718059, в межах якого на підставі п. 2 ч. 1 ст. 10, п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» звернуто стягнення на майно боржника - заробітну плату, та можуть бути арештовані рахунки, існує реальна загроза втрати грошових коштів та утруднення їх повернення. У разі не зупинення стягнення буде унеможливлено виконання позитивного для позивача рішення суду, оскільки на дату набрання рішенням законної сили виконавчий напис може вже буде виконаний.

У разі визнання судом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивачу в подальшому необхідно буде застосовувати додаткові засоби захисту своїх прав щодо повернення стягнутих коштів, що потребуватиме нового звернення до суду з позовом на підставі ст. 1212 ЦК України (повернення безпідставно набутого майна), додаткових витрат та часу. З огляду на викладене, невжиття заходів забезпечення може привести до безповоротної втрати позивачем грошових коштів, істотно ускладнити чи унеможливити справедливий, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Позивач не включає до цієї заяви про забезпечення позову пропозиції щодо зустрічного забезпечення, з огляду на те, що частиною 1 статті 154 ЦПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно ч. 7 ст. 153 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року N 1404-VIII, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року N 1404-VIII, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач повідомляє наступне. Оригінали Заяви АТ «ПУМБ» вих. № 196068, Виконавчого напису № 7399, вчиненого 12.05.2021 року, Постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2021 року ВП № 65718059, Постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29.06.2021 року ВП № 65718059, знаходяться у приватного виконавця Виконавчого округу Донецької області Олійника Олега Івановича за адресою: 87531, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Мазая Макара, буд. 6. Оригінали паспорта позивача, картки платника податків, довідки про реєстрацію місця проживання, знаходяться у позивача по справі.

Відповідно до пункту 10 частини 3 ст. 175 ЦПК України позивач за цим позовом

підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4,5,19,28, 149-153 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, ст. ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року N 1404-VIII,просила Визнати таким, що не підлягає виконанню Виконавчий напис, вчинений 12.05.2021 року Грисюк Оленою Василівною, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 7399, дата набрання чинності - 12.05.2021 року, про звернення стягнення з ОСОБА_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - невідомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце роботи невідоме, який є Боржником за Кредитним договором 2001247740101 від 15 лютого 2019 року, укладеним з ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ідентифікаційний код юридичної особи 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, заборгованість за Кредитним договором 2001247740101 від 15 лютого 2019 року, за період з 30 квітня 2020 року по 17 березня 2021 року, у загальному розмірі 34 266,45 грн. (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят шість гривень 45 копійок).

Стягнути з відповідача - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ідентифікаційний код юридичної особи 14282829, на користь позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у сумі 1362,00 грн. за подання позову немайнового характеру та заяви про забезпечення позову: 908,00 + 454,00.

Представник позивача до судового засідання не з'явився , про час та дату розгляду справи його було повідомлено належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність .

Представник відповідача до судового засідання не з`явився ,про час та дату розгляду справи його було повідомлено належним чином .

Третя особа Грисюк О. В. приватний нотаріус Києво Святошинського районного нотаріального округу Київської області до судового засідання не з`явилась ,про час та дату розгляду справи її було повідомлено належним чином .

Дослідив матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

08.06.2021 року приватним виконавцем Виконавчого округу Донецької області Олійником Олегом Івановичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65718059 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (надалі - АТ «ПУМБ») заборгованості в розмірі 34266,45 грн. (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят шість гривень 45 копійок).

Виконавчий напис, вчинений 12.05.2021 року Грисюк Оленою Василівною, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 7399, дата набрання чинності - 12.05.2021 року, про звернення стягнення з ОСОБА_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - невідомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце роботи невідоме, який є Боржником за Кредитним договором 2001247740101 від 15 лютого 2019 року, укладеним з ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ідентифікаційний код юридичної особи 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, далі іменований - Стягувач, заборгованість за Кредитним договором 2001247740101 від 15 лютого 2019 року, за період з 30 квітня 2020 року по 17 березня 2021 року суму у загальному розмірі 34 266,45 грн. (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят шість гривень 45 копійок), надалі за текстом Виконавчий напис № 7399.

З постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 65718059 від 08.06.2021 року, убачається, що виконавче провадження відкрито на підставі Виконавчого напису № 7399, вчиненого 12.05.2021 року Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., щодо стягнення боргу у сумі 34266,45 грн. з боржника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь АТ «ПУМБ», код за ЄДРПОУ 14282829.

Вказаною постановою звернуто стягнення на дохід боржника, а саме - заробітну плату.

Нотаріус не має права вчиняти виконавчий напис на стягнення кредитної заборгованості, бо така заборгованість не є безспірною.

Згідно ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 р. N 3425-XII, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальний дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 р. за 282/20595, надалі за текстом Порядок № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем.

У відповідності до п. 3.2 глави 16 Порядку № 296/5, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року N 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 26.11.2014 р. N 662 до зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого Порядок № 296/5 доповнено розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" та пунктом 2 такого змісту:

"кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Доповненння Переліку розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" дозволяло кредиторам без повідомлення боржника здійснювати "односторонній" розрахунок заборгованості та звільняло кредитора від обов`язку доведення факту укладення кредитного договору шляхом передачі грошей, безспірності боргу, його суми та факту прострочення.

Доповнення Переліку розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" фактично нівелювало основоположні, конституційні права позичальників, зокрема, права, гарантовані статтею 41 Конституції України стосовно того, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Доповнення Переліку зазначеним розділом створило протиправні можливості для кредиторів без належних, передбачених законом, на те підстав, протиправно позбавляти позичальника його права власності на кошти та маймо.

Починаючи з 2015 року адміністративні суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій неодноразово розглядали справу про часткове визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 26.11.2014 р. N 662, зокрема, в частині доповнення Порядку № 296/5 розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Згідно Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14, яка залишена без змін згідно Ухвали Вищого адміністративного суду від 1 листопада 2017 р., визнана незаконною та нечинною постанова Кабінету Міністрів України N 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" , зокрема, в частині доповнення зазначеного переліку новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав,

що випливають з кредитних відносин». Тобто, суд відновив право боржника на захист його інтересів, а нотаріуса позбавив права вчиняти виконавчий напис на стягнення кредитної заборгованості, бо така заборгованість не є безспірною.

Стаття 2 Закону України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 року N 3425-XII передбачає, що правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України.

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно положень ч. 2 ст. 16 ЦК України зазначений у ній перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, а тому суд може застосувати інші способи захисту, передбачені договором або законом. У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення. Потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Виконавчий напис у розумінні Цивільного кодексу України не є правочином, недійсність якого може бути встановлена судом, а тому він може бути визнаний лише таким, що не підлягає виконанню. Таким чином позивач може захищати свої права шляхом пред`явлення вимог, зокрема, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

За таких обстави суд вважає ,що позовні вимоги слід задовольнити так як вони знайшли своє підтвердження доказами у судовому засіданні та обґрунтовані вимогами діючого законодавства та слід визнати таким ,що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12.05.2021 року Грисюк Оленою Василівною, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 7399, дата набрання чинності - 12.05.2021 року, про звернення стягнення з ОСОБА_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - невідомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце роботи невідоме, який є Боржником за Кредитним договором 2001247740101 від 15 лютого 2019 року, укладеним з ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ідентифікаційний код юридичної особи 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, заборгованість за Кредитним договором 2001247740101 від 15 лютого 2019 року, за період з 30 квітня 2020 року по 17 березня 2021 року, у загальному розмірі 34 266,45 грн. (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят шість гривень 45 копійок),

Також слід стягнути Стягнути з Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" ідентифікаційний код юридичної особи 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4 на користь ОСОБА_2 , за судові витрати 1362 гривень .

Керуючись ст .ст 280-282 ЦПК України,-

ВИРІШИВ :

Визнати таким ,що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12.05.2021 року Грисюк Оленою Василівною, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 7399, дата набрання чинності - 12.05.2021 року, про звернення стягнення з ОСОБА_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - невідомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце роботи невідоме, який є Боржником за Кредитним договором 2001247740101 від 15 лютого 2019 року, укладеним з ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ідентифікаційний код юридичної особи 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, заборгованість за Кредитним договором 2001247740101 від 15 лютого 2019 року, за період з 30 квітня 2020 року по 17 березня 2021 року, у загальному розмірі 34 266,45 грн. (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят шість гривень 45 копійок),

Стягнути з Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" ідентифікаційний код юридичної особи 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4 на користь ОСОБА_2 , за судові витрати 1362 гривень .

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення .

У повному обсязі рішення виготовлене 08.12.2021 року.

Суддя Л.І. Хомченко