Вирок № 103825285, 01.04.2022, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/876/21

1-кп/467/27/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2022 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Кірімової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Ю.І.,

прокурора Довбня М.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Петрини О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021150000000018 від 21 січня 2021 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку смт. Арбузинка Арбузинського району Миколаївської області, громадянку України, маючої неповну середню освіту, не працююча, маюча 3 групу інвалідності, зареєстрована та проживача за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення за наступних фактичних обставин.

ОСОБА_1 наказом генерального директора Державного підприємства «Хлібна База №76» № 6-к від 07.02.2020 призначена на посаду вагаря ДП «Хлібна База №76».

Відповідно до п. 1.1 «Статуту Державного підприємства «Хлібна База №76» Державного агентства резерву України» (далі - Статут), затвердженого Наказом Держрезерву від 30.06.2017 № 160, ДП «Хлібна База №76» засноване на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства резерву України.

Відповідно до п. 4.4. Статуту, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим органом управління) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до посадової інструкції вагаря № 23, затвердженої наказом генерального директора ДП «Хлібна База №76» № 58 від 06.10.2017 вагар, з поміж іншого:

- проводить зважування вантажів на вагах різних типів і конструкцій;

- проводить зовнішній огляд та перевірку вантажу;

- здійснює перевірку та відповідність вантажу назві, вазі та іншим характеристикам вантажу, що зазначені в супроводжувальних документах;

- проводить оформлення супроводжувальних документів;

- складає акти нестачі вантажу;

- проводить облік зважуваних вантажів;

- здійснює перевірку правильності показань вагів;

- складає звіт; а також несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього обов`язків та за правильність зважування вантажу.

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду вагаря Державного підприємства «Хлібна База №76» діючи умисно, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків - спричинення матеріальної шкоди державним інтересам в особі Державного агентства резерву України і бажаючи настання таких наслідків, зловживаючи своїм службовим становищем, посприяла вчиненню організованій групі заволодіння зерном пшениці Державного агентства резерву України шляхом усунення перешкод з наступних обставин.

Особа, матеріали відносно якої внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та обвинувальний акт скеровано до суду за ч.5 ст. 191 КК України, перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки заступника генерального директора ДП «Хлібна база №76» у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14.09.2020 вирішив заволодіти зерном пшениці Державного агентства резерву України, що перебувало на зберіганні у сховищах ДП «Хлібна База №76», шляхом його вивезення з території ДП «Хлібна База 76» та реалізації на ринку України.

При цьому, особа, матеріали відносно якої внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та обвинувальний акт скеровано до суду за ч.5 ст. 191 КК України, розробила план вчинення кримінального правопорушення та безпосередній механізм заволодіння чужим майном - зерном пшениці Державного агентства резерву України, що перебувало на зберіганні у сховищах ДП «Хлібна База №76», який передбачав наступне:

- залучення службових осіб та працівників ДП «Хлібна База №76» до вчинення злочину, пов`язаного із заволодінням майна підприємства;

- підшукання транспортних засобів та водіїв для забезпечення перевезення зерна пшениці Державного агентства резерву України, які у визначений час за його вказівкою безперешкодно заїдуть на територію ДП «Хлібна База №76», та з дозволу інших службових осіб підприємства будуть завантажуватись зерном пшениці, після чого, безперешкодно залишать територію підприємства без складання відповідної документації, що надає дозвіл на вивезення майна підприємства;

- виготовлення документів, що не відповідають дійсності, та будуть фактично відображати вивезення з території підприємства відходів від процесу покращення якості зерна (сепарації);

- реалізацію привласненого зерна за ринковою ціною та розподіл отриманих коштів між усіма членами організованої групи.

17 вересня 2020 року вантажні автомобілі підшукані ОСОБА_2 для заволодіння та незаконного перевезення зерна пшениці, за вказівкою останнього, заїхали на територію елеватору ДП «Хлібна База 76», без будь яких записів у журналі обліку товарно-матеріальних цінностей, які ввозяться на територію ДП «Хлібна База № 76». Після цього автомобілі по черзі направлені ним до вагового комплексу (вагова), який перебував у віданні вагаря - ОСОБА_1 , яка відповідно до свої функціональних обов`язків, визначених посадовою інструкцією «вагаря» № 23, затвердженою генеральним директором «ДП «Хлібна База №76» 06.10.2017, зобов`язана проводити зважування вантажів на вагах різних типів і конструкцій, складати акти нестачі вантажу, складати звіти, та яка в силу свої посади несла повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Так, 17 вересня 2020 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: вул. Елеваторна, 10 с. Кавуни, Первомайського району, Миколаївської області, діючи умисно, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх злочинних діянь, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків - спричинення матеріальної шкоди державним інтересам в особі Державного агентства резерву України і бажаючи настання таких наслідків, в порушення вимог інструкції «Про оформлення операцій з матеріальними цінностями державного матеріального резерву», затвердженої наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.09.2012 № 1042, за відсутності наказу директора «ДП «Хлібна База №76» на завантаження, діючи в інтересах особи, матеріали відносно якої внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та обвинувальний акт скеровано до суду за ч. 5 ст. 191 КК України, та сприяючи здійсненню злочинного плану розробленого останнім, по черзі, зважила тару шести автомобілів з причепами, при цьому будь-яких записів у відповідному журналі вагового комплексу не внесла, а також не внесла вказані відомості до електронної документації, чим усунула перешкоди, які унеможливлювали організованій групі реалізувати свій злочинний намір на заволодіння зерном пшениці Державного агентства резерву України.

У подальшому, шість вантажних автомобілів з причепами по черзі направились особою, матеріали відносно якої внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та обвинувальний акт скеровано до суду за ч. 5 ст. 191 КК України, до силосів (сховищ) першої дільниці "ДП «Хлібна база №76", де були завантажені зерном пшениці, після чого знову направились на вагову, де ОСОБА_1 , повторно зважила кожен з автомобілів із пшеницею та продовжуючи сприяти виконанню злочинного плану організованої групи, розуміючи та усвідомлюючи відповідальність про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, без відповідного наказу директора підприємства на відпуск зерна, навмисно не вписала показники маси тари, брутто, нетто, номерний знак автомобіля, вид та клас зерна, а також не здійснила відповідний запис у ваговому журналі для реєстрації зважування на автоматичних вагах та товарно-транспортних накладних, та не внесла відповідну інформацію до програми «ІС», а лише здійснила чорновий запис таких відомостей на фрагменті паперу, чим усунула перешкоди, які унеможливлювали організованій групі реалізувати всій злочинний намір на заволодіння зерном пшениці Державного агентства резерву України.

В подальшому вантажні автомобілі після їх завантаження зерном пшениці, за вказівкою особи, матеріали відносно якої внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та обвинувальний акт скеровано до суду за ч. 5 ст. 191 КК України, покинули територію ДП «Хлібна База №76». Вищевказане зерно реалізовано особою, матеріали відносно якої внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та обвинувальний акт скеровано до суду за ч. 5 ст. 191 КК України, а грошові кошти отримані від реалізації розподілені останнім між учасниками створеної ним організованої злочинної групи, а також ОСОБА_1 , яка отримала винагороду за сприяння у вчиненні злочину в розмірі 100 доларів США.

Відповідно до протоколу засідання інвентаризаційної комісії по ДП «Хлібна База № 76» від 24.09.2020, затверджено результат інвентаризації згідно інвентаризаційних описів, відповідно до якої нестача зерна пшениці становить 158,180 т.

Відповідно до карток аналізу зерна №210 та № 211, складених за результатами лабораторних досліджень зразків із сховищ ДП «Хлібна База № 76», зерно пшениці віднесено до 4 класу.

Ринкова вартість 1 тони пшениці 4 класу станом на 17.09.2020 року становить 5984 грн.

З огляду на викладене, Державному агентству резерву України спричинено матеріальну шкоду на суму 946 549 гривень (із розрахунку 158,180 х 5984 = 946 549), що як більше ніж у 600 разів, перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян станом на 01.01.2020 року (із розрахунку 1051 х 600 = 630 600 гривень) та є особливо великим розміром (примітка 4 до ст. 185 КК України).

Таким чином, шляхом усунення перешкод які унеможливлювали організованій групі реалізувати всій злочинний намір на заволодіння зерном пшениці Державного агентства резерву України, ОСОБА_1 , діючи в інтересах особи, матеріали відносно якої внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та обвинувальний акт скеровано до суду за ч. 5 ст. 191 КК України, посприяла його заволодінню загальною вагою 158,180 тон на загальну суму 946 549 гривень, чим спричинено Державному агентству резерву України, матеріальну шкоду в особливо великому розмірі, оскільки більше ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Органом досудового розслідуванні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, як вчинення пособництва у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, вчиненого організованою групою.

31 березня 2022 року між прокурором Арбузинського відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області М. Довбня та обвинуваченою ОСОБА_1 за участю захисника - адвоката Петрини О.В., укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, з якою погодився керівник Первомайської окружної прокуратури К.Щербак.

Згідно даної угоди прокурор Довбня М.В. та обвинувачена ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у зазначених діяннях. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_1 :

- за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням (згідно ч. 3 ст. 75 КК України) тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом).

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи та зазначив про те, що в частині призначення основного покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, слід врахувати положення ст. 69 КК України, а також не призначати обвинуваченій додаткове покарання конфіскацію майна.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, визнала повністю та пояснила, що дійсно вчинила інкриміноване кримінальне правопорушення, зазначила, що розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті відповідно до угоди зобов`язання та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості. Просила суд при призначенні покарання за ч. 5 ст.27, ч. 5 ст. 191 КК України, врахувати положення ст. 69 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої просила суд затвердити угоду про винуватість.

Представник потерпілого Державного агентства резерву України, листом 10.01.2022 року надав лист, згідно якого не заперечує щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , в тому числі відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Судом у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжкими злочином, в судовому засіданні ОСОБА_1 повністю та беззастережно визнавала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), а також зобов`язується надати викривальні покази щодо злочинних дій інших учасників організованої групи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020151300000051 від 16 вересня 2021 року.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать нормам матеріального та процесуального права, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Також судом перевірено, що за своїм змістом укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та вимогам Кримінального кодексу України, а також відсутні підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд відповідно до ст. 66 КК України визнає щире каяття, вчинення кримінального правопорушення під впливом примусу через службову залежність, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих обставин, а саме важкого матеріального становища, таких як наявність третьої групи інвалідності та утримання батьків похилого віку.

Також при призначенні узгодженого сторонами покарання суд враховує особу обвинуваченої ОСОБА_1 , яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, одружена, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, ставлення до вчиненого, думку представника потерпілого щодо можливості укладення угоди про визнання винуватості, та беручи до уваги досудову доповідь органу пробації, який прийшов до висновку про те, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній. Також, суд враховує спосіб життя обвинуваченої, те що вона має постійне місце проживання, суд враховує позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання, відношення обвинуваченої до вчиненого, наявність у неї розуміння неприйнятності вчинених нею дій у цивілізованому суспільстві.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 75 КК України визначає, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Одночасно частина 2 статті 75 КК України визначає, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 31 березня 2022 року між прокурором Арбузинського відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області М. Довбня та обвинуваченою ОСОБА_1 за участю захисника - адвоката Петрини О.В. та призначення обвинуваченій узгодженої сторонами виду та розміру покарання.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні. Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Арешт на майно обвинуваченого не накладався.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 31 березня 2022 року про визнання винуватості в кримінальному провадженні № 12021150000000018 від 21 січня 2021 року між прокурором Арбузинського відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області М. Довбня Миколою Володимировичем та обвинуваченою ОСОБА_1 , за участю захисника обвинуваченої - адвоката Петрина О.В.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Звільнити ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробовуванням, встановивши їй іспитовий строк у 2 (два) роки, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

У відповідності до п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України в період випробувального терміну покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М. Кірімова