Постанова № 10382120, 24.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2010 р. справа № 2а-10423/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год 30 хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Тарасенка І.М.

при секретаріКушек Н.А.

за участю:

представника позивача: Саркісова О.В. за дов. від 25.05.2010 р.

представника відповідача Куріцького Р.В. за дов. від 11.01.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-Плюс» до Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Контакт-Плюс» (далі ТОВ «Контакт-Плюс») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі - Єнакієвська ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 16.02.2010 року № 0000272300/0, яким визначено податкове зобовязання позивача, а саме: податок на додану вартість у сумі 51634,42 грн. і штрафні (фінансові) санкції у сумі 25817,21 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність визначення відповідачем податкового зобовязання позивача за платежем податок на прибуток у сумі 77451,63 грн. Як на правову підставу для задоволення позовних вимог позивач посилається на Конституцію України, приписи Цивільного кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірні рішення прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Контакт-Плюс» є юридичною особою, яке зареєстроване розпорядженням Єнакієвського міського виконавчого комітету народних депутатів 04.09.2000 року, знаходиться на обл іку як платник податків у Єнакієвській ОДПІ, що не заперечується сторонами у справі.

03 грудня 2007 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» був укладений договір купівлі-продажу № 29, на підставі якого позивач отримав від товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» (далі - ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.») відповідні товари на загальну суму 1715006,60 грн.

08 червня 2009 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ» був укладений договір купівлі-продажу № 25/06, на підставі якого позивач отримав від товариства з обмеженою відповідальністю «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ» (далі - ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ») відповідні товари на загальну суму 125625 грн.

Відносно позивача Єнакієвською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.07 по 30.09.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.07 по 30.09.09.

За результатами проведення зазначеної перевірки, відповідачем був складений Акт від 09.02.2010 р. № 198/23/31131858 «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.07 по 30.09.09.

Як вбачається з даного акту перевірки відповідачем встановлені наступні порушення:

- п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, в редакції Закону від 22.07.1997 № 283/97-ВР) в результаті занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2357,67 грн.

- п.п. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 1997р. ( із змінами та доповненнями) занижена сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 42 грн., у тому числі за травень 2009 року на 26270,42 грн., за червень 2009 року - 25125 грн.

- п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р №168/97-ВР зі змінами та доповненнями ТОВ "Контакт-плюс" занижена сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 239 грн., у тому числі за грудень 2007р. на 171грн., за травень 2009р. на 68грн.

- ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки та збори" № 56-93 від 20.05.93р. за період з01.10.07 по 30.09.09 встановлено заниження сум комунального податку у 4 кварталі 2007р. у сумі 3,40грн., 1 кварталі 2008р. у сумі 1,70грн., 3 кварталі 2008р. у сумі 1,70грн., 4 кварталі 2008р. у сумі 1,70грн., 1 кварталі 2009р. у сумі 3,40грн., 2 кварталі 2009р. у сумі 1,70грн.

Висновок відповідача відносно порушення позивачем вищезазначених норм закону базується на тому, що договори купівлі-продажу № 29 від 03.12.2007 р. та № 25/06 від 08.06.2009 р. укладені позивачем з ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» та з ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ» відповідно є нікчемними правочинами з огляду на те, що зазначеними контрагентами не ведеться господарська діяльність, дані підприємства не знаходяться за місцем державної реєстрації, не звітують до податкового органу, не відповідають на запити фахівців ДПС. В звязку з цим, підтвердити факт постачання товарів позивачу, а також повноти та правильності відображення цих поставок у податковому обліку з ПДВ та податку на прибуток не має можливості.

Таким чином, відповідач вважає, що ТОВ «Контакт-Плюс» було завищено суму податкового кредиту у травні 2009р. внаслідок віднесення до податкового кредиту суми з ПДВ за операціями зі своїм контрагентом ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» на суму 26270,42 грн. та на 25125,00 грн. за операціями у червні 2009 р. з ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ».

За наслідками перевірки згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2. статті 4 та п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 16.02.2010 року № 0000272300/0, яким позивачу визначена сума податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток у сумі 54144,00 гривень, в тому числі 36096,00 гривень за основним платежем та 18048,00 гривень за штрафними санкціями, та спірне податкове повідомлення-рішення від 23.04.2010 року № 11819/10/23-213, яким визначено податкове зобовязання позивача, а саме: податок на додану вартість у сумі 51634,42 грн. і штрафні (фінансові) санкції у сумі 25817,21 грн.

Відповідно до статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що відносно ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ» не внесено до єдиного державного реєстру запису про його припинення, що підтверджується наданим позивачем Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.04.2010 року. Тобто юридична особа ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ» існує і не припинилася.

Відносно ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» до єдиного державного реєстру внесено запис про його припинення тільки 22.03.2010р., що підтверджується наданим позивачем Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.04.2010 року, тобто після здійснення фінансово-господарської операції з позивачем.

У абзаці 2 ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України закріплено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Тобто всі обмеження на здійснення дієздатності юридичної особи її органом є чинними за умови, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала або за всіма обставинами не могла не знати про встановлені обмеження. Третя особа має визнаватись такою, що знала чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень відповідного органу товариства, в наступних випадках: 1) коли такі обмеження встановлені законом; 2) коли відомості про такі обмеження, встановлені статутом чи засновницьким договором, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; 3) коли надані інші докази, які підтверджують, що третя особа під час вчинення оспорюваного або нікчемного правочину знала про обмеження, які встановлені для виконавчого органу чи наглядової ради юридичної особи на здійснення дієздатності останньої.

Суд зазначає, що на час укладення договору купівлі-продажу № 29 між ТОВ «Контакт-Плюс» та ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.», а це 03.12.2007 р., відносно ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» не було внесено запис до єдиного державного реєстру про припинення даної юридичної особи. Запис про припинення юридичної особи - ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» внесено 22.03.2010р., тобто більш ніж за два роки після укладення договору.

Аналогічна ситуація і у випадку з юридичною особою ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ», з якою позивачем 08.06.2009р. був укладений договір купівлі-продажу № 25/06, оскільки станом на 14.04.2010р. до єдиного державного реєстру запису про її припинення не внесено.

Діюче законодавство не містить норми, згідно якої у разі припинення діяльності юридичної особи усі укладені цією юридичною особою до моменту внесення до реєстру запису про її припинення правочини вважаються нікчемними через припинення діяльності.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що на момент укладання договорів купівлі-продажу № 29 від 03.12.2007р. і № 25/06 від 08.06.2009р. ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» та ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ» володіли належним обсягом цивільної правоздатності та цивільної дієздатності для вчинення зазначених правочинів, що обумовлює дійсність вказаних угод.

Як встановлено судом, сторони договорів купівлі-продажу № 29 від 03.12.2007 р. і № 25/06 від 08.06.2009р. не мали наміру, на вчинення господарського зобовязання з метою суперечною інтересам держави та суспільства, тому зазначені договори купівлі-продажу № 29 та № 25/06 не є нікчемними у розумінні ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Фактично спірні правовідносини виникли у звязку з необґрунтованим та безпідставним висновком відповідача про нікчемність Договорів купівлі-продажу № 29 та № 25/06, що відображений в акті перевірки.

Протягом розгляду справи судом не отримано жодного доказу в підтвердження наявності у сторін мети вчинення зобовязання, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Сама по собі угода про продаж товару не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Товар який був предметом угоди не виключено законом із цивільного обігу та не було законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу № 29 від 03.12.2007 р. та № 25/06 від 08.06.2009р. укладені з дотриманням цивільно-правових норм чинного законодавства України, а отже, є дійсними угодами, що підтверджує законність здійснення господарських операцій, тому відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі виписаних податкових накладних позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з придбанням відповідних товарів за договорами купівлі-продажу № 29 від 03.12.2007 у сумі 26270,42 та № 25/06 від 08.06.2009 у сумі 25125,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що відповідачем не доведений склад правопорушення, за яке позивачу визначена сума податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у сумі 51634,42 грн. і штрафні (фінансові) санкції у сумі 25817,21 грн., внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-Плюс» до Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області від 16.02.2010 року № 0000272300/0, яким визначено податкове зобовязання позивача у сумі 77451,63 гривень (51634,42 гривень за основним платежем та 25817,21 гривень за штрафними санкціями).

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-Плюс» ЄДРПОУ 31131858 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 червня 2010 року. Постанову у повному обсязі складено 29 червня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Тарасенко І.М.