Постанова № 10377202, 13.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.07.10Справа №2а-3963/10/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С., при секретарі Павленко Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богів»

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення,

за участю представників:

позивача Кровкін В.Г., директор, наказ № 1-к від 11.01.2002 року;

відповідача Володькін С.А., довіреність № 5904/9/10-0 від 19.08.2009 року;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Богів» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.09.2009 року № 0011242303.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.03.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі.

У судовому засіданні, яке відбулось 13.07.2010 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято на підставі та в межах закону, у звязку з порушенням позивачем вимог чинного законодавства в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій. На підставі зазначеного вище, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Богів» 02.02.2009 року зареєстроване виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 066777 від 02.09.2009 року (а.с.33).

Відповідно до Статуту товариства, затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 1 від 23.01.2009 року, зареєстрованого 02.02.2009 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим (а.с.27-32), метою діяльності товариства є здійснення ринкових взаємовідносин та отримання прибутку на основі задоволення потреб громадян, державних та інших підприємств, установ та організацій в продукції, що виробляється, товарах, послугах, що надаються, і роботах, що виконуються в сферах, які визначаються предметом діяльності (діяльність кафе, барів, готелів, роздрібна торгівля та ін.).

На підставі направлень на перевірку від 01.08.2009 року № 003074, № 003075 посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим 22.08.2009 року проведено перевірку дотримання субєктом господарювання ТОВ «Богів» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, господарської одиниці закусочної «Жовта чапля», розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Московська, 3а.

За результатами перевірки складено акт № 1604/01/12/23/20684377 від 22.08.2009 року (а.с.6-9), в якому зафіксовано порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, в ході перевірки встановлено реалізацію позивачем товару на загальну суму 1542,00 грн. Однак, первинні документи, документи, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а саме товарно-транспортні накладні на момент перевірки за місцем реалізації товару відсутні, чим порушено встановлений законодавством порядок обліку товарних запасів на складах та/або місяцях реалізації.

На підставі акту перевірки, відповідно до ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» 09.09.2009 року Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим прийнято рішення № 0011242303 про застосування до ТОВ «Богів» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3084,00 грн. (а.с.10).

В ході судового розгляду справи судом було перевірено правомірність та правове обґрунтування висновків Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим щодо порушення позивачем вимог законодавства в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, та встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК .

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» ( далі Закон) здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів ( обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності.

Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим мала право на проведення перевірки ТОВ «Богів» щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.

Що стосується безпосередньо порушення позивачем п. 12 ст. 3 закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», виявленого під час проведеної перевірки, то суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі по тексту Закон).

Статтею 1 вказаного Закону передбачено застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Статтею 3 вказаного Закону передбачені обовязки суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Так, згідно з п. 12 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

З аналізу зазначеного вище вбачається, що облік товарних запасів є суто бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно зі ст.1 Закону бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

П. 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

У судовому засіданні позивач наполягав на тому, що алкогольні товари, які були реалізовані товариством, на загальну суму 1542,00 грн. були оприбутковані належним чином. Всі необхідні документи, які підтверджують облік товарних запасів, були представлені під час проведення перевірки посадовим особам Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим, а саме: накладні, касові та товарні чеки.

Відповідач не заперечував проти цього факту, однак, зазначив про те, що вказані документи не підтверджують факт належного обліку товарних запасів. Такими первинними документами, на думку відповідача є, зокрема товарно-транспортні накладні.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача з наступних підстав.

У листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 16277 від 29.12.2009 «Щодо порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання» зазначено, що до документів, які є підставою для оприбутковування товару, як правило, відносяться накладні і товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів в облікові бухгалтерські регістри. Відсутність відповідних первинних документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Як було зазначено судом вище, первинним документом є документ, що підтверджує факт здійснення господарської операції.

З даних акту перевірки вбачається, що перевірка проведена Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим в закусочній «Жовта чапля», розташованій за адресою: м. Ялта, вул. Московська, 3а, що належить позивачу.

Тобто, в даному випадку перевірку проведено не за місцем зберігання товару ТОВ «Богів», а за місцем його реалізації.

Таким чином, облік товарних запасів на даній господарській одиниці повинен здійснюватися шляхом обліку накладних, що підтверджують рух товару з місця його зберігання до місця його реалізації. Суд звертає увагу на те, що товарно-транспортна накладна є юридичним документом, що засвідчує факт перевезення товару (його поставки) та облік виконаної роботи. Відтак, облік товарно-транспортних накладних повинен бути забезпечений за місцем зберігання товару, а не за місцем його реалізації.

Як було зазначено судом вище, накладні були представлені посадовим особам Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим під час проведення перевірки господарської одиниці, що належить позивачу. Крім того, перевіряючим були надані товарні звіти та касові чеки, що також підтверджують факт належного оприбуткування товару. Копії вказаних документів були залучені судом до матеріалів справи (а.с.12-26).

За таких умов, суд вважає безпідставними та необґрунтованими висновки відповідача про порушення позивачем п. 12 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині порушення ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цьому, відповідачем не було представлено жодного іншого доводу, який би свідчив про правомірність прийнятого рішення.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд вважає рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.09.2009 року № 0011242303 таким, що прийнято протиправно, у звязку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 14.07.2010 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.09.2009 року № 0011242303.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Цикуренко А.С.