Рішення № 10374825, 07.07.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2010 р.                                                                      Справа №03/1231

Господарський суд Черкаської області в складі:

                     головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Коломієць В.П.;

за участю представників сторін:

від позивача: Гвоздинська К.О., за довіреністю;

від відповідача: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.Т.В." м. Черкаси

про стягнення 1 636,96 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 1 636 грн. 96 коп., в тому числі основного боргу – 1 461 грн. 20 коп.; 27 грн. 67 коп. втрат внаслідок інфляції; 18 грн. 49 коп. 3% річних; 129 грн. 60 коп. пені за невиконання зобов’язань по розрахунках за договором № 106/БРК від 28.12.2009 про надання послуг на декларування товарів та інших вантажів, що переміщуються через кордон України.

Представник позивача позов підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не надіслав, його представник, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився.

Справа розглядається в порядку визначеному ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані позивачем докази, приходить до наступного.

Ст.42 Митного Кодексу України (далі –МК України) встановлено, що під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Ст. ст. 70, 72, 81, 87, 88 МК України містять такі положення:

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Перелік товарів, що підлягають обов'язковому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та актами Кабінету Міністрів України.

Декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники).

Декларантами товарів і транспортних засобів, що належать громадянам, також можуть бути громадяни, уповноважені власниками зазначених товарів і транспортних засобів на здійснення декларування нотаріально посвідченими дорученнями.

Декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Декларант зобов'язаний:

- здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

- на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення;

- надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур;

- сплатити податки і збори.

Діяльність позивача пов'язана з функціонуванням ватажного митного комплексу (далі - ВМК), створеного у встановленому порядку та його діяльністю як митного брокера.

Ст.176, ст.177, ст. 179 зокрема, містять наступні положення:

Митний брокер (посередник) - це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент. Від імені цього підприємства декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, може здійснювати його відокремлений структурний підрозділ (філія, представництво тощо).

Митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм цього Кодексу та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та органом ліцензування.

Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення.

Митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення.

Митний брокер має право здійснювати свої функції з декларування товарів і транспортних засобів у будь-якому митному органі України.

Вчиняючи дії, передбачені частиною першою цієї статті, митний брокер виконує всі обов'язки і несе відповідальність, встановлену законом.

28 грудня 2009 р. позивач і відповідач уклали договір № 106/БРК про надання послуг на декларування товарів та інших вантажів, що переміщуються через кордон України (далі - договір), за яким замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов’язання здійснювати декларування вантажів та транспортних засобів замовника (відповідача), які переміщуються через кордон України, в об’ємі та на умовах, передбачених даним договором, а відповідач зобов’язався приймати такі послуги та оплачувати їх на встановлених договором умовах.

Позивач має право здійснювати декларування, що підтверджується свідоцтвом № 90200/024 БМ-0292, виданого Держмитслужбою України (далі - ДМСУ) 23.02.2005.

Позивач має право здійснювати діяльність митного брокера відповідно до свідоцтва №002581/00/02 , виданого ДМСУ Скічку Аркадію Івановичу.

          Відповідно до п.5 Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера, затверджених наказом Держкомітету України з питані, регуляторної політики та підприємництва та Держмитслужби України від 13.05.09 №88\445, митний брокер в межах укладеного договору з суб'єктом господарювання, може здійснювати будь-які операції, пов'язані з пред'явленням митниці товарів, транспортних засобів та документів для митного оформлення.

Зважаючи на вимоги п.5 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою КМУ від 09.06.97 №574 та Інструкції про порядок заповнення вантажної ми тої декларації, затвердженої наказом ДМСУ від 09.07.97 №307. підготовка ВМД може здійснюватись виключно за допомогою спеціального програмно інформаційного комплексу, розробленого відповідно до вимог митного законодавства, з власником якого користувач - декларант укладає угоди користування програмним продуктом.

В судовому засіданні встановлено, що позивач має у користуванні відповідний програмний продукт. Відповідачем не подано доказів наявності у нього вищеназваної програми.

Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення із відповідача коштів за надання послуг, пов'язаних з проведенням митного оформлення товарів в межах договору №106\БРК від 28.12.2009: послуг з підготовки документів, забезпечення проведення митного огляду, тощо, які підтверджені відповідним актами виконаних робіт, підписаними позивачем і відповідачем, відповідають компетенції позивача як власника вантажного митного комплексу та підприємства митного брокера, а також підтверджуються документами митного оформлення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав свої зобов’язання за вищевказаним договором перед відповідачем.

          Факт належного виконання позивачем зобов’язань перед відповідачем підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- договором № 106/БРК від 28.12.2009 про надання послуг на декларування товарів та інших вантажів, що переміщуються через кордон України;

- Додатком до договору від 28.12.2009 (Прейскурант цін на брокерські послуги ВАТ «Черкаське САТП 2301»);

- вантажно-митною декларацією (форма МД-2) від 30.12.2009;

- Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № И-003899 від 11.01.2010 на суму 1461 грн. 20 коп., який був отриманий та підписаний представником відповідача у день його складення.

П.4.2, п.4.3 договору визначено, що замовник (відповідач) сплачує послуги згідно рахунку, виставленого виконавцем (позивачем) на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт.

Сплата за послуги здійснюється по перерахуванню на рахунок виконавця (позивача) не пізніше трьох банківських днів від дати виставлення рахунку або через касу виконавця (позивача) в день отримання рахунку.

Позивач виставив відповідачу рахунок № И-003664 від 11.01.2010, проте відповідач до 14.01.2010 р. включно не розрахувався з позивачем за отримані послуги.

13 травня 2010 р. позивач направив відповідачу претензію про сплату боргу № 239 і вимагав у семиденний строк з моменту пред’явлення претензії сплатити борг в розмірі 1461 грн. 20 коп. Відповідач отримав претензію позивача 26.05.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 860341.

Ні відповіді ні коштів на адресу позивача не надходило.

Борг відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 1461 грн. 20 коп.

Зобов’язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П.4.4 договору встановлено, що у разі прострочки оплати замовник (відповідач) сплачує виконавцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яку необхідно сплатити, за кожен день прострочення платежу.

Розмір пені за невиконання зобов’язань відповідачем за період з 15.01.2010 по 10.06.2010 (154 дні) становить 129 грн. 60 коп.

Ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір втрат внаслідок інфляції за період з лютого 2010 р. по травень 2010 р. становить 27 грн. 67 коп.; розмір 3% річних –18 грн. 49 коп.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1 636 грн. 96 коп., в тому числі основного боргу – 1 461 грн. 20 коп.; 27 грн. 67 коп. втрат внаслідок інфляції; 18 грн. 49 коп. 3% річних; 129 грн. 60 коп. пені за невиконання зобов’язань по розрахунках за договором № 106/БРК від 28.12.2009 про надання послуг на декларування товарів та інших вантажів, що переміщуються через кордон України.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 102 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути 1 636 грн. 96 коп., в тому числі основного боргу – 1 461 грн. 20 коп.; 27 грн. 67 коп. втрат внаслідок інфляції; 18 грн. 49 коп. 3% річних; 129 грн. 60 коп. пені, а також 102 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з товариства з обмеженою відповідальністю "Л.Т.В.", вул. Чигиринська,609, м. Черкаси, код 36584428 на користь відкритого акціонерного товариства "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301", вул. Смілянська,163, м. Черкаси, код 03080991.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СУДДЯ           В.В.Єфіменко

Рішення оформлено та

підписано 09.07.2010