Рішення № 10374823, 06.07.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                      Справа №18/867

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача – Гридчина О.С. –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства “Запорізький хлібокомбінат

№1”, м. Запоріжжя

до товариства з обмеженою відповідальністю “Скарлет - Логістік”,

м. Черкаси

про стягнення 14 879 грн. 82 коп., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося відкрите акціонерне товариство “Запорізький хлібокомбінат №1” до товариства з обмеженою відповідальністю “Скарлет –Логістік” про стягнення заборгованості, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору дистриб’юції за №038/09 від 18 травня 2009 року, в розмірі 14 879 грн. 82 коп., в тому числі: 13 970 грн. 19 коп. основний борг, 793 грн. 50 коп. пеня. та 116 грн. 13 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Позивачем невірно визначено ціну позову, оскільки сума зазначених в резолютивній частині позовної заяви позовних вимог складає 14 879 грн. 82 коп., а не 15361 грн. 02 коп., як зазначав сам позивач.

Отже, враховуючи вищенаведене, а також загальну суму позовних вимог ціна позову становить 14 879 грн. 82 коп.

Справа розглядається після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання представника не направив, своїм правом на захист підприємство не скористалося, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе, з метою забезпечення вирішення спору протягом розумного строку, - розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 06 липня 2010 року за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/867.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 18 травня 2009 року між відкритим акціонерним товариством “Запорізький хлібокомбінат №1” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Скарлет - Логістік” (дистриб’ютор) було укладено договір дистриб’юції за №038/09.

Відповідно до п. 2.1. вищезазначеного договору дистриб’ютор зобов’язався купувати у постачальника товари окремими партіями та здійснювати продаж товару в регіоні від свого імені.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав повністю та поставив відповідачу товар на загальну суму 26 284 грн. 18 коп., що підтверджується товарно - транспортними накладними:

-          №70552 від 09 грудня 2009 року на суму 14 022 грн. 81 коп.;

-          №70756 від 16 грудня 2009 року на суму 7 849 грн. 11 коп.;

-          №70923 від 23 грудня 2009 року на суму 4 412 грн. 26 коп. (копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи).

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом та печаткою відповідача у вищевказаних накладних.

З письмових пояснень позивача вбачається, що 06 січня 2010 року відповідачем було сплачено 16951 грн. 86 коп. Вказану суму було частково зараховано на погашення боргу в розмірі 13486 грн. 98 коп. за товар поставлений до 09 грудня 2009 року, а решту суми в розмірі 3464 грн. 88 коп. було спрямовано на погашення заборгованості за товар поставлений згідно накладної №70552 від 09 грудня 2009 року. В подальшому 13 січня 2010 року та 22 січня 2010 року відповідач сплатив 8849 грн. 11 коп., які також було зараховано на погашення боргу згідно вищевказаної накладної №70552.

Отже, всього відповідачем за поставлений товар в період з 09 грудня 2009 року по 23 грудня 2009 року було сплачено 12313 грн. 99 коп.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 13 970 грн. 19 коп. заборгованості згідно договору №038/09 від 18 травня 2009 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.5. договору, дистриб’ютор зобов’язаний розрахуватися за отриману партію товару у відповідності з товарно - транспортними накладними на протязі 21 календарного дня з моменту отримання вказаної партії дистриб’ютором від постачальника (дати підписання дистриб’ютором товарно - транспортної накладної), якщо інше не буде встановлено додатковим письмовим погодженням сторін.

Отже, з урахуванням п. 4.5. договору відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар:

-          за накладною №70552 від 09 грудня 2009 року до 30 грудня.2009 року;

-          за накладною №70756 від 16 грудня 2009 року до 06 січня 2010 року;

-          за накладною №70923 від 23 грудня 2009 року до 13 січня 2010 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 13 970 грн. 19 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати дистриб’ютор виплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 793 грн. 50 коп. пені, нарахованої за період з 01 січня 2010 року по 12 квітня 2010 року.

          Також, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та підлягає стягненню з відповідача 116 грн. 13 коп. –3 % річних (розрахунок знаходиться в матеріалах справи), нарахованих за час прострочення виконання грошового зобов’язання.

При цьому слід зазначити, що пеня та 3% річних нараховані позивачем в меншому розмірі ніж це передбачено чинним законодавством, проте позивач самостійно визначив період та суму санкцій, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Розрахунок інфляційних втрат судом до уваги не приймається, оскільки позивачем вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат заявлено не було.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

В пункті 4.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суд України від 04 березня 1998, № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” вказано, що якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

          На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Скарлет - Логістік”, вул. 30 років Перемоги, 44, кв. 62, м. Черкаси, ідентифікаційний код 36391187, р/р 2600713909 в ЧОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 354411 на користь відкритого акціонерного товариства “Запорізький хлібокомбінат №1”, вул. Верхня, 1, м. Запоріжжя, ідентифікаційний код 05486763, р/р 260044330 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827 –13 970 грн. 19 коп. основної заборгованості, 793 грн. 50 коп. пені, 116 грн. 13 коп. –3 % річних, 148 грн. 80 коп. витрат на сплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                     А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 09 липня 2010 року.