Рішення № 10374789, 01.07.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2010 Справа № 2/100-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Скобєлкіна С.В. при секретарі Чумаченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса

до Малого приватного підприємства "Таврія", с. Нововоронцовка Херсонської області

про стягнення 48724,77 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

в с т а н о в и в:

Спільне підприємство "Вітмарк-Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до суду з позовом до малого приватного підприємства "Таврія" про стягнення 48724,77 грн. заборгованості та інших нарахувань за партію товару, отриманого за договором поставник у 2009 році.

В судове засідання сторони не прибули, а від позивача надійшов лист з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника СП "Вітмарк-Україна". Від відповідача отримано письмовий відзив, у якому МПП "Таврія" не погоджується з нарахуванням пені та ставить під сумнів правильність нарахування збитків від інфляції.

Згідно положень ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Призначаючи розгляд справи на 23.08.2005року, суд надавав можливість сторонам, в тому числі і відповідачу, підготувати та подати всі необхідні документи для вирішення спору по суті, безпосередньо прийняти участь в судовому засіданні.

Відповідач у судове засідання не прибув, наданими йому процесуальними правами не скористався.

Оскільки позивач не забезпечив явку в судове засідання свого представника, а відповідач проігнорував явку в суд, суд вважає, що справу можливо розглянути без участі сторін за наявними у справі доказами.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги про стягнення 35687,96 грн. основного боргу, 1800,03 грн. інфляційних нарахувань, 2827,96 грн. пені, 7995,20 грн. штрафу, 413,85 грн.. - 3% річних та судових витрат по справі.

В той же час, суд дослідивши докази по справі та матеріали справи, прийшов до висновку про те, що позов СП "Вітмарк-Україна" підлягає частковому задоволенню з огляду на насупне.

09.12.2009 року між СП "Вітмарк - Україна" в формі ТзОВ та МПП "Таврія" укладено договір поставки № 02311 у відповідності до умов якого постачальник (позивач) передав, а покупець (відповідач) отримав у власність партію товарів - соків, нектарів та соковмісних напоїв в асортименті на загальну суму 39967,02 грн.

У відповідності до п. 3.2. Договору, відповідач зобов'язався оплачувати поставлений за даним договором товар не пізніше ніж через 21 календарний день з дня поставки відвідної партії товару в повному обсязі. Однак на теперішній час оплата поставленого за договором товару відповідачем здійснена не була. Відповідачем був частково повернутий товар позивачу на суму 4 288,56 грн.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений за договором товар становить 35687,46 грн.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також: три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене статтею 625 ЦК України право кредитора вимагати оплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, сутність якого полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінювання грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плата) від боржника за користування утриманими ним коштами, які підлягають сплаті кредитору. Враховуючи зазначене, інфляційне нарахування на суму боргу та % річних входять у склад грошового зобов’язання.

Судом встановлено, що МПП "Таврія" отримало товар вартістю 39976,02 грн. 11.12.2009 року, оплатити його повинного було відповідно до п. 3.2. договору (21 день) до 01.01.2010 року. Крім того, 01.03.2010 року покупець повернув товар постачальнику на суму 4288,56 грн., тому борг став складати 35687,46 грн., нарахування на який позивач здійснив по 14.05.2010 року.

Нарахування інфляційних збитків згідно до наданого розрахунку позивач визначив у розмірі 1800,30 грн., які суд перевірив та вважає їх не вірними. Фактично до стягнення повинно було підлягати 1813,96 грн.:

39976,02х1,018х1,019=41468,80-39976,02=1492,78 грн. (січень - лютий 2010 р.)

35687,46х1,009=36008,65-35687,46=321,18 (березень), а всього 1813,96 грн. (1492,78+321,18), з урахуванням індексу інфляції у квітні та травні менше 100% (99,7% та 99,4%). Але, оскільки суд не має повноважень самостійно визначати та збільшувати стягнення за позовними вимогами, то суд задовольняє позов щодо стягнення інфляційних збитків у заявленій сумі - 1800,30 грн.

Три проценти річних позивач нарахував за період з 01.01.2010 р. по 14.05.2010 р. у сумі 413,85 грн., згідно наданого розрахунку, з яким суд погоджується, перевіривши нарахування:

3%/365х59 днівх39976,02 грн.=193,86 (січень - лютий 2010р.);

3%/365х75 днівх35687,46 грн.=219,99 грн. (березень - 14.05.2010р.)

Всього: 193,86+219,99=413,85 грн.

Що стосується вимог про стягнення штрафу у розмірі 7995,20 грн., то вона підлягає лише частковому задоволенню з огляду на наступне. Так, СП 2Вітмарк-Україна" не надав методику, за якою здійснив нарахування вищезазначеної суми штрафу. В той же час, суд вважає, що розмір штрафу буде складати лише 3997,60 грн., що дорівнює 10% від суми боргу (вартості неоплаченого товару із простроченням більше 21 дня), що відповідає положенням пункту 4.3. договору поставки №02311 від 09.12.2009 року.

Вимоги про стягнення 2827,96 грн. пені на підставі п. 4.2. договору від 09.12.2009 року задоволенню не підлягають, оскільки сторони фактично цей вид штрафних санкцій належним чином, у відповідності до норм чинного законодавства не узгодили.

Відповідно до ч. і ст. і Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).

Згідно ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Згідно ч. 6 ст. 4 Цивільного кодексу України цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Статтею 1 Господарського кодексу України визначено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

У відповідності до ч.2 ст.4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Отже, норми Господарського кодексу є спеціальними щодо встановлення відповідальності по грошових зобов'язаннях суб'єктів господарювання.

Частина 1 ст.231 Господарського кодексу України має імперативний характер і встановлює, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч.2 ст.343 цього ж Кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, згідно ст. 1 спеціального Закону України "Про відповідальність за своєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. N 543/96-ВР (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10.01.2002р. N 2921-III), який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. В той же час стаття 3 Закону, яка також носить імперативний характер, вводить певні обмеження щодо меж згоди сторін, а саме: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, на користь СП "Вітмарк-Україна" підлягає стягненню 35687,46 грн. основного боргу, 1800,30 грн. інфляційних збитків та 3997,60 грн. штрафу. Інші позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки вони є безпідставними.

Судові витрати по справі суд покладає на відповідача відповідно до положень ст. 49 ГПК України, оскільки з вини останнього спір доведено до судового розгляду, пропорційно до розміру задоволених вимог (85,14%).

Приймаючи рішення по даній справі, суд враховує положення ст. ст. 173, 193, 232 ГК України, ст. ст. 526, 530, 549, 611, 655-692 ЦК України.

На підставі викладеного, вищезазначених норм та керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Прийняти справу до свого провадження.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з малого підприємства "Таврія", 74200, херсонська область, с. Нововоронцовка, вул. Степова, 22А, код ЄДРПОУ 14129039, п/р 26007039848202 в АКіБ Укрсиббанк МФО 351005 на користь спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі товариства з обмеженою відповідальністю, 65007, м. Одеса, пров. Високий, 22 35687,46 (тридцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят п'ять грн. 46 коп.) основного боргу, 1800,30 (одна тисяча вісімсот грн. 30 коп.) збитків від інфляції, 3997,60 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто сім грн. 60 коп.) штрафу, 4148,54 (чотири тисячі сто сорок вісім грн. 54 коп.) державного мита, 200,93 (двісті грн. 93 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Копію рішення направити сторонам по справі.

Суддя С.В.Скобєлкін

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 14.07.2010 року.