Рішення № 10374759, 13.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2010 р. Справа № 45/57-10

вх. № 1569/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - Беспалов В.Г., довіреність від 01.03.2010 року

відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - Харченко О.В., довіреність від 05.06.2009 року, Толстих О.І., довіреність від 30.03.2010 року

розглянувши справу за позовом ТОВ "Ауріка", м. Харків

до Харківський національний університет радіоелектроніки м. Харків

про стягнення 53585,20 грн.

та зустрічну позовну заяву Харківського національного університету радіоелектроніки, м. Харків

до ТОВ "Ауріка", м. Харків

про припинення договору шляхом його розірвання через невиконання стороною його умов

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 44000,00 грн. основного боргу, 1466,68 грн. штрафних санкцій 3% та 4928,00 грн. інфляційних мотивуючи невиконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати виконаних позивачем робіт по договору № 374-МК/3 на виконання дослідно-конструкторської роботи, укладеного між позивачем та відповідачем 01 вересня 2008 року. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 04 березня 2010 року про порушення провадження у справі № 45/57-10 розгляд справи було призначено на 31 березня 2010 року об 11:30 год.

В судове засідання 31 березня 2010 року позивач з’явився, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в призначене судове засідання з’явився, проти позову заперечив та надав суду зустрічний позов (вх. № 7350 від 31.03.2010 року), за яким просить суд розірвати укладений між сторонами договір виконання дослідно-конструкторської роботи № 374-МК/3 від 01.09.2008 року з мотивів викладених у зустрічному позові.

В судовому засіданні 31 березня 2010 року, за клопотанням позивача, було оголошено перерву до 06 квітня 2010 року 11:00 год.

Під час перерви, а саме 02 квітня 2010 року, позивач через канцелярію суду надав до матеріалів справи уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з відповідача на користь позивача 44000,00 грн. основного боргу, 1753,20 грн. штрафних санкцій 3%, 7832,00 інфляційних та судові витрати по справі.

06 квітня 2010 року після перерви судове засідання було продовжено.

В судове засідання 06 квітня 2010 року позивач з’явився, просить прийняти до розгляду уточнення позовних вимог та задовольнити викладені в них вимоги в повному обсязі.

Відповідач в призначене судове засідання з’явився, проти прийняття уточнень позивача не заперечує та, водночас, просить прийняти до розгляду зустрічний позов.

Суд, розглянувши 06 квітня 2010 року уточнення позовних вимог позивача, відповідно до приписів ст. 22 ГПК України, вважав за необхідне прийняти їх до розгляду по даній справі.

Суд, розглянувши 06 квітня 2010 року зустрічну позовну заяву, враховуючи, що предметом позовних вимог, як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом є саме договір № 374-МК/3 на виконання дослідно-конструкторської роботи від 01 вересня 2008 року, відповідно до ст. 60 ГПК України вважав за необхідне прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду.

Ухвалою суду від 06 квітня 2010 року по справі № 45/57-10 прийняті до розгляду уточнення позовних вимог позивача та зустрічний позов, розгляд справи відкладено на 19 квітня 2010 р. о 14:20.

16 квітня 2010 року через канцелярію суду від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним) надійшли пояснення до первісної позовної заяви та відзив на зустрічний позов (вх. № 8691 від 16.04.2010 року).

В судове засідання 19 квітня 2010 року позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) з’явився, свої уточнені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти зустрічного позову заперечує з підстав викладених у відзиві за зустрічний позов.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) в призначене судове засідання з’явився, проти первісного позову заперечує та підтримує зустрічний позов, вимоги якого просить задовольнити.

Разом з тим, сторонами в засіданні суду 19 квітня 2010 року було подане узгоджене клопотання, відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України, про вирішення спору в більш тривалий строк.

Ухвалою суду від 19 квітня 2010 року клопотання сторін про продовження строків розгляду справи задоволено, строк розгляду справи продовжено, розгляд справи відкладено на 17 травня 2010 р. о 12:15.

В судове засідання 17 травня 2010 року позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) не з’явився, проте через канцелярію суду надав клопотання (вх. № 9437 від 25.04.2010 року) про відкладення розгляду справи посилаючись на участь представника позивача при розгляді кримінальної справи у Дзержинському районному суді м. Харкова.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) в призначене судове засідання з’явився, проти первісного позову заперечує та підтримує зустрічний позов, в обґрунтування якого надав суду письмові пояснення та додаткові докази по справі.

Ухвалою суду від 17 травня 2010 року клопотання позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) про відкладення розгляду справи було задоволено, розгляд справи відкладено на 07 червня 2010 року о 15:00, в подальшому розгляд справи відкладався на 29 червня2010 року до 14:30.

До матеріалів справи 10 червня та 23 червня 2010 року позивачем за первісним позовом було подано додаткові докази, які залучено судом до матеріалів справи.

В засіданні суду 29 червня 2010 року було оголошено перерву до 13 липня 2010 року до 15:00.

13 липня 2010 р. після перерви розгляд справи було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

01 вересня 2008 року між сторонами по даній справі, а саме: ТОВ "Ауріка", м. Харків (позивач за первісним позовом, відповідача за зустрічним) та Харківським національним університетом радіоелектроніки, м. Харків (відповідача за первісним позовом, позивач за зустрічним) було укладено договір № 374-МК/3 на виконання дослідно-конструкторської роботи.

Згідно п. п. 1.1, 1.2, договору відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) доручив, а позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) взяв на себе зобов’язання по виконанню дослідно-конструкторської роботи (ДКР): "Створення та випробування складових систем управління роботи ДПТК"; наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково-технічної продукції за договором визначаються технічним завданням, яке є невід’ємною частиною договору (додаток № 1). Відповідно до п. 1.3 договору зміст та терміні виконання основних етапів визначаються календарним планом, який складає невід’ємну частину договору (додаток № 3). Приймання та оцінка (ДКР) здійснюються відповідно до технічного завдання (1.4 договору). Вартість дослідно-конструкторської роботи становить 80000 грн., розрахунки проводяться відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) не пізніше 3-х банківських днів після підписання акту здачі-прийняття ДКР при умові надходження коштів від головного замовника (п. п. 2.1, 2.2 договору). Згідно п. п. 4.1, 4.2 договору, по завершенню робіт по договору позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) перелає відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним) по акт здачі-прийняття ДКР супроводжувальний лист; науково-технічну та звітну документацію, яка передбачена технічним завданням, календарним планом та умовами договору; акт здачі-прийняття робіт; відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) протягом 3 днів з дня отримання акту здачі-прийняття зобов’язаний надіслати позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним) підписаний акт здачі ДКР або мотивовану відмову від прийняття робіт. Згідно п. 4.3 договору в разі мотивованої відмови відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань, термінів їх виконання.

Між сторонами було складено додаток № 1 до договору - технічне завдання на дослідно-конструкторську роботу "Створення та випробування складових систем управління режимами роботи ДПТК", протокол договірної ціни (додаток № 2) та календарний план (додаток № 3 до договору). Згідно календарного плану сторони визначили термін виконання робіт з 01.09.2008 р. по 20.10.2008 р.

Додатковими угодами до договору сторони продовжували термін дії договору - до 05 грудня 2008 року.

Робота в обумовлені сторонами строки позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним) виконана не була. Як вбачається з матеріалів справи 18 вересня 2008 року між сторонами був складений та підписаний акт здачі-прийняття науково-технічної продукції за договором № 374-МК/3 про часткове виконання робіт з "Створення та випробування складових систем управління режимами роботи ДПТК" на загальну суму 36000 грн. Вказаний акт було повністю оплачені відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним), про що свідчить банківська виписка від 15.10.2008 р.: призначення платежу: "сплата за виконання дослідно-конструкторської роботи згідно акту здачі-прийняття від 18.09.20078 р. за договором № 374-МК/3 від 01.09.2008 р. ". В подальшому, що не спростовано представниками сторін, та підтверджується наданим ними листуванням, строк виконання робіт переносився до 15 листопада 2008 р. Згідно акту здачі-прийняття науково-технічної продукції за договором № 374-МК/3 від 03 грудня 2008 року про виконання робіт з "Створення та випробування складових систем управління режимами роботи ДПТК" на загальну суму 44000 грн., позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним) виконано роботу повністю.

Аналізуючи умови укладеного між сторонами по даній справі договору, суд визначає, що за своєю правовою природою він є договором підряду з елементами договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1 глави 61 Цивільного кодексу України "Загальні положення про підряд" та глави 62 цього ж Кодексу "Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт".

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно ст. 843 ЦК України, ціна роботи або спосіб її визначення визначається у договорі.

Згідно ст. 892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 853 та 854 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі; замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно до п. п. 4.2, 4.3 договору відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) протягом 3 днів з дня отримання акту здачі-прийняття зобов’язаний надіслати позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним) підписаний акт здачі ДКР або мотивовану відмову від прийняття робіт; в разі мотивованої відмови відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань, термінів їх виконання.

Таким чином, акт виконаних робіт від 03 грудня 2008 року відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) отримав, його підписав, мотивовану відмову від підписання даного акту (прийняття робіт) не пред’являв.

Внаслідок невиконання відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) своїх зобов’язань, у нього виникла заборгованість у сумі 44000,00 грн., у зв’язку з чим позивач за первісним позовом був змушений звернутись до суду з відповідним позовом.

В матеріалах справи наявне листування між сторонами за яким позивач за первісним позовом вимагав від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) сплату суми заборгованості, так зокрема 14.01.2009 року позивачем за первісним позовом було направлено відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним) лист з вимогою щодо оплати. Таке листування визнається судом вимогою в порядку ст. 530 ЦК України, оскільки відповідно до п. 2.2 договору оплата виконаних робіт провадиться відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) при умові надходження коштів від головного замовника.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний термін від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

В даному випадку акт виконаних робіт від 03.12.2008 року є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто є таким, що породжує права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані, а також являється доказом на підтвердження певних обставин, в даному випадку, передання робіт позивачем за первісним позовом (виконавцем) і прийняття їх відповідачем за первісним позовом (замовником), що може бути враховано в сукупності з іншими доказами по справі з наданням йому відповідної оцінки.

Таким чином, вищевказаний акт за своєю правовою природою є внутрішньою документацією і підтверджує наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову, та є доказом у справі.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 44000,00 грн.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) не виконано зобов’язання щодо оплати робіт, тому позовна вимога позивача за первісним позовом про стягнення основного боргу у розмірі 44000,00 грн. є правомірною та обґрунтованою, підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищенаведеного суд визнав позовні вимоги позивача за первісним позовом в частині річних в розмірі 1576,76 грн. та інфляційних в розмірі 6265,29 грн. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню. В решті річних та інфляційних суд відмовляє позивачу за первісним позовом у зв’язку з їх безпідставним пред’явленням до стягнення (позивач за первісним позовом не врахував зміст п. 2.2 договору - "… при умові надходження коштів … " та звернення із вимогою про оплату до відповідача за первісним позовом в 2009 році).

Суд критично ставиться до тверджень відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) відносно якості виконаних позивачем за первісним позовом робіт (наданих послуг) виходячи з умов договору (п. п. 3.1.1, 4.3 договору); посилання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) на певну форму акту (форма рекомендована ДСТУ 3974-2000) суд вважає безпідставними виходячи з умов договору, яким вказана форма не передбачена; роботи передавались за двома актами від 18.09.2008 р. та від 03.12.2008 р., які підписані сторонами, та один з яких сплачено. Відповідачем за первісним позовом питання щодо повернення сплачених за актом від 18.09.2008 р. коштів не ставилось, акти в судовому порядку не визнавались недійсними. Також суд вважає безпідставними посилання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) на виконання робіт іншою особою, фізичною-особою підприємцем, оскільки, як вказувалось вище, акт від 03 грудня 2008 року між сторонами підписаний на виконання договору № 374-МК/3 від 01 вересня 2008 року, який не припинявся та не розривався сторонами. Листування відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) з позивачем за первісним позовом щодо виконання робіт, як з’ясовано під час розгляду справи, стосується іншого предмету (іншого договору) та не є доказом невиконання позивачем за первісним позовом зобов’язань за договором від 01 вересня 2008 року № 374-МК/3 на виконання дослідно-конструкторської роботи.

Розглянувши зустрічний позов, суд вважає за необхідне відмовити позивачу за зустрічним позовом в його задоволенні з наступних підстав:

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Як свідчать матеріали справи при виконанні взятих зобов’язань за договором відповідачем за зустрічним позовом не було допущено як порушення його умов, так і невиконання умов договору. Матеріали справи містять підписаний між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним) акт здачі-прийняття науково-технічної продукції за договором № 374-МК/3 від 03 грудня 2008 року про виконання робіт з "Створення та випробування складових систем управління режимами роботи ДПТК" на загальну суму 44000 грн., отже відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним) виконано роботу повністю.

Лист позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним) від 14 липня 2009 року за № 01"Д"/27-2314 із пропозицією щодо розірвання договору № 374-МК/3 від 01.09.2008 р. складений останнім після підписання між сторонами акту від 03 грудня 2008 р. про приймання-передачі науково-технічної продукції за договором № 374-МК/3.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини, вимога позивача за зустрічним позовом щодо розірвання договору, задоволенню не підлягає, підстави для розірвання договору відсутні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 518,42 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. за первісним позовом слід покласти на відповідача за первісним позовом, з вини якого спір доведено до суду. Судові витрати за зустрічним позовом, відповідно до ст.. 49 ГПК України, суд вважає за необхідне покласти на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 60, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Харківського національного університету радіоелектроніки, 61166, м. Харків, пр. Леніна, 14 (в тому числі з р/р 35220004000106 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЗКПО 24670716) на користь ТОВ "Ауріка", 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 13 (р/р 26009015712 ХАК "Зембанк", МФО 351652, код ЗКПО 24670716) 44000,00 грн. боргу, 1576,76 грн. річних, 6265,29 грн. інфляційних, 518,42 грн. державного мита та 236,00 грн. судових витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя

Рішення по справі № 45/57-10 підписано 13 липня 2010 року.