ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" липня 2010 р. Справа № 42/171-10
вх. № 5379/1-42
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Куделя В.М. (дов.)
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Експо-центр "Метеор", м. Дніпропетровськ
до ТОВ "Техекс", м. Харків
про стягнення 8041,05 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ "Експо-центр "Метеор", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Техекс", про стягнення заборгованості за договором № 134ФВ/10 від 09.02.2010р. у сумі 8041,05 грн., в т.ч. основний борг - 7525,70 гривень, пеня - 366,60 гривень, інфляційні втрати - 96,38 гривень, 3% річних - 52,37 гривень.
У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалою суду, яка направлялась на адресу відповідача, по якій він зареєстрований. Отримання відповідачем ухвали суду підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Суд бере до уваги, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, отже суд вважає, що господарським судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, у зв’язку з чим справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами у справі.
Вислухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
09 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Експо-центр "Метеор" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техекс" (відповідач) було укладено Договір № 134ФВ/10, відповідно до умов якого позивач зобов'язався по завданню відповідача надати послуги по участі у 19-й Національній виставці будівництва та архітектури "Фасад-весна-2010" (04-06 березня 2010р., Універсальний видовищно-спортивний палац "Метеор", м. Дніпропетровськ), яка проводилась позивачем, з наданням стандартної обладнаної виставкової площі (чи необладнаної виставкової площі чи відкритої виставкової площі на вулиці), а відповідач, відповідно, зобов'язався оплатити отримані послуги.
Згідно з п. 5.2. Договору загальна сума договору з урахуванням ПДВ і податку на рекламу складає 8525,70 грн.
Відповідно до п. 5.5. Договору, відповідач повинен здійснити передплату в розмірі 30% від загальної суми Договору не пізніше 17.02.2010р., тобто в розмірі 2557,71 грн. На підставі п.5.6. Договору остаточну суму в розмірі 5967,99 грн. відповідач повинен був перерахувати не пізніше 26.02.2010р.
05 березня 2010 року до Позивача надійшов гарантійний лист, в якому Відповідач гарантував оплату за даним Договором в повному обсязі не пізніше 10 березня 2010 р.
05 березня 2010 року відповідач перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 1000,00 грн. за участь у виставці "Фасад-весна-2010", при цьому направивши позивачу гарантійний лист щодо повної оплати за Договором не пізніше 10.03.2010 р.
Позивачем були надані відповідачу послуги, обумовлені умовами договору № 134ФВ/10 від 09.02.201р., що підтверджується актом виконаних послуг від 06.03.2010р., який підписаний обома сторонами.
Як зазначає позивач, залишок коштів у розмірі 7525,70 грн., які відповідач гарантував перерахувати до 10.03.2010р., до теперішнього часу не перераховані.
08.04.2010 на адресу відповідача було направлено претензію, однак відповіді від Відповідача не надійшло.
Таким чином сума основного боргу відповідача складає 7525,70 грн.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов’язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред’явлено до стягнення основний борг у сумі 7525,70 грн.
Умовами договору, а саме п.8.3 Договору передбачено, що за порушення строків оплати, передбачених п.5.5, п.5.6 договору, якщо організатор (позивач) не відмовився від своїх зобов'язань по Договору та допустив учасника до участі в виставці, учасник зобов'язаний сплатити неустойку в вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на час прострочення, за кожен день такого прострочення.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивачем наданий розрахунок пені, згідно якого сума нарахованої пені складає 366,60 грн. Суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, арифметично пеня обчислена вірно.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем наданий розрахунок інфляційних втрат, відповідно до якого сума нарахованих інфляційних складає 96,38 грн.
Суд зазначає, що з наданого розрахунку вбачається, що при розрахунку інфляційних втрат позивачем враховувалась затримка сплати на 9 днів та 7 днів та за дані періоди були проведені нарахування.
Згідно Листа Верховного суду України N 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" при застосуванні індексу інфляції необхідно враховувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід враховувати, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується з врахуванням даного місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, нарахування інфляційних втрат за 9 днів та за 7 днів не відповідає вимогам чинного законодавства, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 39,57 грн.
Нарахування інфляційних у сумі 56,81 грн. за період з 06.03.2010р. по 20.05.2010р. на суму заборгованості 7525,70 грн. проведено вірно
Також позивачем зроблений розрахунок 3% річних, сума яких складає 52,37 грн., наданий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, арифметично 3% річних обчислені вірно.
Враховуючи викладене позовні вимоги є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення основного боргу в розмірі 7525,70 грн., пені в розмірі 366,60 грн., інфляційних втрат у розмірі 56,81 грн., 3% річних у розмірі 52,37 грн., в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 39,57 грн. суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати щодо сплати держмита в розмірі 102,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс" (61035 м. Харків, пр-т Гагаріна, буд. 129, п/р 260012599 в ДОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Харків, МФО 350589, код 31149692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Експо-центр "Метеор" (49047 м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, 27А, п/р 26007570270100 в ДОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 305653, код 31540744) основний борг у розмірі 7525,70 грн., пеню в розмірі 366,60 грн., інфляційні втрати в розмірі 56,81 грн., 3% річних у розмірі 52,37 грн., витрати щодо сплати держмита в розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 39,57 грн. відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 09.07.2010р.
Судове рішення № 10374727, Господарський суд Харківської області було прийнято 07.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 42/171-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: