Рішення № 10374681, 06.07.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2010 р.Справа № 9/32-822 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Юрпак", вул. Набережна Перемоги, б.134, корп.1, к.19, м.Дніпропетровськ,49000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", вул. Шолом Алейхема, 1, м.Збараж, Збаразького району, Тернопільської області,47300

про cтягнення заборгованості в сумі 3 534 грн. 30 коп.

За участю представників сторін:

          позивача: не з'явився

          відповідача: не з'явився

          Сторони в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили.

          Суть справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Юрпак", вул. Набережна Перемоги, б.134, корп.1, к.19, м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", вул. Шолом Алейхема, 1, м.Збараж, Збаразького району, Тернопільської області про cтягнення заборгованості в сумі 3 534 грн. 30 коп.

          Позовні вимоги підтверджуються належним чином завіреними копіями: видаткової накладної №РН27/04-22 від 27.0.42009р., вимоги про сплату від 05.04.2010р. та іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 13.05.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено вперше на 25.05.2010 р. Судове засідання відкладалось в порядку ст. 77 ГПК України ухвалою від 25.05.2010р. на 08.06.2010р., ухвалою від 08.06.2010р. на 22.06.2010р., ухвалою від 22.06.2010р. на 06.07.2010р. у зв’язку з неявкою представників сторін та через неподання сторонами необхідних для розгляду справи документів.

Представник позивача в судові засідання не з’явився, однак, до судового засідання через канцелярію суду подав клопотання №07/06 від 07.06.2010р. відповідно до якого позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить судове засідання провести за наявними у справі матеріалами без участі уповноваженого представника. Разом з тим, надав копію довідки з ЄДРПОУ №224322 від 08.01.2009р., копію наказу №1 від 04.09.2008р. про призначення директором Бабая С.І., та довідку №07/06 від 07.06.2010р. на підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

          Представник відповідача в судові засідання не з’явився, витребуваних судом документів не представив, будь-яких клопотань не заявив, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями з відміткою про вручення ухвал суду.

Суд, на підставі ч.1 ст. 38 ГПК України, з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи витребував у відділу Державних реєстраторів Тернопільської міської ради довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", вул. Шолом Алейхема, 1, м.Збараж, Збаразького району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 35068869) із зазначенням місцезнаходження та зареєстрованих відомостей, що стосуються змін місцезнаходження.

На вимогу суду відділом Державних реєстраторів Тернопільської міської ради надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", вул. Шолом Алейхема, 1, м.Збараж, Збаразького району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 35068869) із зазначенням місцезнаходження та зареєстрованих відомостей, що стосуються змін місцезнаходження. Згідно наданої довідки вбачається, що ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" з часу першої реєстрації, проведеної 04.06.2007р. свого найменування та місцезнаходження не змінювало. Таким чином, судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" (код ЄДРПОУ 35068869), станом на час розгляду справи знаходиться за адресою: вул. Шолом Алейхема, 1, м.Збараж, Збаразького району, Тернопільської області.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (Інф. листи ВГСУ від 02.06.2006 N 06-10/651 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 930/14197 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 10-07/8 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23)).

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника позивача та відповідача, за наявними у ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, доводи позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.

За змістом ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як випливає з матеріалів справи, позивач на підставі усної домовленості передав Товар (плівку поліетиленову в асортименті) відповідачу, що підтверджується видатковою накладною №РН27/04-22 від 27.04.2009р. –всього на суму 3534 грн. 30 коп. (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи).

В свою чергу Покупець, зобов’язався отримати цей товар та оплатити його вартість. Факт отримання Товару підтверджується підписами представника Відповідача в графі накладних про отримання продукції від Позивача.

Із змісту ч.1 ст. 712 ЦК України, ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Із змісту ст. 629 ЦК України, випливає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Проте як стверджує позивач в порушення вимог вищезазначених статей відповідачем розрахунки за поставлений Товар не проведено, в зв'язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" за поставлений йому Товар, станом на час розгляду справи, становить 3534 грн. 30 коп.

Суд розглянувши зазначені твердження та матеріали справи вважає зазначену суму основного боргу правомірно заявленою та документально обґрунтованою.

          Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу Відповідача була надіслана вимога про погашення заборгованості в семиденний термін (№б/н від 08.04.2010р.), проте дана вимога залишена Відповідачем без відповіді та задоволення. Факт надсилання претензій підтверджено копією фіскального чека.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши докази у їх сукупності, розглянувши усі обставини справи та враховуючи, що Відповідач в судове засідання не з’явився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості перед позивачем, а тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Юрпак", м. Дніпропетровськ щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" вул. Шолом Алейхема, 1, м.Збараж, Збаразького району, Тернопільської області - 3534,30 грн. основного боргу обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ч.2 зазначеної статті передбачає, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

В свою чергу із змісту, ч. 5. ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зазначених пунктів ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в даній справі покладаються на відповідача у справі.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 11, 16, 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 67, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 43, 44 - 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" вул. Шолом Алейхема, 1, м.Збараж, Збаразького району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 35068869, в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Юрпак" вул. Набережна Перемоги, б.134, корп.1, к.19, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 36094528 –3534( три тисячі п’ятсот тридцять чотири) грн. 30 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення 12 липня 2010 р., через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          В.Л. Гевко