Рішення № 10374680, 05.07.2010, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2010 р.Справа № 16/48-953

Господарський суд Тернопільської області

у складісудді Хоми С.О.

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" м. Тернопіль, вул. Енергетична,2.

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Тернопільська область, Монастириський район, с.Бертники

За участю представників сторін:

Позивача: Бойко Л.О. - юрисконсульт, довіреність №4898/24 від 31.12.2009 року

Відповідача: ОСОБА_4 - представник, довіреність № без номера, від 05.07.2010 року

Суть справи: Ухвалою суду від 21 червня 2010 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України на 05 липня 2010 року на 14 год. 40 хв. в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 Тернопільська область, Монастириський район, с. Бертники про cтягнення 6399 грн. 71 коп. заборгованості за спожиту електроенергію та 6442 грн. 78 коп. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 128 грн. 42 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем договірних зобовязань щодо оплати за спожиту електроенергію згідно договору №175 від 16.02.2007 року та перевищення договірних величин споживання електроенергії.

Представник позивача з'явився в судове засідання, позовні вимоги підтримав в повній мірі.

05.07.2010 року позивачем до матеріалів справи подане письмове пояснення № без номера від 05.07.2010 року, в якому він зазначає, що ВАТ "Тернопільобленерго" в порядку статті 22 ГПК України пояснює наступне. Відповідач по справі ОСОБА_2 не зверталась до позивача про укладення договору переведення боргу. Монастириський РЕМ отримав 23.06.2010 року лист від ОСОБА_5 з договором переведення боргу від 16.06.2010 року, укладеного між ним та ПП ОСОБА_2 Позивач не погоджується з умовами договору переведення боргу від 16.06.2010 року, оскільки не є стороною по договору та відносини по договору на постачання електроенергії від 16.02.2007 року №175 укладені з відповідачем. Тому, просить суд не брати до уваги договір переведення боргу від 16.06.2010 року та стягнути з відповідача ПП ОСОБА_2 всю заявлену суму згідно позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив.

02.07.2010 року відповідачем до матеріалів справи подана письмова заява № без номера, від 30.06.2010 року, в якій він зазначає, що ОСОБА_2 в даний час не працює і знаходиться в декретній відпустці по догляду за дитиною з 07.07.2008 року. По декларації трудовою діяльністю не займається і доходів немає. За електроенергію (за яку виникла заборгованість) використав підприємець ОСОБА_5, який бере на себе зобов"язаність погасити борг.

05.07.2010 року відповідачем до матеріалів справи подане письмове клопотання № без номера від 22.06.2010 року, в якому він зазначає, що приватний підприємець фізична особа ОСОБА_2 знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку з липня 2008 року. З часу декретної відпустки підприємницькою діяльністю не займається, а приміщення, де постачається електроенергія відповідно до договору №175 від 16.02.2007 року з додатками укладеного між ним та Монастириським РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" з 2008 року безоплатно на усні домовленості використовується фізичною особою ОСОБА_5. Фактично заборгованість за фактичну електроенергію в сумі 6399 грн. 71 коп. та перевищення договірних величин споживання в сумі 6442 грн. 78 коп. виникла під час діяльності фізичної особи ОСОБА_5. 16.06.2010 року між ним (приватним підприємцем ОСОБА_2) та фізичною особою ОСОБА_5 укладено договір переведення боргу. Згідно умов договору фізична особа ОСОБА_5 зобов"язується погасити за нього заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 6399 грн. 71 коп., яка виникла перед Монастириським РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго". На основі вищенаведеного просить визнати фізичну особу ОСОБА_5 відповідачем по справі №16/48-953 за позовом ВАТ "Тернопільобленерго" Монастириський РЕМ.

Представникам позивача та відповідача в судовому засіданні 05.07.2010 року розяснено їх процесуальні права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також роз"яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників позивача та відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

16 лютого 2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Тернопільобленерго», далі - "Постачальник" електричної енергії, в особі начальника Монастириського РЕМ - Дяків С.В., що діяв на підставі Статуту та Положення про РЕМ, з одного боку та підприємцем ОСОБА_2, далі - "Споживач", що діяла на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, укладено договір № 175 про постачання електричної енергії, згідно розділу 1 якого "Постачальник" продає електричну енергію "Споживачу", а "Споживач" оплачує "Постачальнику" вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору . Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності згідно додатку №5.

Згідно з п.п. 2.2.2 п. 2.2. р. 2 договору "Постачальник" зобов"язується, зокрема, постачати "Споживачу" електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

У відповідності до п.п.2.3.3. п.2.3 р.2 договору "Споживач" зобов"язується оплачувати "Постачальнику" вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 "Порядок розрахунків" та №7 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Згідно п.9.4 розділу 9 Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2007 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

31.12.2009 року між сторонами була укладена угода до договору, зокрема, згідно пункту 1 якої сторони дійшли згоди доповнити абзац 1 пункту 9.4 даного договору наступним змістом: даний договір продовжено до 09.10.2010 року.

Пунктом 2 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до Договору, який є його невід'ємною частиною, сторони передбачили, зокрема, що розрахунковим вважається період з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця, а перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату.

Згідно пункту 7 додатку №2 "Порядок розрахунків" до Договору передбачено, що щомісяця, в перший день після закінчення розрахункового періоду "Споживач" зобов'язується направляти представника до "Постачальника" електричної енергії для надання акту про використану електричну енергію (за попередній розрахунковий період) та отримання рахунку на оплату вартості фактично спожитої електричної енергії. Рахунок оплачується "Споживачем" протягом 5 операційних днів від дня його отримання.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, та як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов"язання згідно договору №175 від 16.02.2010 року виконав.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 прийняті на себе зобовязання згідно договору №175 від 16.02.2010 року належним чином не виконала та допустила заборгованість за спожиту електроенергію за березень 2010 року, яка станом на 25.05.2010 року становить 6399 грн. 71 коп. Вказана заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується матеріалами справи, а саме: розрахунком боргу за спожиту електроенергію; актом від 22.03.2010року про обсяги спожитої електроенергії за березень по ПП ОСОБА_2; актом складеним інженером дільниці енергозбуту ВАТ "Тернопільобленерго" 19.03.2010 року по кіоску с. Ковалівка, що належить відповідачу; рахунком за активну енергію №175/11003-1 за березень 2010 року на суму 6399 грн. 71 коп., виставленим позивачем відповідачу для оплати за спожиту активну електроенергію за березень 2010року (належним чином завірені копії вказаних матеріалів знаходяться в матеріалах справи). Рахунок за активну енергію отриманий підприємцем ОСОБА_2, про що свідчить підпис на рахунку.

У разі перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії над договірним за цей розрахунковий період обсягом електричної енергії, "Споживач" оплачує "Постачальнику" двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини відповідно до Закону України "Про електроенергетику" ( пункт 10 додатку №2 "Порядок розрахунків" до Договору).

На підставі пункту 13 Порядку постачання електричної енергії, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.1999р. з наступними змінами, споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії несуть відповідальність, передбачену ч.ч. 5,6 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” № 575/97 ВР від 16.10.1997р., з наступними змінами, у вигляді сплати Постачальнику електричної енергії двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної (граничної) величин.

Відповідно до пункту 14 додатку №2 "Порядок розрахунків" до Договору передбачено, зокрема, що рахунки на оплату перевищення граничної величини споживання електроенергії виписуються "Постачальником" окремо та надаються "Споживачу".

Сторонами шляхом підписання Додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”, який є невідємною частиною до Договору, обумовлено обсяги постачання електричної енергії відповідачу на 2010 рік, зокрема, на березень 2010 року в кількості: кіоск Ковалівка - 0,4 тис. кВт/год., кіоск Криниця - 0,5 тис. кВт/год., Хвилинка - 3,0 тис. кВт/год., всього разом 3,9 тис. кВт/год. Відповідач фактично спожив 15552 кВт/год. Тобто, в сукупності відповідач перевищив договірний обсяг споживання електроенергії на 11652 кВт/год. Із наявних матеріалів справи вбачається, що станом на 25.05.2010 року заборгованість відповідача за понадлімітне споживання електроенергії за березень 2010 року становить 6442 грн. 78 коп. (7489 грн. 90 коп. (нараховано за місяць) - 1047 грн. 12 коп. (оплачено відповідачем)). Вказана заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується матеріалами справи, а саме: розрахунком боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії; актом від 22.03.2010року про обсяги спожитої електроенергії за березень по ПП ОСОБА_2; рахунком за понадлімітне споживання №175/11003-5 за березень 2010 року на суму 6442 грн. 78 (з врахуванням оплати у звітному місяці в сумі 1047 грн. 12 коп.), виставленим позивачем відповідачу для оплати за понадлімітне споживання електроенергії за березень 2010року (належним чином завірені копії вказаних матеріалів знаходяться в матеріалах справи). Рахунок за понадлімітне споживання електроенергії надісланий відповідачу 16.04.2010 року (оригінал квитанції пошти №2719 від 16.04.2010 року знаходиться в матеріалах справи).

Статтями 275,276,277 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обовязковим для сторін договору. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 526 частина 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Всупереч вищезазначених приписів закону, відповідачем вчасно не сплачено вартість спожитої електроенергії та вартості понадлімітного споживання електроенергії, а тому слід вважати, що за відповідачем рахується борг за спожиту електроенергію в сумі 6399 грн. 71 коп. та 6442 грн. 78 коп. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії.

Щодо заявленого відповідачем 05.07.2010 року письмового клопотання № без номера від 22.06.2010 року, в якому він просить визнати фізичну особу ОСОБА_5 відповідачем по справі №16/48-953 за позовом ВАТ "Тернопільобленерго" Монастириський РЕМ, то суд відхиляє дане клопотання відповідача, з огляну на наступне:

- Цивільним кодексом України, зокрема, статтею 520, чітко зазначено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Представником позивача у своєму поясненні № без номера, від 05.07.2010 року вказано, що "Відповідач по справі ОСОБА_2 не зверталась до позивача про укладення договору переведення боргу. Монастириський РЕМ отримав 23.06.2010 року лист від ОСОБА_5 з договором переведення боргу від 16.06.2010 року, укладеного між ним та ПП ОСОБА_2";

- відповідач у даному клопотанні просить суд "визнати фізичну особу ОСОБА_5 відповідачем по справі №16/48-953". Згідно ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення. Згідно ч.1 ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачем і відповідачем - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 цього Кодексу. В даному випадку, подане відповідачем клопотання № без номера від 22.06.2010року суперечить як нормам Цивільного кодексу України, так і нормам Господарського процесуального кодексу України, а відтак не підлягає до задоволення.

При таких обставинах справи, позовні вимоги щодо стягнення 6399 грн. 71 коп. боргу за спожиту електроенергію та 6442 грн. 78 коп. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії, підлягають до стягнення з відповідача, як обґрунтовано заявлені та такі, що не суперечать чинному законодавству.

Державне мито в сумі 128 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. у відповідності до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43,49,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, Тернопільська область Монастириський район с.Бертники, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 00130725 - 6399 грн. 71 коп. заборгованості за спожиту електроенергію та 6442 грн. 78 коп. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 128 грн. 42 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3. Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 12.07.2010 року

СуддяС.О. Хома