Рішення № 10374585, 12.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.10                                                                                           Справа№ 18/3

За позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів,

до відповідача:Відділу освіти Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, м. Яворів,

про: стягнення 93’660, 84 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:Нирка М.М. –дов. №03.3820 від 30.11.2009 р.,

відповідача:Іванова О.Є. –представник (дов. №862 від 12.07.2010).

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Державної екологічної інспекції у Львівській області до Відділу освіти Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про відшкодування завданої державі шкоди внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 93’660,84 грн. Ухвалою від 14.05.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 26.05.2010 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення вимог природоохоронного законодавства здійснив самовільне водокористування із свердловини прісних підземних вод в селі Смолин. Розмір шкоди визначено відповідно до Методики розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 18.05.1995р. №37, а також Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 р. №389.

Представником відповідача подано відзив, у якому просить відхилити позовні вимоги, оскільки не погоджується із сумою збитків розрахованою позивачем. Підтверджує, що ним не було отримано всіх дозвільних документів на експлуатацію свердловини з незалежних від нього причин. Іншого обґрунтування відповідач не навів.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.07.2010 р. подав клопотання про відкладення розгляду справи на термін до двох тижнів. Представник позивача заперечив проти поданого клопотання.

Суд відхиляє подане клопотання, оскільки воно не аргументовано. Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що двомісячний строк, передбачений ст. 69 ГПК України, сплив.

Додаткових пояснень сторони та інші учасники процесу не надали.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Відповідачем отримано проект буріння свердловини, складений НДП "Екотрансенерго" у 2007 р., згідно з яким заявлена потужність водозабору становить 40м3/добу. Крім того, відповідачем отримано паспорт свердловини №236.

Відповідач замовив виконання робіт на капітальний ремонт свердловини та обладнання вузла для водопостачання СЗШ І-ІІІ ступенів села Смолин. Підрядником зазначених робіт виступило приватне підприємство "Ремспецбуд-Рясне". Як убачається з акту №1 від 07.12.2009 р. приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р. підрядником виконано, а відповідачем прийнято зазначені роботи.

Інспектором Яворівського РЕМ ВАТ "Львівобленерго" Хрупою І.Ф. складено акт від 11.02.2010 р. В ході обстеження встановлено, що підключення водонапірної вежі здійснено через облік майстерні школи, при цьому споживання власне майстерні становить 10% загального електроспоживання за лічильником №241656.

Позивачем проведено перевірку відповідача щодо дотримання ним вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірки складено акт №21 від 03.02.2010 р. Перевіркою встановлено факт експлуатації водозабору прісних підземних вод у складі однієї свердловини, розташованої в селі Смолин Яворівського району Львівської області. Спеціальний дозвіл на користування надрами відсутній.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України та спеціальними нормативно-правовими актами у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Так, ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Глава 82 ЦК України присвячена деліктним зобов’язанням, тобто зобов’язанням з відшкодування шкоди. Стаття 1166 ЦК України встановлює загальні правила та підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов’язань. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, зокрема і шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, що включає у себе протиправну поведінку (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв’язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 148 ГК України правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (землі, вод, лісів, надр, атмосферного повітря, тваринного світу) встановлюється законами. Частиною 1 ст. 149 ГК України суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно з ч. 1-3 ст. 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі –це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування–це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно зі ст. 151 ГК України суб’єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології –в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров’я – в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. При чому в силу п. 9 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов’язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002 р. затверджено "Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування".

Враховуючи ту обставину, що відповідач здійснював спеціальне водокористування, проте порушив вимоги наведених вище нормативно-правових актів в частині отримання зазначеного дозволу, в його діях убачається перший елемент складу цивільного правопорушення –протиправна поведінка. Факту протиправності поведінки відповідачем не спростовано.

Здійснення спеціального водокористування завдало державі шкоди, яка полягає у несанкціонованому заборі води, відсутності плати за водокористування. Відповідач не заперечив факту завдання шкоди.

Використання води без спеціального дозволу завдало державі шкоди в сумі 93’660,84 грн., що свідчить про наявність причинного зв’язку. Розмір шкоди визначено на підставі Методики розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 18.05.1995р. №37, а також Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 р. №389.

Відповідач не погодився із сумою завданої шкоди, проте в судовому засіданні не пояснив, чому розрахунок позивача є невірним, не навів власного розрахунку завданої шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Доводи, зазначені у відзиві на позовну заяву, не беруться судом до уваги, оскільки вони не свідчать про відсутність вини відповідача у неотриманні дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем не доведено відсутності його вини у вчиненні правопорушення, яке полягає у здійсненні спеціального водокористування без дозволу.

Отже, заявлений позивачем позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, ст. 11, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 148, 149, 151 Господарського кодексу України, ст. ст. 42, 48 Водного кодексу України, ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Відділу освіти Яворівської районної державної адміністрації Львівської області (вул. Львівська, 23, м. Яворів, 81000; код ЄДРПОУ 02144654) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області шкоду в розмірі 93’660,84 грн. (одержувач коштів: місцевий бюджет с. Смолин, р/р 31513921700732 в УДК у Яворівському районі, ЄДРПОУ 23949356, МФО 825014, код платежу 24062100).

3.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 12.07.2010 р., за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2010 р.

Суддя