Рішення № 10374430, 16.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/18316.06.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Леокон»

до Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради

(Київської державної адміністрації) «Центр містобудування та архітектури»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача           Сіраш Ю.М. –предст.

Від Відповідача           не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Леокон»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) «Центр містобудування та архітектури»та просить стягнути з Відповідача 12900,00 грн. заборгованості, 462,27 грн. –3% річних від суми заборгованості.

Позовні вимоги обгурунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором оренди автомобіля № б/н від 20.01.2006 в частині перерахування Позивачу орендної плати.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.01.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Елекон», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Леокон»(далі –Позивач, Орендодавець) та Комунальною організацією «Центр містобудування та архітектури»(далі –Відповідач, Орендар) укладено Договір оренди автомобіля № б/н (далі –Договір).

З урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 1 від 17.07.2006 до Договору оренди автомобіля № б/н від 20.01.2006, сторони погодили, що Орендодавець зобов’язується на умовах п. 3.1 передати, а Орендар –прийняти в тимчасове володіння та користування таке майно, що належить Орендодавцю на прав власності: легковий автомобіль марка: Volkswagen Passat B6, колір чорний, державний номер АА 9070 АН, шасі (рама) номер: WVWZZZ3CZ6P211460.

Відповідно до Розділу 3 Договору «Порядок передачі автомобіля в оренду»орендований автомобіль передається Орендарю в оренду в другому-третьому кварталі 2006 року (п. 3.1 Договору). Передача автомобіля в оренду здійснюється за актом прийому-передачі (п. 3.2 Договору).

Так, за Актом прийому-передачі майна в оренду від 17.07.2006 Позивачем передано, а Відповідачем прийнято в оренду автомобіль, що є предметом Договору оренди автомобіля № б/н від 20.01.2006.

Згідно з п. 4.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 2 від 19.07.2008 до Договору, термін дії Договору оренди складає чотири роки з 20.01.2006 по 19.01.2010.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір оренди автомобіля № б/н від 20.01.2006 є договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч., 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Пунктом 5.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 17.07.2006 до Договору оренди автомобіля № б/н від 20.01.2006, сторонами встановлено орендну плату в розмірі 12900,00 грн. на місяць.

Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 15 числа поточного місяця (п. 5.2 Договору).

Сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 47 від 16.01.2009 щодо оренди автомобіля за січень 2009 року на суму 12900,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час розгляду спору за Відповідачем рахується заборгованість перед Позивачем по орендним платежам за Договором оренди автомобіля № б/н від 20.01.2006 в сумі 12900,00 грн.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на час розгляду спору заявлена до стягнення заборгованість Відповідачем не погашена, доказів протилежного до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені у позовній заяві, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 12900,00 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періоду прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) «Центр містобудування та архітектури» (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 32, код 26314687) на користь Публічного акціонерного товариства «Леокон»(03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, б. 5, код 04012000) 12900,00 грн. заборгованості, 462,27 грн. – 3% річних від суми заборгованості, 133,62 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 12.07.2010