Рішення № 10374434, 12.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/23912.07.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоДержавного підприємства «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС»

Простягнення 98114,48 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Гаркавенко С.В., дов. № Д07-2010/06/03-1 від 03.06.2010 р., Марковська В.В., дов. № Д037-2010/06/03-1 від 03.06.2010 р.

Від відповідача: Щербаков П.О. - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Державного підприємства «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС»про стягнення 93027,39 грн. основного боргу, 4295,95 грн. інфляційних нарахувань та 791,14 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 8604073 від 01.06.2009 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді.

Ухвалою суду від 12.05.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/239 та призначено її розгляд на 16.06.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 16.06.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, стверджував, що відповідач основний борг не погасив, на виконання вимог ухвали від 12.05.2010 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у призначеному судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою належної підготовки до судового засідання.

Враховуючи вищенаведене, у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, ухвалою суду від 16.06.2010 р. розгляд справи був відкладений до 05.07.2010 р.

У судовому засіданні 05.07.2010 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та надав суду витребувані документи.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору та заявив про скрутний фінансовий стан підприємства.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 12.07.2010 р.

У судовому засіданні 12.07.2010 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та надав довідку про надходження коштів.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, відзиву на позов не надав.

Через службу діловодства Господарського суду м. Києва 09.07.2010 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з погіршенням стану здоров’я представника.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданим йому процесуальними правами скористався..

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Державним підприємством «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС»був укладений договір № 8604073 від 01.06.2009 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого енергопостачальна організація постачає теплову енергію у вигляді гарячої пари на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатками до договору, а споживач додержуватися кількості споживання теплової енергії та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.3.1 договору № 8604073 від 01.06.2009 р. передбачено, що споживач зобов’язується додержуватися кількості спожитої теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1 до договору № 8604073 від 01.06.2009 р., не допускаючи їх перевищення, своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії, зазначеної у додатку 2 до договору.

В додатку 2 до договору № 8604073 від 01.06.2009 р. визначено тарифи та порядок розрахунків за теплову енергію.

Відповідно до пункту 9 додатку № 2 вищевказаного договору, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.

Пунктом 10 додатку № 2 до договору, відповідач забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію та до 25 числа поточного місяця, оплату від орендарів.

Термін дії договору № 8604073 від 01.06.2009 р. до 01.06.2010 р.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором № 8604073 від 01.06.2009 р., тоді як відповідач свої зобов’язання за зазначеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.10.2009 р. до 01.04.2010 р. у нього виникла заборгованість за використану теплову енергію в розмірі 93027,39грн.

Враховуючи наведене, позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 93027,39 грн. основного боргу, 4295,95 грн. інфляційних нарахувань та 222,83 грн. за договором № 8604073 від 01.06.2009 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач у судовому засіданні 12.07.2010 р. надав довідку про надходження грошових коштів за 2010 рік, з якої вбачається, що відповідачем 16.04.2010 р. була погашена сума основного боргу у розмірі 11 516,57 грн.

При цьому з наданої позивачем вищезазначеної довідки вбачається, що Державним підприємством «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС»на виконання умов договору № 8604073 від 01.06.2009 р. було сплачено 11516,57 грн. до моменту подання Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»позову до Господарського суду міста Києва (позовна заява зареєстрована відділом діловодства Господарського суду м. Києва 06.05.2010 р., а складена 29.04.10 р.). Таким чином, у позивача не було підстав звертатися до суду з позовом в частині основного боргу в розмірі 11516,57 грн., у зв’язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»про стягнення з Державного підприємства «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС»основного боргу у розмірі 93027,39 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення 81510,82 грн. основного боргу.

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного підрозділу “Енергозбут Київенерго” просить суд також стягнути з відповідача 4295,95 грн. інфляційної складової боргу та 791,14 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 8604073 від 01.06.2009 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 4295,95 грн. інфляційної складової боргу та 791,14 грн. трьох відсотків річних.

Враховуючи вищевикладене, позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При подачі даного позову Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»було сплачено державне мито відповідно до платіжного доручення № 3698 від 23.04.2010 р. в сумі 1035,21 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України “Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів»із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доході громадян. У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 981,14 грн. За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 54,07 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС»(030, м. Київ, вул. Довженка, 14-Б, ідентифікаційний код 36471293) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”(01001, пл. Івана Франка, 5, м. Київ, ідентифікаційний код 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”(вул. Мельникова, 31, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 26187763) 81510 (вісімдесят одна тисяча п’ятсот десять) грн. 82 коп. основного боргу, 4295 (чотири тисячі двісті дев’яносто п’ять) грн. 95 коп. інфляційної складової боргу, 791 (сімсот дев’яносто одна) грн. 14 коп. трьох відсотків річних, 865 (вісімсот шістдесят п’ять) грн. 97 коп. витрат по сплаті державного мита та 208 (двісті вісім) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. На підставі даного рішення повернути Акціонерній енергопостачальній компанії “Київенерго”(01001, пл. Івана Франка, 5, м. Київ, ідентифікаційний код 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”(вул. Мельникова, 31, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 26187763) з Державного бюджету України державне мито в сумі 54,07 грн., що перераховане платіжним дорученням № 3698 від 23.04.2010 р. (оригінали якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

4. У позові в частині стягнення 11516,57 грн. основного боргу відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                           Гавриловська І.О.