Рішення № 10374402, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 47/352-13/23714.07.10           За позовом Закритого акціонерного товариства проектно-виробничого підприємства “Спецбурбуд”

до Комунального підприємства “Будівництво та реконструкція” Шевченківської районної у місті Києві ради

третя особа Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація

про стягнення 192942,40 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Кашка О.С. ,

від відповідача Логвинівська І.В. ,

від третьої особи Залєська Г.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство проектно-виробничого підприємства “Спецбурбуд” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства “Будівництво та реконструкція” Шевченківської районної у місті Києві ради про стягнення 192942,40 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.10.09 залишеним без змін постановою Київського апеляційного Господарського суду від 20.01.10 у позові відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що кошти для розрахунку з позивачем за виконані роботи на рахунок відповідача від головного розпорядника коштів не надходили, а тому строк виконання зобов’язання, на думку суду першої інстанції, не настав.

Крім того, передбачене п.3.6 договору затвердження проектно-кошторисної документації Київдержекспертизою для проведення остаточного розрахунку відсутнє

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.10 касаційна скарга Закритого акціонерного товариства проектно-виробничого підприємства “Спецбурбуд” задоволена частково, рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.09 та Постанову Київського апеляційного Господарського суду від 20.01.10 скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Мотивуючи постанову касаційна інстанція вказала, що судами не вирішено питання про залучення довірителя до участі у справі, оскільки відповідач є лише повіреним.

За резолюцією голови Господарського суду міста Києва від справу передано на новий розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.10 справу прийнято до свого провадження суддею Курдельчуком І.Д., присвоєно їй № 47/352-13/237 та призначено розгляд справи на 01.06.10.

01.06.10 позивач уточнив позовні вимоги і просив, збільшивши їх розмір та змінивши предмет, стягнути борг в сумі 106758,00 грн., пеню в сумі 9149,00 грн, три проценти річних в сум і3351,90 грн., інфляційні втрати в розмірі 10334,17 грн. та визнати недійсними пункти 3.6 та 5.5 договору підряду №В-70-бр від 14.03.06 укладеного між сторонами у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.10 розгляд справи відкладено на 16.06.10 відповідача зобов'язано надати договір доручення № Д-1 від 27.02.06, а за його відсутності письмові пояснення.

У судове засідання призначене на 16.06.10 з’явився представник позивача, від третьої особи надійшло пояснення в якому він заперечив проти позову з підстав відсутності бюджетного фінансування, відповідач вимог ухвал суду не виконав представника не направив, пояснень такої процесуальної поведінки не надав.

30.06.10 в судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові та заяві про зміну предмету позову та збільшенні розміру позовних вимог, відповідач заперечив проти позову з тих підстав, що бюджетне фінансування не здійснене і наявний негативний висновок Київдержекпертизи, що виключає проведення остаточних розрахунків, представник третьої особи підтримав відповідача і його доводи.

Відповідача та третьою особу зобов’язано надати пояснення з припини бюджетного правопорушення в частині оформлення бюджетних зобов'язань для виконання договору №В70-бр/рег/№257/2-06 від 14.03.06.

Втім, обов’язкові для виконання вимоги ухвали суд залишені безпідставно без виконання.

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст. ст. 20, 22, 27 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України в судових засіданнях складались протоколи та здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами з складання формулярів (протоколів), які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

27.02.06 між Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією, як головним розпорядником бюджетних коштів, та відповідачем –Комунальним підприємством “Будівництво та реконструкція”Шевченківської районної м. Києва ради, як одержувачем бюджетних коштів, було укладено Договір № Д-1. відповідно до умов якого головний розпорядник бюджетних коштів доручив, а одержувач бюджетних коштів взяв на себе функції замовника по проектуванню, будівництву та реконструкції об’єктів району (п.1.1), фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду (бюджет розвитку п. 1 статті 13 Бюджетного кодексу України), які перераховуються на рахунок одержувача бюджетних коштів головним розпорядником, а саме: Шевченківською районною державною адміністрацією, обсяг якого на момент підписання договору складає 14100000,00 грн.

Додатковими угодами №1 -№5 збільшено суму бюджетного фінансування програм до 15751052,00 грн.

Договір та додаткові угоди зареєстровані в органах Держказначейства України.

Як вбачається з п.1.1 Договору Д-1 від 27.02.09 відповідачу були делеговані функції органу виконавчої влади і він діяв (в правовідносинах з третіми особами) самостійно від свого імені за рахунок спеціального фонду територіальної громади Шевченківського району.

Відповідно до п.4.1 Статуту КП “Будівництво та реконструкція” Шевченківської райради м. Києва підприємство створене з метою реалізації планів та доручень Власника (Шевченківської районної в місті Києві ради) та його виконавчого органу Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації з питань капітального будівництва та реконструкції будинків та споруд, інших робіт та послуг, які зазначені в статут та не заборонені законодавством, зокрема укладання угод підряду (п.4.2.16).

На виконання обов’язкової вказівки, яка міститься у постанові касаційної інстанції, господарський суд оцінивши договорі Д-1 та статут відповідача зазначає, що правовідносини, які виникли між, Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією та Комунальним підприємством “Будівництво та реконструкція” Шевченківської районної м. Києва ради не є представництвом і комунальне підприємство не є повіреним Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації а є самостійним суб’єктом господарювання повністю право- та дієздатним (п.6.1.2 Статуту) і є належним відповідачем у справі.

14.03.06 між відповідачем –Комунальним підприємством “Будівництво та реконструкція” Шевченківської районної м. Києва ради, як замовником, що діяв згідно з Договором доручення № Д-1 від 27.02.2006 з розпорядником коштів Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією, та позивачем –ЗАТ проектно-виробниче підприємство “Спецбурбуд”, як підрядником, було укладено Договір підряду № В-70-бр/рег№257/2-06 (далі –Договір № В-70-бр/рег№257/2-06 від 14.03.2006), який підписано представниками замовника (відповідача) та підрядника (позивача) і посвідчено печатками сторін, відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов’язання виконати роботи по будівництву бюветного комплексу в межах вулиць Бауманська та Саратівська відповідно до проектно-кошторисної документації (п. 1.1).

Умовами Договору № В-70-бр/рег№257/2-06 від 14.03.2006 сторони погодили, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду, які замовник отримує від Головного розпорядника коштів (п. 1.2), термін виконання робіт встановлюється у відповідності до погодженого сторонами графіку виконання робіт (календарного плану) (п. 2.2), сума договору на момент підписання визначається в межах запланованого фінансування на 2006 рік і становить 720000,00 грн. (п. 3.3), розрахунки за виконані роботи проводяться між сторонами щомісячно по актах здачі –приймання виконаних робіт (КБ-2в) за фактично виконані роботи в межах програми будівництва та реконструкції за поточний рік (п. 3.5), приймання –здача виконаних робіт здійснюється комісією, про що складається акт прийняття робіт, згідно з кошторисом, який підписується всіма членами комісії в 3-денний термін, до складу приймальної комісії входять представники замовника, підрядника та головного розпорядника коштів (п. 4.6), замовник не несе відповідальності за порушення термінів розрахунків за виконані роботи в разі несвоєчасного або недостатнього фінансування головним розпорядником бюджетних коштів (п. 5.5).

Також, між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № В-70-бр/рег№257/2-06 від 14.03.2006, згідно якої сторони погодили, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду районного бюджету та цільових коштів спеціального фонду міського бюджету, які замовник отримує від головного розпорядника бюджетних коштів, в т.ч. міський бюджет –174610,00 грн., районний бюджет –545390,00 грн. (п. 1.1).

Відповідно до календарного плану-графіку будівництва бюветного комплексу в межах вулиць Бауманська та Саратовська (Краснодарська, 45), у 2006 році фінансування за рахунок коштів району передбачено в сумі 533,326 тис. грн., за рахунок коштів міста –в сумі 106,758 тис. грн., а всього –640,084 тис. грн., у 2007 році –за рахунок коштів району –12,064 тис. грн., кошти міста –0 тис. грн., а всього –12,064 грн., у 2008 році –кошти району –0,00 тис. грн.., кошти міста –67,852 тис. грн., а всього –67,852 тис. грн.

Відповідно до Актів приймання виконаних підрядних робіт до Договору № В-70-бр/рег№257/2-06 від 14.03.2006, оригінали яких було досліджено судом в судовому засіданні, а належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а саме: за травень 2006 року № 257/2-06-1-04 на суму 162062,40 грн., за травень 2006 року № 257/2-06-2-05 на суму 112611,60 грн., за травень 2006 року № 257/2-06-4-05 на суму 7686,00 грн., за травень 2006 року № 257/2-06-5-05 на суму 127227,60 грн., за липень 2006 року № 257/2-06-3-07 на суму 69265,20 грн., за липень 2006 року № 257/2-06-6-07 на суму 37492,80 грн., за червень 2006 року № 257/2-06-4-06 на суму 537,60 грн., за червень 2006 року № 257/2-06-5-06 на суму 22352,40 грн., за червень 2006 року № 257/2-06-6-06 на суму 100848,00 грн., підписаних представниками замовника (відповідача) та підрядника (позивача) та посвідчених двосторонньо печатками сторін, підрядником було виконано, а замовником прийнято підрядні роботи загалом на суму 640083,60 грн.

Відповідно до Довідок про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2006 року на суму 409587,60 грн., за червень 2006 року на суму 123738,00 грн., за липень 2006 року на суму 106758,00 грн., підписаних представниками замовника (відповідача) та підрядника (позивача) та посвідчених двосторонньо печатками сторін, вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт по Договору № В-70-бр/рег№257/2-06 від 14.03.2006 складає загалом 640083,60 грн.

Банківськими виписками по особовому рахунку позивача підтверджено, що відповідачем було здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт по Договору № В-70-бр/рег№257/2-06 від 14.03.2006, а саме перераховано загалом 533325,00 грн., що становить загальну вартість виконаних робіт за травень та червень 2006 року.

Відповідачем не було оплачено вартість виконаних робіт за липень 2006 року на суму 106758,00 грн.

Претензії направлені відповідачу 21.05.2007№ 43-01 та 16.11.2007 № 95-01, згідно яких позивач просив відповідача погасити заборгованість за виконані роботи у липні 2006 року по Договору № В-70-бр/рег№257/2-06 від 14.03.2006 на суму 106758,00 грн. розглянуті, і відповідач листом № 2135 від 06.12.2007 повідомив позивача про те, що на об’єкті “Бюветний комплекс на вул. Краснодарська, 45 (в межах вулиць Саратовської та Бауманської)”виконано БМР на загальну суму 640083,00 грн., заборгованість станом на 01.11.2007 складає 106758,00 грн., що становить 17% від суми, зарезервовані на проходження Київдержекспертизи та є кредиторською заборгованістю міського бюджету.

Зокрема, зазначалось про те, що для прискорення вирішення питання погашення кредиторської заборгованості по об’єкту, Шевченківською районною у м. Києві радою (Шевченківською районною у м.Києві державною адміністрацією) було направлено лист начальнику головного фінансового управління Київської міської державної адміністрації Падалці В.М. № 03/39-7487 від 05.10.2007 з проханням погасити заборгованість, копії яких надані позивачем та наявні в матеріалах справи.

Повторно направлена відповідачу претензія 24.02.2009 № 3 (7-01), в якій він просив відповідача погасити заборгованість за виконані роботи у липні 2006 року по Договору № В-70-бр/рег№257/2-06 від 14.03.2006 на суму 106758,00 грн. також розглянута та відповідач листом № 111 від 13.03.2009 повідомив позивача про те, що згідно п. 3 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 12.03.2008 № 317 було передбачено фінансування зазначеного об’єкту за рахунок коштів, передбачених у спеціальному фонді міського бюджету на 2008 рік. Відповідно до п.п. 1.3, 4.1, 4.6 Договору № В-70-бр/рег№257/2-06 від 14.03.2006, замовником (відповідачем) було підготовлено і передано проектно-кошторисну документацію на обсяг робіт, організовано технічний контроль за виконанням робіт по договору, здійснено приймання –здачу виконаних підрядником робіт.

Згідно письмових пояснень відповідача, передбачені у 2006 році кошти для оплати робіт по будівництву бюветного комплексу на розі вул. Саратовська – Бауманська у сумі 109267,00 грн. Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація у 2006 році від Головного фінансового управління КМДА не отримала.

З пояснень відповідача та третьої особи вбачається, що на даний час, фінансування даного об’єкту проводиться за рахунок коштів, передбачених у спеціальному фонді міського бюджету на 2008 рік, а у зв’язку з тяжкими фінансовими умовами в країні, розрахунки у 2008 році затримано, заборгованість внесена як кредиторська на 2009 рік.

Відповідач отримав від Головного розпорядника коштів (Шевченківської районної державної адміністрації) кошти з районного бюджету згідно виписки з казначейського рахунку № 35441014001820 за 17.05.2006 та за 27.07.2006 на загальну суму 533325,60 грн., копії яких, засвідчені відповідачем, долучено судом до матеріалів справи.

Відповідно до листа Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації № 662/2 від 17.09.2009 на адресу суду, в 2006 році в бюджеті міста Києва були передбачені кошти в сумі 200000,00 грн. для оплати робіт по будівництву кювету на розі вул. Саратовська –Бауманська. Головним розпорядником цих коштів в рішенні про бюджет м. Києва на 2006 рік визначено Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію.

Заявлені для оплати виконаних робіт кошти в сумі 109267,00 грн. Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація в 2006 році від головного фінансового управління КМДА не отримала. Кредиторська заборгованість по цьому об’єкту в сумі 109267,00 грн. відображена у звіті про заборгованість бюджетних установ (форма № 7д, № 7м) по КВК 006 КФК 240900 бюджету м. Києва за 2006 рік.

Відповідно до умов Договору № В-70-бр/рег№257/2-06 від 14.03.2006 позивачем, як підрядником, було виконано на замовлення відповідача, як замовника, у липні 2006 року підрядні роботи загалом на суму 106758,00 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних робіт за липень 2006 року на суму 106758,00 грн., роботи по якому були прийняті відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень і вартість яких відповідачем не заперечувалась.

Отже, відповідачем не заперечується наявність кредиторської заборгованості перед позивачем в сумі 106758,00 грн.

Крім того, відповідач посилаючись на положення п.3.6 та п.5.5 Договору вказав на неможливість здійснення розрахунку через відсутність позитивного висновку Київдержекспертизи та ненадходження бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимогами ч. 1 ст. 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Такий інший порядок встановлений сторонами у договорі (п.3.6 та п.5.5).

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що остаточний розрахунок проводиться після затвердження проектно-кошторисної документації Київдержекспертизою.

Господарський суд зазначає, що ні Законом України „Про інвестиційну діяльність” ні постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.02 р. №483 "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи" в ред. станом на час укладення договору чітко визначено коло повноважень Служби "Київдержекспертиза", до яких не відносяться повноваження з затвердження проектно-кошторисної документації.

Крім того, питання, пов’язані із здійсненням контролю за виконанням договірних зобов’язань за договорами підряду на будівництві, яке фінансується за рахунок бюджетних коштів, врегульовані законодавством України.

Так, в статті 3 Закону України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів" встановлено, що контроль за дотриманням сторонами договірних зобов'язань та вимог, передбачених цим Законом, покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, архітектури та житлової політики, а також відповідні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, які йому підзвітні та підконтрольні.

При цьому, Порядок контролю за дотриманням сторонами зобов'язань за договором підряду (контрактом) встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зокрема, відповідне питання врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.04 № 609 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за дотриманням сторонами зобов'язань за договором підряду про виконання робіт на будівництві".

Цим Порядком визначені суб'єкти, які наділяються повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням сторонами договірних зобов'язань та вимог, передбачених Законом. До кола зазначених контролюючих суб'єктів віднесено Держбуд України, а також інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, що входять до складу органів містобудування і архітектури Автономної Республіки Крим, областей, та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у містах Києві та Севастополі.

Ці суб'єкти контролю відповідно до Порядку підпорядковані Держбуду України. Інших осіб, уповноважених здійснювати контроль за дотриманням замовниками та підрядниками зобов'язань за умовами договору підряду про виконання робіт на будівництві об'єктів Порядком не визначено.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину схороню (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1 –3, 5, 6 ст. 203 ЦК.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частина 1 ст. 627 ЦК передбачає, що відповідно до ст. 6 ЦК сторони с вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання мас ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; ч. 1 ст. 251 ЦК - строк визначаються роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Згідно до ч. 2 ст. 251 ЦК терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; частина 2 ст. 252 ЦК - термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Затвердження проектно-кошторисної документації Київдержекспертизою виходячи зі змісту ст.ст. 251 та 252 ЦКУ не є ні строком, ні терміном виконання зобов'язання.

Тобто в пункті 3.6 Договору сторони передбачили настання прав і обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні незалежно віл волі учасників договору (відкладальна обставина) (ч. 1 ст. 212 ЦК України).

Настання відкладальної обставини повинно бути об'єктивно можливим і вона не може суперечити актам законодавства та моральним засадам суспільства, засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Пунктом 9 Постанови Кабінету Міністрів України №483 від 01.04.02 "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи", що діяла на момент укладення спірного Договору, і пунктом 9 Постанови Кабінету Міністрів України №1269 від 31.10.07"Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи", що прийнята взамін попередньої, визначені повноваження Укредержбудекспертизи та її підрозділів. Серед останніх відсутнє повноваження затверджувати проектно-кошторисну документацію. Наслідком проведення комплексної державної експертизи є висновок, - позитивний (про відповідність вимогам законодавства та нормативним документам) або негативний (з зауваженнями щодо подальшого доопрацювання).

Також: виникнення цієї відкладальної обставини поставлено в пряму залеженість від волі Відповідача, так як згідно чинного законодавства провести експертизу проектно-кошторисної документації може виключно Замовник і це є його обов'язком.

Згідно вимог ч. 1 ст. 875 ЦК України та ч. 1 ст. 318 ГК України одним із обов'язків Замовника за договором будівельного підряду є передача Підряднику затвердженої проектно-кошторисної документації.

Згідно з ч. 1 ст. 323 ГК України договори підряду(субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Згідно абзацу 10 пункту 29 Постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.05 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" Замовник зобов'язаний виконувати належним чином зобов'язання, передбачені договором підряду. Цивільним і Господарським кодексами України, цими Загальними умовами та іншими актами законодавства.

Згідно пункту 47 цієї ж Постанови забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією, її погодження з уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування, а також проведення в установленому порядку експертизи цієї документації здійснюється замовником.

Відповідно до частини 4 ст. 20 Закону України №1699-111 від 20.04.2000р. "Про планування і забудову територій" державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій є обов'язковими для суб'єктів містобудування. Згідно пункту 9.16 ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", затверджених Наказом Держбуду України №8 від 20.01.04, подання проектної документації на погодження, експертизу та затвердження є обов'язком замовника.

Згідно пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України №483 від 11.04.02 "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи", що діяла на момент укладення спірного Договору, і згідно пункту 10, прийнятою замість попередньої Постановою Кабінету Міністрів України №1269 від 31.10.07р."Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи" для проведення комплексної державної експертизи інвестор (замовник) подає відповідній службі Укрінвестекспертизи документацію у складі згідно з державними будівельними нормами.

Тобто обов'язок по поданню і проведенню експертизи проектно-кошторисної документації покладається законодавством на Замовника. Підрядник не може подати проектно-кошторисну документацію на експертизу і провести її без Замовника. Укладений між Сторонами договір за своєю природою є договором будівельного підряду (а саме договором підряду в капітальному будівництві), виконання проектних робіт за ним не передбачено. Ні договором, ні законодавством не передбачено обов'язку позивача ні проводити ні організовувати експертизу проектно-кошторисної документації.

Отже, настання обставини затвердження проектно-кошторисної документації Київдержекспертизою ймовірно неможливе і така умова Договору суперечить актам законодавства, так як Київдерзкекспертиза згідно законодавства, яке існувало на момент укладення Договору, і згідно чинного законодавства не має повноважень на затвердження проектно-кошторисної документації.

Абзац другий ч. 3 ст. 6 ЦК України - сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За таких обставин, вимоги про визнання недійсним п.3.6 договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Умовами договору визначено, що він діє до 31.12.06 (п.2.1) та , що розрахунки здійснюються щомісячно по актах здачі приймання виконаних робіт за фактично виконані роботи в межах програми будівництва та реконструкції на поточний рік (п.3.5).

Проте, договір підряду є оплатним договором. Тобто обов’язок відповідача як замовника по договору оплатити прийняті роботи виникає згідно із положеннями закону та п. 1.1договору.

При цьому суд звертає увагу на, що згаданим пунктом 3.5 договору сторонами узгоджено не умови виникнення у замовника вказаного обов’язку, а порядок і строки здійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наведена норма чинного законодавства України передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому в розумінні даної норми обов’язковою умовою є те, щоб подія, з настанням якої підлягає виконанню зобов’язання, неминуче настала.

В свою чергу, в договорі сторони правочину погодили, що строк виконання замовником своїх зобов’язань по оплаті виконаних робіт проводиться щомісячно, проте по мірі надходження бюджетних коштів.

Позивач не є стороною у правовідносинах між Комунальним підприємством та державним органом, який виділяє кошти з міського бюджету на фінансування видатків відповідача.

Тобто, подія, на яку посилаються сторони в пункті 1.2 договору, взагалі може не настати, не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за договором.

За таких обставин подія, яка зазначена сторонами в пункті 1.2 договору, не може бути визнана судом такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки державного органу, уповноваженого здійснювати фінансування видатків відповідача.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 538 ЦК України встанволено, що сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов’язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Відповідачем не надано суду належних доказів, що відповідач повідомив позивача про те, що бюджетні зобов’язання по цільовому фонду спеціального фонду міського бюджету не будуть виконані.

До того ж, відповідач не надав доказів звернення до суду з відповідним позовом щодо належного фінансування зареєстрованих бюджетних зобов’язань.

Як було вищезазначено, договором встановлено, що оплата за виконані роботи проводиться щомісячно.

Згідно із ч. 3 ст. 254 ЦК України передбачено, що строк, який визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Таким чином, судом встановлено, що строк виконання зобов'язання щодо оплати виконаних робіт згідно актам приймання виконаних підрядних робіт за травень 2006 року № 257/2-06-1-04 на суму 162062,40 грн., за травень 2006 року № 257/2-06-2-05 на суму 112611,60 грн., за травень 2006 року № 257/2-06-4-05 на суму 7686,00 грн., за травень 2006 року № 257/2-06-5-05 на суму 127227,60 грн., за липень 2006 року № 257/2-06-3-07 на суму 69265,20 грн., за липень 2006 року № 257/2-06-6-07 на суму 37492,80 грн., за червень 2006 року № 257/2-06-4-06 на суму 537,60 грн., за червень 2006 року № 257/2-06-5-06 на суму 22352,40 грн., за червень 2006 року № 257/2-06-6-06 на суму 100848,00 грн. настав, а тому вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 106758, грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Тому суд, встановивши, що строк оплати за актами настав 01.08.06, а строк виконання зобов’язання відповідачем з оплати, з закінченням договору, настав 31.12.06, то прострочення наступило 01.08.06.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних в сумі 3351,90 грн., інфляційних втрат в розмірі 10334,17 грн. визнані обґрунтованими та підлягають задоволенню за переверненим судом розрахунком позивача

Згідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Відповідно до частини 1 ст. 323 ГК договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

При укладенні договорів підряду в капітальному будівництві мають враховуватися особливості, передбачені нормами ГК та відповідні умови, затверджені КМ України.

Частина 4 ст. 879 ЦК передбачає загальне правило, згідно з яким оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частина 5 ст. 321 ГК передбачає порядок розрахунків саме за договором підряду на капітальне будівництво, встановлюючи при цьому особливості, порівняно з ЦК, - якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно абз. 2 п. 98 Постанови КМ України №668 від 01.08.05 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачити надання замовником авансу з визначенням порядку його використання; пункт 99 - розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи; пункт 96 - підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно пункту 5.5 спірного Договору відповідач не несе відповідальності за порушення термінів розрахунків за виконані роботи в разі несвоєчасного або недостатнього фінансування Головним розпорядником бюджетних коштів.

Згідно з частиною 4 ст. 219 ГК сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Згідно частини 2 ст. 218 ГК учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 617 ЦК особа, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Порушення термінів розрахунків за виконані роботи в разі несвоєчасного або недостатнього фінансування Головним розпорядником бюджетних коштів є обставиною, яка не залежить від волі відповідача хоча оплата виконаних робіт є одним з обов'язків замовника

Як встановлено судом, сторони визначили в п.1.2 договору, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду (бюджет розвитку п. 1 ст. 13 Бюджетного кодексу України), які замовник отримує від Шевченківської районної державної адміністрації.

Відносини між Відповідачем і Головним розпорядником бюджетних коштів Шевченківською РДА у м. Києві врегульовані Договором на виконання функцій замовника №Д-1 від 27.02.2006р. і саме за цим Договором Відповідач і отримував кошти для розрахунків за виконані роботи зі своїми підрядниками.

Матеріалами справи встановлено, що відсутність грошових коштів для розрахунку за договором викликана лише відсутністю бюджетного фінансування.

Як вбачається з вище встановлених фактів в 2006 році в бюджеті міста Києва були передбачені кошти в сумі 200000,00 грн. для оплати робіт по будівництву кювету на розі вул. Саратовська –Бауманська, проте заявлені для оплати виконаних робіт кошти в сумі 109267,00 грн. Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація в 2006 році від головного фінансового управління КМДА не отримала. Кредиторська заборгованість по цьому об’єкту в сумі 109267,00 грн. відображена у звіті про заборгованість бюджетних установ (форма № 7д, № 7м) по КВК 006 КФК 240900 бюджету м. Києва за 2006 рік.

За таких обставин слід виходити з того, що положення п.5.5 договору відповідають положенням ст. 218 ГК України відповідно до яких учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, п. 5.5 договору не суперечить актам цивільного законодавства, що виключає визнання його недійсним, а отже в цій частині позові слід відмовити

Відповідно до ч.1 ст. 212 ЦК особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Також згідно ч. 3 ст. 212 ЦК України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що настала.

Виконання будівельних робіт Позивачем було закінчено в липні 2006р. Подати проектно-кошторисну документацію на проходження державної експертизи і організувати її проведення має можливість лише замовник.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач систематично, починаючи з 2006 року, звертався до відповідача з проханням провести експертизу проектно-кошторисної документації проектно-кошторисну документацію на експертизу.

Лише через два роки після виконання і прийняття договірних робіт 05.09.08 (лист №668 від 05.09.08) відповідач подав на експертизу частину проектно-кошторисної документації, а саме одну книгу - кошторис, тоді як в її складі 9(дев'ять) книг, а експертизі підлягає весь склад проектно-кошторисної документації.

Відповідач отримав висновок №0050 державної експертизи 23.09.2008р. Цей висновок є негативним. Після зняття у встановленому порядку зауважень буде надано позитивний висновок.

Про факт подання кошторису на експертизу і видачу висновку відповідач повідомив після судових процедур по стягненню боргу, 15.04.10 листом вх.№14-01 (вих.№52 від 19.02.2010р.)

Встановлені обставини вказують на недобросовісність виконання відповідачем обов’язків замовника.

Слід вважати, що в силу вимоги ч. з ст. 212 ЦК України обставина щодо затвердження проектно-кошторисної документації є такою, що настала.

Належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог відповідачем та третьою особою суду не подано.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими,що підглядають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 106758,00 грн., трьох процентів річних в сумі 3351,90 грн., інфляційних втрат в розмірі 10334,17 грн., а також в частині визнання недійсним пункту 3.6 договору підряду №В-70-бр від 14.03.06 укладеного між сторонами у справі.

Позовні вимоги пор визнання недійсним пункту 5.5 договору підряду №В-70-бр від 14.03.06 укладеного між сторонами у справі та стягнення пені в сумі 9149,00 грн. задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до п.2 ст.49 ГПК України.

Куруючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним пункт 3.6 «Остаточний розрахунок проводиться після затвердження проектно-кошторисної документації Київдержекспертизою»договору підряду №В-70-бр (№В-70-бр/рег№257/2-06 від 14.03.06) від 22.03.06, укладеного між Комунальним підприємством «Будівництво та реконструкція»Шевченківської районної у місті Києві ради та Закритим акціонерним товариством проектно-виробничим підприємством «Спецбурбуд».

3. Стягнути з Комунального підприємства «Будівництво та реконструкція»Шевченківської районної у місті Києві ради (01030,м Київ, вул. Богдана Хмельницького, 23, код ЄДРПОУ 31904855) з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Закритого акціонерного товариства проектно-виробничого підприємства «Спецбурбуд»(01021,м. Київ, вул.Інститутська, 25, код ЄДРПОУ 23736896) основний борг в сумі 106758 (сто шість тисяч сімсот п’ятдесят вісім) 00 грн., збитки від інфляції в сумі 10334(десять тисяч триста тридцять чотири),17 грн., три проценти річних в сумі 3351(три тисячі триста п’ятдесят одну), 90 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2151(дві тисячі сто п’ятдесят одну),42грн. та 312 (триста дванадцять),50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 І. Д. Курдельчук