Рішення № 10374403, 05.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/55605.07.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., розглянувши матеріали

За позовом Дочірнього підприємства "Агроспецресурси -Дніпро"

доДочірнього підприємства "Регіон -Маркет"

простягнення 6922,08 грн.

Представники сторін: від позивача Юрга К.В. –представник за довіреністю від 01.12.2009 № б/н; від відповідачаЛисенко А.М. –представник за довіреністю від 05.01.2010 б/н ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства "Агроспецресурси -Дніпро" про стягнення з Дочірнього підприємства "Регіон -Маркет"основного боргу у розмірі 6900,37 грн., 3% річних у розмірі 21,71 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виконані зобов’язання щодо оплати поставленого товару згідно договору від 01.01.2008 № 51/08/152. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача, з посиланням на положення Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку, нарахувавши при цьому штрафні санкції, у вигляді 3% річних.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, його представник у судовому засідання заяви вказав про повне погашення суми заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні надав банківську виписку від 13.05.10року, акт здачі-приймання виконаних робіт № БРМ 18085 від 30.09.09рку та № БРМ 18084 від 30.09.09року.

Представники сторін, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

01.01.2008 року між Дочірнім підприємства "Регіон -Маркет", як покупцем (далі - відповідач) та Дочірнім підприємством "Агроспецресурси -Дніпро", як постачальником (далі - позивач) був укладений договір №51/08/152 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов‘язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням відповідача поставити товар, а відповідач зобов‘язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації. Поставка товару позивачем здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації відповідачем через мережу магазинів "Фуршет".

Відповідно до п. 10.1 Договору, останній діє до 31.12.2008.

Додатковою угодою до Договору сторони погодили продовжити термін дії Договору до 31.12.2009.

На виконання умов договору, позивач поставив товар на підставі накладних від 20.08.2009 № ДН-20251, від 26.09.2009 № ДН-20887, від 03.09.2009 № ДН-21285, від 10.09.2009 № ДН-22003 на загальну суму 6900,37 грн.

Згідно з п. 7.4 Договору, оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на банківській рахунок позивача через 30 днів з моменту приймання – передачі товару та підписання накладної про прийняття товару.

Оплата за отриманий товар, згідно вказаних видаткових накладних, відповідачем не здійснена.

У зв’язку з несплатою відповідачем вартості поставленого товару, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути суму основного боргу у розмірі 6900,37 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Під час розгляду спору судом, позивачем 03.06.2010 подано заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 6900,37 грн. у зв‘язку з відсутністю предмету спору, оскільки сума основного боргу була погашена відповідачем в добровільному порядку. В якості доказів сплати відповідачем заборгованості, позивачем надано витяг з банківського рахунку позивача від 13.05.2010, відповідно до якого підтверджується сплата відповідачем заборгованості 13.05.2010 по Договору на загальну суму 6610,81 грн.

Також, позивачем надано копії актів від 30.09.2009 здачі –приймання виконаних робіт, а саме інформаційно –консультаційних та маркетингових послуг за вересень 2009 по Договору № 51/08/152 на загальну суму 282,06 грн. Відповідно до вказаних актів відповідач надав позивачу послуги на загальну суму 282,06 грн.

Відповідно до п. 1 Додатку № 2 ВЗ "Інформаційно –консультаційні та маркетингові послуги " до Договору, відповідач бере на себе зобов‘язання надавати позивачу інформаційно –консультаційні та маркетингові послуги стосовно товару, поставленого позивачем в мережу магазинів "Фуршет".

Згідно з п. 5.1 Додатку до Договору винагорода відповідача за надані послуги згідно Додатку сплачується відповідачу шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, тобто зарахуванням належних відповідачу за цю послуги сум із грошових коштів, які позивач відповідач зобов‘язаний перерахувати позивачу за поставлений товар відповідно до Договору. Підставою для таких розрахунків є Акт прийому –передачі наданих послуг.

Згідно з ст. 601 Цивільного кодексу України зобов‘язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред‘явлення. Зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За таких обставин, судом встановлено, що зобов‘язання відповідача перед позивачем щодо сплати вартості отриманих товарів у розмірі 282,06 грн. припинилось 30.09.2009 у зв‘язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що сума заборгованості за поставлений товар, заявленої до стягнення, погашена частково, шляхом сплати коштів у розмірі 6610,81 грн., що підтверджується банківською випискою від 13.05.10року на рахунок позивача та шляхом зарахування зустрічних вимог на загальну суму 282,06 грн., тобто всього на суму 6892,87 грн..

Таким чином, предмет спору у справі № 24/556, в частині суми основного боргу у розмірі 6892,87 грн. відсутній.

За таких обставин, провадження у справі № 24/556 в частині стягнення 6892,87 грн. підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів" якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки позивач звернувся з даним позовом до суду 11.12.2009, а сума основної заборгованості у розмірі 6610,81 грн. перерахована відповідачем на рахунок позивача 13.05.2010, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в частині основної суми заборгованості на загальну суму 6610,81 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а в іншій частині покладаються на позивача.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи п. 7.4 Договору строк виконання зобов’язань по оплаті вартості отриманих товарів, станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок з позивачем мав бути здійснений протягом 30 днів від дня прийняття товару.

Враховуючи часткову сплату відповідачем вартості отриманих товарів згідно вказаних видаткових накладних, вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 7,50 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 21,71 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Під час розгляду спору судом, позивачем також подана заява від 03.06.2010 про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 21,71 грн..

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами, позивач має право до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом встановлено, що відмова позивача від позову про стягнення суми 21,71 грн., не суперечать законодавству, не порушуює чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст. 78 ГПК України господарський суд роз’яснив сторонам наслідки відмови від позову, перевірив повноваження представника позивача –Юрга К.В. на підписання відмови від позову.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення 3% річних у розмірі 21,71 грн. та припиняє провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на оплату за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові –на позивача.

Таким чином, з огляду на те, що частина сума основної заборгованості у розмірі 282,06 грн. була сплачена відповідачем на користь позивача ще до подачі позивачем позову до суду, а також на те, що позивач відмовився від стягнення 3% річних у розмірі 21,71 грн. судові витрати розподіляються між позивачем та відповідачем. Державне мито у розмірі 2,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України у зв‘язку з надмірною сплатою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, п. 1-1, п.4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства "Регіон Маркет" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21; код ЄДРПОУ 33239892, р/р 26004001304468 в АТ "ОТП БАНК", МФО 300528 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Дочірнього підприємства "Агроспецресурси -Дніпро" (49083, м. Дніпропетровськ, пр.-т. Газети "Правда",29, к. 515; код ЄДРПОУ 32090870; р/р 26000010038665 в ВАТ ВТБ Банк в м. Києві, МФО 32090870) суму основного боргу у розмірі 7 (сім) грн. 50 коп.

3.          Провадження у справі в частині стягнення з Дочірнього підприємства "Регіон Маркет" суми основного боргу у розмірі 6892 (шість тисяч вісімсот дев‘яносто дві) грн.87 коп. припинити.

4.          Прийняти відмову Дочірнього підприємства "Агроспецресурси -Дніпро" від позову в частині стягнення з Дочірнього підприємства "Регіон Маркет" 3% річних у розмірі 21,71 грн..

5.          Провадження у справі в частині стягнення 3% річних у розмірі 21,71 грн. припинити.

6.          Стягнути з Дочірнього підприємства "Регіон Маркет" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21; код ЄДРПОУ 33239892, р/р 26004001304468 в АТ "ОТП БАНК", МФО 300528 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Дочірнього підприємства "Агроспецресурси -Дніпро" (49083, м. Дніпропетровськ, пр.-т. Газети "Правда",29, к. 515; код ЄДРПОУ 32090870; р/р 26000010038665 в ВАТ ВТБ Банк в м. Києві, МФО 32090870) витрати по сплаті державного мита в сумі 97 (дев‘яносто сім) грн. 41 коп. та 225 (двісті двадцять п‘ять) грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.          Повернути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Агроспецресурси -Дніпро" (49083, м. Дніпропетровськ, пр.-т. Газети "Правда",29, к. 515; код ЄДРПОУ 32090870; р/р 26000010038665 в ВАТ ВТБ Банк в м. Києві, МФО 32090870) надмірно сплачене державне мито у розмірі 2 (дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти

Дата підписання 07.07.2010