Рішення № 10373879, 12.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

12.07.2010Справа №2-18/8066-2008 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ларікс»ЛТД, м. Київ (вул. Кільцева дорога, 8, м. Київ, Україна, 03170).

До відповідача – Приватного підприємства «Жайворонок», м. Ялта (вул. Більшовистська, 33, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600).

Про стягнення 14274,80грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – Бишова М.В. – представник, довіреність від 22.01.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Ларікс»ЛТД – позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Приватного підприємства «Жайворонок» - відповідача, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за поставлений товар у розмірі 14274,80 грн. та судові витрати, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до укладеного Договору № 1093-06/09 між позивачем та відповідачем, позивач поставляє товар, а відповідач сплачує вартість отриманого товару. Позивач свої зобов’язання за договором № 1093-06/09 виконав, але відповідач не розрахувався за поставлений товар, у зв’язку з чим за відповідачем склалася заборгованість у сумі 14171,80 грн., що і стало підставою звернення позивача до суду.

29.09.2008р. у судовому засіданні від учасників судового процесу було заявлено клопотання відповідно до ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив клопотання учасників судового процесу та продовжив строк розгляду справи.

29.09.2008р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не може надати свої заперечення, у зв’язку з тим, що позивачем не було направлено копії позовної заяви на адресу відповідача.

21.10.2008 р. представник відповідача надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначає, що за даними бухгалтерського обліку ПП «Жайворонок» на 01.10.2008р. кредиторської заборгованості перед ТОВ Фірма «Ларікс»ЛТД не має.

Ухвалою господарського суду від 16.12.2008р. провадження у справі було зупинено, у зв’язку з призначення по справі судово-бухгалтерської експертизи.

12.04.2010 року на адресу суду надійшов висновок судово-бухгалтерської експертизи № 2 від 01.04.2010 року.

15.04.2010р. ухвалою господарського суду провадження у справі було поновлено.

06.05.2010 року представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 05.05.2010р. від ТОВ Фірма «Ларікс» ЛТД надійшла телеграма, в якій позивач клопоче про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання та відклав розгляд справи на 12.07.2010 року.

12.07.2010 року представник позивача у судове засідання вдруге не з’явився, але 05.07.2010 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із тим, що представник позивача знаходиться на лікарняному. До такого клопотання позивач додав копію листка непрацездатності Дідковської Альони Миколаївна та довіреність на представлення у суді інтересів позивача, яка видана на ім’я Дідковської Альони Миколаївна.

Суд звертає увагу, що з вказаного листка непрацездатності виходить, що його видано на строк від 14.06.2010 року по 25.06.2010 року. Також у графі «стати до роботи» такого листка непрацездатності вказано: «з 26.06.2010 року».

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо відкладення розгляду дійсної справи у зв’язку із тим, що представник Дідковська А.М. знаходиться на лікарняному і не може прибути у судове засідання 12.07.2010 року, задоволенню не підлягає.

Слухання справи відкладалося, у справі оголошувалася перерва з 09.12.2008 року по 16.12.2008 року у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Строк вирішення спору продовжено за згодою сторін на підставі статті 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд –

ВСТАНОВИВ:

20.03.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Ларікс» ЛТД (продавець) та Приватним підприємством «Жайворонок» (дистриб’ютор) укладено договір дистриб’юції на умовах відстрочки платежу № 1093-06/09.

Відповідно до пункту 1.1 даного договору, продавець продає, а дистриб’ютор купує товари народного споживання у кількості, асортименті та по цінам, вказаним у накладних, які є невід’ємною частиною договору.

Розділом 3 вказаного договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах відстрочки платежу терміном 60 календарних днів. Документом, якій підтверджує відпуск та прийом товару є накладна з відміткою при відпуск та отримання товару.

Вся сума по накладній повинна бути оплачена не пізніше як через 60 календарних днів. Фактом, що підтверджує оплату, є зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідачем не було сплачено кошти за товар, поставлений по накладним № 95548-С від 13.09.2007 року, № 95549-С від 13.09.2007 року, № 95551-С від 13.09.2007 року у загальній сумі 14171,80 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У цілях правильного та усестороннього розгляду справи, суд ухвалою від 16.12.2008 року призначив по справі судово-бухгалтерську експертизу. На вирішення експерта було поставлене наступне питання: чи підтверджується документально сума заборгованості Приватного підприємства «Жайворонок» перед ТОВ фірмою «Ларікс ЛТД» у розмірі 14171,80 грн. за видатковими накладними: № 95548-С від 13.09.2007 року; № 95549-С від 13.09.2007 року; № 95551-С від 13.09.2007 року за договором № 1093-06/09 від 20.03.2006 року.

У ході проведення судової експертизи експертом встановлено, що за період з 01.04.2006 року по 31.12.2007 року позивач відвантажив відповідачеві за накладними товар на суму 518837,21 грн. Проте враховуючи часткове повернення товару, про що містяться відмітки на накладних, товар було поставлено на загальну суму 456171,58 грн.

Також експертом встановлено, що за період з 01.04.2006 року по 31.12.2007 року відповідач здійснив позивачу перерахування коштів у сумі 504342,51 грн. Саме ця сума підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Частиною 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього кодексу.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виконуючи приписи частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, суд, дослідивши експертний висновок № 2 судово-бухгалтерської експертизи від 01.04.2010 року, вважає його належним та допустимим доказом у дійсній справі, оскільки в основу висновку експертом були покладені саме первинні бухгалтерські документи, представлені на дослідження обома сторонами.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Технологія облікового процесу господарської діяльності суворо послідовна. Кожна господарська операція відображається на підставі документів, оформлених належним чином. Тому документація є першим етапом облікового процесу, початком руху облікової інформації і являє собою спосіб первинного відображення об'єктів бухгалтерського обліку за допомогою якого здійснюється безперервне спостереження за ними.

Використання документації, складеної з додержанням юридичних вимог, надає бухгалтерським даним силу доказів.

Засоби підприємства, стан майна, капіталу, зобов'язання та фінансові результати в процесі його діяльності перебувають у безперервному русі й змінах. Господарські процеси складаються з відповідних дій, які називаються господарськими операціями.

Для одержання інформації про діяльність підприємства, про зміни у засобах, викликані господарськими процесами, необхідно реєструвати кожну господарську операцію.

Така реєстрація здійснюється за допомогою документів шляхом суцільного і безперервного документування.

Первинні документи є письмовим свідоцтвом підтвердження господарської операції і мають юридичне значення як доказ законності її здійснення та правильності записів у регістрах бухгалтерського обліку.

Складання первинних облікових документів і відображення на їх підставі господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, здійснюється відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88.

Первинні документи, зокрема на паперових носіях інформації, для набуття ними юридичної сили повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; назву підприємства, від імені якого складено документ, код форми документа; дату й місце складання; зміст господарської операції; вимірювачі господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особисті підписи, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до висновку № 2 судово-бухгалтерської експертизи від 01.04.2010 року, заборгованості Приватного підприємства «Жайворонок» перед ТОВ фірмою «Ларікс ЛТД» у розмірі 14171,80 грн. по договору дистриб’юції № 1093-06/09 від 20.03.2006 року за період з 01.04.2006 року по 31.12.2007 року, не підтверджується.

Суд звертає увагу, що сторонами заперечень на висновок судової експертизи суду не представлено.

Оскільки позивач не представив суду доказів наявної заборгованості відповідача у розмірі 14274,80 грн., яка б документально підтверджувалася, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів, та така заборгованість спростовується матеріалами справи, в тому числі і експертним висновком, то позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати, у тому числі і витрати відповідача за проведення судової експертизи у сумі 4000,00 грн., відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відносяться на позивача.

12.07.2010 р. у судовому засіданні за згодою відповідача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 14.07.2010 року

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          У позові відмовити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ларікс» ЛТД, м. Київ (вул. Кільцева дорога, 8, м. Київ, Україна, 03170; код ЄДРПОУ 21491019) на користь Приватного підприємства «Жайворонок», м. Ялта (вул. Більшовистська, 33, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600; код ЄДРПОУ 20728502) 4000,00 грн. судових витрат за проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.