Рішення № 10373285, 08.07.2010, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-3406/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

08 липня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.,

при секретарі Распутній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "Арма" про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

в березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ КБ "Арма" про стягнення суми депозитних вкладів в розмірі 46682,48 грн. та відсотків за депозитними договорами на загальну суму 32552,31 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що між ним та ТОВ Комерційний банк "Арма" 26.01.2009 р. було укладено договори:

- № ДФ/08/49454 банківського вкладу "особливий" із сплатою відсотків в кінці строку (для фізичних осіб в іноземній валюті) (далі договір-1) на суму 13500 доларів США;

- № ДФ/08/49453 банківського вкладу "особливий" із сплатою відсотків в кінці строку (для фізичних осіб в національній валюті) (далі договір-2) на суму 80000 грн.

26 січня 2009 року згідно умов зазначених договорів, позивачем на банківський депозитний рахунок № 2630207718 було внесено грошові кошти в розмірі 13500 доларів США (еквівалент суми внеску у гривнях - 103950 грн.), та 80000 грн.

Відповідно до п.п. 1.2 договорів, депозитні вклади залучалися на 3 місяці, з 26 січня 2009 року до 26 квітня 2009 року.

Пунктами 3.2.4 договорів передбачено, що після закінчення строку їх дії, банк зобов'язаний повернути вкладнику суму депозитного вкладу у валюті внеску разом з нарахованими відсотками.

Однак, 26 квітня 2009 року грошові кошти позивачу не були повернуті. В позові просив стягнути з відповідача суми внесків за договорами в розмірі 13500 доларів США та 80000 грн., нараховані відсотки, та 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В подальшому, в зв'язку із частковою сплатою сум депозитних вкладів, позивач зменшив розмір позовних вимог, зазначив, що несплачена сума заборгованості відповідача становить:

5835,50 доларів США сума вкладу за договором-1 (46682,48 грн. за курсом НБУ);

14982,92 грн. нараховані за договором-1 відсотки;

17569,39 грн. нараховані відсотки за договором-2.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача залишок суми внесків в розмірі 46682,48 грн., відсотки за договорами на загальну суму 32552,31 грн. та 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Стаття 224 ЦПК України визначає, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дану справу можливо розглянути у відсутності представника відповідача, визнавши його неявку без поважних причин, а позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ Комерційний банк "Арма" 26.01.2009 р. було укладено договори:

- № ДФ/08/49454 банківського вкладу "особливий" із сплатою відсотків в кінці строку (для фізичних осіб в іноземній валюті) (далі договір-1) на суму 13500 доларів США (а.с.5-7);

- № ДФ/08/49453 банківського вкладу "особливий" із сплатою відсотків в кінці строку (для фізичних осіб в національній валюті) (далі договір-2) на суму 80000 грн. (а.с.8-10).

26 січня 2009 року згідно умов зазначених договорів, позивачем на банківський депозитний рахунок № 2630207718 було внесено грошові кошти в розмірі 13500 доларів США (еквівалент суми внеску у гривнях - 103950 грн.) (а.с.11), та 80000 грн. (а.с.11).

Відповідно до п.п. 1.2 договорів, депозитні вклади залучалися на 3 місяці, з 26 січня 2009 року до 26 квітня 2009 року.

Пунктами 3.2.4 договорів передбачено, що після закінчення строку їх дії, банк зобов'язаний повернути вкладнику суму депозитного вкладу у валюті внеску разом з нарахованими відсотками.

Однак, 26 квітня 2009 року грошові кошти позивачу не були повернуті.

28 квітня 2009 року, 28 травня 2009 року, 20 серпня 2009 року, 27 листопада 2009 року та 19 лютого 2010 року позивач звертався із заявами до відповідача про повернення внесків та процентів, але отримав відмови. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що також позивач звертався до Національного банку України та Секретаріату Президента України (його звернення до Секретаріату від 28.12.2009 р. було надіслано за належністю до НБУ) щодо неповернення коштів ТОВ КБ "Арма", але позитивного результату це також не принесло.

Згідно із частиною 1 ст. 3 Закону України "Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду та санаційного банку відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 150000 грн. по вкладах у кожному із таких учасників. Вклади в іноземній валюті відшкодовуються у національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом Національного банку України на день настання недоступності вкладів, тобто за курсом НБУ на дату відкликання банківської ліцензії 799,97 гривень за 100,00 доларів США.

Як вбачається з наданих позивачу відповідачем виписок по договорам, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 26.04.2009 р. становила:

- за договором-1 (а.с.18, 19): 13500 доларів США сума внеску, 500,63 доларів США нараховані відсотки, а всього: 14000,63 доларів США, що за зазначеним вище курсом становить 112000,84 грн.;

- за договором-2 (а.с.17): 80000 грн. сума внеску, 4681,64 грн. нараховані відсотки, а всього: 84681,64 грн.

Відповідно до положень зазначеного вище закону, 02.04.2010 р. позивачу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було відшкодовано 150000 грн.

Таким чином, невідшкодованою залишилася сума в розмірі 46682,48 грн. (112000,84 грн. + 84681,64 грн. 150000 грн.), або 5836 доларів США, за курсом 799,97 грн. за 100 доларів США, що відповідачем не заперечується.

Відповідно до п.п. 1.2 договорів, депозитні вклади залучалися на строк три місяці з 26.01.2009 р. по 26.04.2009 р. (строк дії договорів).

Згідно п.п. 2.4 договорів, "У разі, якщо вкладник не звернувся до Банку після закінчення строку дії цього Договору для отримання суми Депозитного вкладу та нарахованих відсотків, сума Депозитного вкладу залишається на тому ж депозитному рахунку, зазначеному в п. 1.1 цього Договору, при цьому, відсотки на Депозитний вклад не нараховуються.".

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, вкладник (позивач) неодноразово звертався до Банку (відповідача) для отримання сум вкладів за договорами та нарахованих відсотків.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування коштами після закінчення строку дії договорів є обґрунтованою, оскільки ненарахування відсотків після закінчення строку дії договорів ставилося під умову незвернення вкладника за отриманням грошових коштів.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, заборгованість за процентами за договором-1 з моменту закінчення строку дії договору до виплати грошових сум становить 14982,92 грн., а заборгованість по процентам за договором-2 17569,39 грн., а всього: 32552,31 грн.

Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення залишку суми депозитних вкладів в розмірі 46682,25 грн. та відсотків в загальному розмірі 32552,31 грн. знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що у цій частині позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначається, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених статями 7, 440-1 Цивільного кодексу Української РСР та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону України "Про інформацію", ст. 44 Закону "Про авторське право і суміжні права"; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають з Договору строкового банківського вкладу та регулюються параграфом 3 глави 71 ЦК України, а зазначеними нормами Закону відшкодування моральної шкоди не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 740,35 грн., (792,35 грн. - 52 грн.), оскільки позивача звільнено від такої сплати, але ж сплачено останнім 52 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 625, 1058, 1060, 1061 ЦК України, ст. ст. 11, 57, 58, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного Банку "Арма" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41-а, ЄДРПОУ 26379729) на користь ОСОБА_1 46682 (сорок шість тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні 25 коп. залишку суми депозитних вкладів та 32552 (тридцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) гривні 31 коп. відсотків, а всього: 79234,56 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку "Арма" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41-а, ЄДРПОУ 26379729) на користь держави судовий збір в розмірі 740,35 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя