Ухвала суду № 103727178, 15.03.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12467/21

Провадження № 2-з/522/145/22

У Х В А Л А

15 березня 2022 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Фішер Юлії Євгенівни про забезпечення позову по цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів, визнання дій працівників банку незаконними, незаконне нав`язування фінансової послуги, розірвання договору банківського обслуговування, стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів, визнання дій працівників банку незаконними, незаконне нав`язування фінансової послуги, розірвання договору банківського обслуговування, стягнення шкоди.

Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Фішер Юлії Євгенівни до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить: забезпечити позов шляхом заборони вчиняти певні дії АТ «Універсал Банк» у вигляді нарахування процентів, неустойки, штрафних санкцій та інших санкцій по відношенні до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_1 ) в рамках анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 31.07.2019 року.

В обґрунтування заяви вказує, що відповідач продовжує нараховувати проценти, штрафні санкції, що є грубим порушенням прав та законних інтересів позивачки, та несе тягар негативних наслідків для її прав та законних інтересів. Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити та зробити неможливим майбутній розгляд справи та виконання рішення суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 статті 149ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Посилання на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду не підкріплено належними доказами по справі, зокрема, не зазначено, які саме права позивача не можливо буде поновити в разі ухвалення можливого рішення про задоволення позову.

Таким чином, заявником не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які ним заявлено може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі.

Крім того, суд враховує, що аналогічна заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову аналогічним шляхом з аналогічних підстав у даній справі вже була розглянута Приморським районним судом м.Одеси (головуюча суддя Кузнецова В.В.) 31.08.2021 та у задоволенні заяви було відмовлено. Подана повторно заява про забезпечення позову не містить інших обґрунтувань ніж викладені в заяві, яка вже судом розглянута та у задоволенні якої було відмовлено.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст.149-154, 260, 261, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Фішер Юлії Євгенівни про забезпечення позову, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.І.Ковтун