Ухвала суду № 10371303, 01.07.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2010 р. м. КиївК-11981/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого-судді: Штульман І.В.,

суддів: Бутенка В.І., Гашицького О.В.,

Лиски Т.О., Мойсюка М.І.,

при секретарі: Шаповалові О.О.

за участю ОСОБА_3,- представника позивача, ОСОБА_4,- представника відповідача, Біленка Б.В. та Царука Л.С.,- представників Федерації професійних спілок України,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_7 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8, Федерація професійних спілок України, про визнання нечинним та скасування наказу, зобовязання вчинити певні дії,-

встановив:

У серпні 2009 року ОСОБА_7 звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування правового висновку Міністерства юстиції України щодо змін у складі керівних органів Федерації професійних спілок України; наказу Міністерства юстиції України №20/5 від 13.01.2009р. «Про зміни до статуту та у складі керівних органів Федерації професійних спілок України», а також скасування запису у Реєстрі обєднань громадян про взяття до відома інформації про зміни до статуту та у складі керівних органів, прийняті 20.11.2008р. Радою Федерації професійних спілок України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2009р. адміністративний позов ОСОБА_7 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано правовий висновок Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького,13, ідентифікаційний код 00015622) від 26.12.2008р. щодо змін у складі керівних органів Федерації професійних спілок України. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №20/5 від 13.01.2009р. «Про зміни до статуту та у складі керівних органів Федерації професійних спілок України». Зобовязано Міністерство юстиції України скасувати запис у Реєстрі обєднань громадян про взяття до відома інформації зміни до статуту та у складі керівних органів, прийняті 20.11.2008р. Радою Федерації професійних спілок України (м.Київ, Майдан Незалежності,2, ідентифікаційний код 00014479).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009р. апеляційну скаргу третьої особи на стороні відповідача - Федерації професійних спілок України задоволено, постанову суду першої інстанції від 01.10.2009р. скасовано, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_7 відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач ОСОБА_7 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 17.12.2009р. та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2009р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010р. позивачу поновлено строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009р., а ухвалою від 23.04.2010р. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на зазначену постанову суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_7 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п.12 Положення про порядок легалізації обєднань громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993р. №140, для реєстрації змін, що вносяться до статутних документів обєднання громадян, до реєструючого органу подаються: 1) заява про реєстрацію зазначених змін, підписана уповноваженим представником; 2) протокол зїзду (конференції) або загальних зборів з рішенням про внесення змін до статуту (положення); 3) статут (положення) в двох примірниках з унесеними змінами; 4) оригінали свідоцтва про реєстрацію обєднання громадян та його статуту (положення).

Міністерство юстиції України є субєктом владних повноважень і його повноваження визначені Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2006р. №1577. Згідно п.п.21 п.4 цього Положення відповідач здійснює відповідно до законодавства легалізацію всеукраїнських об'єднань громадян, проводить реєстрацію міжнародних громадських організацій, відділень, філій, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав в Україні, всеукраїнських і міжнародних благодійних організацій, контролює додержання об'єднаннями громадян положень їх статутів; проводить реєстрацію політичних партій та їх символіки, контролює додержання політичними партіями вимог Конституції та законів України, їх статутів, а також проводить реєстрацію всеукраїнських творчих спілок, Торгово-промислової палати, постійно діючих третейських судів, всеукраїнських професійних спілок, їх об'єднань та символіки відповідних об'єднань громадян і благодійних організацій, статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, статутів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами. Відповідно до п.8 вказаного Положення Міністерство юстиції України у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України наказом Міністерства юстиції України від 07.12.2006р. №92/5, з метою унормування прийняття рішень з питань легалізації обєднань громадян та інших громадських формувань, затверджено Порядок підготовки та оформлення рішень щодо легалізації обєднань громадян та інших громадських формувань (далі Порядок).

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що реєстрація (погодження або взяття до відома) змін до статутних документів полягає у проведенні правової експертизи цих змін, перевірці відповідності змісту внесених змін на їх відповідність Конституції та іншим актам законодавства, а також відповідності процедури прийняття (ухвалення) змін до статутних документів обєднання громадян.

Згідно п.7 даного Порядку Мінюст та його територіальні органи (далі легалізуючий орган) зобовязані у строк, визначений законами України, прийняти одне з таких рішень:

-про легалізацію обєднання громадян та видати відповідне свідоцтво, реєстрацію змін (погодження або взяття до відома) до статутних документів із видачею (у разі потреби) нового свідоцтва про державну реєстрацію;

-про легалізацію профспілки на відповідність заявленому статусу;

-про відмову в легалізації обєднання громадян, реєстрації (погодженні або взятті до відома) змін до статутних документів;

-про скасування запису про реєстрацію (легалізацію) обєднання громадян;

-про взяття до відома інформації про зміну керівних органів обєднання громадян.

Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що рішення, зазначені у п.7, приймаються залежно від результатів правової експертизи в межах установленого строку виключно на підставах, встановлених законами, а також прийнятими на їх виконання актами Кабінету Міністрів України та наказами Мінюсту, а в разі реєстрації (погодження або взяття до відома) змін до установчих документів також на підставі статуту відповідної організації. Такі рішення оформляються наказами, до яких додається висновок про легалізацію або висновок про відмову у легалізації (додаток 1), висновок про реєстрацію змін (погодження або взяття до відома) до статутних документів або про відмову в реєстрації (погодженні або взятті до відома) змін до статутних документів (додаток 2), висновок про скасування запису про реєстрацію (легалізацію) обєднання громадян (додаток 3), висновок щодо взяття до відома інформації про зміну керівних органів обєднання громадян (додаток 4). Висновок є невідємною частиною наказу.

Відповідно до п.9 зазначеного Порядку висновок у Мінюсті підписується виконавцем, начальником відділу, погоджується директором Департаменту і затверджується заступником Міністра.

Згідно п.20 даного Порядку у разі, якщо є установлені Конституцією України та законами підстави для відмови в реєстрації (легалізації шляхом повідомлення), готується правовий висновок про відмову в реєстрації (легалізації шляхом повідомлення) обєднання громадян з викладенням підстав відмови конкретних положень законодавства України, яким суперечать (з якими не узгоджуються) статутні документи та проект наказу. У преамбулі наказу вказуються норми актів законодавства, які стали підставою для відмови у реєстрації (легалізації), в пунктах наказу викладається рішення легалізуючого органу та розяснюється порядок оскарження рішення до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги до вказаного правового висновку та наказу Міністерством юстиції України не були виконані, при їх прийнятті відповідачем порушено пункти 5, 7, 8 та 9 Порядку підготовки та оформлення рішень щодо легалізації обєднань громадян та інших громадських формувань: одночасно було прийнято рішення як про взяття до відома інформації про зміни до статуту та у складі керівних органів, прийняті 20.11.2008р. Радою Федерації професійних спілок України (далі - ФПУ), так і про відмову у взятті до відома інформації про прийняті 19.11.2008р. рішення Ради ФПУ; маючи два суперечливі за своїм змістом рішення вказаної Ради, при проведенні правової експертизи змін до статутних документів посадовими особами Міністерства юстиції України оформлено лише один правовий висновок щодо змін у складі керівних органів ФПУ, який не було затверджено заступником Міністра юстиції України, а лише погоджено директором Департаменту легалізації та регулювання діяльності бюро кредитних історій.

Однак, такий висновок суду першої інстанції є помилковим.

Відповідно до п.30 Регламенту Президії ФПУ, затвердженого Постановою Президії ФПУ від 21.09.2006р. №П-6-12, рішення Президії приймаються й оформлюються у вигляді постанов.

До повноважень зїзду ФПУ входить обрання голови Контрольно-ревізійної комісії, голови Статутної комісії та персональний склад цих комісій (п.9 ст.24 Статуту ФПУ).

Матеріалами справи встановлено, що постановами Президії ФПУ від 17.07.2008р. ОСОБА_9 звільнено з посади Голови ФПУ за власним бажанням (№П-24-1), виконання обов'язків Голови ФПУ покладено на заступника Голови ФПУ ОСОБА_10 (№П-4-2). 19.11.2008р. Президія ФПУ своєю постановою №П-28-1 затвердила проект порядку денного п'ятого засідання Ради ФПУ та погодила порядок його проведення. На розгляд засідання Ради ФПУ були винесені і питання обрання Голови ФПУ та внесення змін до статуту ФПУ. Протоколом позачергового засідання Ради ФПУ України від 19.11.2008р., в зв'язку зі звільненням ОСОБА_9, відповідно до ст.43 Статуту ФПУ, виконання обов'язків Голови ФПУ покладено на позивача ОСОБА_7 Згідно протоколу п'ятого засідання Ради ФПУ від 20.11.2008р. №Р-5, за результатами відкритого голосування Головою ФПУ обрано ОСОБА_8 («за»- 181, «проти»- 1, «утримались»- 2). З цього питання було прийнято постанову Ради №5-2 про обрання ОСОБА_8 Головою ФПУ. Крім того, 20.11.2008р. Радою ФПУ було внесено зміни до статуту ФПУ та статтю 42 викладено у наступній редакції: «Голова ФПУ, його заступники, не можуть бути членами виборних органів будь-якої партії, входити до складу виконавчого органу юридичної особи, що має на меті одержання прибутку, займатися підприємницькою діяльністю», що зафіксовано в постанові Ради ФПУ №Р-5-5.

З оспорюваного Правового висновку Міністерства юстиції України від 26.12.2008р. вбачається, що 26.11.2008р. за вх.№14578-0-33-08, за підписом ОСОБА_10, як виконуючого обов'язки Голови ФПУ, надійшли документи щодо внесення змін до Статуту ФПУ та про те, що 20.11.2008р. на засіданні Ради Головою ФПУ обрано ОСОБА_8 За результатами правової експертизи встановлено, що відповідно до наданої постанови Голова та члени Статутної комісії ФПУ обрані на п'ятому зїзді, що відповідає вимогам п.9 ст.24 Статуту ФПУ. Згідно з наданими документами, постановами Ради взята до відома інформація Статутної комісії щодо підтвердження повноважень членів Ради, що відповідає вимогам ст.27 та п.10 ст.32 Статуту ФПУ; рішення про внесення змін до статуту та про обрання Голови ФПУ прийнято Радою ФПУ 20.11.2008р., на засіданні якої були присутні 184 з 247 членів Ради, що складає більше ніж 2/3 від загальної кількості членів Ради та відповідає вимогам п.3 ст.32 та ст.43 Статуту ФПУ. Документи, подані за підписом ОСОБА_10 засвідчені печатками юридичної особи - ФПУ, містять засвідчену печаткою копію заяви Голови ФПУ ОСОБА_9, подану Президії - уповноваженому статутному органу ФПУ. Міністерство юстиції України взяло до відома інформацію про зміни до статуту та у складі керівних органів, прийняті 20.11.2008р. Радою ФПУ.

27.11.2008р. за вхідним №14691-0-33-08, за підписом ОСОБА_7, як Голови ФПУ, надійшли документи щодо внесення змін до складу керівних органів ФПУ, у тому числі про обрання Голови, зокрема, що 19.11.2008р. на засіданні Ради Головою ФПУ обрано ОСОБА_11, внесено зміни до складу керівних органів та Статуту ФПУ. 05.12.2008р. за вхідним №15116-0-33-08, за підписом ОСОБА_7, як Голови ФПУ, надійшов лист про направлення додаткових документів для реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За результатами правової експертизи встановлено, що документи, подані за підписом ОСОБА_7, всупереч п.9 ст.24 Статуту ФПУ, містять інформацію про обрання складу та голови Статутної комісії на засіданні Ради 19.11.2008р.; всі подані документи не засвідчені печатками юридичної особи ФПУ; не подані оригінали статутних документів (свідоцтва про легалізацію та статуту). Міністерство юстиції України не взяло до відома інформацію про прийняті 19.11.2008р. рішення.

13.01.2009р. Міністерством юстиції України було видано наказ №20/5 «Про зміни до статуту та у складі керівних органів Федерації професійних спілок України», відповідно до якого взято до відома інформацію про зміни до статуту та у складі керівних органів, прийняті 20.11.2008р. Радою ФПУ та не взято до відома інформацію про прийняті 19.11.2008р. рішення вказаної Ради.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що позивачем не було виконано вимоги Положення про порядок легалізації обєднань громадян щодо надання до реєструючого органу належного пакету документів, який необхідний для реєстрації змін, що вносяться до статутних документів обєднання громадян, оскільки надані 26.11.2008р. до Міністерства юстиції України ОСОБА_7, як Головою ФПУ, матеріали не були засвідчені печатками юридичної особи ФПУ, оригінали статутних документів не надавалися (свідоцтво про легалізацію та статут), що є обовязковою умовою при реєстрації. Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що правовий висновок Міністерства юстиції України від 26.12.2008р. не може бути предметом оскарження в суді, так як такий висновок є службовим документом, що підтверджує факт проведення правової експертизи документів. Вказаний висновок не породжує для позивача жодних правових наслідків чи обовязків, а тому суд першої інстанції повинен був надати правову оцінку згаданого висновку вимогам діючого законодавства, а не скасовувати його.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що зясувавши в достатньо повному обємі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суд апеляційної інстанції постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновок апеляційного суду достатньо обґрунтований і підтверджений наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Приведені в касаційній скарзі доводи зазначений висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.

Згідно ст.86 КАС України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При вирішенні справи апеляційним судом правильно застосовані норми матеріального права, порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 221, 224, 230, 231 КАС України, суд,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені ст.ст.235-239 КАС України.

Судді: (підписи)