Постанова № 10368144, 06.07.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >

06 липня 2010 р. Справа № 2а-4934/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Мороз Т.М.

представників відповідача - Іванченко Н.В., Латіпова Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Суми-Текс" до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Суми-Текс» (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Суми (надалі відповідач, ДПІ в м.Суми) в якому просить скасувати рішення про застосування штрафних санкцій №0000982201/83760 від 04.12.2009р. та №0000992201/83761 від 04.12.2009р.

Слід зазначити, що до матеріалів справи позивачем було надано копію рішення ДПІ в м.Суми за №00000992201 від 04.12.2009р. про застосування штрафних санкцій в сумі 615294 грн. 21 коп., а рішення №0000982201/83761 від 04.12.2009р. взагалі не було надано. Надати рішення за №0000982201/83761 від 04.12.2009р. про застосування штрафних санкцій в сумі 680 грн. було зобовязано відповідача ДПІ в м.Суми, що і було зроблено ним (а.с.48) на виконання вимог суду.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що сам факт наявності дебіторської заборгованості не свідчить про те, що у ПП «Суми-Текс» є валютні цінності та інше майно, яке перебуває за межами України і підлягає декларуванню враховуючи те, що контрагентами дебіторами були предявлені рекламації відносно якості поставленого товару. Таким чином, позивач просить суд врахувати, що товар фактично був експортований, але належним чином, у відповідності до норм міжнародного права та умов зовнішньоекономічного контракту не був прийнятий підприємством нерезидентом. В умовах діючого податкового законодавства проведення реекспортної операції з метою заміни товару на товар необхідної якості ПП «Суми-Текс» відмовилась в звязку з необхідністю сплати імпортного ПДВ при розмитненні на території України, а також відсутністю коштів для такої сплати, при цьому вимоги нерезидента щодо якості товару були обґрунтовані що унеможливило звернення до Міжнародного комерційного арбітражного суду в звязку з відсутністю спору. Крім цього, позивач посилається на те, що за наслідками проведеної перевірки до нього було застосовано адміністративно-господарські санкції, що у відповідності до ст..241 ГК України є грошовою сумою, яка сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Посилаючись на ст..250 ГК України, якою визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш, як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, позивач просить задовольнити його позовні вимоги та скасувати рішення ДПІ м.Суми про застосування штрафних санкцій, оскільки відповідачем було порушено ст..250 ГК України.

Представники відповідача в судовому засіданні зазначили, що вимоги позивача не визнають в повному обсязі, вважають, що рішення про застосування штрафних санкцій №0000982201/83760 від 04.12.2009р. та №0000992201/83761 від 04.12.2009р. повністю відповідають вимогам чинного законодавства. Представники позивача просять суд врахувати, що ДПІ в м.Суми було дотримано строки визначені законодавством про застосування адміністративно-господарських санкцій, нарахування пені за порушення вимог законодавства у сфері ЗЕД ПП «Суми-Текс» було здійснено з урахуванням відповідних строків. Крім цього, представники відповідача зазначають, що при проведенні перевірки позивачем також не надавались будь-які докази існування рекламації з боку нерезидента щодо неякісного товару, відповідно до поданих на перевірку документів вбачається, що причиною виникнення простроченої дебіторської заборгованості є несвоєчасне повернення валютних цінностей із за меж України, а саме ненадходження в законодавчо встановлений термін валютної виручки за експортований товар, про що свідчать вантажно-митні декларації (ВМД) з відміткою митниці.

З урахуванням викладеного, представники відповідача просять суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання представник позивача не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується копією листа суду від 02.07.2010р., який було надіслано факсом на адресу позивача та прийнято 05.07.2010р. працівником ПП «Суми-Текс» ОСОБА_4 На вимогу суду надати докази неприйняття нерезидентом товару, який було поставлено за контрактами №7778 від 20.06.2010р., №1976 від 11.11.2008р., №2008/06 від 20.06.2010р. та №08-29 від 17.11.2008р. у звязку з наявними на момент прийняття рекламаціями, надати експортні декларації а також вищезазначені копії контрактів, позивач не надав відповідних доказів. Оскільки, фактично, позивач не спростовує та не заперечує проти викладених у Акті перевірки обставин щодо обсягу документів що надавались на перевірку, а посилається лише на наявність рекламацій про недоліки в товарі, визначені нерезидентом, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній доказами та з урахуванням обставин, викладених в Акті перевірки від 30.11.2009р. №8316/220/31397273 (а.с.7-13) за відсутності представника позивача, оскільки позивач не скористався наданим йому правом давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення, подавати докази та брати участь у дослідженні доказів.

Представниками відповідача в судовому засіданні було заявлено усне клопотання про доручення до матеріалів справи копій документів, які знаходяться в матеріалах перевірки. Зокрема, до суду було надано копії листів Банку про порушення законодавчо встановлених строків розрахунків по експортним, імпортним операціям клієнтів ХОФ АКБ «Укрсойбанк», копію контракту №1976 від 11.11.2008р., копії ВМД, акт звірки взаємних розрахунків станом на 19.08.2009р. по Договору №1976 від 11.11.2008р., акт звірки взаємних розрахунків по Контракту №7778 від 20.06.2007р. позивача з ЗАТ «Евроресурс» та копії ВМД про поставку товару за даним контрактом. Судом було задоволено клопотання про доручення до матеріалів справи цих доказів.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

На підставі направлення №4255 від 12.11.2009р., на підставі ч.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіку проведення перевірки ПП «Суми-Текс» ДПІ в м.Суми була проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Суми-Текс» з питань повернення валютних цінностей із-за меж України по окремим зовнішньоекономічним контрактам за період з 01.01.2008р. по 25.11.2009р., про що складено відповідний акт перевірки від 30.11.2009р. №8316/220/31397273 (а.с.7-13).

ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» (листами від 09.04.2009р. №18-79/63, від 07.05.2009р. №18-79/80, від 09.06.2009р. №18-79/95 та від 03.07.2009р. №18-79/108) було надано інформацію до ДПІ в м.Суми щодо порушення законодавчо встановлених строків розрахунків при здійсненні експортно-імпортних операцій ПП «Суми-Текс» по Договорам №1976 від 11.11.2008р., №2008/06 від 20.06.2008р. та №08-29 від 17.11.2008р.

Таким чином, ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» було підтверджено факт порушення ПП «Суми-Текс» законодавчо встановлених строків розрахунків при здійсненні експортно-імпортних операцій.

При проведенні виїзної позапланової перевірки було встановлено порушення вимог ст..1 ст.2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями), а саме:

По експортним контрактам:

1. По контракту №1976 від 11.11.2008р., укладеному з Закритим акціонерним товариством «Евроресурс» (РФ, 308019, г.Бєлгород) нараховано пені в сумі 551325,99 грн., згідно доданого розрахунка пені за порушення вимог законодавства у сфері ЗЕД.

2. № 2008/06 від 20.06.2008 укладеним з ТОВ "Сфера-М", РФ, (нараховано пені в сумі 63953,87 грн.) згідно доданого розрахунка пені за порушення вимог законодавства у сфері ЗЕД.

По імпортному контракту:

3. № 08-29 від 17.11.2008 укладеному з "CHESTERHOLM LLP", Великобританія (нараховано пені в сумі 14,35 грн.) згідно доданого розрахунка пені за порушення вимог законодавства у сфері ЗЕД (а.с.50).

За результатами перевірки, загальна сума нарахованої пені за порушення вимог законодавства у сфері ЗЕД становить: 615 294,21 грн.

ПП "Суми-Текс" вважає, що викладені в акті перевірки, щодо нарахування пені є неправомірним, оскільки дебіторська заборгованість, яка виникла у підприємства не свідчить про факт порушення, посилаючись на те, що товар не був прийнятий підприємством-нерезидентом в зв'язку з виниклими на момент приймання рекламаціями. При цьому в ході проведення перевірки позивач не надав жодного документу підтверджуючого дане твердження підприємства. Відповідно до наданих для перевірки документів причиною виникнення простроченої дебіторської заборгованості є несвоєчасне повернення валютних цінностей із за меж України, а саме ненадходження в законодавчо встановлений термін валютної виручки за експортований товар, про що свідчать вантажно-митні декларації (ВМД) з відміткою митниці.

Крім цього, станом на 01.07.2009 перевіркою також встановлено порушення порядку декларування валютних цінностей, а саме: у розділі III "Майно та товари за кордоном" п. 5 "Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку" декларації про валютні цінності, доходи, майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, не відображена дебіторська заборгованість по експортним контрактам:

- № 1976 від 11.11.2008, укладеному з ЗАО "Евроресурс", РФ, в сумі:

530 302,69 руб. РФ по ВМД № 805000001/8/013315 від 04.12.2008,

903 579,61 руб. РФ по ВМД № 805000001/8/013461 від 09.12.2008,

1055023,19 руб. РФ по ВМД № 805000001/8/013656 від 16.12.2008,

- № 2008/06 від 20.06.2008, укладеному з ТОВ "Сфера-М", РФ, в сумі:

1 056 000,0 руб. РФ по ВМД № 805000001/8/012322 від 03.11.2008.

Станом на 01.10.2009 перевіркою встановлено порушення порядку декларування валютних цінностей, а саме: у розділі III "Майно та товари за кордоном" п. 5 "Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку" декларації про валютні цінності, доходи, майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, не відображена дебіторська заборгованість по експортному контракту:

- № 1976 від 11.11.2008, укладеному з ЗАО "Евроресурс", РФ, в сумі:

1 039 130,39 руб. РФ по ВМД № 805000001/9/000274 від 23.01.2009,

925 782,00 руб. РФ по ВМД № 805000001/9/000566 від 03.02.2009,

1 031 527,21 руб. РФ по ВМД № 805000001/9/000746 від 10.02.2009,

806 184,69 руб. РФ по ВМД № 805000001/9/000928 від 17.02.2009,

1 096 761.62 руб. РФ по ВМД № 805000001/9/001183 від 24.02.2009,

1 037 163,60 руб. РФ по ВМД № 805000001/9/001594 від 10.03.2009,

831 560,41 руб. РФ по ВМД № 805000001/9/002105 від 25.03.2009.

ПП "СУМИ-ТЕКС" порушено вимоги пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (із змінами і доповненнями), де зазначено, що "валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України".

Відповідно до пункту 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15 -93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (із змінами і доповненнями) «несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету. Згідно пункту 2 статті 16 вищезазначеного Декрету "...за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України".

Згідно пункту 2.7. статті 2 "Положення про валютний контроль", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49 (із змінами і доповненнями), порушення порядку декларування тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно пункту 2.10. статті 2 зазначеного Положення "штрафні санкції застосовуються в кожному випадку порушення".

Не задекларовані суми в іноземній валюті розраховуються так:

на звітну дату 01.07.2009р. встановлено 1 порушення. 17,00 х 20 х 1 = 340,00 грн.

на звітну дату 01.10.2009р. встановлено 1 порушення. 17,00 х 20 х 1 = 340,00 грн.

Отже, загальна сума нарахованих штрафних санкцій за порушення вимог законодавства у сфері ЗЕД становить: 680 грн.

Позивачем, у поданому ним адміністративному позові зазначено, що до підприємства було застосовано податкове повідомлення-рішення. ДПІ в м. Суми з цього приводу зазначає, що за результатами перевірки було застосоване податковим органом рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у формі "С".

У відповідності прийнятого до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року N 253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N 567/5758, а саме в преамбулі цього Порядку зазначено «Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон) та Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби України надано право застосовувати штрафні (фінансові санкції)».

Пп. 2.7 п.2 вищевказаного Порядку передбачено, що «рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого порушення (крім порушення правил оподаткування), яке приймається відповідно до законодавчих актів, якими надано право податковим органам застосовувати штрафні (фінансові) санкції», а пп.7.1. п.7 цього ж Порядку встановлено, що «Податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

Суд вважає, що вищезазначені рішення відповідача є правомірними виходячи з наступного:

До матеріалів даної справи, ДПІ в м.Суми додано розрахунок пені за порушення законодавства у сфері ЗЕД ПП «Суми-Текс» (а.с. 50) з якого вбачається, що за трьома контрактами, які було укладено позивачем з нерезидентами, а саме: контракти за №2008/06 від 20.06.2008р., №1976 від 11.11.2008р. та №08-29 від 17.11.2008р., всього було нараховано пені в сумі 615294 грн. 21 коп.

Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94 - ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами і доповненнями) порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартою недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначених в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Згідно ст. 2 вказаного Закону - імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансовою платежу або виставлення векселя на користь постачальніника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної діяльності.

Порушення резидентами зазначеного строку тягне за собою, відповідно до ст. 4 цього Закону, нарахування пені у розмірі 0,3% від суми недоотриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) за кожен день прострочення.

Факт порушення позивачем норм чинного законодавства повністю підтверджується матеріалами перевірки. При цьому, позивач в позовній заяві фактично визнає факт наявності дебіторської заборгованості, але посилається на існування рекламацій, які предявлені нерезидентами (контрагентами дебіторами) відносно якості поставленого товару. Однак, посилання позивача на відсутність з його боку порушень щодо виконань норм чинного законодавства у сфері ЗЕД ПП «Суми-Текс» позивачем не доведено.

Слід зазначити, що відповідно до ст..71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимога та заперечення, крім випадків встановлених ст..72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані суду та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обовязку і витребовує необхідні докази. Субєкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Отже, позивач не надав відповідних доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, поважності ненадання цих доказів також не визначив, з клопотанням до суду про витребування відповідних доказів також не звертався, тому дана справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

При цьому, слід зазначити, що ДПІ в м.Суми було надано до суду всі наявні документи для обґрунтування правомірності винесеного рішення про застосування штрафних санкцій, зокрема відповідачем було надано копії ВМД, копії актів звірки взаємних розрахунків, копія контракту №1976 від 11.11.2008р. та копії листів Банку, крім цього надано Додаток №6 до Акту перевірки від 30.11.2009р. розрахунок пені (а.с.50) .

Детальний розрахунок пені по імпортним операціям позивача, долучений до матеріалів справи, де зазначено назву підприємства нерезидента, дата і № відповідних ВМД, з визначенням встановленого законом терміну надходження валютної виручки по кожній ВМД, суми в іноземній валюті на яку нараховується пеня, за який період та за скільки днів нараховується пені, сума пені в іноземній валюті та курс грн. до інвалюти на день виникнення боргу (181 день), сума пені в нац..валюті

Вказаний розрахунок досліджений та перевірений судом, в тому числі з урахуванням строків за які застосовано штрафні санкції.

Посилання позивача на порушення відповідачем строків визначених ст..250 ГК України не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки даною статтею передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш, як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Порушення позивачем норм чинного податкового законодавства у сфері ЗЕД було встановлено відповідачем за результатами позапланової перевірки (Акт №8316/220/31397273 від 30.11.2009р.), а тому строк застосування штрафних санкцій не повинен виходити за межу строку 30.11.2008р. Однак, як вбачається з розрахунку пені, її було нараховано в межах строку застосування адміністративно-господарських санкцій.

Посилання позивача на необґрунтованість рішення ДПІ в м.Суми за №0000982201/83761 від 04.12.2009р. про застосування штрафних санкцій в сумі 680 грн. за порушення порядку декларування валютних цінностей також не можуть бути прийняті до уваги, з вищенаведених підстав. Дане рішення податковим органом прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, розрахунок та нарахування пені законодавчо обґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача щодо скасування рішення ДПІ в м.Суми про застосування штрафних санкцій №0000982201/83760 від 04.12.2009р. та №0000992201/83761 від 04.12.2009р. є безпідставними, неправомірним, необґрунтованим і, відповідно не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, <додаткові норми >суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Суми-Текс" до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000982201/83760 від 04.12.2009р., №0000992201/83761 від 04.12.2009р. відмовити в повному обсязі.< Текст ><Сумма стягнення (цифрами) ><Текст >.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 12.07.2010 року.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець