Постанова № 10365342, 07.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2276/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Мельничука В.П., Романчук О.М.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальності «Україна житло-сервіс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2009 року у справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Україна житло-сервіс»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0000172390/0 від 02.03.2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2009 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Україна житло-сервіс»подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва на підставі направлення на перевірку від 31.01.2008 року №2451 та наказу державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 02.02.2009 року №112 проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.02.2009 року №431/23/815-32772152 та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 02.03.2009 року №0000172390/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 476729,97 грн. (у тому числі 317706,65 грн. основного платежу та 159023,32 грн. штрафних санкцій).

Згідно висновків перевірки апелянтом було порушено, зокрема, вимоги статті 15 Закону України «Про плату за землю», що призвело до заниження податкового зобов'язання та несплати земельного податку з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 141268,25 грн. та з 01.01.2008 року по 29.02.2008 року в сумі 176438,40 грн. (загальна сума заниженого податкового зобов'язання з земельного податку за становить 317 706,65 грн.).

Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність відмови в позові.

Апеляційна інстанція не погоджується висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову, з огляду на наступне:

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України «Про плату за землю».

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Стаття 2 Закону України «Про плату за землю»визначає, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 5 ЗУ «Про плату за землю»встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно зі статтею 13 ЗУ «Про плату за землю»(далі Закон) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (ст. 15 Закону).

Отже, враховуючи вищевикладене підставою для сплати податку на землю є наявність у субєкта плати за землю обєкта плати за землю, що підтверджується даними земельного кадастру, тобто перебування у субєкта у власності чи користуванні земельної ділянки, що документально підтверджується.

В акті перевірки зазначається, що уточнюючим розрахунком від 17.06.2008 року №179761 було зменшені податкові зобов'язання земельного податку за період з 01.09.2007 року по 29.02.2008 року на суму 352133,52 грн.

Однак в цьому ж акті зазначено, що постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 14.01.2008 року по справі №2-А-9/1, розпорядження Дніпровської районної у місті Києві ради від 31.08.2007 року №171-Р «Про безоплатну передачу майна комунальної власності територіальної громади Дніпровського району з балансу Дніпровської районної у місті Києві ради на баланс КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»визнано протиправним, а розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві ради від 27.02.2008 року №121-Р «Про виконання постанови Дніпровського районного суду від 14.01.2008 року та скасування розпорядження Дніпровської районної у м. Києві ради №171-Р від 31.08.2007 року»зазначене розпорядження №171-р було скасовано та розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві ради від 18.03.2008 року №147-р майно комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва передано в оперативне управління товариству з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс».

Отже, з вищенаведеного випливає, що в період з 01.09.2007 року по 18.03.2008 року майно комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва не перебувало в користуванні та не належало на праві приватної власності ТОВ «Україна житло-сервіс», а тому обовязку щодо сплати ними земельного податку в них не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАСУ).

Відповідачем як субєктом владних повноважень не надано жодних доказів, які б підтверджували факт перебування у користуванні апелянта відповідного обєкту плати за землю. Також апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не було досліджено даних земельного кадастру, які б підтверджували наявність у апелянта обєкта плати за землю, а саме зайнятих під будинки житлово-ремонтно експлуатаційних організацій (ЖРЕО-401, 402, 414, 416, 417) загальна площа земельних ділянок, яких складає 1 703 801,57 м2, з них землі житлової забудови займають 1 649 940,25 м2.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду та постановлення нової про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальності «Україна житло-сервіс»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2009 року скасувати, постановивши нову постанову про задоволення позову.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва № 0000172390/0 від 02.03.2009 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальності «Україна житло-сервіс»за рахунок коштів Державного бюджету судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 12 липня 2010 року.