Ухвала суду № 10365246, 01.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 46/359-А Головуючий у 1-й інстанції: Шабунін С.В.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" липня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костюк Л.О. ,

суддів Ізмайлової Т.Л., Шостака О.О.,

при секретарі Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва на постанову Господарського суд м.Києва від 22 січня 2009 року у справі за позовом приватного підприємства «РемБудТехноСервіс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2006 року приватне підприємство «РемБудТехноСервіс» звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №0001842302/0 від 14.12.2005р., №0001842302/1 від 17.03.2006р., №0000472302/2 від 20.04.2006р., №0001842302/3 від 10.07.2006р.

Постановою Господарського суду міста Києва від 22 січня 2007 року вказаний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Господарського суду міста Киває від 22 січня 2007 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вказаного позову.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляцій наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м.Києва з 29.11.2005 р. по 09.12.2005 р. було проведено невиїзну документальну перевірку з питань сплати податку на додану вартість позивачем в частині взаємовідносин з ТОВ „Експобудтранс" за вересень 2003 р. - липень 2004 р.

За результатами перевірки був складений Акт від 09.12.2005 р. № 87-23/02-32244531.

Відповідно до умов Договору субпідряду від 04.08.2003 р. № 39, позивач протягом серпня 2003 р. - липня 2004 року отримував послуги по ремонту та налагодженню кранових установок автомобільних та інших кранів у ТОВ „Експобудтранс".

На виконання умов Договору були складені акти приймання-передачі робіт, виписані податкові накладні, що було підставою для позивача отримати право на податковий кредит.

Відповідно до пункту 1.7. Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку

Відповідно до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, субєкт підприємницької діяльності має право на податковий кредит у тільки за наявності податкових накладних виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на час здійснення господарських операцій та на момент складання податкових накладних ТОВ "Експобудтранс" було зареєстроване як платник податку на додану вартість і внесено до реєстру платників податку на додану вартість, не було ліквідоване.

Чинним законодавством не передбачено обовязок покупця перевіряти достовірність зазначених у податкових накладних даних, а тому відповідальність за достовірність даних несе саме платник ПДВ - продавець товарі (робіт, послуг).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові накладні, які були видані позивачеві, виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку і підстав вважати їх недійсними у відповідача не було.

Угода на підставі якої були складені акти приймання-передачі робіт та виписані податкові накладні не була визнана недійсною у встановленому законом порядку.

Обов'язок контролювати звітність контрагента на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, крім того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Окрім того, рішення апеляційного суду м. Києва від 29.09.2006 р. по справі № 22-7289, рішення Печерського районного суду м. Києва скасовано та ухвалено нове рішення, яким в позові ДПА у м. Києві про визнання установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ „Експобудтранс" - відмовлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є помилковими.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Господарський суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 22 січня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 07 липня 2010 року.

Головуючий суддя Л. Костюк

Судді: Т. Ізмайлова

О. Шостак