Рішення № 10364660, 12.07.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2010 р.Справа № 11/1170-10 За позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

до Шепетівського підприємства теплових мереж м. Шепетівка

про стягнення 1253072,90 грн.

Суддя

Представники сторін:

Від позивача: Михалевська З.О. за довіреністю №89/10 від 28.12.2009 р.;

Від відповідача: Івчук Ю. В. за довіреністю № 862 від 11.11.2009 р.

В судовому засіданні 12.07.2010р. об 17годині за клопотанням представника позивача по справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач –дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Шепетівського підприємства теплових мереж на свою користь 1253072грн.90коп. заборгованості, що утворилася через неналежне виконання відповідачем договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання, за №06/08-1807-БО-34, з яких 995388,93грн. –сума основного боргу, 101519,72грн. пеня за прострочку виконання грошових зобов’язань, 121440,07грн. нарахування за встановленим індексом інфляції та 34724,18грн. - 3% річних.

Ухвалою від 21.06.2010р. порушено провадження у справі №11/1170-10 та призначено до розгляду в засіданні господарського суду на 06.07.2010р. Про час та місце судового засідання сторони повідомленні належним чином.

По справі оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 12.07.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в засіданні суду позовні вимоги визнає, та просить суд відмовити в їх задоволенні. Свої заперечення обґрунтовує наступним: по-перше відповідач стверджує, що обсяг природного газу, отриманого ним згідно договору № 06/08-1807-БО-34 не підтверджений належними доказами, прізвище та посадове становище особи, яка підписала за керівника позивача акти передачі-приймання природного газу, не вказані, а підпис на акті цілком не відповідає підпису на договорі, і оскільки пунктом 6.1 договору № 06/08-1807-БО-34 від 29.09.2008 р. саме акт приймання-передачі газу визначено як підставу для остаточного розрахунку, то на його думку, за відсутності належно оформленого акта термін для остаточного розрахунку за природний газ не можна вважати таким, що настав, а зобов'язання щодо оплати газу не можна вважати порушеним.

По-друге, відповідач звертає увагу на те, що пунктом 6.4. ( друге речення) договору №06/08 —1807-БО-34 від 29.09.2008 р. встановлено, що за наявності заборгованості у покупця за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ та витрат на його транспортування територією України, поставлений у минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу. Дане положення договору, на його думку, є імперативним і встановлює обов'язок постачальника здійснити таке зарахування у разі наявності двох обов'язкових умов:

а)          заборгованості Покупця за договором № 06/08-1806-ТЕ-34 від 29.09.2008 р.;

б)          здійснення Покупцем будь-яких платежів на рахунок Постачальника.

Враховуючи це відповідач вважає, що у період з березня 2009 р. по вересень 2009 р. крім платежів, що мали призначенням розрахунки за договором № 06/08-1807 БО-34 від 29.09.2008 р. ним було перераховано на рахунок позивача ще 2365914 грн. 28 коп., платіжними дорученнями, тому вони підлягають зарахуванню як оплата саме за даним договором.

Щодо нарахованої позивачем пені в сумі 101519,72грн. то відповідач зазначає, що вона нарахована всупереч чинному законодавству, оскільки ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 09.10.2006 р. порушено провадження у справі № 2/234-Б про банкрутство Шепетівського підприємства теплових мереж та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який діє до цього часу.

Крім цього, звертає увагу на те, що станом на 01.01.2009 р. відповідачем було укладено 471 договір про реструктуризацію заборгованості громадянам на загальну суму 821125,33 грн.

Частина 1 ст. 5 Закону "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" не обмежує певною датою реструктуризовану заборгованість, на яку не нараховується пеня, отже ця норма має загальний характер і застосовується до всіх таких випадків.

Також зазначає, що позивачем пропущено встановлений п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України річний строк позовної давності, який застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені).

Щодо розміру нарахованих інфляційних втрат та трьох відсотків річних –то вони на його думку не відповідають дійсності.

В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача повністю не відповідає обставинам справи та до уваги приймається частково за обставин викладених в описовій та мотивувальній частинах.

Крім цього, відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі №11/1170-10 до вирішення пов’язаної з нею справи про визнання недійсним пункту 7.2 договору №06/08-1807 БО-34 від 29.09.2008р. Однак доказів порушення провадження по даному спору відповідачем не надано.

Дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки позовна заява подана до суду 08.07.2010р. і станом на 17 годину 12.07.2010р. згідно бази даних „Діловодство господарського суду Хмельницької області” відомості про порушення провадження по справі за даною позовною заявою відсутні .

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

29 вересня 2008 року між дочірньою компанією "Газ України" НАК „Нафтогаз України” м.Київ (постачальник) та Шепетівським підприємством теплових мереж укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання, за №06/08-1807-БО-34.

У відповідності до умов даного договору постачальник зобов’язався передати у власність покупцю в період з 01 жовтня по 31 грудня 2008р. природний газ в обсязі до 1313 тис.ку.м., а покупець в свою чергу - прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Додатковою угодою №2 від 30.01.2009р. сторонами обумовлено збільшено період постачання газу, так постачальник зобов’язався передати у власність покупцю в період з 01 січня 2009р. по 30.04.2009р. газ в обсязі до 2582тис.куб.м.

Газ, що постачається за даним договором, покупцем використовується виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору. (п.1.3 договору).

Розділом 5 договору сторони обумовили ціну газу та тариф на його транспортування, так ціна за 1000куб.м. природного газу становить 934,70грн. без врахування ПДВ, витрат на реалізацію газу, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу:

витрати на реалізацію газу -86,95грн; - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -12%; - ПДВ-20%; -тариф на транспортування газу магістральними та розподільчими трубопроводами 122грн, крім того ПДВ -20%.

До сплати за 1000куб.м. природного газу 1519,50грн. (в т.ч ПДВ).

Додатковою угодою №1 від 26.11.2008р. з 07.11.2008р. ціну за 1000куб.м. газу збільшено до 1565,26грн. (в т.ч ПДВ) та з 15.11.2008р. –до 1857,31грн.

Додатковою угодою №2 від 30.01.2009р. з 01.01.2009р. ціну за 1000куб.м. газу збільшено до 2570,70грн. (в т.ч ПДВ).

Додатковою угодою №3 від 28.04.2009р. з 01.01.2009р. та по 12.01.2009р. ціну за 1000куб.м. газу змінено на 2861,62грн. (в т.ч ПДВ).

Як узгоджено пунктом 4.4 договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці оформляється актом приймання-передачі газу в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та про транспортованого газу, його ціна та вартість. Не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов’язується надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

На виконання умов укладеного договору №06/08-1807-БО-34 від 29.09.2008р., позивачем в період з 01 листопада 2008 року по квітень 2009 року включно передано, а відповідачем прийнято природний газ в обсязі 25966703м.куб. на загальну суму 6064364,29грн. (в т.ч. ПДВ та плата за транспортування), підтвердженням чого є акти приймання передачі природного газу, підписані повноважними представниками та завірені печатками обох сторін, а також від газорозподільної організації –ВАТ по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз”, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 6.1 договору, перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця. Подальші платежі проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

Сторони домовилися, що оплата, яка надійшла за цим договором зараховується постачальником пропорційно вартості газу та витрат на транспортування газу територією України.(п.6.3 договору).

Пунктом 6.4 договору передбачено, що у платіжних дорученнях покупець повинен обов’язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ та витрат на його транспортування територією України, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

Втім взяті на себе зобов’язання щодо належної оплати спожитого газу відповідач в обумовлений в договорі термін не виконав, в результаті чого станом на момент звернення позивача до суду з позовом за ним рахувалася заборгованість в сумі 995388,93грн.

Умовами договору (п.7.1, 7.2) передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України. В разі неоплати у строки, зазначені у п.6.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Крім цього, сторонами п.7.10 договору обумовлено, що неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

На підставі цього, а також ст. 231 ГК України та 625 ЦК України, враховуючи те, що борг відповідачем погашено несвоєчасно, а з порушенням обумовленого договором терміну, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 101519,72грн. пені за прострочку виконання грошових зобов’язань, 121440,07грн. нарахування за встановленим індексом інфляції та 34724,18грн. - 3% річних.

Аналізуючи надані позивачем докази, заперечення відповідача викладенні у відзиві на позов, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом при вирішенні спору, керуючись п.п. 4 перехідних положень ЦК України та ГК України, застосовуються положення ЦК України та ГК України, оскільки зобов’язання між сторонами в частині проведення розрахунків продовжують існувати.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Так, 29 вересня 2008 року між сторонами по справі укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання, за №06/08-1807-БО-34, у відповідності до умов якого та додаткових угод до цього ж договору постачальник зобов’язався передати у власність покупцю в період жовтень 2008р. –квітень 2009р. включно природний газ, а покупець в свою чергу - прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Розділом 5 договору сторони обумовили ціну газу та тариф на його транспортування, так ціна 1000куб.м. природного газу становить 1519,50грн. (в т.ч ПДВ). З 07.11.2008р. ціну за 1000куб.м. газу збільшено до 1565,26грн. (в т.ч ПДВ) та з 15.11.2008р. –до 1857,31грн.; з 01.01.2009р. ціну за 1000куб.м. газу збільшено до 2570,70грн. (в т.ч ПДВ) та з 01.01.2009р. та по 12.01.2009р. ціну за 1000куб.м. газу змінено на 2861,62грн. (в т.ч ПДВ).

У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

На виконання умов укладеного договору №06/08-1807-БО-34 від 29.09.2008р., позивачем в період з 01 листопада 2008 року по квітень 2009 року включно передано, а відповідачем прийнято природний газ в обсязі 25966703м.куб. на загальну суму 6064364,29грн. (в т.ч. ПДВ та плата за транспортування), підтвердженням чого є акти приймання передачі природного газу, підписані повноважними представниками та завірені печатками обох сторін, а також від газорозподільної організації –ВАТ по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз”, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків передбачених законодавством.

Згідно п. 6.1 договору, перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця. Подальші платежі проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

Втім взяті на себе зобов’язання щодо належної оплати спожитого газу відповідач в обумовлений в договорі термін не виконав, в результаті чого станом на момент звернення позивача до суду з позовом за ним рахувалася заборгованість в сумі 995388,93грн.

Твердження відповідача, керуючись при цьому п. 6.3 та 6.4 договору, що у період з березня 2009 р. по вересень 2009 р. крім платежів, що мали призначенням розрахунки за договором №06/08-1807 БО-34 від 29.09.2008 р. ним було перераховано на рахунок позивача ще 2365914 грн. 28 коп., платіжними дорученнями, і з урахуванням названої умови договору № 06/08-1807 БО-34 від 29.09.2008 р. ці кошти підлягають зарахуванню як оплата саме за даним договором, є невірними.

Як вбачається з наданих відповідачем копій платіжних доручень, призначення платежу в ним зазначено погашення боргу по зовсім інших договорах, а не по договору №06/08-1807 БО-34 від 29.09.2008 р.

Як встановлено в пункті 6.3 договору, сторони домовилися, що оплата, яка надійшла за цим договором зараховується постачальником пропорційно вартості газу та витрат на транспортування газу територією України.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що у платіжних дорученнях покупець повинен обов’язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ та витрат на його транспортування територією України, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

Тобто під цим слід розуміти, що погашення та зарахування заборгованості за газ поставлений в минулі періоди та витрат на його транспортування територією України здійснюється незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу, тобто періоду, однак виключно тільки за договором №06/08-1807 БО-34 від 29.09.2008 р.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

За неналежне виконання відповідачем зобов’язань, позивачем, згідно п.п. 7.1, 7.2, 7.10 договору, а також ст. 231 ГК України, нараховано до стягнення з відповідача 101519,72грн. пені за прострочку виконання грошових зобов’язань по договору № 06/08-1807-БО-34 від 29.09.2008 року, яка нарахована за період з 15.12.2009р. по 15.06.2010р.

Статтею 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст.611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. (ч.3 ст.549 ЦК України).

Умовами договору (п.7.1, 7.2) передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України. В разі неоплати у строки, зазначені у п.6.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Крім цього, сторонами п.7.10 договору обумовлено, що неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Однак, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 09.10.2006р. порушено провадження у справі №2/234-Б про визнання Шепетівського підприємства теплових мереж банкрутом, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Абзацом 2 ч.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується штраф і пеня, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів але ніяк не пов’язаний з його суттю, що розкривається в ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Тобто, боржник повинен виконувати зобов’язання, що виникли після введення мораторію але неустойка (пеня, штраф) за їх невиконання чи неналежне виконання не нараховується.

Зобов’язання сторін виникли з договору №06/08-1807 БО-34 від 29.09.2008р., відповідно, заборгованість по оплаті за спожитий газ, виникла у період з листопада 2008 року по квітень 2009 року включно, тобто під час дії мораторію. В зв’язку з цим, пеня стягненню не підлягає.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач нарахував 121440,07грн. нарахування за встановленим індексом інфляції та 34724,18грн. - 3% річних.

Суд, перевіривши правильність обрахування сум індексу інфляції та 3%річних, прийшов до висновку, що вони нараховані правомірно, а тому підлягають задоволенню.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позов заявлено обґрунтовано, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню, з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України на рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ до Шепетівського підприємства теплових мереж м. Шепетівка Хмельницької області про стягнення 1253072грн.90коп. задовольнити частково.

Стягнути з Шепетівського підприємства теплових мереж м. Шепетівка Хмельницької області, провул.Короленка, 1А (код ЄДРПОУ 02091981) на користь Дочірньої компанії „Газ України” національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ, вул.Шолуденка, 1 (код ЄДРПОУ 31301827) –1151553грн.18коп. (один мільйон сто п’ятдесят одна тисяча п’ятсот п’ятдесят три грн. 18коп.), (з яких 995388,93грн. –сума основного боргу, 121440,07грн. нарахування за встановленим індексом інфляції та 34724,18грн. - 3% річних), а також 11515,53грн. (одинадцять тисяч п’ятсот п’ятнадцять грн.53коп.) витрати по оплаті державного мита та 236грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В стягненні 101519,72грн. пені за прострочку виконання грошових зобов’язань відмовити.

                              Суддя