Рішення № 10364044, 14.08.2007, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.07                                                                                           Справа№ 16/214А

Суддя С.Іванчук розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційна компанія”,м.Львів

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Вояджер”, м. Дрогобич

Про стягнення 1466,27грн.

Представники сторін:

Від позивача- Борщ Н.В.-юрисконсульт (довіреність №490а від 15.05.07р.)

Від відповідача- не з”явився.

Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Суть спору: Позов заявлено ТзОВ”Телекомунікаційна компанія” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вояджер”, м. Дрогобич про стягнення 1466,27грн. основного боргу за надані послуги зв”язку та 250 грн. витрат по наданню послуг ПП»Адвокатське Бюро-Юридичний центр»

          Ухвалою суду від 16.06.07 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.07.2007 року.

          Розгляд справи відкладався з причин викладених в ухвалі суду від 03.07.07р.

          Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, витребувані судом докази представив.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, у судове засідання не з’явився .

          Враховуючи наведене, згідно ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відзиву на позовну заяву та представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

          Заслухавши представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

          ТзОВ „Телекомунікаційна компанія" є оператором місцевого телефонного зв'язку та здійснює свою діяльність на підставі Ліцензії про надання послуг телефонного зв'язку на території м. Львова та Львівської області, виданої Державним комітетом зв'язку та інформатизації України.

          11.11.03р. між ТзОВ „Телекомунікаційна компанія" та ТзОВ „Вояджер”, м. Дрогобич укладено договір про надання послуг електрозв'язку за №50786. Згідно умов укладеного договору підприємство зв”язку надає послуги електрозв”язку, а споживач зобов”язується своєчасно оплачувати надані послуги.

          Відповідно до п.4.5. договору №50786 від 11.11.03р. розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

          Згідно п.2.2.6 договору №50786 від 11.11.03р. оператор вправі скоротити перелік (обмежити вихідні з'єднання чи користування послугами міжміського та міжнародного зв'язку тощо) або припинити надання послуг залежно від проведеної оплати.

          У відповідності до п.41 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг»правомірне припинення чи скорочення оператором переліку послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому послуги. У зв'язку з вищенаведеною обставиною 14 лютого 2006р. ТзОВ „Телекомунікаційна компанія" направлено відповідачеві повідомлення про призупинення надання послуг електрозв'язку .

          Як вбачається із матеріалів справи, ТзОВ „Телекомунікаційна компанія", згідно заяви від 11.11.03р., акта здачі-приймання робіт від 18.12.03р. та укладеного договору про надання послуг електрозв'язку за №50786 від 11.11.03р., роздруківок наданих послуг, надано ТзОВ «Вояджер»послуги зв'язку, про що виставлено рахунки на оплату за що останнє повинно було своєчасно вносити плату. Відповідач порушив свої зобов'язання стосовно оплати за надані послуги, у зв”язку із чим за період з липня 2005р. по лютий 2006р. виникла заборгованість в сумі 1 466 грн. 27 коп.

          Листом від 09.02.05р. відповідач повідомив позивача, що зобов”язується провести оплату заборгованості за послуги зв”язку до 21.02.05р., однак оплати не провів.

          19 вересня 2005р. ТзОВ „Телекомунікаційна компанія" направлено ТзОВ «Вояджер»претензію №71, із вимогою оплатити заборгованість на суму 1329 грн. 17 коп., однак остання залишена без відповіді і задоволення.

          На день розгляду спору в суді відповідач заборгованості не погасив.

          За правилами ст.526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Однак, відповідач не подав доказів які б спростовували наведені обставини та підтверджували б сплату заборгованості.

В задоволенні позовних- вимог щодо стягнення 250грн. витрат по наданню послуг ПП”Адвокатське Бюро-Юридичний Центр” належить відмовити у зв”язку із необґрунтованістю заявлення, та неподанням жодних доказів в підтвердження вказаної вимоги.

          Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами. Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року за номером 13-рп/2000 .

          Згідно ст.44 Господарського процесуального кодексу України , що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" дія якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.           Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокатом, а не будь-яким представником.

Як вбачається з матеріалів справи, представником від позивача у справі виступила юрисконсульт ТзОВ”Телекомунікаційна компанія” Борщ Наталія Володимирівна , яка не є адвокатом та немає адвокатського посвідчення, якій видана довіреність № 490а від 15.05.07р. на право представлення інтересів позивача в суді. Доказів в підтвердження того, що юрисконсульт ТзОВ”Телекомунікаційна компанія” Борщ Н.Б. діяла від імені ПП”Адвокатське Бюро-Юридичний Центр”, якому перераховані кошти, згідно платіжного доручення № 1328 від 05.06.07р. відсутні, доказів в підтвердження фактичного надання адвокатських послуг іншими особами також відсутні та на вимогу ухвал суду не представлені, договір на який є посилання в платіжному дорученні № 1328 від 05.06.07р. суду не представлений. Відтак, з огляду на викладене, перерахована платіжним дорученням № 1328 від 05.06.07р. сума 250грн. ПП”Адвокатське Бюро-Юридичний Центр” відшкодуванню в порядку ст.44 ГПК України не підлягає.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині основного боргу на суму 1466,27грн. є обгрунтованими, доведеними належними доказами та підлягають до задоволення, в іншій частині позовних вимог належить відмовити.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України .

          Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 33, 43, 44,48, 49, 75, 82, 84, 85, 115 ГПК України, суд –

                                                            В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задоволити частково .

Стягнути з ТзОВ «Вояджер» (82100, вул.Сагайдачного,63/1, м.Дрогобич Львівської обл, ІПН 223541313091 ЗКПО 22354135 Р/р260051093 у ВАТ АБ «Укргазбанк»Львівська філія МФО 325967) на користь ТзОВ „Телекомунікаційна компанія"(79005 м.Львів. вул. І.Франка,61, к. 422 Код ЄДРПОУ 25239647 р/р 26008301465 в ЛОУ Ощадбанку України МФО 325796 Свідоцтво № 18542986 Інд.подат. № 252396413259) –1466,27грн. основного боргу, 102 грн. державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

          В іншій частині позовних вимог належить відмовити.

Суддя