Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ
Справа № 13/20716.06.10
За позовом Іноземного підприємства "РЕТАЛ Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004"
про стягнення боргу - 10 580,35 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивача –Корень А.В. –дов. № б/н від 03.11.2009 р.
від відповідача –Вакуленко В.М. –дов. № б/н від 01.03.2010 р.
Обставини справи та СУТЬ СПОРУ:
Іноземне підприємство "РЕТАЛ Україна" (далі-позивач) звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004" (далі-відповідач) заборгованості у сумі 9903,65 грн. та пені в сумі 676,70 грн.
Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати у сумі 105,80 грн. сплаченого при поданні позову державного мита, 236,00 грн. –витрат з оплати послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
13.04.10 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/207, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії.
Представником позивача у ході розгляду справи подано заяву про уточнення позовних вимог, якою він зменшує позовні вимоги на 500,00 грн., у зв’язку із сплатою відповідачем зазначеної суми. Крім того, представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.
Відповідачем надано відзив, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог та просить залишити позов без розгляду, посилаючись на невірне зазначення № договору у видатковій накладній, яка послугувала підставою для виникнення позову.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивачів сторін з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –
ВСТАНОВИВ:
01.07.10 між Іноземним підприємством "РЕТАЛ Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004" (покупець) було укладено договір № 18 (надалі –договір), відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти товар, а покупець зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором приймати товар і оплатити його вартість.
Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.
У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов Договору позивачем відвантажено відповідачу товар на загальну суму 9903,65 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1112 від 10.07.09, та отримано відповідачем, про що свідчить підпис та відтиск печатки відповідача у графі отримувач на вищезазначеній накладній та довіреність на отримання матеріальних цінностей № 1 від 10.07.09, копії яких належним чином засвідчені наявні у матеріалах справи.
Відповідач вказує на невірне зазначення підстави на видатковій накладній, а саме зазначення Договору № 1 від 17.04.09. замість Договору № 18 від 01.07.10. Позивачем у судовому засіданні зазначено, що Договору № 1 від 17.04.09 не існує, і його помилково зазначено у видатковій накладній.
Відповідно до п. 2.2.1 Договору № 18 від 01.07.10 Відповідач після отримання товару та необхідних документів зобов’язаний провести оплату за товар протягом 10 банківських днів, починаючи з дати прийому-передачі товару.
Відповідач порушив умови договору, за поставлений товар розрахувався лише частково у сумі 500,00 грн. після порушення провадження у справі.
Таким чином станом на день розгляду справи заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004" перед Іноземним підприємством "РЕТАЛ Україна" становить 9403,65 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих Іноземним підприємством "РЕТАЛ Україна" доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.
Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.
Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманої продукції (п.2.2.1), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за отриманий товар розрахувався лише частково, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 9403,65 грн.
Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 9403,65 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару позивач просить стягнути пеню у сумі 676,70 грн.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов’язань підлягають частковому задоволенню з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України у сумі 512,58 грн. за розрахунком суду.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004" (02094, м. Київ, бульв. Верховної Ради, 22; код ЄДРПОУ 32772189), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Іноземного підприємства "РЕТАЛ Україна" (03680, м. Київ, вул. Якутська, 7-Б, код ЄДРПОУ 30729718) 9403 (дев’ять тисяч чотириста три) грн. 65 коп. основного боргу, 512 (п’ятсот дванадцять) грн. 58 коп. - пені, 104 (сто чотири) грн. 16 коп. витрат по сплаті державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяІ.Д. Курдельчук
Дата підписання: 12.07.10
Судове рішення № 10363249, Господарський суд м. Києва було прийнято 16.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/207. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: