Рішення № 10363220, 16.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/23516.06.10 За позовом

до

проДержавного підприємства «Львівський державний ювелірний завод»

Міністерства внутрішніх справ України

стягнення заборгованості та штрафних санкцій Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Жовнерович О.В. предст.,

Від Відповідача Грінцов М.М. предст.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Львівський державний ювелірний завод»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ Українита просить стягнути з Відповідача заборгованість за поставлену продукцію в сумі 161403,00 грн. та 1485,79 грн. 3% річних від суми заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобовязань за Договором № 223Ю на поставку заохочувальних відзнак МВС України (предмети оздоблення металеві) (код за ДК: 28.75.24) від 10.07.2009 в частині оплати поставленої Позивачем продукції за вказаним договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважний представник Міністерства внутрішніх справ Українив судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та наполягав на відмові у його задоволенні, оскільки заборгованість перед Позивачем погашена в повному обсязі, докази чого представником Відповідача долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.07.2009 між Міністерством внутрішніх справ України (далі Відповідач, Замовник) та Державним підприємством «Львівський державний ювелірний завод»(далі Позивач, Виконавець) укладено Договір № 223Ю на поставку заохочувальних відзнак МВС України (предмети оздоблення металеві) (код за ДК: 28.75.24) (далі Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобовязався поставити обумовлені Договором заохочувальні відзнаки МВС України (предмети оздоблення металеві) (код за ДК: 28.75.24) (далі товар, продукція), перелік яких зазначений у специфікації (Додаток № 1), а Замовник зобовязався прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 223Ю на поставку заохочувальних відзнак МВС України (предмети оздоблення металеві) (код за ДК: 28.75.24) від 10.07.2009 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Так, на виконання умов Договору та Графіку поставки товару, узгодженого Сторонами в Додатку № 2 до Договору, Позивачем було поставлено Відповідачу обумовлену Договором продукцію, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними-фактурами, реєстрами перевезення цінних посилок та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких наявні в матеріалах справи. Всього за Договором Позивачем було поставлено товару на суму 322806,00 грн., що не заперечується Відповідачем.

Пунктом 2.5 Договору Сторони обумовили, що оплата за Товар здійснюється згідно з Графіком поставки та оплати Товару (Додаток № 2) в залежності від реального надходження коштів (фінансування видатків) Державного бюджету на зазначені цілі Замовник. Графіком поставки та оплати товару передбачено, що в липні 2009 року від Відповідача повинна була надійти оплата в розмірі 134502,50 грн., а в серпні 2009 року 161403,00 грн.

Позивач зазначив, що станом на момент звернення до суду з позовом заборгованість Відповідача складала 161403,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що платіжними дорученнями № 2773 та № 2774 від 27.05.2010 Відповідачем вказана заборгованість погашена в повному обсязі.

Оскільки Відповідачем добровільно сплачено заборгованість у розмірі 161403,00 грн., тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в звязку з відсутністю предмету спору.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено порушення з боку Відповідача в частині своєчасної оплати поставленого Позивачем товару, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних від суми заборгованості за період прострочення виконання зобовязань за Договором.

Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періоду прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У звязку з тим, що основний борг сплачений Відповідачем після звернення Позивача з позовною заявою до суду та порушення провадження у справі, тому державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, б. 10, код 00032684) на користь Державного підприємства «Львівський державний ювелірний завод» (79000, м. Львів, вул. Академіка Підстригача, б. 2, код 05785017) 1485,79 грн. нарахувань 3% річних, 1628,89 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення з Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, б. 10, код 00032684) 161403,00 грн. основного боргу припинити у звязку з відсутністю предмету спору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 12.07.2010