Рішення № 10363180, 08.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/18108.07.10 За позовом Державного науково-дослідного інституту МВС України До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Скрін»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Регіональне відділення Фонду державного майна України по

місту Києву

Про           стягнення 4676,63 грн.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

Регіональне відділення Фонду державного майна України по

місту Києву

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Скрін»

Про стягнення 8296,14 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Мицак А.М. –по дов. № 41/733 від 31.05.2010

Від відповідача не з‘явився

Від третьої особи Ільюшина І.В. –по дов. № 64 від 13.10.2009

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного науково-дослідного інституту МВС України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Скрін»4676,63 грн. заборгованості, яка складається з 4587,84 грн. основного боргу по орендній платі та 88,79 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору оренди № 1577 нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.03.2005.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2010 порушено провадження у справі № 3/181, призначено її до розгляду на 22.06.2010, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

22.06.2010 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулось до господарського суду з заявою про вступ до участі у справі третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Скрін»8296,14 грн. заборгованості, яка складається з 7213,94 грн. осново боргу по орендній платі та 916,41 грн. пені та 165,79 грн. збитків від зміни індексу інфляції за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору оренди № 1577 нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.03.2005.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2010 допущено до участі у справі третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву; позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Скрін»про стягнення 8296,14 грн. заборгованості прийняти до провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/181 від 22.06.2010, в зв‘язку з нез‘явленням представника відповідача в судове засідання та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 10.06.2010, розгляд справи було відкладено на 08.07.2010.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судовому засіданні 08.07.2010 було подано письмовий відзив на позов, в якому третя особа вважає позовні вимоги Державного науково-дослідного інституту МВС України обґрунтованими.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, письмові відзиви на позовну заяву позивача та третьої особи з самостійними вимогами не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.06.2010 та ухвали від 22.06.2010 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду надсилалась за адресами, що зазначені в позовній заяві, а саме згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 16.06.2010 за юридичною адресою: м. Київ, бул. Дружби Народів, 19, за адресою об‘єкта оренди : м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 8 та за адресою м. Київ, вул. Горького, 17б, оф. 19.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 08.07.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників сторін, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.03.2005 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сан Скрін»(орендар) було укладено договір оренди № 1577 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно), площею 94 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 8, що знаходиться на балансі Науково дослідного інституту спеціальної техніки МВС України (балансоутримувач), вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 30.11.2004 –167 500 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення складських приміщень.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що орендодавець зобов’язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання – передачі майна.

Згідно акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 21.03.2005 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 94 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 8.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено на 11 місяців, що діє з 21.03.2005 до 21.02.2006.

Відповідно до п. 2.4 договору орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 5.14. договору в разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання), орендар зобов’язаний сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна балансоутримувачу (орендодавцю) на підставі акту передачі-приймання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2010 (підписане 18.05.2010) у справі № 40/155, яке набрало законної сили, договір оренди № 1577 від 21.03.2005 розірвано та зобов‘язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Скрін»повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву нерухоме майно, площею 94 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 8.

Належних доказів того, що відповідач повернув орендовані приміщення за актом приймання-передачі сторонами не подані та в матеріалах справи відсутні.

Згідно п. 5.2. договору орендар зобов’язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць по якому є інформація про індекс інфляції) січень 2005 року –1509,38 грн.

19.04.2007 сторонами укладено додатковий договір № 1 про внесення змін до договору, відповідно до якого п. 3.1. викладений в редакції : «орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку –січень 2007 року –2193,70 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно п. 3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць

Пунктом 3.3. договору встановлено, що орендна плата перераховується орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином:

50% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету;

50% орендної плати перераховуються орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Згідно п. 5.6. договору орендар зобов’язався подавати Регіональному відділенню ФДМ України по м. Києві копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та на розрахунковий рахунок балансоутримувач до 12 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Однак, відповідач в порушення умов договору не виконав основного обов’язку орендаря, орендну плату повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 4587,84 грн. боргу по орендній платі перед балансоутримувачем та 7213,94 грн. боргу по орендній платі перед Державним бюджетом України.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4587,84 грн. боргу по орендній платі на користь балансоутримувач та 7213,94 грн. боргу по орендній платі до Державного бюджету України обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору № 1577 від 21.03.2005 сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов’язання щодо оплати орендної плати.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити балансоутримувачу та до бюджету, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 3.5. договору оренди та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір якої, за обґрунтованими розрахунками заявників та неоспореноми відповідачем, становить 88,79 грн. та відповідно 916,41 грн.

Вимоги балансоутримувача та орендодавця в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 88,79 грн. та в розмірі 916,41 грн., обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, орендодавець на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути до бюджету збитки від зміни індексу інфляції в сумі 165,79 грн.

Розрахунок боргу з індексу інфляції здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позову, наданого орендодавцем і не оспореного відповідачем, розмір збитків від зміни індексу інфляції становить 165,79 грн. Вимоги позивача в частині стягнення збитків від зміни індексу інфляції у розмірі 165,79 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем та третьою особою з самостійними вимогами, не надав.

Таким чином, позовні вимоги Державного науково-дослідного інституту МВС України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного науково-дослідного інституту МВС України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Скрін»(м. Київ, бул. Дружби Народів, 19, код ЄДРПОУ 30780910) на користь Державного науково-дослідного інституту МВС України (м. Київ, пров. Кутузова, 4-А, код ЄДРПОУ 34045600) 4587 (чотири тисячі п‘ятсот вісімдесят сім) грн. 84 коп. основного боргу по орендній платі та 88 (вісімдесят вісім) грн. 79 коп. пені, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Скрін»(м. Київ, бул. Дружби Народів, 19, код ЄДРПОУ 30780910) на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву за реквізитами: рахунок ВДК у Шевченківському районі м. Києва, р/р 31112093700011, код 26077968 ГУДК в м. Києві, МФО 820019, КЕКД 22080200 - 7 213 (сім тисяч двісті тринадцять) грн. 94 коп. основного боргу по орендній платі, 916 (дев‘ятсот шістнадцять) грн. 41 коп. пені та 165 (сто шістдесят п‘ять) грн. 79 коп. збитків від індексу інфляції.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Скрін»(м. Київ, бул. Дружби Народів, 19, код ЄДРПОУ 30780910) в доход Державного бюджету України 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяВ.В.Сівакова Рішення підписано 12.07.2010.