Ухвала суду № 103630765, 10.03.2022, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1534/21

Провадження № 1-кп/0186/27/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2022 року м.Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді - Кривошеї С.С.

секретар - Кравченко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в дистанційному провадженні в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021042130000020 від 04 серпня 2021 року по обвинуваченню :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Солнцево, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, одруженого, який має на утриманні трьох малолітніх дітей - доньок: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , непрацюючого, несудимого, який зареєстрований та проживає за адресою:, АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Мільченка Є.О.

захисника - адвоката Мисечко К.О. (приймає участь у відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_1 (приймає участь у відеоконференції)

В с т а н о в и в:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, так як ризики передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися та існують на сьогодні.

Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що завершити розгляд справи до закінчення терміну дії ухвали про продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу неможливо, а ризики заявлені на момент обрання запобіжного заходу, які полягали в тому, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, на даний час не зменшилися, тому виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, а тому обвинувачений перебуваючи на свободі та усвідомлюючи тяжкість покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, з метою спотворення доказової бази по кримінальному провадженню може незаконно впливати на свідків шляхом погроз, вмовлянь, обіцянок чи інших незаконних дій , з метою зміни ними показань, які його викривають.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Мисечко К.О. прохали суд відмовити прокурору в задоволенні клопотання, вважаючи його доводи надуманими та такими які не підтверджені фактичними доказами. Прохали суд змінити обвинуваченому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на будь-який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Своє клопотання мотивували тим, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації відносно України та веденням бойових дій, обвинувачений має намір вступити до лав ЗСУ чи тероборони та захищати державу від загарбників. У той же час ОСОБА_1 зазначив, що він не проходив строкову службу в лавах збройних сил, а ле в той же час хотів би мати змогу надавати гуманітарну допомогу народу України, а також допомогти своїй дружині, яка на теперішній час займається вихованням трьох малолітніх дітей.

Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників cудового провадження, вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, що виникають у зв`язку з плином часу судового розслідування і можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або спосіб його виконання. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання обвинуваченим, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

Інститут зміни запобіжного заходу пов`язаний з виникненням нових обставин, які впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам кримінального провадження.

Суд зазначає, що на даний час наявні підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки на думку суду продовжують існувати обставини, що дають можливість стверджувати про наявність ризиків, що передбачені ст 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, судом встановлено, що воно є доцільним, а підстави для заміни цього запобіжного заходу менш обтяжливим відсутні, зважаючи на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років відповідно , з конфіскацією майна, та на цей час продовжують існувати ризики того, що він може переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання за скоєння інкримінованого йому злочину, незаконно впливати на свідків, які не допитані в ході судового розгляду, чим перешкодити встановленню істини у справі.

Беручи до уваги вищевказані обставини, суд вважає, що на цей час, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини як характер протиправних дій, в яких він обвинувачується .

На даний час, є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 , з огляду на тяжкість передбаченого покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, зможе ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення. Також, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вік та стан здоров`я обвинуваченого, його соціальні зв`язки, строк перебування під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 та тривалість судового розгляду цього кримінального провадження, серйозність пред`явленого обвинувачення, що дає підстави вважати про можливе переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення відповідальності в разі зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Суд зазначає, що на даний час не допитаний свідок ОСОБА_5 , обвинуваченому відомі його анкетні дані, а отже не виключено тиск на нього.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 не працює, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, що не виключає обґрунтовані підстави вважати, що опинившись на волі обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання за скоєння інкримінованого йому злочину.

Також до вище вказаних обставин (ризиків) безумовно належить військова агресія Росії проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

З врахуванням вищевказаних обставин, продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

За сукупності таких обставин, на даний час, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України та його належну процесуальну поведінку. Проте, суд, вважає за доцільне продовжити запобіжний захід на 52 дні, тобто по 30 квітня 2022 року включно.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого підлягає частковому задоволенню, а у задоволенні клопотання захисника Мисечко К.О. та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 3 ст.183 КПК України, відповідно до яких при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, відповідно до якої суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Такою сумою застави суд визначає сорок розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 99240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, що буде достатньо для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Керуючись ст.ст.331, 177-178, 183, 199, 317, 350, 369-372 КПК України, - суд

П о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на 52 дні, починаючи з 10 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року включно.

Визначити заставу у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 99240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволенні клопотання захисника Мисечко К.О. та обвинуваченого ОСОБА_1 щодо зміни запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для відома та виконання, а також вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: С.С. Кривошея.