Рішення № 103627404, 09.03.2022, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/27/22

Провадження номер № 2/0186/116/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2022 року м. Першотравенськ.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кривошеї С.С.

при секретарі Кравченко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 30 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області, Лиманським Владиславом Юрійовичем, було відкрито виконавче провадження №66995521 щодо стягнення з нього на підставі виконавчого напису №6112 від 29.07.2020 року, виданого приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, заборгованості у розмірі 50339 грн. 27 коп., за невиплачені у строк грошові кошти на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

Відповідно доданого виконавчогонапису,нотаріус запропонувавстягнути накористь ТОВ«ФІНПРОМ МАРКЕТ»,з ньогозаборгованість,що виниклапо кредитномудоговору №001-04533-020413від 02.04.2013року,укладеним міжним таПАТ «Дельта-Банк»,яке 09.02.2018року,за договоромвідступлення праввимоги відступилоправо вимогиТОВ «ФК«Європейська агенціяз поверненняборгів»,яке всвою чергу,за договоромвід 20.01.2020року відступилоправо вимогиТОВ «Фінансовакомпанія управлінняактивами»,яке 09.07.2020року,відступило правовимоги ТОВ«ФІНПРОМ МАРКЕТ»,за періодз 08.02.2018року по29.07.2020року включно,суму урозмірі:24940грн.65коп.-заборгованість затілом кредиту; 25348грн.62коп.-заборгованість занарахованими танесплаченими процентамита комісією;50грн 00коп.-плата завчинення виконавчогонапису. Загальна сума заборгованості 50 339 (п`ятдесят тисяч триста тридцять дев`ять) грн. 27 коп.

Однак, він вважає, що нотаріус не дотримався вимог актів законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах, і даний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Також зазначив, що наявність заборгованості, а також її розмір, не є безспірною з огляду на наступне.

Зовсім незрозумілим є порядок нарахування заборгованості та її складових, оскільки ця сума не відповідає умовам договору, відсутні будь - які розрахунки, які б обґрунтовували дану суму заборгованості, відсутні графіки сплати або прострочення платежів, тощо. Отже, розрахунок боргу, наданий стягувачем є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог до нього, а тому нотаріус не мав права на вчинення виконавчого напису, оскільки не мав у своєму розпорядженні доказів безспірності його заборгованості перед банком.

Крім того, зазначає, що договір має передбачати сплату грошових сум, а також, бути нотаріально посвідченим.

Кредитний договір №001-04533-020413 від 02.04.2013 року, не є нотаріально посвідченим договором, а тому, за ним не може проводитись стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Також зазначив, що перед вчиненням виконавчого напису, стягувач повинен направити боржнику вимогу.

Протягом усього терміну дії договору по день звернення до суду, йому такі вимоги не надходили.

Відтак, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, а також, порядок вчинення виконавчих написів не був дотриманий, чим порушив вимоги Закону.

Отже, вважає, що виконавчий напис виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрований в реєстрі за № 6112 від 29.07.2020 року, щодо стягнення з нього заборгованості у розмірі 50339 грн. 27 коп., за невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», є таким що не підлягає виконанню.

Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №6112 виданий 29 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, згідно з яким з нього стягнуто заборгованість в сумі 50339,27 гривень на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

У судове засідання позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та прохав суд їх задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» Яворський Р.І. у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, встановив такі фактичні обставини.

Як встановлено судом, виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 29 липня 2020 року за реєстровим №6112 з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №001-04533-020413 від 02 квітня 2013 року, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №194/К від 09 лютого 2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги №20/01/20-1/1 від 20 січня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору факторингу №20/ФК від 09 липня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», стягнуто заборгованість за вищезазначеним кредитивним договором за період з 08 лютого 2018 року по 29 липня 2020 року в розмірі 50289,27 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту 24940,65 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами і комісією 25348,62 грн.; а також плату за вчинення виконавчого напису в сумі 50,00 грн., а всього стягнуто 50339,27 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманським В.Ю. від 30 вересня 2021 року, було відкрите виконавче провадження №66995521 по примусовому виконанню виконавчого напису №6112 від 29 липня 2020 року.

За приписами статей 15, 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України«Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом МіністерстваЮстиції Українивід 22лютого 2012року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві Юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.

Згідно із частиною першою статті 1Закону України«Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до пункту 19 статті 34Закону України«Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно із статтею 87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88цього Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до статті 89Закону України«Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно із підпунктом 1.2 пункту 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктом 3.1 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені у Законі України«Про нотаріат» та Порядку.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року №2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України«Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище Постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України«Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України«Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17 та узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Така правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15.

Верховний Суд у Постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц, провадження № 61-12629св19 дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Mesrop Movsesyan проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до статей 12, 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач стверджує, що спірний виконавчий напис вчинено приватним виконавцем з порушенням Закону України«Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки не перевірено безспірність заборгованості за кредитним договором.

Відповідач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» не оспорював наведені позивачем у позовній заяві доводи, та позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову КабінетуМіністрів Українивід 26листопада 2014року №662«Про внесеннязмін допереліку документів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів» в частині, а саме: п.1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови КабінетуМіністрів Українивід 26листопада 2014року №662«Про внесеннязмін допереліку документів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом 29 липня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Відповідно до п. 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, суд, приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18 та у Постанові Великої палати Верховного суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

За таких обставин, та враховуючи те, що відповідачем було визнано позовні вимоги, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи викладене, та те, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи (довідка серії 12ААВ №133455, яка видана 05.07.2021 року міжрайонною Васильківською МСЕК) та на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь держави 50 відсотків судового збору по справі в розмірі 496,20 грн. та 50 відсотків судового збору за подання позивачем заяви про забезпечення позову в розмірі 248,10 грн., а всього в розмірі 744,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, - суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 29 липня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за №6112, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Софіївське, Краснолуцької міськради, Луганської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , заборгованості за кредитним договором №001-04533-020413 від 02 квітня 2013 року, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №194/К від 09 лютого 2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги №20/01/20-1/1 від 20 січня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору факторингу №20/ФК від 09 липня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», за період з 08 лютого 2018 року по 29 липня 2020 року в розмірі 50289 (п`ятдесят тисяч двісті вісімдесят дев`ять) гривень 27 копійок, з яких: 24940,65 грн. заборгованість за тілом кредиту; 25348,62 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами і комісією; 50,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису, а всього стягнуто 50339 (п`ятдесят тисяч триста тридцять дев`ять) гривень 27 копійок, таким що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, буд.9-А, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346) на користь держави судовий збір в розмірі 50 відсотків, а саме в сумі 744 (сімсот сорок чотири) гривні 30 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: С.С.Кривошея.