Рішення № 10362495, 01.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/22601.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ГОЛД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адепт-Експерт»

про стягнення 112015,33 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Гарматюк А.Д. –довіреність б/н від 06.04.2010р.;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ГОЛД»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адепт-Експерт»про стягнення 112015,33 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором купівлі-продажу № 7 від 05.03.2009р. не оплатив вартість поставленого товару, заборгувавши позивачу 81490,00 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 81490,00 грн. - боргу, 25598,00 грн. –пені, 3803,80 грн. –індекс інфляції, 1123,53 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати – 1217,00 грн. –державного мита, 236, 00 грн. – витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 30.04.2010р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 03.06.2010р.

03.06.2010р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 21.06.2010р.

21.06.2010р. представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 01.07.2010р.

01.07.2010р. представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, направив через канцелярію суду клопотання про відкладення, яке судом було відхилено з підстав необґрунтованості та враховуючи, що це третя неявка представників відповідача в судове засідання.

01.07.2010р. представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначив про часткове погашення відповідачем суми основного боргу, та просив стягнути з відповідача на свою користь 5396,00 грн. –боргу, 25598,00 грн. –пені, 3803,80 грн. –індекс інфляції, 1123,53 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати – 1217,00 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.07.2010р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу товару № 7 (далі - Договір), згідно умов яких (п.1.2), сторони погодили, що позивач зобов’язується поставляти відповідачу товар, а останній зобов’язується приймати товар та оплачувати її на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору асортимент, кількість та ціна товару закріплюється сторонами у відповідній накладній, яка є невід’ємною частиною даного Договору. Поставка товару здійснюється позивачем партіями.

Пунктом 4.3, 4.4 Договору передбачено, що приймання-передача товару здійснюється шляхом підписання відповідних накладних уповноваженими представниками сторін.

Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування відповідачем повної суми, яка складає ціну продукції, в безготівковій формі на банківський рахунок позивача. Повний розрахунок має бути здійснено відповідачем протягом 7 днів з моменту отримання товару (п. 2.1, 2.2 Договору).

На виконання умов Договору, позивачем 04.11.2009р. згідно видаткової накладної № РН-0000148 (копія в матеріалах справи) було поставлено відповідачу товар на суму 171000,00 грн.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем на момент звернення до суду в розмірі 81490,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

Протягом червня 2010 року відповідачем було проведено частковий розрахунок з позивачем в частині основного боргу, що стало підставою для уточнення позивачем позовних вимог.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобов’язаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 5396,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 5.2 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 25598,00 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

В пункті 5.2 Договору передбачено, що у разі прострочення відповідачем строків розрахунку, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 10% від суми заборгованості за кожні 30 календарних днів такого прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 25598,00 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення платежу, позивач просить стягнути з відповідача 3803,80 грн. –індекс інфляції та 1123,53 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адепт-Експерт»(03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2, код ЄДРПОУ 33145443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ГОЛД»(01054, м. Київ, вул. Павлівська, 9, код ЄДРПОУ 35946092) –5396 (п’ять тисяч триста дев’яносто шість) грн. 00 коп. –боргу, 25598 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот дев’яносто вісім) грн. 00 коп. –пені, 3803 (три тисячі вісімсот три) грн. 80 коп. –індекс інфляції, 1123 (одну тисячу сто двадцять три) грн. 53 коп. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати –1217 (одну тисячу двісті сімнадцять) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 07.07.2010р.