Рішення № 10361826, 12.07.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.07.2010                                                             Справа № 12/47

За позовом ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, Ужгородський район, с.Оноківці

до відповідача Державного сільськогосподарського підприємства „Ключарківське”, Мукачівський район, с.Ключарки

про стягнення суми 18460,94 грн.

Суддя – І.В. Івашкович

представники:

від позивача – Гусак С.М., заступник начальника юридичного відділу, довіреність №34 від 03.02.10

від відповідача – не з’явився

У судовому засіданні 17.06.10 за участю представників: від позивача - Гусак С.М., заступник начальника юридичного відділу, довіреність №34 від 03.02.10; від відповідача –Соскіда А.С., доручення № 20 від 10.05.10, оголошувалась перерва до 12.07.10 11.00 год.

СУТЬ СПОРУ: ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, с.Оноківці Ужгородського району звернулось з позовом до державного сільськогосподарського підприємства „Ключарківське”, с.Ключарки Мукачівського району про стягнення суми 18460,94 грн., в т.ч.14 387,24 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 982,78 грн. пені, 2637,71 грн. інфляційних, 453,22 грн. 3%річних.

Позов мотивовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором про постачання електричної енергії №08-0559 від 02.03.04 зобов’язань в частині своєчасної та повної оплати спожитої електроенергії, внаслідок чого за період з грудня 2006р. по червень 2009р. за ним утворилась заборгованість в розмірі 14387, 24 грн. За допущену прострочку оплати відповідачу із застосуванням норм ст.ст.610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.231, 232 Господарського кодексу України, на підставі п.4.2.1 договору нараховано із простроченого боргу інфляційні в розмірі 2637,71 грн., 3%річних в розмірі 453,22 грн., пеню в розмірі 982,78 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.10 у справі № 12/47 скасовано винесені за результатами першого судового розгляду даної справи рішення господарського суду Закарпатської області від 06.08.09 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.09, справу передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області із вказівкою на необхідність перевірки правильності розрахунків основного боргу, інфляційних, 3%річних, пені, на підставі поданих на підтвердження таких розрахунків доказів та з урахуванням умов договору сторін.

Враховуючи вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 17.02.10 та у відповідності до ст.11-12 Господарського процесуального кодексу України є обов’язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи, з метою повного, всебічного та об’єктивного з’ясування всіх обставин справи, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 26.03.2010р. було зобов’язано сторони провести звірку розрахунків за спожиту в межах спірного періоду електроенергію, подати суду розгорнутий акт звірки або письмове обґрунтування розбіжностей з відповідними доказами на підтвердження своїх доводів. Окрім того, від позивача витребувано додаткові докази на підтвердження проведених протягом спірного періоду нарахувань за спожиту відповідачем електроенергію

Сторонами узгодженого результату звірки не досягнуто, акт звірки розрахунків не подано.

Відповідач подав заяву №16 від 29.04.10 із контррозрахунком заборгованості, згідно з якою, посилаючись на дані про розмір нарахувань за спірний період та розмір проведених відповідно до платіжних документів проплат, зазначає, що заборгованість спірного періоду складає 2513,20 грн. В підтвердження своїх доводів відповідач посилається на копії платіжних документів, які наявні в матеріалах справи.

Позивачем подано письмову заяву №6-5-126 від 14.05.10 із обґрунтуванням своїх доводів стосовно розбіжностей сторін щодо розрахунку заборгованості спірного періоду. Із змісту заяви позивача слідує, що причиною неузгоджених позицій сторін є зарахування позивачем на підставі п.6.5 Правил користування електричною енергією частини здійснених у спірному періоді платежів, при відсутності у платіжному документі призначення платежу, у погашення заборгованості з найдавнішим терміном виникнення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” в особі Мукачівського РЕМ, як Постачальником, та державним сільськогосподарським підприємством „Ключарківське”,с.Ключарки, як Споживачем, укладено договір №08-0559 від 02.03.2004р. про постачання електричної енергії. Відповідно до взятих на себе за умовами вказаного договору зобов’язань Постачальник, зокрема, зобов’язався постачати Споживачу електроенергію у визначених обсягах, а Споживач –оплачувати Постачальнику вартість електроенергії, здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, зокрема, згідно з додатком 7 ”Порядок розрахунків” та додатком 8 ”Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

У відповідності до умов укладеного договору позивачем протягом періоду з грудня 2006р. по березень 2009р. поставлено електроенергії на загальну суму 24313,79 грн., що підтверджено доданими до матеріалів справи копіями щомісячних виставлених відповідачу до оплати рахунків та додатків до рахунків з даними про обсяг спожитої за відповідний розрахунковий місяць електроенергії згідно з показами облаштованих на об’єктах відповідача приладів обліку, а також про вартість спожитої електроенергії.

Із наведених сторонами обґрунтувань щодо розрахунку заборгованості слідує, що розбіжностей щодо обсягу та вартості спожитої за кожний місяць спірного періоду електроенергії між сторонами не виникає.

Фактично спір між сторонами виник у зв’язку з тим, що ними по-різному обліковано проведені відповідачем протягом кожного місяця спірного періоду платежі як оплату відповідних поточних нарахувань спірного періоду.

Із наявних у справі документальних доказів, зокрема, доданих відповідачем копій платіжних документів, слідує, що протягом спірного періоду відповідачем було здійснено перерахування грошових коштів на загальну суму 19752,65 грн., з яких, в оплату нарахувань спірного періоду зараховано позивачем 9926,55грн.

Зокрема, розбіжності сторін стосуються зарахування платежів за січень, березень, травень, липень, вересень, листопад, грудень 2007р., січень, липень, серпень, жовтень, листопад 2008р.

Згідно з поданими суду письмовими обґрунтуваннями (заява №6-5-126 від 14.05.2010р.) позивачем на підставі п.6.5 Правил користування електричною енергією сплачені відповідачем у спірному періоді грошові кошти в загальному розмірі 9326,10 грн. віднесено в погашення заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення, оскільки у платіжних документах відсутні посилання на період, за який здійснюється оплата. Разом з тим, обґрунтування зарахування платежу в розмірі 1000грн., проведеного згідно платіжної квитанції№123 від 04.03.09, у поясненнях позивача відсутнє.

Виходячи з аналізу стану здійснених відповідачем протягом спірного періоду розрахунків, проведеного на підставі доданих до матеріалів справи копій платіжних документів та банківських виписок, що містять дані про дату проведеного відповідачем платежу, його розмір та призначення, суд констатує наступне.

Із змісту наведеного у платіжних документах призначення платежу слідує, що практично усі вони не містили чіткого посилання на період, за який здійснено відповідну оплату, а у рядку „Призначення платежу” зазначалось –„плата за електроенергію”. Однак, позивач при зарахуванні таких платежів одні з них зараховує в погашення нарахувань за відповідний місяць спірного періоду (наприклад, платіж згідно п.к.№177 від 03.01.07) зараховано в оплату за січень 2007р.), а інші (наприклад платіж згідно п.к. №131 від 24.01.07 на суму 496,05грн., №153 від 23.01.07 на суму 700грн.) –на погашення боргу з найдавнішим терміном виникнення. Жодного обґрунтування такої своєї непослідовної позиції позивач суду не навів.

Окрім того, позивач не надає відповідних доказів про наявність найдавнішої заборгованості, в зарахування якої відносить частину проведених відповідачем без посилання на конкретний період проплат та доказів про фактичне зарахування спірних платежів до такої заборгованості. До матеріалів справи позивачем долучена копія рішення суду по справі 11/101 про стягнення з відповідача грошових коштів, однак доказів про невиконання такого рішення у примусовому порядку не надано. Зарахування позивачем перевищених платежів у рахунок боргу, який присуджений до стягнення за іншими судовими рішеннями, суперечить як способу виконання судового рішення, так і положенням п.6.5 Правил користування електричною енергією.

Таким чином, необґрунтованою відповідно до закону слід визнати позицію позивача щодо зарахування частини здійснених відповідачем у спірному періоді платежів в зарахування найдавнішого боргу.

Проаналізувавши на підставі наявних в матеріалах справи копій платіжних документів та банківських виписок стан ведення відповідачем розрахунків за спожиту в межах спірного періоду електроенергію, суд прийшов до такого висновку, що відповідачем фактично повністю оплачено вартість електроенергії, що спожита з грудня 2006р. по жовтень 2008р., в т.ч. ,з урахуванням вищевказаних спірних позицій стосовно зарахування платежів:

- рахунок від 15.12.06 на суму 1067,78 грн. оплачено згідно платіжної квитанції №177 від 03.01.10 (розмір платежу 1067,78 грн.);

- рахунок від 15.01.07 на суму 1196,70 грн. –згідно платіжних квитанцій №157 від 23.01.07(700грн.), №131 від 24.01.07(496,70 грн.);

- рахунок від 15.02.07 на суму 850 грн. –згідно платіжного доручення №1 від 07.04.07 (850 грн.);

- рахунок від 15.05.07 на суму 1252,88 грн. - реєстром платежів за травень 2007р.(т.1,а.с. 69) підтверджено здійснення ДСП ”Ключарківське” в розмірі 1252,88грн.;

- рахунок від 15.07.07 на суму 159,70 грн. –згідно платіжної квитанції №10 від 23.07.07(159,70 грн.);

- рахунок від 15.09.07 на суму 355,62 грн. –згідно платіжної квитанції №107 від 19.09.07(355,62 грн.);

- рахунок від 15.11.07 на суму 537,23 грн. –згідно платіжної квитанції №34 від 22.11.07(537,23 грн.);

- рахунок від 15.12.07 на суму 1086,60 грн. –згідно платіжного доручення № 6 від 25.12.07(130 грн.), платіжної квитанції №5 від 02.01.08(956,60 грн.);

- рахунок від 15.01.08 на суму 1196,70 грн. –згідно платіжної квитанції №53 від 24.01.08(1284,19 грн.);

- рахунок від 15.03.08 на суму 1252,80 грн. - згідно платіжної квитанції від 01.04.08 (1252,80 грн.);

- рахунок від 15.07.08 на суму 848,45 грн. - згідно платіжної квитанції № 25 від 28.07.08 (848,45 грн.);

- рахунок від 15.08.08 на суму 1113,84 грн. - згідно платіжної квитанції №6 від 20.08.08 (1113,84 грн.);

- рахунок від 15.10.08 на суму 620,89 грн. - згідно платіжної квитанції №54 від 27.10.08 (620,89 грн.).

Суд констатує, що нарахування згідно з рахунком від 15.11.08 на суму 1936,20 грн. оплачено частково, на суму 500грн., згідно платіжної квитанції №76 від 20.11.08. Нарахування згідно з рахунками 15.01.09 на суму 2862,20 грн. не оплачено, згідно з рахунком від 15.03.09 на суму 1262,74 грн. оплачено частково, на суму 1000грн. згідно платіжної квитанції №123 від 04.03.09.

Таким чином, із вищенаведеного аналізу стану розрахунків за спірний період слідує, що за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 4561,14 грн. внаслідок неповної оплати нарахувань за листопад 2008р., січень, березень 2009р.

Виходячи з наявності простроченого боргу внаслідок неповної оплати нарахувань за листопад 2008р., січень, березень 2009р., на підставі ст.625 Цивільного кодексу України відповідач зобов’язаний оплатити із простроченого боргу за період прострочки з 24.11.08 по 30.06.09 (остання дата періоду прострочки згідно з розрахунком позивача) інфляційні в розмірі 223,09 грн. та 3% річних в розмірі 65,08 грн. Таким чином, вимоги в частині стягнення інфляційних та 3% річних підлягають задоволенню частково. Стягуються 223,09 грн. інфляційних нарахувань, 65,08 грн. нарахувань 3%річних. В задоволенні решти вимог в цій частині слід відмовити.

Вимоги в частині стягнення 982,78 грн. пені не підлягають задоволенню, оскільки договором №08-0559 від 02.03.04 не встановлено конкретний розмір пені, що може бути нарахована у випадку несвоєчасної оплати спожитої електроенергії. Відповідно до чинного законодавства (ст.551 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”) розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі.

Виходячи з вищевикладених обґрунтувань, позов підлягає задоволенню частково. Стягується сума 4849,31 грн., в т.ч. 4561,14 грн. основного боргу, 223,09 грн. інфляційних нарахувань, 65,08 грн. нарахувань 3%річних. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

За правилами ст.49 ГПК України суд при вирішенні спору по суті покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 48,50 грн. та 82,09 грн. –по оплаті інформаційно-технічних послуг.

Керуючись ст.ст.43,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з державного сільськогосподарського підприємства „Ключарківське” (Мукачівський район, с.Ключарки, вул. Гагаріна,30-А, і.к. 22082205) на користь ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” (Ужгородський район, с.Оноківці, вул.Головна,57, і.к. 00131529) 4849,31 грн. (в т.ч. 4561,14 грн. основного боргу, 223,09 грн. інфляційних нарахувань, 65,08 грн. нарахувань 3%річних) та 130,59 грн. відшкодування судових витрат. Видати наказ.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя І.В.Івашкович