Рішення № 10361799, 08.07.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.2010                                                                                           Справа № 16/67

за позовом          акціонерного комерційного банку соціального розвитку ”Укрсоцбанк”, м. Київ, Закарпатського відділення ЛОФ, м. Ужгород

до відповідача          закритого акціонерного товариства „Ужгородська швейна фабрика”, м. Ужгород

про стягнення суми 245162,14 грн.

                                                                                 Суддя О.В. Васьковський

                                                            Представники:

від позивача – Гутнікевич С.Я. –юрисконсульт (дов. від 10.12.09 №02-04/684)

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: акціонерний комерційний банк соціального розвитку ”Укрсоцбанк”, м. Київ, Закарпатське відділення ЛОФ, м. Ужгород (далі –позивач) звернувся з позовом до закритого акціонерного товариства „Ужгородська швейна фабрика”, м. Ужгород (далі –відповідач) з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог про стягнення суми 245162,14 грн., у т.ч. 233446,61 грн. основного боргу та 11715,53 грн. відсотків, згідно договору про надання відновлюваної кредитної лінії №25 від 30.06.08

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у встановлений у договорі термін не повернув кредит, у повному обсязі та у встановлені у договорі строки не сплатив відсотки за користування кредитом, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, на яку позивач нарахував пеню відповідно до умов договору.

Відповідач заперечень щодо позовних вимог не подав, 30.06.10 подав докази часткового погашення боргу та заяву про відстрочку виконання рішення суду на 3 місяці.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (кредитор по договору) та відповідачем (позичальник по договору) укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії №25 від 30.06.08 (далі –договір), згідно якого позивач наддав відповідачу кредит зі сплатою 19,5% процентів річних за кредитом в межах максимального ліміту заборгованості за кредитом в сумі 300000,00 грн. з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 11.06.09 (п.п 1.1.1. п. 1.1. договору).

Видача відповідачу кредиту підтверджується меморіальним ордером №1 від 13.06.08 на суму 300000,00 грн..

Для забезпечення виконання зобов’язань за договором між сторонами укладено договір застави майна №25 від 13.06.08 (далі –договір застави), згідно якого відповідач передав у заставу наступне рухоме майно: обладнання, згідно переліку, що міститься в додатку №1 до цього договору (п. 1.1. договору застави) (а.с. 18).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач у повному обсязі у встановлений у договорі термін кредит не повернув та не сплатив відсотки, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість.

У ході розгляду справи відповідачем частково погашено заборгованість на суму 7780,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №CR018001 від 01.06.10 на суму 4033,63 грн. та №CR018002 від 01.06.10 на суму 3746,37 грн., які позивачем зараховано у погашення заборгованості по відсоткам.

Позивачем у ході розгляду справи нараховано відсотки за користування кредитом за червень 2010 року.

Позивач вказує, що станом на 08.07.10 заборгованість відповідача становить 233446,61 грн. основного боргу та 11715,53 грн. відсотків, що разом складає 245162,14 грн.

Відповідач позовні вимоги не заперечує.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

                    З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 245162,14 грн., у т.ч. 233446,61 грн. основного боргу та 11715,53 грн. відсотків, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Відповідачем подано заяву про відстрочку виконання рішення, яка мотивована тим, що підприємство перебуває у важкому фінансово-матеріальному становищі та необхідністю своєчасної виплати заробітної плати та податків.

У зв’язку з тим, що відповідачем належним чином не доведено та не подано доказів у підтвердження обставин, вказаних у заяві про відстрочку виконання рішень, то суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 2452,28 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства „Ужгородська швейна фабрика” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 40, код 20466060) на користь акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” Закарпатського відділення ЛОФ (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Українська, 16, код 09325011):

                    - суму 245162,14 грн., у т.ч. 233446,61 грн. основного боргу та 11715,53 грн. відсотків;

- суму 2452,28 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                             О.В. Васьковський