Постанова № 103617675, 02.03.2022, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

справа № 606/518/22

1-кс/606/74/22

Ухвала

02 березня 2022 року м. Теребовля

Слідчий суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Малярчук В.В., при секретарі Зіньковській Н.Д., за участю прокурора Теребовлянської окружної прокуратури Габрука О.В., захисника Худої Р.Б. слідчого слідчого відділення ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області Нашкіної А.М, розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження та місце проживання - АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, судимого 22.10.2021 року Теребовлянським районним судом за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185 ст., ч.1 ст. 162, ч.2 ст. 389 КК України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211080000047 від 01.03.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділення ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області Нашкіна А.М. звернулась до слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211080000047 від 01.03.2022 року.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчим зазначено, що 27.02.2022 року в вечірню пору доби у ОСОБА_1 , який знаходився в с. Нова Могильниця Теребовлянської ТГ Тернопільського району Тернопільської області виник умисел на заволодіння мотоблоком марки «ZUBR» із причепом, належного ОСОБА_2 , із приміщення прибудови житлового будинку АДРЕСА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом - мотоблоком марки «ZUBR» із причепом 27.02.2022 року приблизно о 22 годині ОСОБА_1 , діючи умисно, таємно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, шляхом зриву навісного замка проник в приміщення прибудови до житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , де знаходився вказаний мотоблок марки «ZUBR» з причепом, після чого привів його двигун в робочий стан та, отримавши можливість керувати ним, незаконно, не маючи права на розпоряджання чи керування вказаним мотоблоком, всупереч волі законного володільця транспортного засобу ОСОБА_2 , почав здійснювати рух на ньому і покинув місце події.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням в приміщення.

01 березня 2022 року о «18» годині «18» хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколом огляду місця події;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3

- протоколом затримання ОСОБА_1 ;

- протоколом огляду предмету (мотоблока з причіпом);

- повідомленням про підозру ОСОБА_1 ;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 ;

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою до застосування

до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 є покладених на нього процесуальних обов`язків, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам:

1)переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_1 усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі до восьми років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»;

2) незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 з метою уникнути від кримінальної відповідальності може впливати на вказаних учасників провадження, чинити відповідний тиск, шляхом погрози він може схиляти потерпілого, свідків до зміни показів, що негативно вплине на хід досудового розслідування;

3) вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Існування даного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_1 , вчинив даний злочин будучи засудженим:

- 22.10.2021 року Теребовлянським районним судом за вчинення кримінальних правопорушень передбаченими ч. 3 ст. 185 ст., ч.1 ст. 162, ч.2 ст. 389 КК України, відповідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого більш суворим, призначено ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст.71, ст.72 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 22.01.2021 року та призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 10 днів. Відповідно ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, що узгоджується із санкцією статті за якою обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 .

Інший запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, відповідає характеру та тяжкості діяння, який інкримінується підозрюваному, обсягу пред`явленої йому підозри. До того ж, немає беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки, ОСОБА_1 не має постійного доходу, він не одружений, не має міцних соціальних зв`язків, має не зняту та не погашену судимість за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185 ст., ч.1 ст. 162, ч.2 ст. 389 КК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбаченого законом випадках за встановленою процедурою. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Таким чином, в даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принципу поваги до особистої свободи підозрюваного ОСОБА_1 враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, наявність перелічених ризиків, застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також для запобігання вищевказаних ризиків.

У судовому засіданні прокурор Теребовлянської окружної прокуратури Габрук О.В. клопотання підтримав, просить його задовольнити.

У судовому засіданні слідчий слідчого відділення ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській Нашкіна А.М., мотивуючи доцільність задоволення клопотання зазначила, що підозрюваний ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_1 усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі до восьми років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 з метою уникнути від кримінальної відповідальності може впливати на вказаних учасників провадження, чинити відповідний тиск, шляхом погрози він може схиляти потерпілого, свідків до зміни показів, що негативно вплине на хід досудового розслідування; вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Існування даного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_1 , вчинив даний злочин будучи засудженим: 22.10.2021 року Теребовлянським районним судом за вчинення кримінальних правопорушень передбаченими ч. 3 ст. 185 ст., ч.1 ст. 162, ч.2 ст. 389 КК України, відповідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого більш суворим, призначено ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст.71, ст.72 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 22.01.2021 року та призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 10 днів. Відповідно ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив проти застосування до нього запобіжного заходу - тримання під вартою.

Захисник підозрюваного - адвокат Худої І.Р. в судовому засіданні просила обрати підозрюваному інший більш м`який запобіжний захід.

Суд, розглянувши клопотання, бере до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який відповідно до ч. 2 ст. 289 КК України карається позбавленням волі на строк до восьми років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Судом встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказують у клопотанні слідчий та прокурор, будь - який інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не забезпечить можливості запобігання вказаним ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу про утримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним, обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Суд, у разі внесення застави покладає на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області; не відлучатися з місця свого проживання, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 198 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження та місце проживання - АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, судимого 22.10.2021 року Теребовлянським районним судом за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 162, ч.2 ст. 389 КК України, за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб до 30 квітня 2022 року. .

Суд у разі внесення застави покладає на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області;

2) не відлучатися з місця свого проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області;

3) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області свій паспорт.

Визначити заставу у розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 124050 грн.

Підозрюваний, заставодавець має право внести заставу у вказаному розмірі протягом п`яти днів з моменту оголошення ухвали. Застава повинна бути внесена на рахунок:

Одержувач - ТУ ДСА України в Тернопілььскій області банк одержувача - ДКС України, м. Київ, рахунок UA358201720355219001000003454, код банку МФО 820172, код ЄДРПОУ 26198838, призначення платежу - застава за ОСОБА_5 згідно з ухвалою №606/501/22 (провадження №1-кс/606/72/22) слідчого судді Теребовлянського районного суду від 28 лютого 2022 року.

Тримання під вартою здійснювати в ДУ "Чортківська установа виконання покарань (№ 26)".

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСА, повинен бути наданий службовій особі місця тримання. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця тримання має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Теребовлянського районного суду Тернопільської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом п`яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя В.В.Малярчук