Рішення № 103598246, 28.02.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3740/21

Провадження № 2/202/346/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Бєльченко Л.А.

при секретарі - Василенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, адвокат Калінін С.К., на підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 21 від 06.04.2021 року звернувся до суду з цим позовом до відповідача, зазначаючи, що 17.10.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис №25149 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «АльфаБанк» заборгованості за кредитним договором №49000322 від 04.02.2019 року в розмірі 34848,68 грн.

Представник позивача вважає даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки кредитним договір між ОСОБА_1 і АТ «АльфаБанк» не був посвідчений нотаріально. На момент вчинення виконавчого напису законодавством передбачено, що виконавчі написи вчиняються виключно на нотаріально посвідчених угодах.

У зв`язку з викладеним, представник позивача просив суд визнати вказаний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відшкодувати судові витрати у справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.40,43).

Представник відповідача АТ «Альфа-Банк»у судове засідання не з`явився. 03.12.2021 року на адресу суду надійшло правове обгрунтування щодо відмови у задоволені позову, в котрому зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки останній 04.12.2019 року самостійно звернувся і уклав оферту про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії з АТ «Альфа-Банк». Доказів, котрі б підтверджували спірність оспорюваного виконавчого напису, позивачем не надано. Також АТ «Альфа-Банк» заперечував проти заявленої суми судових витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 5000 грн., зважаючи на складність судової справи, співмірність з обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. В зв`язку з зазначеним, представник АТ «Альфа-Банк» вважає відсутніми підстави для задоволення позову (а.с.65-68).

Суд, з`ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,що 04.12.2019року міжсторонами бувукладений кредитнийдоговір №49000322 прообслуговування кредитноїкартки тавідкриття відновлювальноїкредитної лінії шляхомпідписання анкети-заяви(а.с.17зв.бік).

У зв`язкуз неналежнимвиконанням ОСОБА_1 умов кредитногодоговору №49000322 від 04.12.2019 року, АТ «Альфа-Банк» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. з заявою про вчинення виконавчого напису за вказаним кредитним договором.17.10.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. був вчинений виконавчий напис за реєстровим номером 25149 про стягнення з позивача на користь АТ «Альфа-Банк»заборгованостіза кредитнимдоговором №49000322 від 04.12.2019 року.

Відповідно до вказаного виконавчого напису нотаріуса, останній пропонує стягнути з позивача на користь відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором за період з 25.05.2019 року по 22.08.2019 року у розмірі 34196,68 грн. (а.с. 16).

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 1.1 п. 1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедуру вчинення виконавчого напису врегульовано у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, а нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, та за умови, що з дня виникнення права вимоги не минуло більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Відповідно до Переліку для одержаннявиконавчого написудодаються: оригінал кредитногодоговору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пунктом 1 вказаного Переліку в редакції від 29.11.2001 року, яка є чинною, передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченим угодам, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право на звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

У постанові Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі № 6-27цс15 зазначено, що наявність спору про розмір заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника.

Аналогічні правові висновки містяться й у постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14 та від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Відповідно до письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, встановлено, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. всупереч нормам діючого законодавства не був вчинений на нотаріально посвідченій угоді (кредитному договорі) між сторонами. Тому суд вважає наявними правові підстави для визнання даного виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. 17.10.2019 року за реєстровим номером 25149 таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача АТ «Альфа-Банк»на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн. і 454,00 грн., всього 1362,00 грн.(а.с.1,26).

Що стосується відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 5000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до наданих копій меморіальних ордерів від 14.05.2021 року і 18.06.2021 року, ОСОБА_1 сплачено за договором про надання юридичних послуг № 21 від 06.05.2021 року 5000 грн.(а.с.20-22,24,43).

Частиною першою ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.133 ЦПК).

Згідно положень частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною третьої цієї статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК).

Відповідно до частини п`ятої ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 137 ЦПК).

З урахуванням наведеного, заперечень відповідача щодо витрат на професійну правничу допомогу, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, суд вважає можливим стягнути на користь позивача з АТ «Альфа-Банк» на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 2500 грн.

Керуючись ст.ст.4,5,10,12,81,133,137,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 17.10.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною за кредитним договором №49000322 від 04.02.2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк», про стягнення заборгованості на загальну суму 34848,68 грн., і зареєстрованого за реєстровим номером 25149, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (03150, м. Київ, вулВелика Васильківська,100. Код ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1362,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бєльченко Л.А.