Рішення № 10358758, 12.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.06.10 р.Справа № 13/37-10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ренітон", м. Суми

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 521 167,90 грн.

За зустрічним позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Ренітон”, м. Суми

про стягнення 77712,00 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Супрун І.М.-представник ТОВ"Ренітон", довіреність від 02.04.2010 р. №2;

від відповідача: Харитонов Є.Б.- представник Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", довіреність від 31.03.2010р. №18/2697;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренітон", м. Сумизвернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської областіпро стягнення з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог суми 555 978,61 грн., з яких: сума основного боргу - 388560,00 грн., пеня –83465,88 грн., збитки від інфляції та 3 % річних у розмірі - 56753,53 грн., штраф 7% у розмірі 27199,20 грн., та судові витрати у справі у розмірі 5630,00 грн. –державне мито, 236,00 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати пов’язані з участю у судових засіданнях у сумі 700,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем обов’язків щодо розрахунків за договором №1102/28 від 27.10.2008 р. на капітальний ремонт пластинчатого теплообмінника.

Відповідач позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

Ухвалою голови господарського суду від 18.05.2010 р. продовжувався строк вирішення спору по справі до 18.06.2010 р.

01.06.2010 р. Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області надав зустрічний позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Ренітон”, м. Суми про стягнення суми штрафу у розмірі 77712,00 грн. відповідно до п. 7.4 договору №1102/28 від 27.10.2008 р.

У судовому засіданні 01.06.2010 р. було оголошено перерву до 01.06.2010 р. об 17.30 год.

В судовому засіданні 01.06.2010 р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

27.10.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Ренітон»(виконавець) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник) був укладений договір №1102/28 від 27.10.2008 р. на капітальний ремонт пластинчатого теплообмінника (надалі – договір) (а.с. 12-14).

Згідно п.1.1. Договору, виконавець (позивач) зобов’язався виконати роботи по капітальному ремонту двох пластинчатих холодильників замовника з використанням матеріалів виконавця, а замовник, в свою чергу, зобов’язався прийняти та сплатити за виконані роботи згідно умов договору в строки, зазначені в договорі.

Загальна вартість робіт, що враховує вартість матеріалів складає суму 388560,00 грн. (з НДС); узгоджено розрахунок за роботу провести після підписання акту прийому передачі виконаних робіт з відстрочкою платежу на п’ять календарних днів (п. 2.1., п. 2.2. договору).

Дія договору була встановлена до 31.12.2008 р., але за умов додаткової угоди №1 від 05.01.2009 р. (а.с. 15) продовжена до 31.03.2009 р., а в частині розрахунків за виконану роботу до повного їх завершення.

На виконання своїх зобов’язань по укладеному договору, виконавець (позивач) виконав та здав роботи по капітальному ремонту пластинчатого теплообмінника, що підтверджено актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 р., підписаним представниками обох сторін (а.с. 16-18), відповідно до якого підрядник здав роботу 18.03.2009 р., а замовник прийняв виконання підрядних робіт –23.03.2009 р. Таким чином, зобов’язання відповідача по сплаті за виконану роботу за договором виникло на підставі п. 2. 2. договору - 29.03.2009 р. Але, в порушення вимог договору, відповідач не виконав зобов’язання по сплаті за виконані підрядні роботи в повному обсязі.

Позивач надіслав відповідачу претензію №1 від 07.10.2009 р. на суму 433957,61 грн., відповідь на яку не отримав.

Станом на 07.05.2010 р. сума заборгованості за договором складала 388560,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 07.05.2010 р., що підписаний представниками обох сторін (а.с. 79).

Відповідач позов не визнав у повному обсязі.

В процесі розгляду справи, Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" - відповідач у справі за первісним позовом у відповідності до ст.60 Господарського процесуального кодексу України, пред’явив зустрічний позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Ренітон”, м. Суми про стягнення суми штрафу у розмірі 77712,00 грн. відповідно до п. 7.4 договору №1102/28 від 27.10.2008 р.

Пункт 7.4. договору передбачає, що в разі порушення терміну усунення недоліків у роботі протягом 10-ти днів після терміну вказаного у п. 6.2. договору виконавець (позивач) зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 20% від вартості недовиконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2009 року ТОВ «Ренітон»(підрядник) по завершенню підрядних робіт, склав Акт №1 приймання-передачі підрядних робіт у відповідності до розділу 3 договору №1102/28 від 27.10.2008 р., Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник) прийняв виконання підрядних робіт 23.03.2009 р.

Відповідно п. 6.3. договору, гарантійний строк роботи пластинчатих теплообмінників складає один рік з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі холодильників з ремонту та введення об’єкту в експлуатацію, за умови дотримання норм технологічного регламенту СК-46.

Проте, позивач (замовник) за зустрічним позовом, повідомляє, що після відпрацювання пластинчатими теплообмінниками ПР-06-100-2К інвентарний №4047400, №4047000 були виявлені наступні недоліки:

- після відпрацювання 140 годин 09.04.2009 р. пластинчатий теплообмінник ПР-06-100-2К, інвентарний №4047400, встановлений на позицію №66, дав зовнішню течію по кислоті, у зв’язку з чим 09.04.2009 р. комісією фахівців у складі начальників дільниць №92, №94 на чолі з головним інженером ДП „Східний ГЗК” Чумаковим А. П. було складено акт за фактом виявленого недоліку, який одразу був направлений на адресу ТОВ „Ренітон” факсимільним листом.

- після відпрацювання 408 годин 16.04.2009 р. пластинчатий теплообмінник ПР-06-100-2К, інвентарний №4047000, встановлений на позицію №65, дав зовнішню течію по кислоті та воді, у зв’язку з чим 17.04.2009 р. комісією фахівців у складі начальників дільниць №92, №94 на чолі з головним інженером ДП „Східний ГЗК” Чумаковим А. П. було складено акт вибраковки за даним фактом виявленого недоліку, який також був направлений на адресу ТОВ „Ренітон” факсимільним листом.

Відповідно до акту ДП „Східний ГЗК” від 09.04.2009 р. (а.с.102), пластинчаті теплообмінники ПР-06-100-2К надійшли до ДП „Східний ГЗК” від ТОВ „Ренітон” після капітального ремонту та були встановлені на позиції без зауважень: №65- інвентарний №4047000 –30.03.09 р., №66- інвентарний №4047400 –31.03.09 р.

16.04.2009 р., відповідно до акту ДП „Східний ГЗК” вибраковки пластинчатого теплообмінника від 17.04.2009 р. (а.с.103), пластинчатий теплообмінник поз. №65, інвентарний №4047000 дав зовнішню течію по кислоті та воді.

Замовник повідомляє, що він направляв акти за фактами виявлених недоліків на адресу ТОВ „Ренітон” факсимільними листами, але до матеріалів справи не додано докази цих звернень.

Замовник повідомляє, що відповіді на данні листи та акти до ДП „Східний ГЗК” від ТОВ „Ренітон” так і не надійшло.

Акт вибраковки пластинчатого теплообмінника від 17.04.2009 р. було складено комісією ДП „Східний ГЗК” у складі посадових осіб ДП „Східний ГЗК”: начальника СКЦ ГМЗ Шиліна В. Н., зам. начальника цеху виробництва Гунько В. П., майстра уч. №92 Яковенко Ю. Н., майстра уч. №94 Булатецького В. Ф. Тобто, акт вибраковки було складено без участі представників виконавця капітального ремонту.

Відповідно п. 6.3. договору, гарантійний строк роботи пластинчатих теплообмінників складає один рік з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі холодильників з ремонту та введення об’єкту в експлуатацію, за умови дотримання норм технологічного регламенту СК-46.

Позивач за зустрічним позовом не надав суду роз’яснень або доказів дотримання умов та виконання норм технологічного регламенту СК-46 щодо пластинчатих теплообмінників під час експлуатації після капітального ремонту.

Згідно до п. 6.1., п. 6.2 договору, виконавець гарантує якість виконаної роботи, та у випадку виявлення недоліків зобов’язаний усунути недоліки, що виникли з його вини за свій рахунок протягом 10-ти календарних днів.

У випадку виявлення недоліків замовник повинен був надати претензію виконавцю, а виконавець був зобов’язаний усунути недоліки відповідно до п. 6.2. договору, але позивач за зустрічним позовом не надав суду доказів належного повідомлення виконавця про виявлені недоліки ремонту пластинчатих теплообмінників.

Замовник повідомляє, що 12.10.2009 р. на адресу ДП „Східний ГЗК” надійшла претензія ТОВ „Ренітон” (вх. №7091) (а.с. 99) з вимогою погасити заборгованість за ремонт пластинчатих теплообмінників за договором у сумі 433957,61 грн., на адресу ТОВ „Ренітон” була направлена відповідь на претензію від 10.11.2009 р. за №18/9130 (а.с. 100), якою повідомляється про виявлення недоліків ремонту пластинчатих теплообмінників, що є підставою для проведення ремонтних робіт, але відповіді від ТОВ „Ренітон” не надійшло.

Таки чином, суд встановив суперечливість матеріалів справи, оскільки замовник наполягає на тому, що повідомляв виконавця про виявлення недоліків ремонту, а відповідач наполягає на тому, що не отримував цих актів, та просить стягнути суму заборгованості за виконанні роботи.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ТОВ „Ренітон” частково з огляду на наступне.

Позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму у розмірі 555978,61 грн., в тому числі: 388560,00 грн. –сума основного боргу, пеню –83465,88 грн., збитки від інфляції та 3 % річних у розмірі - 56753,53 грн., штраф 7% у розмірі 27199,20 грн., а також судові витрати у справі: 5630,00 грн. –державне мито, 236,00 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 700,00 грн. - витрати пов’язані з участю у судових засіданнях.

Основна заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 388560,00 грн. повністю підтверджується матеріалами справи. У судовому засіданні 01.06.2010 р. представник позивача надав докази сплати відповідачем 17.05.2010 р. суми заборгованості за договором у розмірі 3000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 17.05.2010 р.(а.с. 87). Таким чином станом на дату розгляду справи сума основної заборгованості відповідача складає 385560,00 грн., що підтверджує також акт звірки розрахунків наданий позивачем станом на 31.05.2010 р. (а.с. 88). Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості на час розгляду справи не надав.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Пункт 7.3. договору передбачає, що в разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати замовником робіт він сплачує виконавцю за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно розрахунків позивача доданих до заяви про збільшення позовних вимог від 15.04.2010 р. (а.с. 53-56), позивач нарахував:

- пеню за період з 30.03.2009 р. по 29.03.2010 р. у сумі 83465,88 грн.,

- збитки від інфляції та 3 % річних за невиконання договірних зобов’язань за період з 30.03.2009 р. по 31.03.2010 р. у сумі (43714,25 +13039,28 =) 56753,53 грн.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачається, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором. Іншими словами, за період прострочення виконання грошового зобов'язання особа повинна сплатити пеню за кожен день прострочки у розмірі, що дорівнює розміру облікової ставки Національного банку України. Крім того, пеня нараховується за весь час прострочення, тобто з моменту, коли зобов'язання мало бути виконаним, і до моменту його фактичного виконання. Яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений). Так, якщо Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлений граничний розмір пені за прострочення платежу - не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня (від суми простроченого платежу, включаючи податок на додану вартість та інші види податків), то угода сторін про встановлення більшого розміру пені буде недійсною через перевищення встановленого названим Законом граничного розміру пені.

Крім того, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачається, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що згідно акту №1 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 р., підрядник (позивач) здав роботу 18.03.2009 р., а замовник (відповідач) прийняв виконання підрядних робіт –23.03.2009 р.

За п. 2.2 договору, розрахунок з роботу проводиться після підписання сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт з відстрочкою платежу в 5 календарних днів. Зобов’язання відповідача по сплаті за виконану роботу за договором виникло - 29.03.2009 р.

Таким чином, суд розрахував, що:

- сума пені повинна бути нарахована відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України за період з 29.03.2009 р. по 29.09.2009 р. (прострочення складає 183 дні) –та складає суму у розмірі - 43731,63 грн.

- збитки від інфляції за невиконання договірних зобов’язань за період з 30.03.2009 р. по 31.03.2010 р. складають суму 42730,26 грн.

- 3 % річних за невиконання договірних зобов’язань за період з 30.03.2009 р. по 31.03.2010 р. складають суму 11720,67 грн.

- всього нараховано пеню, 3% річних та збитки від інфляції на загальну суму

(43731,63 + 42730,26 грн. + 11720,67 грн. =) 98182,56 грн.

Пунктом 7.1 договору зазначено, що за невиконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно до діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України „Розмір штрафних санкцій», в редакції станом на 11.02.2010 р., у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач нарахував штраф у розмірі 7% від суми боргу у розмірі 27199,20 грн. обгрунтовуючи це п. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Заборгованість відповідача по сплаті за виконані роботи згідно умов договору у сумі 385560,00 грн. доведена матеріалами справи. На час розгляду справи відповідач докази погашення заборгованості не надав.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню частково у розмірі: 385560,00 грн. –сума основного боргу, пені –43731,63 грн., збитків від інфляції - 42730,26 грн. та 3 % річних у розмірі –11720,67 грн., штраф у сумі 27199,20 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог ДП „Східний ГЗК” з огляду на наступне.

Відповідач та позивач за зустрічним позовом - ДП „Східний ГЗК”

- не надав суду роз’яснень або доказів дотримання умов та виконання норм технологічного регламенту СК-46 щодо пластинчатих теплообмінників після капітального ремонту;

- не надав суду належних доказів звернення за фактами виявлених недоліків на адресу ТОВ „Ренітон”;

- акт виявленого недоліку ремонту пластинчатого теплообмінника ПР-06-100-2К, інвентарний №4047400, від 09.04.2010 р., та акт вибраковки пластинчатого теплообмінника ПР-06-100-2К, інвентарний №4047000 від 17.04.2009 р. було складено без участі представників виконавця капітального ремонту, про що також немає пояснень з боку замовника.

У випадку виявлення недоліків замовник повинен був надати претензію виконавцю, а виконавець був зобов’язаний усунути недоліки відповідно до п. 6.2. договору, але позивач за зустрічним позовом не надав суду доказів належного повідомлення виконавця про виявлення недоліків ремонту пластинчатих теплообмінників.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести (документально) ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене суд не вбачає достатніх підстав для задоволення зустрічного позову.

Щодо судових витрат, суд встановив наступне.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу - 388560,00 грн., пені –83465,88 грн., збитків від інфляції та 3 % річних у розмірі - 56753,53 грн., штраф 7% у розмірі 27199,20 грн., та судові витрати у справі у розмірі 5630,00 грн. –державне мито, 236,00 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати пов’язані з участю у судових засіданнях у сумі 700,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Витрати пов’язані з участю у судових засіданнях у розмірі 700,00 грн. позивач не підтвердив належними доказами.

Позивач сплатив державне мито за подання позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог у розмірі 5630,00 грн. (платіжне доручення №4 від 27.01.2010 р. на суму 5211,68 грн., платіжне доручення №10 від 15.04.2010 р. на суму 418,32 грн.)

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача в сумі 5109,42 грн. витрат на оплату державного мита, та 216,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, решту судових витрат покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 36, 43, 45, 49, 82 –85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Ренітон”, м. Суми задовольнити частково.

В задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю „Ренітон”, м. Суми про стягнення суми штрафу у розмірі 77712,00 грн. - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Горького, 2; код ЄДРПОУ 14309787) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ренітон" (40030, м. Суми, Зарічний район, вул. Шишкарівська, 2; код ЄДРПОУ 32318229; р/р №260076545 у СОД ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, м. Суми, МФО 337483) основний борг у сумі 385560,00 грн. (триста вісімдесят п’ять тисяч п’ятсот шістдесят грн. 00 коп.), пені у розмірі –43731,63 грн. (сорок три тисячі сімсот тридцять одна грн. 63 коп.), інфляційні нарахування у розмірі 42730,26 грн.(сорок дві тисячі сімсот тридцять грн. 26 коп.), 3% річних –11720,67 грн. (одинадцять тисяч сімсот двадцять грн. 67 коп.), штраф у сумі 27199,20 грн. (двадцять сім тисяч сто дев’яносто дев’ять грн. 20 коп.), 5 109,42 грн. (п’ять тисяч сто дев’ять грн. 42 коп.) - витрати на оплату державного мита, 216,88 грн. (двісті шістнадцять грн. 88 коп.) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Рішення підписано 18.06.2010 р.