Рішення № 10357110, 31.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

31.05.2010Справа №2-29/2004-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділпек» (98612, м. Ялта, вул. Ленінградська, буд. 15, код ЄДРПО України 36331149).

До відповідача – Фізичної особи – підприємця Зельдіна Володимира Леонідовича (95043, м. Сімферополь, вул. Київська, буд. 108, кв. 25; 95047, м. Сімферополь, вул. Трансформаторна, буд. 6, Ідентифікаційний номер 2547904558).

Про стягнення 1398,17 грн.

          Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Майорова Г. В., довіреність б/н від 24.03.2010р., представник.

Від відповідача – Зельдін В. Л. – СПД.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ділпек» звернулося до господарського суду АР Крим із позовом до відповідача – Фізичної особи – підприємця Зельдіна Володимира Леонідовича про стягнення заборгованості в сумі 1398,17 грн., з яких 1200,00 грн. – основана сума боргу, 108,50 грн. – пеня, 73,80 грн. – індекс інфляції та 15,87 грн. – 3% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем, був укладений договір про надання рекламних послуг. Згідно з договором, позивач надавав відповідачу зазначені послуги, шляхом розробки, підготовки та розсиланню рекламних флаєрів, однак у порушення умов договору відповідач оплату за отримані послуги не здійснив, у зв’язку з чим за ним склалася заборгованість, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

В судовому засіданні 19.05.2010р. позивач заявив суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 1200,00 грн. – основану суму боргу, 108,50 грн. – пеню, 73,80 грн. – індекс інфляції,15,87 грн. – 3% річних та витрати на оплату юридичних послуг, що пов’язані з веденням цієї справи в сумі 3000,00 грн.

Судом прийнята зазначена заява позивача до розгляду.

Відповідач надав суду відзив на позов від 19 травня 2010р., відповідно до якого суму заборгованості в розмірі 1398,17 грн., не визнає, посилається на те, що позивачем неналежним чином виконувалися умови договору про надання рекламних послуг, зокрема здійснювалась розсилка рекламного матеріалу не за тими адресами, які були узгоджені сторонами, та в зв'язку з наведеним порушенням відповідач спрямував на адресу позивача лист про розірвання договору на який не отримав жодної відповіді.

В судовому засіданні, яке відбулося 19.05.2010р., судом в порядку ч.3 ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 31.05.2010р. на 10 год. 40 хв.

В продовженому судовому засіданні, позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на задоволенні останніх, а також надав суду належним чином засвідчену копію платіжного доручення №645.

Відповідач підтримав позицію викладену у відзиві на позов та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

встановив:

07 вересня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділпек» (виконавець) та Фізичною особою – підприємцем Зельдіним Володимиром Леонідовичем (замовник) укладено договір про надання рекламних послуг (а. с. 10, далі по тексту - договір).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов’язується виконати роботи по розробці, підготовці і розсилці реклами в фірмових конвертах, в об’ємі, в строки і по ціні оговореній в додатку №1 (кооперативна розсилка) чи в доповненні №2 (соло розсилка), а замовник зобов’язується своєчасно і в повному об’ємі прийняти і оплатити роботи у відповідності з умовами даного договору.

З доповнення №1 (кооперативна розсилка) відповідач замовив 18,000 шт. флаєрів в одній зоні та строк розсилки складав 6 місяців.

Згідно п. 2.1 договору виконавець зобов’язався розробити 2 (два) варіанта флаєра згідно вимогам замовника та забезпечити розсилку погодженого флаєра згідно доповнення №1 (кооперативна розсилка) чи в доповненні №2 (соло розсилка).

Так, позивач посилається на те, що у виконання вимог договору ним було розроблено макет флаєра, який був затверджений відповідачем 15.09.2009р., що підтверджується його підписам на останньому (а. с. 14).

Також, позивач посилається на договір від 18.08.2009р. який був укладений з Кримською дирекцією УДППЗ «Укрпошта» №244-16 про надання послуг по прийому, обробці і доставці рекламно – інформаційного матеріалу (а. с. 45-47), а саме на розсилку рекламних флаєрів згідно договору про надання рекламних послуг.

Згідно п. 3.1 договору оплата послуг виконавця здійснюється на протязі 7 (семи) банківських днів після виконання розсилки, згідно додатку №1 (кооперативна розсилка) чи в доповненні №2 (соло розсилка).

Позивачем, були виставлені на адресу відповідача рахунки за надані послуги, а саме рахунок – фактура №СФ-0000102 від 18.09.2009р. на суму 600,00 грн. та рахунок – фактура №0000164 від 30.10.2009р. на суму 600,00 грн. (а. с. 15-16).

Однак, в зв'язку з тим, що відповідачем вказані рахунки оплачені не були, за ним склалася заборгованість в сумі 1200,00 грн., що і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.

Дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що в позові має бути відмовлено у зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом або договором.

Як вбачається із умов договору про надання рекламних послуг, а саме п. 2.1.2 позивач зобов’язався забезпечити розсилку погодженого флаєра відповідно до додатку №1 (кооперативна розсилка) чи в доповненні №2 (соло розсилка).

Позивач посилається на те, що у виконання зазначеного пункту договору, останній 18 серпня 2009р. уклав з Кримською дирекцією УДППЗ «Укрпошта» договір №244-16 про надання послуг по прийому, обробці і доставці рекламно – інформаційного матеріалу (а. с. 45-47).

Згідно розділу першого зазначеного договору №244-16 замовник (позивача) замовляє, а виконавець (Кримська дирекція УДППЗ «Укрпошта») зобов’язується виконати роботу по прийманню, обробленню і доставці рекламно – інформаційного матеріалу. Вид доставки – безадресний. Строк надання послуг на протязі 7 днів з моменту надання рекламно – інформаційного матеріалу в цех сортування. Вид відправки: конверти з рекламно – інформаційним матеріалом. Територія надання послуг: АР Крим (крім м. Севастополь). А також, адресний вид доставки на ти же умовах.

Пунктом 2.1 договору №244-16 передбачено, що замовник надає зразки рекламно – інформаційного матеріалу, яка підлягає доставці і інформацію по її адресуванню.

Однак, суд проаналізувавши зазначений договір, не приймає останній в якості належного доказу у виконання позивачем умов договору про дання рекламних послуг СПД Зельдіну В. Д., адже жодних посилань на те, що позивач укладав договір з поштовим відділенням у виконання договору про надання рекламних послуг, у ньому немає, як і немає переліку найменувань вулиць по яким виконавець зобов’язався здійснити розсилку. Більш того, договір №244-16 укладений 18 серпня 2009р., а договір про надання рекламних послуг був укладений тільки 07 вересня 2009р., тобто раніше основного договору, виконання якого забезпечував позивач.

Як вже зазначалося вище, в доповненні № 1 (кооперативна розсилка) зазначено, що розсилка флаєрів здійснюється в зоні 1, однак які саме найменування вулиць по яким необхідно здійснювати позивачу розсилку входять в зазначену зону, не надається можливим встановити, адже між сторонами жодної додаткової угоди з цього приводу не укладалися та в договорі не передбачено.

Відповідач в свою чергу посилається на те, що договір про надання рекламних послуг був укладений на третю зону – зелений сектор, який включає в себе список 108 найменувань вулиць. Однак, суд не може прийняти наявний в матеріалах справи список вулиць, так як в ньому зовсім відсутні будь – які реквізити сторін, підписи, печатки або посилання на приналежність його до договору, а також відсутні підписи сторін про їх узгодження.

Вказане, також закріплено п. 6.1 договору, відповідно до якого будь – які доповнення до даного договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовій формі і підписані обома сторонами.

Однак, будь якої додаткової угоди відносно найменування вулиць, або зазначення зони здійснення поштових відправлення із розшифровкою найменування вулиць, сторонами не укладалось, в зв'язку з чим суд, також не приймає наявні в матеріалах справи листи позивача від 08.10.2009р. та 30.10.209р., згідно яких останній повідомляє про здійснення кооперативної розсилки в четвертому і шостому секторі із доданих переліком найменувань вулиць, а також акти виконаних робіт від 28.09.2009р. та 05.11.2009р., з яких взагалі не можливо встановити, що саме по цих вулицях поштовим відділенням здійснювалась розсилка флаєрів (а. с. 41 – 44, а. с. 79-84, 87-88/а).

Відповідно до п. 3.5 договору доказом факту наданих послуг є: затверджений макет флаєра, плюс докази відправлення стандартного на ту дату пакета рекламної продукції на адресу замовника чи акт виконаних робіт.

Згідно п. 2.3.3 договору відповідач зобов’язаний на протязі 2-х днів підписати акт виконаних робіт по факту виконаної розсилки. Відсутність претензії замовника на момент строку підписання акту є його добровільною згодою з якістю наданих послуг і з фактом виконаної розсилки.

Позивач в позові посилається на те, що на адресу відповідача був направлений акт виконаних робіт, однак останній у встановлений договором строк, акт не підписав та претензії, щодо зазначеного акту позивачу не представив, а тому на думку позивача, акт вважається підписаним та позивачем належним чином виконані умови договору.

Однак, суд не погоджується із таким твердженням позивача, адже останнім не надано суду будь – яких доказів відправлення акту відповідачу, та більш того взагалі не доведено існування останнього, так як а ні оригіналу, а ні копії акту виконаних робіт суду представлено не було.

Також, свідченням того, що відповідач не приймав виконані роботи, є наявний в матеріалах справи його лист від 03.10.2009р. згідно якого останній просить розірвати договір, в зв'язку із систематичним порушенням його умов з боку позивача, а саме п. 2.4.1 (77-78).

Крім того, позивач в обґрунтування виконаних робіт за договором по розробці макету варіанту флаєра згідно вимогам замовника, посилається на наявний в матеріалах справи макет флаєра на якому є підпис із словом «подтверждаю» та дата 15.09.2009р. (а. с. 14). Однак, із зазначеного макету не вбачається, що саме СПД Зельдіну В. Л. належить наявний підпис та саме він погодив вказаний варіант реклами, який в подальшому розсилався, так як пунктом 3.5 договору чітко зазначено, що доказом факту надання послуг є затверджений макет флаєра, який відповідно до пункту 2.3.2 договору затверджується шляхом проставлення печатки замовника і підпису представника замовника з надписом «Утверджено, дата» на зразку флаєра.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано суду належних доказів про виконання останнім умов договору про надання рекламних послуг, в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Витрати позивача по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на позивача, в порядку ст. 49 ГПК України, включаючи витрати на правову допомогу.

На підставі викладено, керуючись ст. 49, ст.82 - 84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.           В задоволені позову відмовити повністю.

Повний текс рішення оформлено та підписано – 01.06.2010р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.