ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
11.05.2010Справа №2-19/725-2010 За позовом – Республіканської в АР Крим Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби, м.Сімферополь АР Крим (ідентифікаційний код 25630179)
До відповідача – ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», м.Харків в особі Кримської філії ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», м.Феодосія АР Крим (ідентифікаційний код 24405871)
Про стягнення 2386,54 грн.
Суддя Мокрушин В.І.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача – Влодавчук І.Й. – голова, посвідчення серії УЦА № 235 від 27.05.2007 р.;
Від відповідача – не з’явився;
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача та просить стягнути з рахунку відповідача № 3200813844810 в Головному управлінні Національного банку України в АР Крим, МФО 384481, ЄДРПОУ 24405871, пеню за прострочення платежу з 28.11.2009 р. по 22.01.2010 р. в сумі 2386,54 грн. та судові витрати у сумі 102,00 грн. – витрати по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, а також прохає повернути зайво сплачене державне мито у сумі 348,33 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору на розрахунково-касове обслуговування та договору на депозитне обслуговування прострочив виконання платіжних доручень та не здійснив перерахунок коштів до поточного рахунку позивача.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 09.02.2010 р. провадження по справі було зупинено до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення господарського суду АР Крим від 11.12.2009 р. у справи № 2-19/6277-2009.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 14.04.2010 р. провадження по справі поновлено, розгляд справи призначено на 11.05.2010 р. на 11 год. 00 хв. у зв’язку з набранням рішенням господарського суду АР Крим по справі №2-19/6277-2008 законної сили.
У судовому засіданні, яке відбулось 11.05.2010 р. представник позивача надав суду уточнення до позовної заяви та уточнений розрахунок суми пені станом на 11.05.2010 р., згідно яких просить стягнути 6469,62 грн.
Даний заяву прийнято судом до розгляду як заяву про збільшення позовних вимог.
08.02.2010 р. відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити, а також висловив клопотання про розгляд справи без присутності його представника.
Відповідач явку свого представника у судове засідання 11.05.2010 р. не забезпечив, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.
Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням сторін, вони давали пояснення на російський мові.
Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) сторонами не заявлялося.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями).
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд –
ВСТАНОВИВ:
24.05.2005 р. між Республіканською в АР Крим Ради Всеукраїнською профспілкою працівників органів державної податкової служби (ідентифікаційний код 25630179) та Кримською філією ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» (ідентифікаційний код 24405871) був укладений договір б/н на розрахунково-касове обслуговування (а.с. 28-30).
Відповідно до п.1.1 цього договору банк здійснює обслуговування поточного рахунку клієнта № 260060133231 в український гривні, забезпечує комплексне банківське обслуговування, веде облік руху коштів на рахунку і проводить за дорученням клієнта усі розрахункові та касові операції.
Відповідно до п.9.1 вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє на протязі невизначеного терміну. У разі закриття поточного рахунку клієнта у банку зобов’язання сторін за цим договором припиняються і договір вважається розірваним.
Також, 31.05.2005 р. між Республіканською в АР Крим Ради Всеукраїнською профспілкою працівників органів державної податкової служби та Кримською філією ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» був укладений договір банківського вкладу юридичної особи № 24-2005 (а.с.31-32).
Відповідно до п.1.1 вказаного договору вкладник шляхом перерахування з власного поточного рахунку розміщує, а банк приймає грошові кошти в сумі 30000,00 грн. у валюті (гривні) на вкладний (депозитний) рахунок № 261030133231 на строк з 31 травня 2005 р. по 31 серпня 2005 р.
Відповідно до п.5.1 вказаний договір набуває чинності з моменту зарахування суми вкладу та діє до дня остаточного розрахунку за вкладом.
13.11.2009 р. позивач надав відповідачу платіжні доручення № 166 і № 168 на суму відповідно 12563,28 грн. і 30000,00 грн. по перерахуванню власних коштів до поточного рахунку в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с.33).
Відповідач листом № 1334 від 23.11.2009 р. повідомив, що Постановою Правління Національного банку № 543 від 10.09.2009 р. «Про призначення тимчасової адміністрації в ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» на період з 11.09.2009 р. по 10.09.2010 р. призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяця з 11.09.2009 р. по 10.12.2009 р. (а.с.34).
У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо перерахування грошових коштів позивач звернувся з вимогами про стягнення пені за прострочення платежу з 28.11.2009 р. по 22.01.2010 р. у сумі 2386,54.
Під час розгляду справи позивачем були збільшені позовні вимоги в частині періоду стягнення пені та здійснений уточнений розрахунок суми пені, відповідно до якого він просить стягнути за період з 11.12.2009 р. по 11.05.2010 р. пеню у сумі 6469,62 грн.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву від 08.02.2010 р. просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що Постановою Правління Національного банку № 543 від 10.09.2009р. був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяця з 11.09.2009 р. по 10.12.2009 р., а постановою ВДВС Феодосійського РУЮ АР Крим від 14.12.2009 р. після закінчення строку дії мораторію було накладено арешт на грошові кошти належні відповідачу на його рахунках.
Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У грудні 2009 року Республіканська в АР Крим Ради Всеукраїнська профспілка працівників органів державної податкової служби звернулася до господарського суду АР Крим з позовом до ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» в особі Кримської філії ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» з вимогами розірвати договори між Республіканською в АР Крим Радою Всеукраїнської профспілки органів державної податкової служби та ВАТ «Інпромбанк» в особі Кримської філії про розрахункове касове обслуговування від 24 травня 2005 року та депозитне обслуговування № 24-2005 від 31 травня 2005 року, а також стягнути з відповідача 12563,28 грн. згідно договору від 24.05.2005 р., сплачених за платіжним дорученням № 166 від 21.05.2005 р. та 30000,00 грн. згідно договору № 24-2005 від 21.05.2005 р., сплачених за платіжним дорученням № 168 від 13.11.2009 р., а також пеню за прострочення платежів в сумі 638,45 грн., державне мито у розмірі 425,63 грн. та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Так, рішенням господарського суду АР Крим від 11.12.2009 р. по справі №2-19/6277-2009 розірвано договір від 24 травня 2005 р. б/н, укладений між Республіканською в АР Крим Радою Всеукраїнської профспілки органів державної податкової служби та ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» в особі Кримської філії про розрахункове касове обслуговування, розірвано договір банківського вкладу юридичної особи від 31 травня 2005 р. № 242005, укладений між Республіканською в АР Крим Радою Всеукраїнської профспілки органів державної податкової служби та ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» в особі Кримської філії, стягнуто з ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» в особі Кримської філії на користь Республіканської в АР Крим Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби 12563,28 грн. та 30000,00 грн., а також пеню за прострочення платежів у розмірі 638,45 грн., державне мито у розмірі 425,63 грн. та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2010 р. по справі №2-19/6277-2009 апеляційну скаргу ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» в особі Кримської філії ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», м.Феодосія задоволено, рішення господарського суду АР Крим від 11.12.2009 р. у справі №2-19/6277-2009 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежів в розмірі 638,45 грн., в задоволенні позовних вимог про стягнення з ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» в особі Кримської філії ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», м.Феодосія на користь Республіканської в АР Крим Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби пені за прострочення платежів в розмірі 638,45 грн. відмовлено.
У якості підстави щодо відмови у стягненні пені за прострочення платежів у розмірі 638,45 грн. Севастопольський апеляційний господарський суд у постанові від 17.03.2010 р. зазначив, що у позивача не виникає права на нарахування та стягнення пені протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто з 11.09.2009 р. по 10.12.2009 р.
Відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (від 07 грудня 2000 року № 2121-III зі змінами та доповненнями) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ч.3 ст.1068 Цивільного Кодексу України (від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (від 07 грудня 2000 року, № 2121-III із змінами та доповненнями) визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.
Відповідно до пункту 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.
Пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» (від 05.04.2001 р. № 2346-III із змінами та доповненнями) та пунктом 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до частини третьої статті 1066 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Статтею 1074 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Згідно із ст.526, 527 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» (від 05.04.2001 р. № 2346-III із змінами та доповненнями) у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Згідно наданого позивачем розрахунку початок періоду для стягнення пені є 11.12.2009 р., тобто перший день після закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів; кількість днів прострочення платежу з 11.12.2009 р. по 11.05.2010 р. складає 152 дні, при цьому розмір пені за прострочення здійснення платежу становить:
(12563,28 грн. *0,1%)*152 дні = 1909,62 грн.
(30000, 00 грн.*0,1%)*152 дні = 4560,00 грн.
Однак, розрахована позивачем сума пені складають більш ніж 10% від суми переказу, у зв’язку з чим судом самостійно здійснено перерахунок суми пені за прострочення платежу: 1256,33 грн. + 3000,00 грн. = 4256,33 грн.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги Республіканської в АР Крим Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби про стягнення з ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» в особі Кримської філії ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» пені за прострочення платежу у період з 11.12.2009 р. по 11.05.2010 р. підлягають частковому задоволенню у сумі 4256,33 грн.
Судові витрати господарський суд покладає на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями)
ВИРІШИВ:
· Позов задовольнити частково.
· Стягнути з ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» в особі Кримської філії (98100, АР Крим, м.Феодосія, вул.Українська (Войкова), 11, р/р 3200813844810 в ОПЕРВ ГУ НБУ в АРК, ЄДРПОУ 24405871, МФО 384481) на користь Республіканської в АР Крим Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург, 29, р/р 26000173139 в Райффайзен банк Аваль м.Київ МФО 380805) пеню за прострочення платежу з 11.12.2009 р. по 11.05.2010 р. в сумі 4256,33 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 67,11 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 155,23 грн.
· Повернути Республіканській в АР Крим Раді Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург, 29, р/р 26000173139 в Райффайзен банк Аваль м.Київ МФО 380805) з рахунку № 31115095700002 у ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405 зайво сплачене державне мито у сумі 348,33 грн., яке сплачене платіжним дорученням № 5 від 18.01.2010 р.
· В іншій частині позову відмовити.
· Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено
відповідно до ст.84 ГПК України
17.05.2010 р.
Рішення направити:
· Республіканська в АР Крим Рада Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби, м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 29;
· Кримська філія ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», м. Феодосія, вул. Українська, 11.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.
Судове рішення № 10357007, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 11.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 725-2010. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: