Рішення № 10357004, 19.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

19.05.2010Справа №2-24/1336-2010 За позовом Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пані Анна" (97200, АР Крим, с. Чорноземне Совєтського району, вул. Центральна, 7, ідентифікаційний код 31357817)

до відповідача - Приватного підприємства "Агрохолдинг" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ковильна, б. 74, кв. 2, ідентифікаційний код 32797446)

про стягнення 57 500,00 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Солошенко С.І. – генеральний директор, паспорт ЕЕ 133938.

Від відповідача - не з’явився.

Обставини справи:

Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пані Анна" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Приватного підприємства "Агрохолдинг" про стягнення з відповідача на користь Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пані Анна" суми боргу у розмірі 57 500,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов’язань з постачання Сільськогосподарському Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пані Анна" товару – аміачної селітри за договором купівлі-продажу від 21 лютого 2007 року, предоплату за отримання якої здійснив позивач 06 березня 2007 року, шляхом перерахування 57000,00 грн на розрахунковий рахунок відповідача.

За ствердженням позивача, відповідач станом на час звернення Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пані Анна" з позовом до Господарського суду АР Крим умови пункту 3.2. договору від 21 лютого 2007 року не виконав, поставку товару аміачної селітри не здійснив. При цьому позивач посилався на ст. ст. 193, 220, 224 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду справи, яке судом розглянуто.

Суд вказане клопотання задовольнив та ухвалою від 07.04.2010 р. продовжив строк розгляду справи.

У судовому засіданні, що відбулося 27 квітня 2010 року, позивачем було представлено суду уточнену позовну заяву, відповідно до якої він просить стягнути з Приватного підприємства "Агрохолдинг" на користь Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пані Анна" суму передоплати у розмірі 57 500,00 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Суд дійшов висновку, що прохальна частина позовної заяви залишена позивачем незмінної у частині розміру стягуваної суми, проте позивач змінив правову природу стягуваної з відповідача суми. Відповідно до уточнень позивач просить стягнути з Приватного підприємства "Агрохолдинг" суму здійсненої предоплати за договором купівлі-продажу від 21 лютого 2007 року з посиланням на статті 175,629, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим суд встановив, що позивачем змінено правове обґрунтування позовних вимог та прийняв вказані зміни до розгляду.

Позивач змінені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

21.02.2007 р. між відповідачем по справі ( Продавець ) з одного боку і позивачем по справі ( Покупець ) з іншого боку було укладено договір №21-02/07 купівлі – продажу.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Продавець забовязався передати у власність Покупця належний Продавцю товар, а Покупець забовязався прийняти цей товар і сплатити його по ціні і на умовах, вказаних у даному договорі.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору предметом продажу виступала аміачна селітра у кількості 50 тон. на загальну суму 57500 грн.

Відповідно до п. 4.1.1 вказаного договору розрахунки за поставлений товар проводяться покупцем на розрахунковий рахунок Продавця на наступних умовах: передоплата 100% вартості товару на підставі рахунку, виданого Продавцем.

При цьому відповідно до п. 4.1.3 сторони дійшли згоди, що оплата по даному договору проводиться на умовах, передбачених п. 4.1. вказаного договору.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору передоплата партій товару проводиться після узгодження з Продавцем.

Судом встановлено, що відповідачем було направлено позивачу рахунок – фактуру №СФ – 0000005 від 05.03.2007 р. на суму 57500 грн.

На підставі отриманого рахунку – фактури позивачем була перерахована на користь відповідача передоплата за товар, передбачений договором №21-02/07, у розмірі 57500 грн., що підтверджується платіжним дорученням №23 від 06.03.2007 р. ( а. с. 11 ), призначенням платежу якого вказано: за селітру відповідно до рахунку – фактури №СФ – 0000005 від 05.03.2007 р. , а також банківською випискою ( а. с. 23 ).

Відповідно до п. 3.2 вищевказаного договору №21-02/07 купівлі – продажу від 21.02.2007 р. сторони дійшли згоди про те, що строк поставки складає 5 днів з моменту отримання передоплати по даному договору.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Однак як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач взяті на себе забовязання по передачі обумовленого договором №21-02/07 купівлі – продажу товару не виконав, товар в обумовленому договором порядку і строки позивачу по справі не передав.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 21.05.2010

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Агрохолдинг", 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ковильна, б. 74, кв. 2, ( р/р 2600601017014 в ФО АТ «Кредобанк», м. Сімферополь, ЗКПО 32797446 ) на користь сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пані Анна", 97200, АР Крим, с. Чорноземне Совєтського району, вул. Центральна, 7, ( р/р 260003292 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, ЗКПО 31357817) передоплату у розмірі 57500,00 грн., 575,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.