Рішення № 10357002, 19.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

19.05.2010Справа №2-24/4664-2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" ( 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-ММ" ( 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бела Куна, 3а., 2226349 ідентифікаційний код)

про стягнення 8 157 471,01 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Гладченко Д. В., довіреність №4-ГО від 02.01.2010 р. у справі.

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-ММ" про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" суми заборгованості за кредитним договором № 57/К-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) від 30 листопада 2007 року у сумі 8157471,01 грн., а саме: поточної суми кредиту: 7498451, 20 грн., суми поточних відсотків: 13558,84 грн., (нараховані за період з 28.06.2009р. по 30.06.2009р.), суми прострочених відсотків: 538515,73 грн., (нараховані за період з 28.02.2009р. по 27.06.2009р.), пені у розмірі 21072,57 грн., (за період з 01.12.2008р. по 19.07.2009р.), відсотків, за фактичний період користування кредитними коштами з 01.07.2009р. по 19.07.2009р. у розмірі 85872,67 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов кредитного Договору № 57/К-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії, відповідачем не були виконані належним чином зобов’язання за Договором щодо сплати відсотків за користування кредитом, у зв’язку з чим станом на 20 липня 2009 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-ММ" склала 8 157 471,01 грн.

Позивач у судовому засіданні заявляв клопотання про продовження строку розгляду справи, у зв’язку зі спливом двохмісячного терміну, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України.

Вказане клопотання було судом задоволено та строк розгляду справи було продовжено відповідно до ухвали від 20.10.2009 р.

У судовому засіданні 08 грудня 2009 року було розглянуто заяву позивача про забезпечення позову, яка була подана позивачем при подачі позовної заяви та долучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою від 08.12.2009 р. у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову було відмовлено в зв’язку з її необґрунтованістю.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 08 грудня 2009 року по справі № 2-24/4664-2009 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. К.Маркса, 44, к.20).

У відповідності до вказаної ухвали Господарського суду АР Крим матеріали контрольної справи № 2-24/4664-2009 направлені Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» для проведення судової економічної експертизи.

14 квітня 2010 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» до Господарського суду АР Крим надійшов експертний висновок № 164/09 від 14.04.2010р. у трьох примірниках, а також рахунок № 40/164 на сплату експертизи.

У зв’язку з надходженням до Господарського суду АР Крим 14 квітня 2010 року висновку судового експерта № 164/09, суд дійшов висновку, що обставини, які зумовили зупинення провадження по справі усунені та ухвалою від 14.04.2010 р. поновив провадження по справі.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі. У письмових поясненнях по справі від 19.05.2010 р. повідомив суду про те, що висновки експерта є вірними, підтверджують наявність заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №57/К-07 у повному обсязі. Зауваження до експертного висновку у позивача відсутні.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

30.11.2007 р. між ТОВ "Український промисловий банк" (Банк) і ТОВ "Надія - ММ" (Позичальник) був укладений кредитний договір № 57/К-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії ( у національної валюті ).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Банк відкриває Позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування 7500000 грн., що зменшується відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування, наведеного в Додатку №1 до цього договору. Строк кредитної лінії: з 30.11.2007 р. по 27.11.2009 р. включно.

Процентна ставка: 18,5% річних. Комісія за підготовку та оформлення договору – 150,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами. Підставою для видачі кожного окремого траншу є заява позичальника. Строк розгляду Банком заяви не може перевищувати два робочих дні.

Надання кожного наступного траншу можливе лише після надання підтвердження цільового використання попереднього траншу та документального підтвердження вартості виконаних будівельних робіт на об’єкті будівництва. Розгляд питання про надання траншу кредиту на здійснення попередньої оплати за будівельні роботи, матеріали, обладнання можливий в разі надання позичальником обґрунтування та документального підтвердження необхідності здійснення такої оплати ( договорів, рахунків, накладних, тощо ).

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності дол. графіку зменшення ліміту кредитування, а у випадку, якщо такий графік не був укладений – не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п.п 1.1 вказаного договору.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.

Відповідно до п. 4.3 вказаного договору нарахування банком процентів здійснюється щомісячно за період з 28 – ого числа минулого місяця минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається.

Відповідно до п. 4.4 вказаного договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28 – ого числа по останній робочий день поточного місяця на відповідний рахунок. У випадку порушення позичальником встановлених цими пунктом договору строків сплати процентів сума несплачених в строк процентів, вважаються простроченими, переносяться банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів.

Відповідно до п. 4.6 вказаного договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту Позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4 цього договору, проценти з розрахунку 20,5% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Судом встановлено, що між сторонами по справі було укладено додаткову угоду №57/1 від 01.11.2008 р. до вищевказаного кредитного договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди п. 1.1 вказаного договору викласти в наступній редакції: « п. 1.1 Банк відкриває Позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування 7500000 грн., що зменшується відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування, наведеного в Додатку №1 до цього договору. Строк кредитної лінії: з 30.11.2007 р. по 27.11.2009 р. включно. Процентна ставка: 22,0 % річних.».

Також у вказаній Додатковій           угоді сторони дійшли згоди п. 4.6 кредитного договору викласти у наступній редакції: « п. 4.6 у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4 цього договору, проценти з розрахунку 24,0 % річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення».

Інші умови кредитного договору № 57/К-07 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії були залишені сторонами по справі без змін.

Вказана Додаткова угода була підписана представниками обох сторін та завірена відповідними печатками.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 339 Господарського кодексу України до основних банківських операцій відносяться також кредитні операції, які полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб і громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (стаття 345 Господарського кодексу України).

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України)

Також, відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував взяті на нього зобов’язання за вищевказаним кредитним договором № 57/К-07 , видача кредитних коштів підтверджується випискою по руху грошових коштів по аналітичному рахунку №2063 2 01300184, відкритому в ТОВ «Надія – ММ» в ТОВ «Український промисловий банк».

Кредитні кошти перераховувалися з аналітичного рахунку №2063 2 01300184 на поточний рахунок ТОВ «Надія – ММ» №2600101300184 в Сімферопольської філії ТОВ «Український промисловий банк», МФО 384867, код 22226349.

Відповідно до виписки по руху грошових коштів по аналітичному рахунку №2063 2 01300184 за період з 30.11.2007 р. по 20.07.2009 р. поточна заборгованість відповідача по справі по кредитному договору № 57/К-07 від 30.11.2007 р. складає 7498451,20 грн.

Факт наявності поточної заборгованості у розмірі 7498451,20 грн. також підтверджується експертним висновком № 164/09 від 14.04.2010р.

Відповідно до п. 9.2 вказаного кредитного договору Банк має право припинити подальше кредитування і вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту, оплати процентів і штрафних санкцій внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору.

Як вже вказувалося вище, пунктом 4.2 вказаного договору було передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році.

Відповідно до «Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України», затверджених Постановою НБУ від 18.06.2003 р. №255, для нарахування процентних доходів і витрат застосовуються методи визначення кількості днів: метод «факт/факт», що передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів в місяці і році.

При таких обставинах розмір поточних процентів за період з 28.06.2009 р. по 30.06.2009 р. склав 13558,84 грн. ( 7498451,20 грн. х 3 дні / 365 х 22% ).

Відповідно до виписки по руху грошових коштів по аналітичному рахунку №2068701300184 ( 980 ) відповідача за період з 28.06.2009 р. по 30.06.2009 р. заборгованість по поточним процентам підтверджується в сумі 13558,84 грн.

Розмір простроченої заборгованості за період з 28.05.2009 р. по 27.06.2009 р. складає 140108,05 грн. ( 7498451,20 грн. х 31 день / 365 днів х 22% ).

Дана прострочена заборгованість підтверджується випискою по руху грошових коштів по аналітичному рахунку №2069 8 01300184 ( 980 ) відповідача по справі, нарахована за період з 28.05.2009 р. по 27.06.2009 р., що буда перенесена на рахунок простроченої заборгованості 01.07.2009 р.

Розмір простроченої заборгованості по процентам склав за період з 28.04.2009 р. по 27.05.2009 р. склав 135588,43 грн. ( 7498451,20 грн. х 30 днів / 365 днів х 22% ).

Дана прострочена заборгованість підтверджується випискою по руху грошових коштів по аналітичному рахунку № 2069 9 02300184 ( 980 ) відповідача по справі, що була нарахована за період з 28.04.2009 р. по 27.05.2009 р. та була перенесена на рахунки простроченої заборгованості 01.06.2009 р.

Розмір простроченої заборгованості по процентам за період з 28.02.2009 р. по 27.03.2009 р. склала 126549,20 грн. ( 7498451,20 грн. х 28 днів / 365 днів х 22% ).

Дана прострочена заборгованість підтверджена випискою про рух грошових коштів по аналітичному рахунку №2069 0 03300184 ( 980 ) відповідача по справі, нарахована за період з 28.02.2009 р. по 27.03.2009 р. та перенесена на рахунки простроченої заборгованості 01.04.2009 р.

Розмір простроченої заборгованості по процентам за період з 28.03.2009 р. по 27.04.2009 р. склав 140108,05 грн. ( 7498451,20 грн. х 31 день / 365 днів х 22% ).

Дана прострочена заборгованість підтверджується випискою по руху грошових коштів по аналітичному рахунку №2069 0 03300184 ( 980 ) відповідача по справі, нарахована за період з 28.03.2009 р. по 27.04.2009 р. та перенесена на рахунки простроченої заборгованості 05.05.2009 р.

Судом встановлено, що відповідачем було перераховано в рахунок погашення заборгованості по процентам 3838,00 грн., а саме: 3723,00 грн. було перераховано 03.04.2009 р. і 115,00 грн. було перераховано 01.06.2009 р.

При таких обставинах, загальна заборгованість по простроченим процентам, що значиться за відповідачем по справі, складає 538515,73 грн. ( 140108,05 + 135588,43 + 262819,25 ).

Вказаний розмір заборгованості підтверджується експертним висновком № 164/09 від 14.04.2010р.

Також судом встановлено, що сума процентів за фактичний період користування кредитними коштами за період з 01.07.2009 р. по 19.07.2009 р. складає 85872,67 грн. ( 7498451,20 грн. х 19 днів / 365 днів х 22% ).

Розмір вказаної суми підтверджується експертним висновком № 164/09 від 14.04.2010р.

Відповідно до п. 8.1 вказаного договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку порушення строків ( термінів ) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” N 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року.

Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що облікова ставка НБУ з 30.04.2008 р. складає 12%, з 15.06.2009 р. складає 11%.

За період з 01.12.2008 р. по 19.07.2009 р. розмірі пені 25128,57 грн.

З врахуванням сплаченої пені у розмірі 4056,00 грн. заборгованість по сплаті пені складає 21072,57 грн. Даний розрахунок співпадає з розрахунком, запропонованим позивачем по справі.

Цей розмір пені за вказаний період підтверджується і експертним висновком № 164/09 від 14.04.2010р.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом встановлено, що вказаний висновок судово – економічної експертизи був складений судовим експертом Жіліною А. Г., яка має вищу економічну освіту, спеціальності – 11.1 – «дослідження документів бухгалтерського звіту і звітності», 11. 2 – «дослідження документів по фінансово – кредитним операціям», 11.3 – «дослідження документів по економічної діяльності підприємств і організацій». Також вказана особа маж свідоцтво Міністерства юстиції України №781 та стаж експертної роботи з 2000 грн. Експерт був попереджений про кримінальну відповідальність по ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку.

При таких обставинах, суд не вбачає підставі не довіряти висновку судово – економічної експертизи № 164/09 від 14.04.2010р.

Державне мито суд вирішив покласти на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Також судом встановлено, що відповідно до платіжнього доручення №478 від 09.07.2009 р. позивач сплатив витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн.

Треба зауважити на те, що Постановою КМУ від 05.08.2009 р. №825 «Про внесення змін до Постанови КМУ від 02.12.2005 р. №1285» у господарських судах було визначено витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

Вказана Постанова КМУ вступила в законну силу 13.08.2009 р.

Позивач позовну заяву вих.. №27-01/ГБ від 27.08.2009 р. здав до суду 27.08.2009 р., про що свідчить напис представника позивача на першому аркуші позовної заяви, а також штамп вхідної кореспонденції господарського суду АР Крим.

З урахуванням вказаного, позивач повинен був сплатити 236 грн. вказаних витрат, як передбачено Законом, але сплатив 315,00 грн.

При таких обставинах, суд дійшов висновку повернути на користь позивача по справі з Державного бюджету м. Сімферополь 79 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25.05.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити .

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Надія - ММ", 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бела Куна, 3а., пот/р 2600101300184 в Сімферопольської філії ТОВ «Укрпромбанк», МФО 384867, ЄДРПОУ 2226349 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, ( к/р 32000175001 в Головному Управлінні НБУ по м. Київу та Київської обл.., МФО 321024, ЄДРПОУ 19357325 ) суму заборгованості за кредитним договором № 57/К-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) від 30 листопада 2007 року у сумі 8157471,01 грн., а саме: поточну суму кредиту: 7498451, 20 грн., суму поточних відсотків: 13558,84 грн., (нараховані за період з 28.06.2009р. по 30.06.2009р.), суму прострочених відсотків: 538515,73 грн., (нараховані за період з 28.02.2009р. по 27.06.2009р.), пеню у розмірі 21072,57 грн., (за період з 01.12.2008р. по 19.07.2009р.), відсотків, за фактичний період користування кредитними коштами з 01.07.2009р. по 19.07.2009р. у розмірі 85872,67 грн., а також судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

3.          Повернути з Державного бюджету м. Сімферополь на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, ( к/р 32000175001 в Головному Управлінні НБУ по м. Київу та Київської обл.., МФО 321024, ЄДРПОУ 19357325 ) зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 79,00 грн.

Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.