Рішення № 10357000, 13.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

13.05.2010Справа №2-7/1773.1-2010 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Санатор» (95001, м. Сімферополь, вул. Крилова, 155, ідентифікаційний код 32925059)

Про перегляд за нововиявленими обставинами рішення ГС АР Крим від 18.01.2010 р. у справі №2-7/6149-2009

За позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, ідентифікаційний код 00036860)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Санатор» (95001, м. Сімферополь, вул. Крилова, 155, ідентифікаційний код 32925059)

Про розірвання договору, повернення майна та стягнення 42356,49 грн.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – Мельников І. В., предст., дов. №132-Д від 31.12.2009 р.

Від відповідача – Рябчун С. А., предст., дов. №5д від 13.05.2010 р.

Сутьспору: Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санатор», в якому просить розірвати укладений 24.03.2006 р. між сторонами у справі договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства підрядної ремонтно-будівельної госпрозрахункової дільниці ВО «Кримводоканал», що належить Автономній Республіці Крим, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Комунальна, 41. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 39151,69 грн., пеню в сумі 3204,80 грн. та зобов’язати ТОВ «Санатор» повернути Фонду майна АР Крим орендоване за спірним договором майно.

Рішенням ГС АР Крим від 18.01.2010 р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.02.2010 р., позов був задоволений.

На примусове виконання рішення та постанови були видані накази.

19.03.2010 р. до ГС АР Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю «Санатор» надійшла заява про перегляд вищевказаного рішення ГС АР Крим від 18.01.2010 р. у цій справі за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що під час винесення рішення у справі суду був невідомий той факт, що 17.06.2009 р. Верховною Радою АР Крим було прийнято постанову №1292-5/09 про внесення змін до постанови Верховної Ради АР Крим від 19.11.1998 р. №274-2/98 «Про Методику розрахунку, розподілу та порядку використання плати за оренду майна, належного Автономній Республіці Крим», відповідно до якої був істотно зменшений розмір орендної плати за орендоване майно. На підставі цього відповідач вважає, що з червня 2009 року орендна плата повинна сплачуватися в значно меншому розмірі за умови своєчасного внесення змін до договору оренди від 24.03.2006 р.

Ухвалою ГС АР Крим від 25.03.2010 р. заява була прийнята до розгляду.

12.05.2010 р. до ГС АР Крим від Фонду майна Автономної Республіки Крим надійшли письмові пояснення на заяву, в яких позивач у справі зазначив, що дійсно 17.06.2009 р. були внесені зміни до відповідної Методики, у зв’язку з чим на підставі ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. 654 Цивільного кодексу України між сторонами у справі було укладено додаткову угоду від 29.12.2009 р. до договору оренди, якою зменшено розмір орендної ставки. Крім того, Фонд майна АР Крим також зазначив, що відповідачем в повному обсязі перерахована заборгованість з орендної плати перед бюджетом АР Крим, тобто фактично позивач вважає обґрунтованою заяву відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

В пункті 3.7 Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» від 21.05.2002 р. N 04-5/563 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Таким чином, суд вважає за доцільне переглянути рішення ГС АР Крим від ГС АР Крим від 18.01.2010 р. у справі №2-7/6149-2009 виключно в межах нововиявлених обставин.

Згідно з п. 1 Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України №04-5/563 від 21.05.2002 р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Відповідно до пунктів 3.6-3.7 Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України №04-5/563 від 21.05.2002 р. прийняття заяви (подання) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов’язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як вже було вказано вище, рішенням ГС АР Крим від 18.01.2010 р. у справі №2-7/6149-2009 був задоволений позов Фонду майна Автономної Республіки Крим. Судом розірвано укладений 24.03.2006 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санатор» договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства підрядної ремонтно-будівельної госпрозрахункової дільниці ВО «Кримводоканал», що належить Автономній Республіці Крим, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Комунальна, 41. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санатор» до бюджету Автономної Республіки Крим заборгованість з орендної плати в сумі 39151,69 грн. та пеню в розмірі 3204,80 грн. Зобов’язано відповідача повернути Фонду майна Автономної Республіки Крим за актом приймання-передачі орендоване майно цілісного майнового комплексу Державного підприємства підрядної ремонтно-будівельної госпрозрахункової дільниці ВО «Кримводоканал», що належить Автономній Республіці Крим, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Комунальна, 41. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

При прийнятті вказаного рішення суд виходив з наявності факту порушення відповідачем умов договору оренди від 24.03.2006 р. (з урахуванням додаткової угоди) в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 39151,69 грн. Крім того, судом був встановлений факт невнесення відповідачем орендних платежів протягом трьох місяців, що є підставою для розірвання договору та повернення орендованого майна.

У той же час, при прийнятті цього рішення судом не був врахований той факт, що 17.06.2009 р. Верховною Радою АР Крим було прийнято постанову №1292-5/09 про внесення змін до постанови Верховної Ради АР Крим від 19.11.1998 р. №274-2/98 «Про Методику розрахунку, розподілу та порядку використання плати за оренду майна, належного Автономній Республіці Крим», якою орендна ставка за користування майном була зменшена з 6 до 3 відсотків від залишкової вартості необоротних активів.

Вказана постанова була введена в дію з дати її прийняття.

В пункті 3.3 Договору оренди сторони обумовили, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку, та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Отже, зміна Методики є підставою для внесення змін в договір оренди, у даному випадку – в частині зменшення розміру орендних ставок.

В матеріалах справи наявний лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Санатор» №24 від 03.12.2009 р., яким відповідач звернувся до Фонду майна АР Крим з проханням внести зміни до договору оренди у зв’язку зі зміною відповідної Методики.

На підставі цього листа 29.12.2009 р. між сторонами у справі була укладена додаткова угода №2, якою був зменшений розмір орендної плати.

Про наявність вказаного листа та додаткової угоди суду не було відомо під час ухвалення рішення у цій справі.

В свою чергу, вказані лист та додаткова угода свідчать про те, що розмір заборгованості з орендної плати з червня 2009 року фактично є штучно збільшеним у зв’язку з тим, що після внесення змін до вищевказаної Методики розмір орендної ставки за користування майном за договором від 24.03.2006 р. мав бути зменшений вдвічі.

При цьому, наведені обставини за умови обізнаності суду про їх наявність на момент винесення рішення стали б підставою для відмови в задоволенні позову в частині розірвання договору оренди та повернення майна.

Так, статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Отже, розірвання договору за своєю суттю є санкцією за допущене стороною порушення. Дане твердження засновано також і на приписах статті 651, якою визначено, що договір може бути розірваним у випадку істотного порушення договору другою стороною.

В свою чергу, суд зазначає, що однією з обов’язкових складових частин порушення (у даному випадку порушення умов договору, що є підставою для його розірвання) є вина сторони в цьому порушенні, тобто безпосередній прояв особою свого відношення до вчиненої дії (бездіяльності) та її наслідкам.

Однак, матеріали справи свідчать, що вина Товариства з обмеженою відповідальністю «Санатор» в допущеному порушенні відсутня, позаяк борг підприємство був штучно збільшений внаслідок несвоєчасного внесення змін до укладеного між сторонами договору.

Тобто підстави для розірвання договору та спонукання відповідача повернути орендований об’єкт відсутні, у зв’язку з чим в позові в цій частині слід було відмовити.

При цьому, суд зазначає, що цей висновок зроблений ним на підстави документів, про наявність яких суд не був обізнаний – внесення змін до Методики, направлення пропозиції про внесення змін до договору, укладення додаткової угоди до договору – та наявність яких на час ухвалення рішення у справі безумовно призвело б до прийняття протилежного рішення.

У той же час, враховуючи те, що додаткова угода про внесення змін до договору була підписана між сторонами 29.12.2009 р., яка діє, згідно з пунктом 2 з моменту її підписання, у суду відсутні підстави для зміни або скасування судового рішення в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 39151,69 грн. та пені в розмірі 3204,80 грн. При цьому, суд звертає увагу на те, що вказані суми, за твердженням позивача, на теперішній час є сплаченими.

Статтею 114 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами перегляду судового рішення приймається, зокрема, рішення - у разі зміни або скасування рішення.

З урахуванням цього, рішення ГС АР Крим від 18.01.2010 р. у справі №2-7/6149-2009 був підлягає зміні в частині задоволення вимог про розірвання договору та спонукання до повернення майна з одночасним прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в позові. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85, ст. ст. 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санатор» про перегляд рішення ГС АР Крим від 18.01.2010 р. у справі №2-7/6149-2009 за нововиявленими обставинами задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2010 р. у справі №2-7/6149-2009 змінити в частині задоволення вимог про розірвання укладеного 24.03.2006 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санатор» договору оренди та про спонукання ТОВ «Санатор» повернути Фонду майна Автономної Республіки Крим за актом приймання-передачі орендоване майно цілісного майнового комплексу Державного підприємства підрядної ремонтно-будівельної госпрозрахункової дільниці ВО «Кримводоканал», що належить Автономній Республіці Крим, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Комунальна, 41.

3.          В позові в цій частині відмовити.

4.          В іншій частині рішення ГС АР Крим від 18.01.2010 р. у справі №2-7/6149-2009 залишити без змін.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.