Рішення № 10356990, 21.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Республіки Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

21.05.2010Справа №2-29/1297-2010 За позовом Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 34, кв. 33.

До відповідача Мусульманської общини «Азамат», м. Сімферополь, м-н Фонтани, вул. Ашик-Умера, 5.

За участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.гр. ОСОБА_3, АДРЕСА_2; АДРЕСА_3.

2.гр. ОСОБА_4, АДРЕСА_3.

Про розірвання договорів та стягнення 175000,00 грн.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

від позивача Демідов О.М., предст., дов. від 05.01.09р.

від відповідача не зявився

від третіх осіб - 1. ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_1.

2. ОСОБА_4, паспорт серії НОМЕР_2.

Суть спору: Позивач - Кримське республіканське обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про розірвання договорів від 07.01.2008р. та від 02.04.2008р. укладених із Мусульманської общиною «Азамат», а також стягнення з Мусульманської общиною «Азамат» 175000,00 грн. також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вимоги обґрунтовано посиланням на те, що відповідач зобовязання за укладеними договорами не виконав, отримані від позивача грошові кошти за спірними договорами, на вимогу позивача не повернув.

В ході розгляду справи позивачем двічі уточнювались позовні вимоги, востаннє у заяві від 10.04.2010р. просив суд стягнути з мусульманської общини «Азамат» суму боргу у розмірі 175000,00 грн., індекс інфляції у сумі 86775,00 грн.; 3% річних у сумі 10428,26 грн.; відсотки за користування чужими грошовими коштами у сумі 37317,17 грн.

Відповідач жодного разу у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваний судом письмовий документально обґрунтований відзив на позов не надав.

Треті особи письмових пояснень відносно позову суду не представили, однак в судовому засіданні надали усні пояснення, що їх права щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів, ніяким чином не порушуються, а також зазначили що не підписували вказані договори.

Враховуючи те, що відповідачем порушено приписи ст. 22 ГПК України щодо добросовісного користування своїми правами та обовязками, суд вважає за можливе розгляд справи без участі відповідача за наявними матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд

встановив:

07.01.2008р. між Мусульманської общиною «Азамат», Управлінням капітального будівництва Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України яке є структурним підрозділом Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України згідно пункту 1 Положення про управління капітального будівництва (а.с. 56-58) та громадянкою ОСОБА_3 укладено договір б/н. Предметом вказаного договору є те, що Мусульманської община «Азамат» приймає гр.. ОСОБА_3, в члени общини з подальшим наданням їй земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови, а Управління капітального будівництва Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України здійснює оплату вступного внеску гр. ОСОБА_3, в мусульманську общину «Азамат» та будівельні роботи на переданій їй земельній ділянці по будівництву житлового будинку згідно затвердженого сторонами проекту. Після закінчення будівництва гр.. ОСОБА_3 зобовязується звільнити земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3, як такий, що перешкоджає будівництву 72 квартирного житлового будинку по вул. 60 років Жовтня у м. Сімферополі. (а.с. 13-15).

Також 02.04.2008р. між Мусульманської общиною «Азамат», Управлінням капітального будівництва Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України та громадянином ОСОБА_4 укладено договір б/н. Предметом вказаного договору є те, що Мусульманської община «Азамат» приймає гр.. ОСОБА_4, в члени общини з подальшим наданням їй земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови, а Управління капітального будівництва Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України здійснює оплату вступного внеску гр. ОСОБА_3, в мусульманську общину «Азамат» та будівельні роботи на переданій їй земельній ділянці по будівництву житлового будинку згідно затвердженого сторонами проекту. Після закінчення будівництва гр.. ОСОБА_3 зобовязується звільнити земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3, як такий, що перешкоджає будівництву 72 квартирного житлового будинку по вул. 60 років Жовтня у м. Сімферополі.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи платіжних доручень № 311 від 15.01.2008р. та № 442 від 03.04.2008р., структурним підрозділом Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України перераховано на користь відповідача по укладених договорах від 07.01.2008р. та від 02.04.2008р. грошові кошти у загальній сумі 175000,00 грн. (а.с. 11).

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем зобовязання за укладеними договорами щодо оплати вступних внесків за громадянку ОСОБА_3 та громадянина ОСОБА_4 виконані повністю, з урахуванням того, що в самих договорах не вказано розмір вступних внесків.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак відповідачем зобовязання за укладеними договором щодо надання земельних ділянок для здійснення будівництва позивачем житлових будинків громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також оформлення державних актів на вказані земельні ділянки за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як це передбачено підпунктами 2 та 3 пунктів 2.1. договорів, не виконані.

У претензіях за № 24 від 16.04.2009р. та № 25 від 05.08.2009р. позивач просив відповідача у звязку із невиконанням останнім зобовязань щодо надання земельних ділянок та оформлення правоустановчих документів, повернути сплачені грошові кошти у сумі 175000,00 грн.

Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів виконання своїх зобовязань за укладеними договорами щодо надання земельних ділянок на яких позивач мав здійснити будівництво житлових будинків для громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також оформлення державних актів на вказані земельні ділянки за ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Пунктами 5.3 договорів визначено, що у випадку не оформлення або неможливості оформлення державних актів на земельні ділянки які мали бути передані громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, мусульманська община «Азамат» зобовязана повернути позивачу суми які сплачено в якості грошових внесків Мусульманської общині «Азамат».

Враховуючи той факт, що відповідачем не виконані зобовязання щодо надання земельних ділянок на яких позивач мав здійснити будівництво житлових будинків для громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також оформлення державних актів на вказані земельні ділянки за ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів які були сплачені позивачем в якості внеску, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 536 вказаного кодексу, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Виходячи з наведеної норми цивільного законодавства, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами може бути визначений: договором, законом зокрема Цивільним кодексом та іншими актами цивільного законодавства.

Договорами від 07.01.2008р. та від 02.04.2008р. укладених між сторонами по справі не визначено розмір відсотків за користування грошовими коштами.

Правовідносини між сторонами за спірним договором не врегульовані спеціальними актами цивільного законодавства окрім цивільного та господарського кодексів, таким чином розмір відсотків за користування відповідачем грошовими коштами позивача має визначатись виходячи з положень ст. 625 Цивільного кодексу України тобто 3%, а не у розмірі подвійної облікової ставки НБУ як це визначено позивачем.

Отже розрахунок суми процентів за користування чужими грошовими коштами є наступним: за 2008р. 175000 х 3% : 366 х 260 х 100% = 3729,50 грн.; за 2009р. 175000 х 3% : 365 х 365 х 100% = 5250,00 грн.; 2010р. 175000 х 3% : 365 х 101х 100% = 1452,74 грн.

Таким чином сума процентів за користування чужими грошовими коштами яка підлягає стягненню з відповідача становить 10432,24 грн.

Також суд звертає увагу позивача на те, що ст. 692 та ст. 695 Цивільного кодексу України на які міститься посилання у позові в обґрунтування вимог про стягнення процентів за користування грошовими коштами, визначають підстави для нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами в разі здійснення оплати поставленого товару, однак укладені між сторонами по справі договори не є договорами поставки товару, а відтак посилання позивача на положення наведених норм закону є безпідставними.

Безпідставними також є і посилання позивача на положення ст. 625 Цивільного кодексу України в обґрунтування вимог про стягнення нарахованих індексу інфляції у сумі 86775,00 грн. та 3% річних у сумі 10428,26 грн., оскільки положення наведеної норми цивільного законодавства застосовуються за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням виходячи з наведеної норми закону вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей.

За укладеними між сторонами договорами, відповідач не брав на себе зобовязань по сплаті позивачу яких-небудь грошових коштів, а відтак на думку суду у позивача відсутні підстави для нарахування встановлених ст. 625 Цивільного кодексу України індексу інфляції та 3% річних, а відтак в задоволенні вимог про стягнення з відповідача індексу інфляції у сумі 86775,00 грн. та 3% річних у сумі 10428,26 грн. має бути відмовлено.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на сторін пропорційно задоволених вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Мусульманської общини «Азамат» (м. Сімферополь, м-н Фонтани, вул. Ашик-Умера, 5; код ЄДРПОУ 24410553) на користь Кримського республіканського обєднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України (м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 34, кв. 33; ідент. код 13780198) отримані в якості внеску грошові кошти у сумі 175000,00 грн., а також відсотки за користування чужими грошовими коштами у сумі 10432,24 грн.

3.Стягнути з Мусульманської общини «Азамат» (м. Сімферополь, м-н Фонтани, вул. Ашик-Умера, 5; код ЄДРПОУ 24410553) у дохід державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) державне мито у сумі 1854,32 грн.

4. Стягнути з Мусульманської общини «Азамат» (м. Сімферополь, м-н Фонтани, вул. Ашик-Умера, 5; код ЄДРПОУ 24410553) у доход державного бюджету (одержувач: 22050000 держбюджет м. Сімферополя, р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АРК, ЗКПО 34740405, МФО 824026) 141,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.В частині вимог про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами у сумі 35884,93 грн.; індексу інфляції у сумі 86775,00 грн. та 3% річних у сумі 10428,26 грн., в позові відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.