Ухвала суду № 103569417, 11.02.2022, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа №175/5100/21

провадження №2/175/1469/21

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2022 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойко О.М. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходиться цивільна справа №175/5100/21 (провадження №2/175/1469/21) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 04 січня 2022 року судом було вжито заходи забезпечення позову за заявою позивача та до вирішення справи по суті було зупинено стягнення за виконавчим провадженням ВП №66823526, яке перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В., що здійснюється на підставі виконавчого напису від 21.05.2021 року вчиненого Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., зареєстрованого в реєстрі за №33413 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Онлайн Фінанс» (код ЄДРПО 42254696) на загальну суму 33203,00 грн.

Також цієюж ухвалоюбуло зупиненовчинення виконавчихдій увиконавчому провадженніВП №66823526відкритому 15.09.2021року приватнимвиконавцем виконавчогоокругу Дніпропетровськоїобласті СидорукЛесею Вікторівною,на підставівиконавчого написуприватного нотаріусаКиєво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрицюкОлени Василівнипро стягненнягрошових коштів з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця основної винагороди на загальну суму - 2973,00 грн.

Проте, 07 лютого 2022 року позивач знову звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову по вищевказаній справі, та просить суд скасувати постанову приватного виконавця Сидорука Л.В. про арешт коштів боржника від 02.12.2021 року в частині накладення арешту коштів на рахунку на ім`я ОСОБА_1 IBAN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що захід забезпеченняпозову дозволитьуникнути неправомірногостягнення коштівз йогодоходів таусуне перешкодиу користуваннійого майном до ухвалення остаточного рішення по справі.

Ознайомившись з заявою та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Як роз`яснено п. 4 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами цивільногозаконодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову» від22.12.2006р.№9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Пунктом п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, відповідно о положень ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, вивчивши заяву, суд приходить до висновку про безпідставність поданої заяви, оскільки заявником не надано належних докази в підтвердження наявності достатніх підстав для забезпечення позову, а також не доведено той факт, що невжиття заходів по забезпеченню позову, може ускладнити або зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду. Крім того, позивачем заявлено не коректний види заходу забезпечення позову, який, у разі його застосування, по своїй суті буде фактичним вирішенням позовних вимог пред`явлених за позовною заявою, тому така заява є необґрунтованою, у зв`язку з чим вважаю за необхідне відмовити у задоволенні заяви позивача.

Керуючись ст.ст. 149-154, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви від 07 лютого 2022 року позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала можебути оскарженадо Дніпровськогоапеляційного судушляхом подачів п`ятнадцятиденнийстрок здня проголошенняухвали апеляційноїскарги.У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.М. Бойко