Рішення № 10356941, 19.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

19.05.2010Справа №2-29/2011-2010 За позовом ТОВ «Будівельник», м. Херсон, вул. Ціолковського, 50а.

До відповідача ТОВ «Г.А.С. – Маршал», юрид. адреса: м. Феодосія, пров. Танкістів, 1а; факт. адреса: м. Сімферополь, вул. Козлова, 59.

Про стягнення 53209,05 грн.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

від позивача – не з’явився.

від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Позивач - ТОВ «Будівельник» звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача ТОВ «Г.А.С. – Маршал» заборгованості у сумі 50647,80 грн., індексу інфляції у сумі 2131,44 грн., трьох відсотків річних у сумі 429,81 грн., а також витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на те, що відповідачем не виконано належним чином зобов’язання щодо оплати поставленого товару, що є порушенням положень ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. Також у зв’язку із невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано індекс інфляції та три відсотки річних.

Розгляд справи відкладався.

На дату судового засідання яке відбулося 19.05.2010р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач вдруге у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваний судом письмовий документально обґрунтований відзив на позов не надав.

Враховуючи те, що відповідачем порушено приписи ст. 22 ГПК України щодо добросовісного користування своїми правами та обов’язками, суд вважає за можливе розгляд справи без участі відповідача за наявними матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Слід також зазначити, що відповідно до довідки Головного управління статистики в АР Крим та матеріалів справи, уся поштова кореспонденція спрямовувалася відповідачу на дві адреси: м. Феодосія, пров. Танкістів, 1а; м. Сімферополь, вул. Козлова, 59, однак із зазначених адрес уся поштова кореспонденція поверталася до суду без вручення з відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не знаходиться».

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

07.12.2009р. між ТОВ «Г.А.С. – Маршал» та ТОВ «Будівельник» укладено договір поставки за № 07/12/09, у відповідності з яким Постачальник (позивач) передає окремими партіями у власність Покупця (відповідач), а останній приймає та оплачує Товар в асортименті, кількості та по цінам узгодженим в специфікаціях-додатках, які є після їх підписання сторонами невід’ємними частинами договору.

У виконання умов вказаного договору між сторонами 07.12.2009р. підписано специфікацію за № 1 на поставку товару – олії рафінованої за ціною 7,83 грн. за 1 літр без ПДВ, у кількості 21000 літрів, на загальну суму 197400,00 грн. (а.с. 11).

Як вбачається з наданих до матеріалів справи товарно-транспортної накладної за № 723142 від 15.12.2009р. (а.с. 12) та податкової накладної № 176 від 15.12.2009р. (а.с. 13) позивачем було поставлено відповідачу товар – олію рафіновану у кількості 5550 літрів на суму 52147,80 грн.

На зазначену суму позивачем було виставлено рахунок за № 723142.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується актом прийому-передачі від 15.12.2009р. (а.с. 14), в якому зазначено, що відповідачем прийнято від позивача рослинну олію у кількості 370 паків по 15 пляшок (пляшка 1 літр) в кожному. (370х15=5550).

Згідно платіжних доручень № 14 від 17.12.2009р. на суму 700,00 грн.; № 338 від 22.12.2009р. на суму 500,00 грн. та № 1 від 20.01.2010р. на суму 300,00 грн., відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару у загальній сумі 1500,00 грн. (а.с. 21-23).

Доказів оплати відповідачем іншої частки поставленого товару у сумі 50647,80 грн. суду не подавалось.

Таким чином суд приходить до висновку, що на дату розгляду справи за відповідачем міститься заборгованість за поставлений товар – олію рафіновану у сумі 50647,80 грн. (52147,80-1500=50647,80).

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем не подавалось.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 50647,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції у сумі 2131,44 грн. та 3% річних у сумі 429,81 грн.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок індексу інфляції за грудень 2009 р. є наступним: 51447,80 х 1,1 % : 31 х 5 + 50947,80 х 1,1% : 31 х 9 = 253 грн. 99 коп.; за січень 2010р.: 50947,80 х 1,8 % : 31 х 20 + 50647,80 х 1,8% :31 х 11 = 915 грн. 14 коп.; за лютий 2010 р.: 50647.80 х 1,9% = 962 грн. 31 коп.

Розрахунок 3% річних складає: 51447,80 х 5: 365 х 3% + 50947,80 х 29 : 365 х 3% + 50647,80 х 69 : 365 х 3% = 429 грн. 81 коп.

Виконання цивільних обов’язків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором щодо своєчасної оплати поставленого товару, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення індексу інфляції у сумі 2131,44 грн. та 3% річних у сумі 429,81 грн. також підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню саме на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ «Г.А.С. – Маршал» (юрид. адреса: м. Феодосія, пров. Танкістів, 1а; факт. адреса: м. Сімферополь, вул. Козлова, 59; р/р 26001179032800 в АКІБ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 355367794) на користь ТОВ «Будівельник» (м. Херсон, вул. Ціолковського, 50а; р/р 2600101692281 в ХФ ХО «Укрексімбанк» в м. Херсоні, МФО 352639) заборгованість у сумі 50647,80 грн., індекс інфляції у сумі 2131,44 грн., 3% річних у сумі 429,81 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 532,09 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути ТОВ «Будівельник» (м. Херсон, вул. Ціолковського, 50а; р/р 2600101692281 в ХФ ХО «Укрексімбанк» в м. Херсоні, МФО 352639) з державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) зайве сплачене державне мито у сумі 0,91 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.