Рішення № 10356939, 18.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

18.05.2010Справа №2-22/1095-2010 За позовом ТОВ «ВіЕйБі Лізінг», 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г

до відповідача ПП «Едельвейс – 2000», м. Ялта, смт Гаспра, вул. Набережна ім. О.С. Пушкіна (Гурзуфська набережна), 17

про стягнення 51756,07 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Варданян К.А., представник, дов від 11.01.2010 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ТОВ «ВіЕйБі Лізінг» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ПП «Едельвейс – 2000», просить суд стягнути з відповідача 51756,07 грн., у тому числі: сума основного боргу – 45211,84 грн., пеню – 3208,97 грн., 3% річних – 467,07 грн., індекс інфляції – 1174,99 грн., штраф – 1693,20 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов’язань за договором фінансового лізингу від 17.07.2008 року № 080717-87/ФЛ-Ю-А, не здійснював належним чином оплату лізингових платежів.

18.03.2010 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 18.03.2010 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

Між ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» та ТОВ «УІФК-Крим» було укладено договір фінансового лізингу від 17.07.2008 року № 080717-87/ФЛ-Ю-А, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати ТОВ «УІФК-Крим» в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору, а ТОВ «УІФК-Крим» зобов'язався прийняти майно (предмет лізингу), своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені Договором.

Так, позивачем належним чином були виконані умови Договору, предмет лізингу був переданий в користування ТОВ «УІФК-Крим», на підставі підписаного сторонами Договору акту прийому-передачі майна.

Згідно договору № 090720-24/1 про передання прав та обов'язків від 20.07.2009 року, укладеного між ТОВ «УІФК-Крим» та ПП «Едельвейс-2000» всі права та обов'язки ТОВ «УІФК-Крим» перейшли до нового боржника – ПП «Едельвейс-2000».

Предмет лізингу був переданий ТОВ «УІФК-Крим» новому боржнику - ПП «Едельвейс-2000» на підставі підписаного Сторонами акту прийому - передачі від 28.07.2009 року.

Як визначено умовами договору, Відповідач виплачує Позивачу лізингові платежі відповідно до п. 3.1. Договору та Графіку сплати лізингових платежів до Договору.

Проте, всупереч прийнятих обов'язків, Відповідач зобов'язання за Договором щодо сплати лізингових платежів виконував не в повному обсязі, внаслідок чого за період з липня 2009 року по січень 2010 року у відповідача виникла заборгованість, а саме: за Договором фінансового лізингу № 080717-87/ФЛ-Ю-А від 17.07.2008 року, загальний розмір заборгованості за лізинговими платежами становить 45211,84 грн.

Згідно п. 11.2.1 Договору, за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 Договору і Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором, Відповідач зобов'язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим Позивачеві, понад вказану пеню.

Крім того, згідно п. 8.2.1. Договору Відповідач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати Позивача про стан та місцезнаходження предмету лізингу шляхом направлення Позивачу звіту у формі встановленій Договором (Додаток № 3 до Договору).

Проте з 3 кварталу 2009 року по 4 квартал 2009 року звіт в установленій формі Відповідач не надавав.

Відповідно до п. 11.2.3. Договору за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу штраф у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості предмету лізингу на момент укладення Договору за кожен випадок такого порушення.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 45211,84 грн.

Статтею 806 ЦК України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 3208,97 грн., 3% річних – 467,07 грн., індекс інфляції – 1174,99 грн., штраф – 1693,20 грн.

Як вказувалось раніше, нарахування пені та штрафу передбачено п. 11.2.1., 11.2.3. договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 Господарського кодексу України якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи зі змісту наведеної статті, період нарахування складає половину календарного року (шість місяців).

Відповідно до матеріалів справи, наданих суду доказів, першим днем прострочення виконання зобов’язання, з якого починається нарахування пені, є 23 липня 2009 року.

Таким чином, період нарахування пені (шість календарних місяців) складатиме з 23 липня 2009 року по 22 січня 2010 року включно, що складатиме 184 календарних дні.

Отже, розмір нарахованої пені складає 3208,97 грн. за період з 23 липня 2009 року по 22 січня 2010 року включно.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача у повному обсязі.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 18 травня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ПП «Едельвейс – 2000» (м. Ялта, смт Гаспра, вул. Набережна ім. О.С. Пушкіна (Гурзуфська набережна), 17, рахунок № 26001052600375 в філії «Розрахунковий центр» Приватбанк, м. Київ, МФО 320649, ЄДРПОУ 31068069) на користь ТОВ «ВіЕйБі Лізінг» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, рахунок № 26002262400276 в ВАТ «ВіЕйБіБанк» м. Київ, МФО 380537, ЄДРПОУ 33880354) 51756,07 грн., у тому числі: сума основного боргу – 45211,84 грн., пеню – 3208,97 грн., 3% річних – 467,07 грн., індекс інфляції – 1174,99 грн., штраф – 1693,20 грн.

3.          Стягнути з ПП «Едельвейс – 2000» (м. Ялта, смт Гаспра, вул. Набережна ім. О.С. Пушкіна (Гурзуфська набережна), 17, рахунок № 26001052600375 в філії «Розрахунковий центр» Приватбанк, м. Київ, МФО 320649, ЄДРПОУ 31068069) на користь ТОВ «ВіЕйБі Лізінг» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, рахунок № 26002262400276 в ВАТ «ВіЕйБіБанк» м. Київ, МФО 380537, ЄДРПОУ 33880354) 517,56 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ПП «Едельвейс – 2000» (м. Ялта, смт Гаспра, вул. Набережна ім. О.С. Пушкіна (Гурзуфська набережна), 17, рахунок № 26001052600375 в філії «Розрахунковий центр» Приватбанк, м. Київ, МФО 320649, ЄДРПОУ 31068069) на користь ТОВ «ВіЕйБі Лізінг» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, рахунок № 26002262400276 в ВАТ «ВіЕйБіБанк» м. Київ, МФО 380537, ЄДРПОУ 33880354) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.