ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311
РІШЕННЯ
Іменем України
12.05.2010Справа №2-18/201.1-2009 (попередній № 2-7/1997-2008)
За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Камбіо» (01001, Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, ідентифікаційний код 26549700)
До відповідача-1 - Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень”(95000, м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, 5, ідентифікаційний код 20685262)
До відповідача-2 - Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» (вул. Некрасова, 11, м. Сімферополь, 95001)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національний банк України, м. Київ (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9).
Про звернення стягнення на майно відповідача-1 у сумі 2024375,96 грн. та спонукання відповідача-2 до виконання певних дій.
Суддя І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – не з’явився.
Від відповідача-1 – Потапова О.В. – предст., дов. № 23 від 23.11.2009 року.
Від відповідача-2 - не з’явився.
Від третьої особи – - не з’явився.
Суть спору: 22.02.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсальний комерційний банк “Камбіо” звернулось до господарського суду АР Крим із заявою про застосування запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на майно Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень”, а саме:
-Адміністративна будівля, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 2;
-Адміністративна будівля, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 9, кв. 14, кв. 15, кв. 16;
-Адміністративна будівля, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 8, кв. 11, кв. 12, кв. 18;
-Адміністративна будівля, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 10-а, кв. 1, кв. 2.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 22.02.2008 р. заява була прийнята до розгляду. Ухвалою господарського суду АР Крим від 25.02.2008 р. заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальний комерційний банк “Камбіо” про вжиття запобіжних заходів була задоволена, накладений арешт на майно Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень”(95000, м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, 5, ідентифікаційний код 20685262), а саме:
-Адміністративна будівля, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 2;
-Адміністративна будівля, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 9, кв. 14, кв. 15, кв. 16;
-Адміністративна будівля, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 8, кв. 11, кв. 12, кв. 18;
-Адміністративна будівля, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 10-а, кв. 1, кв. 2.
29.02.2008 р. до господарського суду АР Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальний комерційний банк “Камбіо” надійшла позовна заява про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень” 2023284,37 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх обов’язків за договорами про надання міжбанківських кредитів №13/12-04 від 13.12.2007 р. та №17/12-02 від 17.12.2007 р. (з урахуванням додаткових угод до нього) в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, у зв’язку з чим станом на 20.02.2008 р. заборгованість Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсальний комерційний банк “Камбіо” складає 2023284,37 грн., з яких:
996000,00 грн. – сума кредиту, не повернутого у строк, встановлений Кредитним договором №13/12-04 від 13.12.2007 р.;
2177,05 грн. –заборгованість за нарахованими, але не сплаченими процентами за період з 17.12.2008 р. по 20.02.2008 р. за Кредитним договором №13/12-04 від 13.12.2007 р.;
11446,11 грн. –пеня, нарахована за порушення строку повернення кредитних ресурсів за Кредитним договором №13/12-04 від 13.12.2007 р.;
1000000,00 грн. –сума кредиту, не повернутого в строк, встановлений Кредитним договором №17/12-02 від 17.12.2007 р.;
2185,80 грн. –заборгованість за нарахованими, але не сплаченими процентами за період з 17.12.2008 р. по 20.02.2008 р. за Кредитним договором №17/12-02 від 17.12.2007 р.;
11475,41 грн. –пеня, нарахована за порушення строку повернення кредитних ресурсів за Кредитним договором №17/12-02 від 17.12.2007 р.
У судовому засіданні, що відбулося 17.03.2008 р., представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначив на допущені ним математичну та орфографічну помилки в частині заявленої до відшкодування суми пені, у зв’язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у сумі 1996000,00 грн., пеню у розмірі 24013,11 грн. та заборгованість за нарахованими, але не сплаченими процентами у сумі 4362,85 грн. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.
20.03.2008 р. позивач надав суду заяву про зміну предмету позову, в якій зазначив, що відповідно до постанови Національного банку України №39 від 22.02.2008 р. у ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” закриті всі кореспондентські рахунки, через що відповідач не має можливості виконати своє грошове зобов’язання, а отже гарантією відновлення права позивача є звернення стягнення на майно боржника. За таких обставин позивач просить суд звернути стягнення на майно ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” в сумі 2024375,96 грн., а саме на:
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 2;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 9, кв. 14, кв. 15, кв. 16;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 8, кв. 11, кв. 12, кв. 18;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 10-а, кв. 1, кв. 2.
Вказана заява була прийнята судом до розгляду.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 березня 2008 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами у сумі 1 996 000 грн., пеню у розмірі 24 013 грн. 11 коп., заборгованість за нарахованими, але несплаченими відсотками, у сумі 4 362 грн. 85 коп. (т. 1, а.с. 143-152).
Рішення мотивовано тим, що відповідач не виконав зобов'язання за кредитними договорами від 13 грудня 2007 року № 13/12-04 та від 17 грудня 2007 року № 17/12-02.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2008 року вищевказане рішення суду змінено. Позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами у сумі 1 996 000 грн., пеню у розмірі 24 013 грн. 11 коп., заборгованість за нарахованими, але несплаченими відсотками, у сумі 4 362 грн. 85 коп. за рахунок майна відповідача, а саме: адміністративних будівель у м. Сімферополі по вул. К. Лібкнехта/Желябова, буд. 7/4, кв. 2, кв. 9, кв. 14, кв. 15, кв. 16; буд. 8, кв. 11, кв. 12, кв. 18; буд. 10-а, кв. 1, кв. 2 (т. 2, а.с. 45-56).
Постановою Вищого господарського суду України від 3 вересня 2008 року № 2-7/1997-2008 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2008 року залишено без змін (т. 2, а.с. 101-104).
Постанови обґрунтовані необхідністю стягнення боргу за рахунок майна відповідача, оскільки в останнього відсутні реальні джерела поповнення регулятивного капіталу в зв'язку з тим, що постановою Національного банку України від 22 лютого 2008 року № 39 була відкликана банківська ліцензія.
Ухвалою Верховного Суду України від 6 листопада 2008 року порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 3 вересня 2008 року № 2-7/1997-2008 за касаційною скаргою ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень", де поставлено питання про скасування цієї постанови та припинення провадження у справі. Посилання зроблені на порушення і неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність оскарженої постанови рішенням Верховного Суду України та виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах (т. 2, а/с. 118).
Постановою Верховного суду України від 02.12.2008 року касаційна скарга ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень задоволена частково, постанова Вищого господарського суду України від 3 вересня 2008 року № 2-7/1997-2008, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2008 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 березня 2008 року скасовані, а справу передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справі привласнений № 2-18/201.1-2009 і її розгляд доручений судді господарського суду АР Крим Осоченко І.К.
08.04.2009р. у судовому засіданні від учасників судового процесу було заявлено клопотання відповідно до ст.69 ГПК України про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив клопотання учасників судового процесу та продовжив строк розгляду справи.
08.04.2009р. до судового засідання від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог та клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача Кримське республіканське підприємство Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації. Суд прийняв до свого розгляду заяву позивача.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.04.2009 року суд залучив до участі у справі в якості другого відповідача Кримське республіканське підприємство Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації.
21.04.2009 року від Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальний комерційний банк “Камбіо” надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2009 р. у справі № 2-18/201.1-2009.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 22.04.2009 року провадження у справі № 2-18/201.1-2009 було зупинено до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальний комерційний банк “Камбіо” на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2009 р. у справі № 2-18/201.1-2009.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2009 року провадження по апеляційній скарзі ТОВ “Універсальний комерційний банк “Камбіо” на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2009р. у справі № 2-18/201.1-2009 припинено на підставі пункту 1 статті 80 ГПК України.
Справа була направлена для подальшого розгляду до господарського суду АР Крим та призначена слуханням на 22.10.2009р.
29.09.2009р. до Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень” на постанову Вищого господарського суду України від 22.07.2009р.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 05.10.2009р. провадження у справі №2-18/201.1-2009 було зупинено до розгляду Верховним судом України касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень” на постанову Вищого господарського суду України від 22.07.2009р. у справі № 2-18/201.1-2009.
19.11.2009р. ухвалою Верховного суду України було відмовлено у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 22.07.2009р. у справі № 2-18/201.1-2009.
Справа була направлена для подальшого розгляду до господарського суду АР Крим.
Ухвалою господарського суду від 18.01.2010р. провадження у справі було поновлено.
02.03.2010р. від ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” надійшов додатковий відзив, в якому відповідач-1 просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідач знаходиться у процедурі ліквідації. Суд залучив даний відзив до матеріалів справи. Також, від відповідача-1 надійшла заява про скасування арешту майна ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень”, який був накладений ухвалою господарського суду від 25.02.2008р. у справі № 2-7/1997-2008. Суд відклав розгляд даної заяви до наступних судових засідань.
02.03.2010р. ухвалою господарського суду, за клопотанням відповідача-1, у порядку статті 27 ГПК України, було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національний банк України, м. Київ.
Ухвалою господарського суду від 02.03.2010р. суд замінив найменування позивача на - Публічне акціонерне товариство «Банк «Камбіо».
02.04.2010р. від КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача-2. Суд залучив дане клопотання до матеріалів справи.
19.04.2010р. у судовому засіданні представник третьої особи надав письмові пояснення, в яких зазначено, що обраний позивачем спосіб захисту свого майнового права шляхом звернення стягнення на майно боржника не відповідає способу захисту цього права, встановленому законом та умовами договору. Суд залучив надані пояснення та документи до матеріалів справи.
У судовому засіданні суд розглянув заяву позивача про зміну предмету позову (а.с. 102 – 106, 1 т.), в якій зазначено, що відповідно до постанови Національного банку України №39 від 22.02.2008 р. у ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” закриті всі кореспондентські рахунки, через що відповідач не має можливості виконати своє грошове зобов’язання, а отже гарантією відновлення права позивача є звернення стягнення на майно боржника. За таких обставин позивач просить суд звернути стягнення на майно ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” в сумі 2024375,96 грн., а саме на:
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 2;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 9, кв. 14, кв. 15, кв. 16;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 8, кв. 11, кв. 12, кв. 18;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 10-а, кв. 1, кв. 2.
Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, суд вважав за можливе прийняти до свого розгляду зазначену заяву позивача про зміну предмету позовних вимог, яка була подана позивачем при розгляді справи № 2-7/1997-2008 та знаходиться у матеріалах даної справи, про що судом прийнята ухвала від 19.04.2010 року.
У судові засідання, які відбулися 19.04.2010 року та 12.05.2010 року, представники позивача, відповідача-2 та третьої особи не з явилися, були сповіщені належним чином, своїм правом участі у судових засіданнях не скористувалися. Суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю представників позивача, відповідача-2 та третьої особи за документами, які є у справі.
Розглянувши матеріли справи, заслухавши пояснення представника відповідача -1, суд
В С Т А Н О В И В :
13.12 2007 року між позивачем (Кредитор) та відповідачем-1 - відкритим акціонерним товариством «Європейський банк розвитку та заощаджень» - (Позичальник) був укладений Договір № 13/12-04 про надання міжбанківського кредиту (а/с 10 т. 1).
Згідно пункту 1.1 вказаного договору кредитор надає позивальнику міжбанківський кредит у сумі 1000000,00 грн. на строк до 20.12.2007 року зі сплатою 15,0 % річних.
У подальшому між сторонами 20.12.2007 року на виконання умов договору № 13/12-04 була підписана Додаткова Угода № 1 до такого договору, згідно якої п.1.1 договору № 13/12-04 був викладений у наступній редакції:
« кредитор надає позивальнику міжбанківський кредит у сумі 1000000,00 грн. на строк з 13.12.2007 року по 25 грудня 2007 року зі сплатою 15,0 % річних» (а/с 11 т.1).
25.12.2007 року між позивачем та відповідачем-1 була підписана ще одна Додаткова Угода № 2 до договору № 13/12-04, згідно якої пункт 1.1 договору викладений у наступній редакції:
« кредитор надає позивальнику міжбанківський кредит у сумі 1000000,00 грн. на строк з 13.12.2007 року по 26 грудня 2007 року зі сплатою 15,00 % річних» (а/с 12 т. 1).
Додатковою Угодою № 3 до Договору № 13/12-04 строк надання кредиту був встановлений з 13.12.2007 року по 27.12.2007 року зі сплатою 15,0 % річних» (а/с 13 т. 1), а Додатковою Угодою № 4 до цього ж Договору з 13.12.2007 року по 27.12.2007 року зі сплатою 15,0% річних, та з 27.12.2007 року по 29.12.2007 року зі сплатою 16,0 % річних» (а/с 14 т. 1).
Також між позивачем як кредитором та відповідачем -1 як позичальником 17.12.2007 року був укладений договір № 17/12-02 про надання міжбанківського кредиту (а/с 20 т.1).
Відповідно до п.1.1 такого договору кредитор зобов’язався надати позивальнику міжбанківський кредит у сумі 1000000,00 грн. на строк з 17.12.2007 року по 24.12.2007 року зі сплатою 12,0 % річних.
Додатковими Угодами № 1 від 24.12.2007 року, № 2 від 25.12.2007 року, № 3 від 26.12.2007 року (а/с 21-23 т. 1) сторонами вносилися зміни відносно строку надання міжбанківського кредиту.
Остаточно сторонами була підписана Додаткова Угода № 4 до Договору № 17/12-02, на підставі якої п.1.1 такого договору був викладений у наступній редакції: «кредитор надає Позичальнику міжбанківський кредит у сумі 1000000,00 грн. на строк з 17.12.2007 року по 27.12.2007 року зі сплатою 12,0 % річних, та з 27.12.2007 року по 29 січня 2008 року зі сплатою 16,0 % річних (а/с 24 т.1 ).
Факти перерахування грошових коштів на виконання умов вищеперелічених договорів про надання міжбанківських кредитів підтверджуються Виписками з особистого рахунку позивача (а/с 15, 25 т. 1) та не заперечувалося відповідачем-1 у процесі розгляду даної справи.
До теперішнього часу відповідачем -1 суми міжбанківського кредиту як за договором № 13/12-04 так і Договором № 17/12-02 так і не були повернуті позивачу, в зв’язку з чим позивач 22.02.2008 року звернувся до Господарського суду АРК з заявою про застосування запобіжних заходів у вигляді накладання арешту на майно відповідача – 1, а саме:
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 2;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 9, кв. 14, кв. 15, кв. 16;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 8, кв. 11, кв. 12, кв. 18;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 10-а, кв. 1, кв. 2.
Ухвалою господарського суду АРК від 25.02.2008 року заява позивача була задоволена, був накладений арешт на майно відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» відповідно до вищевказаного переліку.
У подальшому позивач 29.02.2008 року звернувся до відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» з позовом про стягнення суми заборгованості за двома Договорами міжбанківського кредиту, та с урахуванням всіх наступних Заяв позивача про уточнення позовних вимог та Заяви про зміну предмету позову, які містяться у матеріалах справи, остаточні позовні вимоги позивача до відповідача-1 саме складають :
звернути стягнення на майно ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” в сумі 2024375,96 грн., а саме на:
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 2;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 9, кв. 14, кв. 15, кв. 16;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 8, кв. 11, кв. 12, кв. 18;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 10-а, кв. 1, кв. 2.
Вивчивши матеріали справи, норми діючого законодавства України, суд прийшов до висновку, що такі позовні вимоги до відповідача-1 задоволенню не підлягають, при цьому суд виходить з наступного:
22.02.2008 року Правлінням Національного Банку України була прийнята Постанова № 39 «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» (а/с 109 – 111 т. 1).
26 лютого 2008 року у газеті «Урядовий кур’єр» за № 37 було опубліковано оголошення наступного складу: «Правління Національного Банку України постановою від 22.02.2008 року № 39 «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» з 25.02.2008 року відкликало банківську ліценцію ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», ініціювало процедуру ліквідації банку та призначило ліквідатором банку фізичну особу – незалежного експерта Дергуна Віктора Васильовича».
Суд зауважує, що статтею 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що цей закон регулює відносини, що виникають під час ліквідації банків.
Відповідно до ст.. 87 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ліквідація банку з ініціативи Національного Банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Таким чином, із матеріалів даної справи вбачається, що ліквідація ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» здійснюється у відповідності з положеннями ст. 87 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з ініціативи Національного банку України.
Відповідно до ч. 10 ст. 88 Закону України «Про банки і банківську діяльність» єдиним питанням, що приймається до розгляду судом у справі про ліквідацію банку, є висновок Національного банку України щодо доцільності ліквідації банку та відповідність застосування процедури ліквідації з боку Національного банку України вимогам цього Закону.
Як вбачається зі змісту ч. 3 ст. 88 закону України «Про банки і банківську діяльність» та ч. 2 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», законодавство, що регулює питання відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також щодо застосування ліквідаційної процедури застосовується в частині, що не суперечить нормам Закону України «Про банки і банківську діяльність», який є спеціальним законом, який регулює особливості провадження у справах про банкрутство банків.
Главою 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачена процедура ліквідації банку, зокрема, певний порядок про ліквідацію банку, виявлення кредиторів банку та погашення їх вимог в ході ліквідаційної процедури.
Відповідно до п. 8 ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора вимоги за зобов’язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред’являтися т і л ь к и в м е ж а х л і к в і д а ц і й н о ї п р о ц е д у р и.
Згідно п. 7 ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора скасовуються арешт, накладений на майно (в тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Статтею 94 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором у порядку, встановленому законодавством України. Для майна, яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою.
Відповідно до ст.. 95 Закону України «Про банки і банківську діяльність» після проведення інвентаризації та оцінки майна банку ліквідатор розпочинає продаж майна на відкритих торгах, якщо Національним банком України не встановлено інший порядок його продажу.
З вищевикладеного судом вбачається, що вимоги Закону не передбачають під час ліквідації банку задоволення вимог кредиторів банку окремо від ліквідаційної процедури, оскільки встановлення Законом України «Про банки і банківську діяльність» особливого порядку та черговості задоволення вимог до банку не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури, у тому числі за рахунок конкретного майна.
Суд вже зазначив у своєму рішенні, що банківська ліцензія у ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» була відкликана з 2 5 л ю т о г о 2008 року на підставі Постанови Національного Банку України № 39 від 22.02.2008 року, при цьому суд зауважує, що позивач звернувся з даним позовом до суду пізніше, а саме - 2 9 л ю т о г о 2008 року.
Суд вважає необхідним звернути увагу, що 04.03.2008 року позивач подав ліквідатору Дергуну В.В. Заяву про визнання кредитором ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» із сумою вимог у розмірі 2048 807,89 грн. (а/с 129-130 т. 1).
Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2008 року Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків при Головному управлінні Національного банку України в Автономній республіці Крим Національного банку України було прийнято Рішення № 22 «Про затвердження переліку (реєстру) вимог кредиторів ВАТ «Європейський банк розвитку за заощаджень», відповідно до якого за результатами розгляду інформації відділу банківського нагляду Головного управління щодо переліку (реєстру) вимог кредиторів, наданого ліквідатором Дергуном В.В., відповідно до вимог глави 12 розділу УІ «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.01. № 369, в и р і ш е н о затвердити перелік (реєстр) вимог кредиторів ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» на загальну суму 531000363, 25 грн.
Як свідчить копія витягу з такого Переліку (реєстру) акцептованих Ліквідатором Відкритого Акціонерного Товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» вимог кредиторів Відкритого Акціонерного Товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень», Ліквідатором були визнані такі вимоги позивача: за двома договорами міжбанківського кредиту № 17/12-02 та № 13/12-04 у розмірі 1003934, 43 грн. та 999918,69 грн.
Такі визнані відповідачем -1 вимоги позивача були включені у сьому чергу акцептованих вимог кредиторів ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень».
На думку суду, задоволення вимог кредитора - позивача по даній справі – у порядку позовного провадження - про що і просить позивач, подаючи до суду даний позов, - п о з а м е ж а м и ліквідаційної процедури поставить у невигідне становище інших кредиторів боржника, що , в свою чергу, може привести до порушення їх прав та законних інтересів.
На підставі вищевикладеного, враховуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача -1 про звернення стягнення на майно ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” в сумі 2024375,96 грн., а саме на:
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 2;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 9, кв. 14, кв. 15, кв. 16;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 8, кв. 11, кв. 12, кв. 18;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 10-а, кв. 1, кв. 2,
заявлені безпідставно, не підтверджуються нормами діючого законодавства України, в зв’язку з чим задоволенню не підлягають.
Що стосується позовної вимоги позивача до відповідача -2 про зобов’язання СМБРТІ зареєструвати за позивачем право власності на наступні об’єкти нерухомого майна- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 2;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 9, кв. 14, кв. 15, кв. 16;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 8, кв. 11, кв. 12, кв. 18;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 10-а, кв. 1, кв. 2, суд зауважує наступне:
Відповідно п. 18 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України N 01-8/98 від 31.01.2001р. «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом», згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, здійснюється відповідно Тимчасовому положенню про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. N 7/5.
Відповідно до пункту 1.5 вказаного положення право власності на нерухоме майно підлягає обов’язкової реєстрації.
Таким Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухомість передбачена обов'язкова реєстрація прав власності на нерухоме майно фізичних і юридичних осіб шляхом внесення відповідного запису до реєстру прав власності на нерухоме майно (п. п. 1.4., 1.5. Положення).
Дана реєстрація здійснюється на підставі правовстановлюючих документів, до яких, згідно з Додатком № 1 до вказаного Положення, віднесені рішення судів про визнання права власності.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень» підставою для державної реєстрації прав, які посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження цих прав, є рішення судів стосовно речових прав на нерухоме майно, обтяження цих прав.
Також суд звертає увагу, що відповідніорганиєдиної системиреєстраціївідповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації,останніможутьбути відповідачами у таких справах.
Однак, враховуючи те, що суд не знайшов правових підстав для звернути стягнення на майно ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” в сумі 2024375,96 грн., а саме на:
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 2;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 9, кв. 14, кв. 15, кв. 16;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 8, кв. 11, кв. 12, кв. 18;
- Адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 10-а, кв. 1, кв. 2, відмовивши у позиві у такій частині, то, на дімку суду, відсутні і правові підстави для задоволення позову позивача і у частині зобов’язання відповідача -2 - СМБРТІ - зареєструвати за позивачем право власності на вищевказані об’єкти нерухомого майна в зв’язку з відсутністю у позивача на праві власності саме такого майна.
Що стосується клопотання відповідача – 1 про скасування арешту, накладеного на майно ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» ухвалою Господарського суду АР Крим від 25.02.2008 року по даній справі про застосування запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на майно Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень”, а саме:
-Адміністративна будівля, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 2;
-Адміністративна будівля, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта/Желябова, б. 7/4, кв. 9, кв. 14, кв. 15, кв. 16;
-Адміністративна будівля, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 8, кв. 11, кв. 12, кв. 18;
-Адміністративна будівля, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 10-а, кв. 1, кв. 2, то суд зазначає, що статтею 43-3 ГПК України передбачено, що після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.
Відповідно до ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Приймаючи до уваги, що судом вже розглянутий по суті такий спор по справі, суд прийшов до висновку, що у даний час відпала необхідність у вжитті запобіжних заходів по даній справі, в зв’язку з чим підлягають скасуванню запобіжні заходи, вжиті ухвалою господарського суду АРК від 25.02.2008 року.
Судові витрати суд відносить на позивача у порядку ст. 44, 49 ГПК України.
Вступна та резолютивна частини рішення за згодою відповідача – 1 були оголошені у судовому засіданні 12.05.2010 року.
Повний текст рішення підписаний суддею 14.05.2010 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 68, 82-85 ГПК України, суд
ВИРIШИВ:
1. У позові відмовити.
2. Скасувати запобіжні заходи, вжитті ухвалою господарського суду АРК від 25 лютого 2008 року по справі № 2- 7/1997-2008 (новий номер справи 2-18/201.1-2009).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.
Судове рішення № 10356923, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 12.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 201.1-2009. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: