Рішення № 10356924, 18.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

18.05.2010Справа №2-32/1728-2010 Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства по газозабезпеченню та газифікації «Кримгаз» (95001, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Училищна, 42А, ідентифікаційний код 03348117) в особі Красногвардійського управління по експлуатації газового господарства (97000, АР Крим, смт. Красногвардійське, вул.. Елеваторна, 17 –а, ідентифікаційний код 26085471).

До відповідача Приватного підприємства «Термо-Крим» (95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Калініна, 6, 95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Федька, 49 ідентифікаційний код 32681317).

Про стягнення 305423,03 грн.

За участю представників:

Від позивача – Мазур Н.О., довіреність № 4800 від 18.12.2009р. у справі.

Від відповідача – не з’явився.

Представнику роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Кримгаз» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим в особі Красногвардійського управління по експлуатації газового господарства з позовом до Приватного підприємства «Термо-Крим» про стягнення 305 423,03 грн. заборгованості, у тому числі 290698,67 грн. суми основного боргу, 10285,95 грн. пені, 2933,15 грн. індексу інфляції, 1505, 26 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15.04.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 15.04.2010р. та від 30.04.2010р., розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

Позивач позовні вимоги підтримав, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, якою позивач відмовився від стягнення 10285,95 грн. пені, 2933,15 грн. індексу інфляції, 1505, 26 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов’язань за договором № 19 від 23.12.2008р. щодо сплати за поставлений природний газ , в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 290698,67 грн., що і стало приводом звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної суми в примусовому порядку.

Відповідач, повторно, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України – за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

23.12.2008р. між Відкритим акціонерним товариства «Кримгаз» (постачальник) (позивач) та Приватного підприємства «Термо-Крим» (споживач) (відповідач) укладено|ув'язнений| договір № 19 на поставку природного газу (а.с. 18-24).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Відкрите акціонерне товариство «Кримгаз» зобов’язується поставити в 2009 році газ Приватному підприємству «Термо-Крим», яке у свою чергу зобов’язується оплатити його у встановленому договором порядку.

Згідно з пунктом 5. 2 Договору про місячний об’єм поставленого газу в строк до 2-го числа місяця, наступного за звітним, складається акт прийомки –передачі газу, підписаний представниками «Постачальника» та представником «Споживача» , скріплений їх печатками, який є підставою для остаточних розрахунків сторін.

Строк дії договору зазначений у Додатковій угоді № 4 від 29.01.2010 року до Договору та становить до 31.01.2010 року. (а.с. 25).

Позивач обов’язки за договором виконував у повному обсязі, що підтверджується підписаним обома сторонами актами прийому передачі від 31.01.2010 року на суму 295811,47 грн. (а.с. 17, 54).

У виконання вимог договору відповідачем частково був оплачений отриманий газ в сумі 5112,80 грн., що підтверджується випискою банку від 04.02.2010р. на вказану суму. ( а.с. 49).

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором призвело до утворення кредиторської заборгованості перед позивачем за поставлений газ за січень 2010 року в розмірі 290698,67 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства зобов’язання за договором по оплаті за поставлений газ не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 290698,67 грн. за січень 2010р., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, визнана відповідачем у підписаному акті прийомки – передачі газу, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

У судовому засіданні господарського суду АР Крим представником позивача надана заява про припинення провадження у справі в частині стягнення 10285,95 грн. пені, 2933,15 грн. індексу інфляції, 1505, 26 грн. 3% річних у зв’язку із відмовою від позову в порядку пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Так, виходячи з норм статті 13 Цивільного кодексу України, яка визначає межі здійснення цивільних прав, судом досліджено правомірність відмови позивача від позову:

-          цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (довіреністю);

-          при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;

-          не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;

-          при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства;

-          не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову.

Судом встановлено, що відмова позивача від позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, надані представнику Відкритого акціонерного товариства по газозабезпеченню та газифікації «Кримгаз» Мазур Н.О., дозволяють відмовитися від позову.

Таким чином, клопотання Відкритого акціонерного товариства по газозабезпеченню та газифікації «Кримгаз» підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, статтею 49, пунктом 4 статті 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Термо-Крим» (95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Калініна, 6, 95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Федька, 49 ідентифікаційний код 32681317) на користь Відкритого акціонерного товариства по газозабезпеченню та газифікації «Кримгаз» (95001, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Училищна, 42А, ідентифікаційний код 03348117) в особі Красногвардійського управління по експлуатації газового господарства (97000, АР Крим, смт. Красногвардыйське, вул.. Елеваторна, 17 –а, ідентифікаційний код 26085471) 290698,67 грн. заборгованості, 2906,98 грн. державного мита та 224,62 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині провадження у справі припинити.

4.          Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника у судовому засіданні 18.05.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 18.05.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.